#чеснокомітети: Правовий комітет розглянув перезапуск КСУ: хто як голосував

В основному проєкті №4311 його ініціатори (здебільшого представники “Слуги народу” й “Голосу”) запропонували в законі про КСУ збільшити склад суду, за якого він є повноважним здійснювати конституційне провадження, з 12 до 17 осіб (загальний склад Конституційного суду - 18 суддів).

Серед членів правового комітету знайшлися противники цієї ідеї. Так, “слуга народу” Ігор Фріс на засіданні висловив думку, що збільшення умови повноважності Конституційного суду до 17 суддів заблокує його роботу. Натомість нардеп пропонує замінити норму про 12 суддів формулюванням про “дві третини суддів” (цю пропозицію він виклав в альтернативному законопроєкті №4311-1). На думку Фріса, така заміна дасть можливість КСУ працювати, а не заблокує його роботу.

Що стосується другого альтернативного законопроєкту №4311-2, його автор Дмитро Чорний (“Слуга народу”) запропонував зменшити склад КСУ, за якого він є повноважним, з 12 до 10 осіб.

Голова підкомітету з питань політичної реформи та конституційного права, “слуга народу” Ольга Совгиря вказала на деякі нюанси в законопроєкті Фріса:

“Конституційний суд є повноважним за умови обрання та складення присяги 2/3 від складу КСУ. Згідно з тим, що пропонує Фріс, суд може бути повноважним за умови наявності восьми суддів. Проте Фріс не запропонував змінити кількість голосів, необхідних для ухвалення судом рішення”.

У підсумку Совгиря повідомила, що підкомітет попередньо рекомендує комітету визначатися з доцільністю включення законопроєктів до порядку денного сесії, а щодо №4311 – скоротити строки внесення альтернативних ініціатив.

На запитання члена фракції “Батьківщина” Сергія Власенка, чи перевіряли законопроєкти на їхню відповідність Конституції України, Совгиря відповіла таке:

“Прямого застереження між кворумом, складом Конституційного суду або кількістю голосів суддів, яка встановлюється в законі, та вимогами Конституції щодо діяльності КСУ ми не знайшли. Тому підстав говорити про те, що [в законопроєктах] є порушення Конституції, з моєї точки зору, немає”.

Голова комітету Андрій Костін (“Слуга народу”) додав, що Головне науково-експертне управління (ГНЕУ) Апарату ВРУ також не висловило прямих застережень щодо відповідності законопроєктів Конституції.

Під час обговорення основний законопроєкт №4311 зазнав нищівної критики з боку Власенка та представника “Європейської солідарності” Руслана Князевича. Обидва охарактеризували цю ініціативу як антиконституційну. Власенко також відповів на ремарку Костіна про висновок ГНЕУ:

“Коли висновки ГНЕУ щодо законопроєктів є негативними, ми чомусь про них забуваємо. А коли ГНЕУ раптом підтримує законопроєкт, ми прикриваємося його висновком як щитом”.

На завершення “батьківщинівець” запропонував рекомендувати парламенту до розгляду не №4311, а його альтернативи, оскільки “вони вади неконституційності не несуть”.

Костін виступив на захист основного законопроєкту та зауважив, що його автори фактично запропонували модель, яку можна скоригувати у першому читанні.

Альтернативну думку висловив Олег Макаров (“Голос”): він запропонував не рекомендувати включення до порядку денного сесії жодного з трьох законопроєктів.

Зрештою, комітет трьома окремими голосуваннями рекомендував Верховній Раді включити до порядку денного всі три законопроєкти - №№4311, 4311-1 та 4311-2. Результати поіменного голосування наводимо нижче:

Також комітет розглянув внесений нардепами від “Слуги народу” й “Голосу” законопроєкт №4319 щодо порядку розгляду справ Конституційним судом. У ньому пропонується збільшити кількість голосів суддів, необхідних для ухвалення рішення Великою палатою КСУ, з 10 до 12. Також запропоновано визначити, що для ухвалення Сенатом КСУ рішення у справі за конституційною скаргою необхідно шість голосів (а не щонайменше дві третини, як зараз). Окрім того, в законопроєкті зафіксована необхідність затвердження регламенту Конституційного суду окремим законом.

