Найдорожчим другий тур був у Дніпрі. На його організацію витратили 14,1 млн гривень. Найдешевшими вибори були для Української ОТГ Київської області. На них витратили близько 350 тис. гривень. Щоправда, в Українці, яка є малою громадою, вибори проводилися вдруге, бо у першому турі два кандидата набрали рівну кількість голосів. Загалом право обирати мера у другому турі мають лише великі громади, де виборців більше 75 тис.
Рух ЧЕСНО дізнався, скільки коштів із державного бюджету було витрачено на те, щоб провести другий тур у 17 містах.
Примітно, що найдорожчі вибори відбулися в місті, де фактично не було жодної інтриги у другому турі. Там чинний мер отримав понад 46% підтримки у першому турі.
“Там, де у першому турі відрив був дуже суттєвий, як у Дніпрі, коли Борис Альбертович набрав понад 46% голосів, проведення другого туру виборів стало марною тратою коштів. От він і переміг із високим результатом під майже 80%. Схожа ситуація була в Києві на минулих виборах, коли Кличко мав значний відрив у першому турі. І другий тур тоді показав, що він переважив свого конкурента десь утричі. Коли відрив у понад 30%, сенсу у другому турі, по суті, нема”, — зазначає народний депутат від “Слуги народу” Віталій Безгін, котрий входить до профільного комітету Верховної Ради, який займається зокрема і питаннями місцевого самоврядування.
Таким чином, за кошти, заощаджені на Дніпрі, де всім було зрозуміло, яким буде результат, вибори можна було б провести мало не в 40 малих громадах. У місті Суми, де розрив складав дещо менше, ніж у Дніпрі, але теж давав розуміння лідерства у перегонах, вибори обійшлися у 3,5 млн. Це майже як десять виборів у такій ОТГ, як Українська.
Нагадаємо, Рух ЧЕСНО порахував, що у 15 громадах відрив між кандидатами на посаду голови складав менше 100 голосів. А також дослідив, де і чому не спрацювали норми Виборчого кодексу.
Поділитись