Громадський бюджет: зменшити не можна збільшити

Робочий тиждень Київради почався з обговорення процедурного питання — порядку прийняття бюджету. Часу до новорічних свят залишилося не так вже й багато, а депутати-новачки, яких тепер понад половину, не так оперативно орієнтуються у головному фінансовому документі міста.

Але питання зменшення виділення коштів на бюджет участі депутати не оминули. Новообраний “єднівець” Ярослав Федоренко виступив із закликом збільшити фінансування. Цього року його внесли до списку недоброчесних авторів громадських бюджетів — комісія вбачала у його діях порушення норм положення про громадський бюджет, де зазначено, що депутати Київської міської ради не повинні використовувати ГБ і зокрема проєкти у власних політичних цілях та у своїй політичній рекламі, хоча він на той момент не був ані депутатом, ані кандидатом.

“Нас обрали люди, які хочуть реалізувати своє конституційне право і впливати на прийняття рішення у місті Києві. Цього року запланували 170 млн на громадський бюджет. Я прошу збільшити цього року до 201 млн, щоб всі великі проєкти, які набрали мінімально необхідну кількість голосів, і їх можна було реалізувати. А на наступний, 2022-й, рік я прошу запланувати 250 млн на громадські проєкти, тому що ми представляємо людей”, — заявив депутат.

Відповідне звернення Федоренко раніше направив міському голові та голові бюджетної комісії.

Доповідач директор фіндепартаменту КМДА Володимир Репік висловив свою думку щодо внесення змін у положення про громадський бюджет та наголосив, що наступного року бюджет розвитку зменшується пропорційно по всіх галузях у зв’язку з пандемією, що призвела і до недоотримання бюджетом коштів за рахунок платників податків та витрат, пов’язаних із боротьбою з COVID-19.

У свою чергу голова фракції ЄС Володимир Прокопів висловив застереження, що у разі урізання громадського бюджету вся фракція не допустить скорочення фінансування:

“Довіра громади до місцевої влади є тим фундаментом, який робить сильним місцеве самоврядування. Три роки ми будували місточок цієї довіри. Цим місточком був інструмент прямої демократії, як громадський бюджет. Це можливість людям самим вирішувати, як їм розвивати своє місто. Зараз, на жаль, ми бачимо, що є тенденція до зменшення фінансування проєктів. І це є величезний крок назад. Це нищення європейських цінностей, за які ми як міська рада отримали нагороду від Європейського союзу”.

Кількома днями раніше на засіданні бюджетної комісії депутатка від УДАРу Мирослава Смірнова висловила позицію на підтримку скорочення фінансування, мовляв, кошти не можуть лежати, поки люди будуть готувати, подавати та голосувати за бюджети. 

“Гарна ініціатива, але гроші можуть лежать, поки за них проголосують, поки буде процедура. Якщо ми будемо бачити, що у нас є надходження до міського бюджету, ми можемо доголосовувати фінансування в громадський бюджет і піднімати це питання. Якщо ми будемо бачити, що фінансування не використовується і громадський бюджет не рухається, то воно залишається в тому ж вигляді, в якому є”, — сказала Смірнова.

Ця її репліка викликала шквал негативних емоцій у громадськості. Мабуть, ще й з урахуванням того, що на цьому ж засіданні розглядали питання збільшення депутатських фондів до мільйона гривень на кожного зі 120 депутатів Київради.

Слід зазначити, що видатки на депутатські фонди — це понад дві третини від нинішнього громадського бюджету.

Обов’язками депутатів Київради є раціональне розподілення майже 60-мільярдного бюджету міста та напрацювання цільових програм. Але іноді і депутати зловживають та дозволяють собі залазити до громадського бюджету, подаючи проєкти здебільшого щодо реконструкції спортивних майданчиків чи шкільних стадіонів, що мали б передбачити в загальноміській цільовій програмі, адже таких проєктів близько 50%.

Завдяки так званим шкільним проєктам простіше залучити аудиторію та запам’ятатися батькам як турботливий господарник. І хоча бюджет зветься громадським, тобто таким, який повинна планувати й використовувати громада, депутати все ж прикладаються до нього.

З урахуванням викладеного варто внести зміни до положення про громадський бюджет, заборонити депутатам брати в ньому участь, а також збільшити обсяги фінансування. Тому що є проєкти, які отримали мінімально необхідну кількість голосів, але так і не стали переможцями, і вони можуть бути реалізовані за гроші із загального столичного бюджету райдержадміністрацією, яка в цьому випадку є розпорядником бюджетних коштів, за умови ухвалення рішення щодо доцільності їх реалізації. Наразі голови РДА виступають із доповідями та обґрунтуваннями та у більшості випадків відмовляють таким проєктам.

Також політичні сили, представники яких виступають проти зниження фінансування бюджету міських ініціатив, можуть виступити за скасування депутатських фондів на користь збільшення громадського бюджету. І нехай саме виборці вирішать, як витрачати свої податки.

Нагадаємо, що збільшення фінансування фондів депутати затвердили в порядку невідкладності на сесії 14 грудня.

Раніше Рух ЧЕСНО проаналізував, кого обрали кияни та як сформували постійні комісії у Київраді.

Також Рух ЧЕСНО писав, чи спрацювала гендерна квота. Окремо проаналізували програми політичних сил, які вели провідних кандидатів у мери. Тепер їхні фракції мають працювати над виконанням цих програм.