Рівнерада 2016: “Свобода”, “УКРОП” та “Громадський контроль” в опозиції

Голосує проти або утримується за 0,2% питань. Він, як і ще 3 депутатів, не бере участь у понад 50% голосувань ради. У середньому на розгляд одного питання депутати витрачають 4 хвилини.

Більшість у раді формують фракції “Солідарність”, “Батьківщина” та “Самопоміч”. В опозиції до влади є третя за кількістю фракція — “Свобода”, слідом іде “УКРОП” та “Громадський контроль”. “Радикальна партія” має дещо менший рівень опозиційності. Громадський рух ЧЕСНО проаналізував поіменні голосування кожного депутата протягом 2016 року.

Натисніть для збільшення

Найбільш опозиційним депутатом міської ради за голосуванням є депутат від ВО “Свобода” Олег Дзецько. Депутат, який справно відвідує сесії, але пропустив 58% засідань постійної комісії, є кандидатом на відкликання за 2016 рік.

Натисніть для збільшення

Коментарів для ЧЕСНО я давати не буду, можете звертатися в прес-службу, - каже депутаті причин такої позиції не коментує.

Прес-служба осередку партії ВО “Свобода”, також відмовила у коментарі через рішення партії не співпрацювати із рухом “ЧЕСНО”. Про це, повідомив прес-секретар ВО “Свобода” у Рівному Євген Іванішин:

ВО "Свобода" не співпрацює з рухом "Чесно", доки ви не спростуєте упереджені звинувачення стосовно Олега Тягнибока та не перепросите за поширення неправдивої інформації стосовно партії.

Нагадаємо, за оцінкою руху ЧЕСНО Тягнибок порушив один з критеріїв доброчесності.

Попри те, що “Свобода” має доволі високий рівень опозиційності, ця політична партія не може мати визначальний вплив на голосування в Рівненській міськраді. Фракція “Свободи” налічує лише 7 з 42 депутатів і очолює 2 з 8 комісій.

Друге місце за рівнем опозиційних голосувань посідає найменш численна фракція “УКРОП”. Три депутати в середньому голосують проти або утримуються в 19% голосувань. Найбільш опозиційним є Олександр Довжаниця.

Він виступає проти або утримується в 24% випадків:

Я голосую, проти або буває утримався, скажем, чисто по тих питаннях, яких я вважаю, що це є не доцільно.Тут нічого такого немає, скажем, особистого. Якщо я бачу що це рішення не є правильним, або я вважаю, що воно не треба.

Олександ Довжаниця також розповів, що фракція “УКРОП” перебуває в опозиції з першої сесії. “Укропівців” не покликали на погоджувальну раду, де розподіляли комісії між партіями, які потрапили у раду:

Фактично так, тому що нас зразу ж при першій сесії не покликали даже на узгоджувальну раду, щоб ми поділили комісії. 8 комісій 7 фракцій, а нашу фракцію та ще одну фракцію взагалі не дали не одної комісії не дали не одного зама, тобто це автоматично поставили в опозицію, так само не дали нам представника у виконком. Іншим фракціям дали, а нам не дали. Нас із першої сесії, з початку каденції поставили в опозицію, чому я так і не зрозумів. Хоча я хотів працювати конструктивно.

Після виборів у 2015 році після розподілу комісій “УКРОП”,“Радикальна партія”, “Громадський контроль” не отримали керівництва над жодною комісією. “Свобода”, яка за аналізом голосувань є найбільш опозиційною, керує комісіями охорони здоров’я та з питань бюджету, фінансів та управління комунальною власністю.

Олександр Довжаниця також підкреслив, що на сьогодні опозицією в раді є “УКРОП” і частина депутатів від “Громадського контролю” і “Радикальної партії”. Про “Свободу” не згадує.

Я по результатам голосування, по роботі в комісіях бачу, що депутати “Громадського контролю”, які вроді би як є в опозиції, голосують зовсім в другу сторону і це “стидота”, я їм це вже казав і самі вони вже в курсі дєла. Вони тоже це знають і на цьому є, скажем, зауваження, - додає Довжаниця.

