Лише 15 голосів і ти – депутат. Як зміниться Київрада після місцевих виборів

Чому відкриті списки не спрацювали? 

Лідерами у рейтингу політичних сил-переможців на київських виборах стали “Європейська солідарність” та УДАР із 31 та 30 мандатами відповідно. Кожна з цих партій набрала за результатами виборів близько 20%.

Відповідно, стартовий рейтинг цих партій був сприятливий для того, щоб кандидати від ЄС та УДАРу могли подолати виборчу квоту і розпочати внутрішньопартійну конкуренцію. Кожен третій депутат цих двох політичних сил пройшов саме завдяки виборчій квоті.

Трійку лідерів за кількістю мандатів замикає ребрендована та оновлена “Єдність Омельченка”, яка отримує 14 своїх представників у раді попри невтішні прогнози соціологів перед виборами, які не обіцяли партії подолання навіть мінімально необхідного п’ятивідсоткового бар'єру. 

Як видно на графіці, ОПЗЖ та "Батьківщина" мають однакову кількість депутатів, які пройшли за квотою, та тих, які пройшли за списком. Майже однаковий їхній рейтинг був і напередодні виборів до Київради.

Не справдилися очікування “Слуги народу” та рейтингові передбачення для партії, які обіцяли їй першість і найбільшу кількість депутатів в оновленій Київраді 2020. При цьому рівень довіри виборців до Ірини Верещук, яку кандидувала “Слуга народу”, був нижчий, ніж до самої партії — 5,44% та 7,53% відповідно. Це означає, що лідеркиня “Слуги народу” не додавала партії голосів.

“Голос” очікувано подолав п’ятивідсотковий бар’єр, але за квотою зуміли пройти лише двоє кандидатів. 

Дані чітко підтверджують тенденцію, що чим менший партійний рейтинг, тим важче кандидатам цієї партії подолати 25% виборчої квоти. 

Коли парламентарі розглядали можливість запровадження виборчої квоти 5%, це був один з найбільш логічних варіантів, щоб запустити механізм внутрішньопартійної боротьби в усіх партіях. Адже в раду потрапляють усі партії, які долають п’ятивідсотковий бар’єр, і саме з цього відсотка може розпочинатися внутрішньопартійна боротьба за розподіл мандатів. 

На цих виборах ціна одного мандату до Київради становить 4779 голосів. 

Для кандидатів партій, які подолали бар’єр у 5%, важливо було взяти 25% виборчої квоти, тобто четверту частину голосів, які необхідні для отримання одного мандату. А це 1195 голосів виборців. 

Кандидати з виборчого списку проходили тоді, коли у рейтингових партій були так звані нерозподілені залишки на округах, або коли рейтинг партії був доволі низьким.

Але є одне але. Якщо партія на окрузі не набирає достатньої кількості голосів для одного мандата (4779), а якийсь кандидат таки долає 25% виборчої квоти, то він не отримує мандат, а голоси за нього просто допомагають представникам цієї партії пройти за списком.

Так, до прикладу, сталося у Подільському районі з “Батьківщиною”. Партія отримала лише 3966 голосів виборців (мінімум для одного мандата — 4779 голосів), із них 2208 голосів виборов Юрій Дідовець. Це гарантовано дало б йому шанс вчергове стати депутатом, якби по округу "Батьківщина" набрала більше виборчої квоти. 

По суті, голоси Дідовця допомогли просунути список “Батьківщини”. Так, до прикладу, Денис Москаль став депутатом, отримавши лише 401 голос, завдяки тому, що на з’їзді партія поставила його у списку під № 3. А Дідовець, який приніс партії в 4,5 рази більше голосів, посідає 20-те місце у списку, з якого у партії “Батьківщина” проходять лише перші 8 кандидатів.

Таким чином і далі партії впливають на тих кандидатів, які проходять у раду. А риторика парламенту про виборчу реформу, яка нібито запустила відкриті списки, є фікцією, адже це має значення переважно для рейтингових партій.

До ради міста-мільйонника потрапляють навіть ті кандидати, які набрали всього лише кілька десятків чи сотень голосів. 