За підсумками розгляду комітет рекомендував парламенту включити №4319 до порядку денного сесії та скоротити строки подання альтернативних законопроєктів. Нижче - результати поіменного голосування з цього питання:

Окрім того, комітет розглянув питання оголошення конкурсу на вакантну посаду судді Конституційного суду. Совгиря нагадала, що Верховна Рада на пленарному засіданні 6 листопада не змогла призначити одного з двох суддів КСУ, оскільки жоден із кандидатів не набрав необхідні 226 голосів. З огляду на це варто оголосити новий конкурс на вакантну суддівську посаду, наголосила депутатка.

Однак “слуга народу” Сергій Демченко звернув увагу на те, що під час голосування щодо призначення судді Конституційного суду 6 листопада нардепи порушили ст. 208-4 Регламенту Верховної Ради. За словами депутата, парламент мав спочатку рейтинговим голосуванням відібрати із загального переліку кандидатів двох претендентів, щодо котрих потім мало відбутися єдине голосування про їх призначення на дві вакантні суддівські посади (необхідно щонайменше 226 голосів).

Натомість, зазначив Демченко, ВРУ фактично розділила один конкурс на два, проваливши голосування щодо однієї посади судді КСУ (нардепа від ОПЗЖ Юрія Павленка) та проігнорувавши іншу. Руслан Князевич озвучив думку, схожу з позицією Демченка. Він нагадав, що, за рекомендацією комітету, 6 листопада в парламенті мали одночасно відбутися два конкурси на дві посади суддів КСУ. З незрозумілих причин у сесійній залі провели лише один із двох конкурсів, який закінчився провалом, але у багатьох склалося хибне враження, що конкурс мав бути тільки один, а не два.

На думку Князевича, “синхронізувати” повторно оголошений конкурс на першу посаду та відкладений другий конкурс, який не відбувся 6 листопада, не вийде. Нардеп також підкреслив, що керівництво Верховної Ради мало би попередньо поінформувати правовий комітет про намір роз'єднати два конкурси.

У відповідь на ці закиди голова комітету Андрій Костін пояснив, що не був присутній на засіданні ВРУ 6 листопада, тому йому не відомо, чому конкурси роз'єднали. Водночас він зазначив, що дві вакансії в КСУ виникли в різний час і за різних умов, тому він не бачить перешкод для проведення двох різних конкурсів.

Сергій Власенко своєю чергою заявив, що єдина причина того, чому 6 листопада провалили голосування щодо судді КСУ, - бажання “Слуги народу” призначити до Конституційного суду своїх представників.

“Я вважаю, що те, що відбувалося в сесійній залі Ради, є продовженням безпідставної атаки Президента України та його політичної команди на КСУ”, – наголосив “батьківщинівець”.

Зрештою, всі 18 членів комітету, присутніх на засіданні, проголосували за оголошення конкурсу на посаду судді Конституційного суду та початок прийому кандидатур від фракцій та груп.

Водночас голова правління фундації DEJURE Михайло Жернаков наголошує, що новий конкурс на посаду судді КСУ відбуватиметься за старою процедурою. На його думку, це означає, що до Конституційного суду пройдуть “ті, хто зручний чинній політичній владі”.

Нагадаємо, 27 жовтня 2020 року Конституційний суд України за результатами розгляду подання 47 народних депутатів визнав неконституційними низку положень закону "Про запобігання корупції" та Кримінального кодексу України, що стосуються електронного декларування. Це рішення КСУ спричинило обурення громадськості та спровокувало акції протесту.

Президент України Володимир Зеленський запропонував як варіант розв'язання кризи, що виникла, припинити повноваження всіх чинних суддів КСУ та вніс до Верховної Ради відповідний законопроєкт №4288. Проте в парламенті надали перевагу проєкту №4304, зареєстрованому спікером Дмитром Разумковим і нардепами з майже всіх фракцій та груп, який повністю відновлює дію скасованих КСУ антикорупційних норм, але не зачіпає питання самого Конституційного суду. Профільний комітет рекомендував ВРУ ухвалити №4304 за основу та в цілому, тобто відразу як закон.