На третьому місці за рівнем опозиційності “Громадський контроль”. Партійці голосують проти в середньому за 16% питань.  Найбільш опозиційним тут є депутат Роман Яворський:

Кожне рішення вивчається, тут треба конкретно говорити. Є питання, що стосуються мого округу де я мушу голосувати.

“Громадський контроль” за словами депутата Романа Яворського вважати опозиційною фракцією, але навіть в опозиційності має бути конструктив:

Можемо вважати, але має бути конструктив. Якщо говорити я в бюджетній комісії, ми всі питання розглядаємо, де там якісь момент є, то я не можу голосувати там так - там так.

До слова, Яворський голосує проти або утримується майже за стільки ж питань, як і найопозиційніший депутат ради “свободівець” Олег Дзецько.

Нагадаємо, що кандидат від “Громадського контролю” в другому турі виборів за крісло міського голови програв самовисуванцю Володимиру Хомку. Таким чином, партія втратила свій шанс мати голову міськради.

Варто зауважити, що дійсно не всі депутати “Громадського контролю”, який в раді має 5 представників, такі ж опозиційні. Святослав Євтушенко та Тетяна Чубай. Але це пояснюється тим, що вони не беруть участі у майже 50% голосувань під час сесій.

Депутатка Чубай, згідно з результатами моніторингу ЧЕСНО, потрапила до лав депутатів-прогульників. Тоді пояснювала, що була в декретній відпустці, яка, за законом, не звільняє депутата від відповідальності брати участь в засіданнях сесій та комісій.

Cвятослав Євтушенко не брав участі майже у 60% голосуваннях, при тому що не є прогульником сесійних засідань і лише пропустив 4 сесії із 20. Депутат від партії “Громадський контроль”, пояснює що бере участь у голосуванні, які є важливими для міста:

Як депутат Рівненської міськради, я маю свою позицію, яку висловлюю голосуванням. Якщо мова йде про чесні людські питання, або проекти рішення, прийняття яких важливе для міста, то я голосую "за". Якщо ж маю сумніви щодо того чи іншого проекту рішення,  то не підтримую його - голосую проти, утримуюся, або ж не голосую взагалі.  Депутати міської ради не приймають законопроекти, а голосують за рішення, які або корисні для рівнян, або ж ні. І якщо мій голос не "за" - значить на те є причини.

Святослав Євтушенко, вважає що опозиційність у міській раді визначати по голосуванню не надто об’єктивно:

А судити про опозиційність за кількістю голосів - "за" чи "проти" не надто об'єктивний критерій у цьому випадку, бо потрібно розглядати кожен окремий проект рішення.

Регламент Рівнеради чітко наголошує на тому, що депутати зобов’язані брати участь у голосуванні. Таким чином кожен депутат має голосувати “за”, “проти” або “утриматися” Іншої форми участі у голосуванні не передбачено.

“Батьківщина” не підтримує в середньому рішень 8%. При чому між голосуванням однопартійців є суттєва різниця. Найопозиційніший депутат “Батьківщини” Олександр Нестерук не підтримує 17% рішень. А його соратниця Галина Кульчинська голосує опозиційно у 3% випадків. Щоправда вона не бере участі у 47% голосувань.

Партія БПП, яка завела в раду 9 депутатів, голосує опозиційно за 7% питань. Цей відсоток міг би бути вищим, якби деякі депутати БПП сумлінніше ставилися до своїх обов’язків і голосували на сесіях.

Так член фракції БПП Олексій Муляренко, який очолює Рівненську ОДА, в 45% випадків взагалі не брав участі в голосуванні. Відповідно він голосує проти або утримується в середньому менше, ніж за 6% питань.

Олексій Муляренко,  очолює Рівненську ОДА. Постає питання, чому депутат не брав участі у голосуванні за таку кількість рішеннь сесій на яких письмово зареєструвався. Але руху ЧЕСНО отримати відповідь від чиновника-депутата так і не вдалося.

Радник голови ОДА депутата Олексія Муляренка Сергій Мініч повідомив про відмову у коментарі щодо неучасті у 45% голосувань на сесіях Рівнеради.

Оскільки минулий коментар для вашого видання був поданий не дослівно, на жаль, ми вимушені вам відмовити...

