#чеснокомітети. За основу і в цілому: нардепи знайшли компроміс по брехні в деклараціях. (Оновлено)

Оновлено: Вже після засідання законопроєкт був зареєстрований на сайті Верховної Ради і став відомий його номер - №4460.

Вчора голова комітету Денис Монастирський (“Слуга народу”) анонсував на засіданні альтернативний третій законопроєкт за процедурою ad hoc, погоджений фракціями, але у порядку денному він знову відсутній і ще навіть не зареєстрований у Верховній Раді. Цей законопроєкт продовжили розглядати і сьогодні.

Денис Монастирський (“Слуга народу”):

“Сьогодні основний консенсус зупинився на тому,  який не подобається усім, але є компромісним для залу. Про те, що умисне внесення суб'єктом декларування завідомо недостовірних відомостей від 4 тис. прожиткових мінімумів карається штрафом, або громадськими роботами, або обмеженням волі до двох років. Такий компроміс досягнуто. Кращого для залу поки немає”.

Нардепи проголосували 16 голосами за прийняття ще не зареєстрованого законопроєкту “за основу і в цілому”. Це стало можливим завдяки статті 110 Регламенту (“Особливості розгляду альтернативних законопроєктів”). Про особливості цього законопроєкту ми писали вчора.

Спільні й відмінні позиції по законопроєкту (цитуємо Дениса Монастирського):    

• Стаття 366-2 “Декларування недостовірної інформації” передбачає умисне внесення суб'єктом декларування завідомо недостовірних відомостей. 

• Стартує кримінальна відповідальність із 500 прожиткових мінімумів (1 млн гривень) — це удвічі більше, ніж було раніше. КСУ визначив, що ця відповідальність є надмірною.

• Були виділені кваліфікуючі обставини. Якщо брехня в деклараціях перевищує 4 тис. прожиткових мінімумів (або в сумі це 8 млн 400 тис. гривень), настає відповідальність у вигляді: 1) штрафу від 3 тис. неоподаткованих мінімумів, 2) або громадських робіт, 3) або обмеження волі строком до двох років. 

• Неподання декларації теж визначається як кримінальне правопорушення — у цьому варіанті пропонують трактувати як кримінальний проступок.

За словами Дениса Монастирського, нардепи реєструють цей законопроєкт від імені членів комітету, і він ще не має номера. На засіданні комітету законопроєкт отримав 16 голосів за:

Під час голосування Григорій Мамка (ОПЗЖ) утримався, але додав, що “в залі будемо підтримувати, думаю”.

Денис Монастирський після голосування додав, що до 16.45 3 грудня триватиме підписання цього законопроєкту, аби вивести його на розгляд у залі.

Під час обговорення законопроєкту Володимир Арешонков сказав, що його підтримає група “Довіра”:

“Від групи “Довіра” кажу, що ми будемо підтримувати в залі той варіант компромісний, про який говорив голова комітету. Нам поки що нічого не залишається: вносьте нові законопроєкти — розстріляти, виселити на Марс, на іншу планету. Нікому ніхто не забороняє право законодавчої ініціативи”.

Андрій Осадчук сказав, що у цій ситуації буде підтримувати компромісне рішення, але для початку фракція “Голос” хоче отримати текст:

“Позиція фракції “Голос” в залі буде визначатися окремо, такої розмови ще не було, бо в нас немає фінального тексту”.

Нагадаємо, що згадані законопроєкти від Володимира Зеленського (№ 4434) і робочої групи народних депутатів (№ 4441) мали б розглядатися на засіданні 2 грудня, але через те, що нардепи не прийшли до спільної думки з приводу покарання за брехню в деклараціях, засідання перенесли на 3 грудня.

Сьогодні правоохоронний комітет спочатку мав зібратися на 12.00, але Монастирський оголосив перерву до 15.30, аби продовжити після закінчення засідання Верховної Ради.

Читайте нашу трансляцію з засідання комітету від 3 грудня за посиланням. 

Читайте нашу трансляцію з засідання комітету від 2 грудня за посиланням.

Про особливості законопроєктів № 4434 Володимира Зеленського, № 4441 від робочої групи народних депутатів і третьої альтернативи (№4460) можете почитати у нашому вчорашньому матеріалі:

#чеснокомітети На комітеті раптово з'явилася третя альтернатива по криміналу за брехню в деклараціях. Обговорення перенесли

Що сталося:

Нагадаємо, 27 жовтня 2020 року Конституційний суд України за результатами розгляду подання 47 народних депутатів визнав неконституційними низку положень закону "Про запобігання корупції" та Кримінального кодексу України, що стосуються зокрема електронного декларування. 

Конституційний суд України констатував, що здійснення Національним агентством з питань запобігання корупції контрольних функцій за судовою гілкою влади, зокрема суддями Конституційного суду України, порушує принцип незалежності судової гілки влади.

Це рішення КСУ спричинило обурення громадськості та спровокувало акції протесту.

Президент України Володимир Зеленський запропонував як варіант розв’язання кризи, що виникла, припинити повноваження всіх чинних суддів КСУ та вніс до Верховної Ради відповідний законопроєкт № 4288. Проте в парламенті надали перевагу проєкту № 4304, зареєстрованому спікером Дмитром Разумковим і нардепами майже з усіх фракцій та груп, який повністю відновлює дію скасованих КСУ антикорупційних норм, але не зачіпає питання самого Конституційного суду. Профільний комітет рекомендував ВРУ ухвалити № 4304 за основу та в цілому, тобто відразу як закон.

Отже, зараз народним депутатам необхідно знайти вихід із конституційної кризи, повернувши і антикорупційне законодавство, і моніторинг суддів. На засіданні цього ж комітету проголосували за включення в порядок денний трьох законопроєктів, спрямованих на перегляд складу суддів. 

Читати також:

#чеснокомітети. Хто буде моніторити суддів: пропозиції від нардепів

#чеснокомітети: Правовий комітет розглянув перезапуск КСУ: хто як голосував

Робота в комітетах — це частина обов’язків народного депутата. Саме там обговорюють та опрацьовують законодавчі ініціативи, які згодом потрапляють на розгляд усієї Верховної Ради.

2019 року Рух ЧЕСНО почав відстежувати роботу регламентного та правоохоронного комітетів парламенту. Також ми звертаємо увагу на діяльність антикорупційного комітету й Комітету ВРУ з питань державної влади та місцевого самоврядування.

Наші трансляції із засідань цих комітетів можна знайти у Twitter за тегом #чеснокомітети.

Читайте також: Антирейтинг комітетів Ради: хто є найменш прозорим