Зауважимо, що Громадський рух ЧЕСНО у аналітичному огляді про кандидатів на відликання та прогульників Рівнеради цитував депутата саме дослівно й не спотворював змісту цитати. Ймовірно прес-секретар мав на увазі те, що в статті було відсутнє пояснення депутата щодо 100% прогулів засідань комісій, на яких він мав бути присутній.

Свої 100% прогули депутат намагався пояснити тим, що членом комісії став лише з вересня 2016 року. Але з того моменту депутат не відвідав жодного засідання.

Майже аналогічна ситуація з опозиційними голосуваннями в представника “Солідарності” Олександра Чубая.

А от депутат від БПП Анатолій Чугуєвець бере участь в голосуваннях майже завжди. Але голосує проти або утримався у менше 2% випадків.

Індекс опозиційності “Самопомочі” становить менше 5%. Найменш опозиційними є Назарій Поліщук та Микола Бляшин. У Бляшина рівень опозиційності сягнув взагалі 0,2% і є найнижчим в раді.

За 2016 рік рівненська міська рада голосувала 1753 рази. Загалом відбулося 20  сесій. Якщо припустити, що одна сесія тривала 6 годин, то в середньому депутати на розгляд одного питання витрачають 4 хвилини.

Навряд чи за такий час вдається належним чином обговорити всі питання й заслухати виступи представників різних фракцій.

Секретар Рівненської міської ради Сергій Паладійчук пояснив, чому депутати витрачають так мало часу на прийняття рішень в Рівнераді. Він наголошує, що депутати до прийняття рішення працюють індивідуально або з комісією, а сесія лише його підтримує чи не підтримує:

В залі відбувається остаточна формалізація рішення, яке напрацьовується депутатами за місяць, два чи більше. Це означає, що депутат його напрацьовує індивідуально або разом із одною із постійною комісією. Це ситуація виглядає не так, що депутат приходить в зал і бере з нуля рішення і голосує.

Сергій Паладійчук зазначив, що на прийняття рішення фактично витрачається 10 секунд:

У сесійній залі відбувається автоматична фіксація позиції особисто депутати чи фракцій. 4 хвилини, це навіть багато на одне рішення. Бо фактично його можна прийняти за 10 секунд. Але це фіксація попередньої роботи поза залою де депутати приймають рішення.

Паладійчук також зауважив, що питання яке розглядають  в середньому більше 10 хвилин свідчить про не готовність до сесії:

Середня тривалість питання більше ніж 10 хвилин свідчить про не підготовленість депутатів до сесій і те, що вони приймають рішення прямо на сесії, а це неправильно.

Зауважимо, що далеко не всі депутати належним чином відвідують засідання комісій та сесій, щоб так одразу без обговорення могти прийняти рішення. Більше того, депутат входить лише в 1 комісію, а комісій в раді 8. Таким чином, щоб зрозуміти, за що голосує депутат, він має заслухати доповіді голови відповідної комісії з кожного питання, разом з колегами взяти участь в обговоренні і тоді приймати рішення.

Якщо депутат не відвідує засідання сесій у понад 50 % випадків, то він стає кандидатом на відкликання. Після моніторингу ЧЕСНО в 2015 році, депутати почали більш ретельно приховувати свою відсутність.

Так, скажімо, в Київраді депутати реєструються і тікають з сесій. Може бути таке, що депутати залишають картки в слоті, але не голосують. У Рівному схожа ситуація.

Депутати перед засіданням реєструються, далі кілька питань голосують і йдуть у справах. У них різні пояснення таким діям.

Через відсутність на сесійних засіданнях не можна відкликати жодного депутата. Але аналіз поіменного голосування дає чітко зрозуміти, хто не голосує у понад 50 % випадків.

Представник “Самопомочі” Микола Бляшин не взяв участі майже у 70% голосувань. Це при тому, що він був відсутній на 40% сесійних засідань.

Микола Бляшин наголошує, що депутат має мати свою позицію щодо кожного голосування, а також має право не брати участі в голосуванні взагалі:

Відповідно до законодавства депутат має право ухвального голосу з усіх питань, які розглядаються на сесіях ради. Депутат має право при ухваленні рішень  - виявити свою позицію щодо питання порядку денного у спосіб голосування - ЗА, ПРОТИ, УТРИМАВСЯ, а також має право не брати участі в голосуванні взагалі. Це також позиція депутата. Приймаючи регламент, я вніс правку про наявність пояснювальних записок до проектів рішень та особливі вимоги до таких пояснювальних у разі коли питання пов’язане з землею чи будівництвом. Усно просив і прошу завжди надавати пояснюючу записку до проекту рішення, щоб і депутат і всі жителі  могли зрозуміти деталі рішення, мету його прийняття, витрати з бюджету на виконання. Не завжди, поки що, ця вимога виконується, але я особливо слідкую за цим. Впевнений це крок до покращення якості рішень!

Нагадаємо, депутату-правнику, що регламент Рівнеради не передбачає такого права як не брати участь у голосуванні.

Депутат Микола Бляшин говорить про те, що є рішення міської ради які свідомо ігнорує, і наводить приклад:

Наприклад, рішення по котельні “Укртепло-Рівне”, щодо якої нещодавно був конфлікт і яка призвела до проблем з опаленням рідної мені ЗОШ № 6, я не брав участь у цьому голосуванні свідомо, так як не володів всією інформацією (не була надана) та мав сумніви щодо доцільності такого рішення. Впевнений, що потрібно підвищувати якість проектів рішень ради.

Що стосується “батьківщинівця” Олександра Бабата, то він став кандидатом на відкликання за результатами пропусків комісій. Якщо ж подивитися на результати поіменного голосування, то Бабат нічого не вирішував у понад 60% питань. Це при тому, що був відсутній на 40% засідань.

До слова, депутат фігурує у кримінальному провадженні, яке відкрили відносно нього за переховування тіла чоловіка, який загинув на будівництві.

До лав нерішучих депутатів (ті, які у понад 50% нічого не вирішують), потрапили і два “радикали” - Василь Немеш та Володимир Кудрін.

До слова, саме неучасть у голосуваннях суттєва знизила рівень опозиційності “радикалів”. Фракція, яка налічує 4 депутати, голосує проти або утримується в середньому в 13% випадків.

Керівник фракції Радикальної партії Роман Стасюк, уникає відповіді на питання чи займає “Радикальна партія” опозиційну позицію у міській раді, натомість прокоментував, що потрібно дивитися опозиційність по окремих рішеннях:

“Відвідуваність депутатів різна. Не кількість “за”, “проти “ та “утримався” треба брати,  є різні причини. В одного батько хворий а  другий на сесію їздив.”

Керівник фракції “радикалів” в міській раді наголошує, що всі члени фракції голосують узгоджено. Лише кілька разів було вільне голосування:

“Що я можу сказати по Радикальній партії у місті Рівне. По всіх питаннях у нас іде узгоджене рішення коли ми підтримуємо той чи інший проект рішень, і це саме головне. На моїй пам’яті тільки було декілька раз коли було вільне голосування. “

Із членів фракції “радикалів” Роман Стасюк , має  найбільший показник опозиційності по голосуванні за 2016 рік, який складає 15%. Депутат висловив тезу що він не згідний з аналітикою методології  “Чесно” щодо визначення опозиційності депутатів у радах. І наголосив на тому що потрібно визначати по кожному рішенню окремо:

“А опозиційність в кількості “за” “проти”, те що я ще раз наголошую, що я там самий опозиційний у фракції чи ми на 4 місці по опозиційності по цьому аналізу що ви зробили це не правильно. Тому що треба брати питання яке і яка шкода, чи правильна оцінка, чи його необхідність, доцільність."

Рух ЧЕСНО наголошує, що середній відсоток щодо кількості опозиційних голосувань дає виборцям розуміння того, як голосує фракція в міськраді. 

Нагадаємо, Громадський рух ЧЕСНО оприлюднив список кандидатів на відкликання та прогульникв Рівненської міської ради.

Рік роботи міськради - спецпроект Громадського руху ЧЕСНО з моніторингу роботи місцевих рад. Спецпроект  - частина "Політичної пам'яті"  ЧЕСНО - онлайн-хабу для українських виборців з інформацією про партії та політиків, які йшли на вибори до Верховної та місцевих рад України.