Якщо брати критерій до 300 голосів, то найбільше таких щасливчиків у списку “Слуги народу” та ОПЗЖ. Ці дві політичні сили доклали зусиль, аби у Виборчому кодексі прохідними стали 25% квоти, а не 5%. Що й дозволило партіям ставити на чолі списку тих, кого громада може і не підтримувати, але мандати вони все одно отримують.

Приміром, у 2015 році найменшу кількість голосів з-поміж тих, кого тоді оголосили депутатом, набрав “свободівець” Володимир Бохняк. За нього віддали голоси майже 700 виборців. Зараз цей поріг для міста-мільйонника опустився до 15 голосів.

У Київраду 9-го скликання за результатами внутрішньопартійної боротьби пройшли 65 майбутніх депутатів, решта 55 проходить за загальними списками, місця в яких розподіляла партія. І ті, хто був на чолі списку, могли не вкладати у перемогу ні грошові, ні часові ресурси.

Але на рівень внутрішньопартійної боротьби кандидатів від рейтингових партій впливав і той факт, чи є кандидат чинним депутатом. Саме депутати Київради мали 5 років доступу до депутатських фондів та бюджету міста, що давало їм додаткові переваги у боротьбі. Рух ЧЕСНО розцінює такий ресурс як бюджетне гречкосійство.

Як правило, обсяги депутатських фондів зростають перед виборами. І Київрада у 2020 році не стала виключенням.

Скільки чинних депутатів зберегли свої мандати?

З чинної каденції до Київради нового скликання перейде 46 чинних депутатів. Це майже 40%. Низка депутатів змінювала політичні сили у пошуку прохідних місць, і рішення часто приймалися деякими депутатами в останню мить.

Але зміна політичних партій перед виборами допомогла далеко не всім. Так, ті, хто перейшов до партії “Перемога Пальчевського”, не потрапили до Київради, бо партія не подолала п’ятивідсотковий бар’єр, хоча в Дарницькому районі були виявлені спроби зарахувати цій політсилі більше голосів, ніж за неї віддали виборці.

Що стосується “Батьківщини”, то на виборах до Київради партія вирішила поступитися принципами партбудівництва і віддала прохідні місця представникам інших політсил.

Так у лавах партії з’явилася Алла Шлапак, чинна депутатка від “Єдності” і екссоратниця Леоніда Черновецького. Що ж до голови фракції “Батьківщини” Володимира Бондаренка, який є кадровим партійцем, то йому не дали ані перше місце на окрузі рідного Святошинського району, ані прохідне місце у списку. 

Втім більшість переобраних депутатів Київради політичну траєкторію вирішили не змінювати. За кількістю колишніх депутатів, які знову вибороли мандат, УДАР посідає перше місце. Тут чинних депутатів більше половини.

Віталій Кличко, який очолював список до Київради, стає мером, і партійний список посувається. Мандат пощастить отримати перекладачці жестової мови Лесі Петрівській, яка увійшла до загального списку під № 9 і є першою, хто не потрапляв  до ради.

Що стосується ЄС, то колишніх депутатів у новообраній фракції буде третина. 

Зауважимо, що для колишніх депутатів переобратися знову значно легше не лише через доступ до депутатських фондів. Чинні депутати мають більше інструментів, аби “задобрити” виборця — через ремонти доріг та асфальтного покриття у дворах, встановлення нових дитячих і спортивних майданчиків, заміну вікон у багатоповерхівках, ремонти сходинкових клітин та багато іншого. 

Депутати, як правило, маркують зроблене за бюджетні гроші як власні заслуги та не гребують зайвий раз нагадати виборцям, кому останні мають подякувати. Більше того, депутати не цураються навіть таким інструментом, як громадський бюджет. І цього року низку проєктів дискваліфікували.

Що стосується “Голосу”, то ця політична сила забрала до себе партійців “Самопомочі”, яка свого часу втратила фракцію у раді столиці й вирішила не балотуватися на виборах у Києві.

Єдина партія, яка не провела в раду жодного представника попередньої каденції — “Слуга народу”. 

Як будуть представлені райони столиці

За виборчою системою 2015 року виборчих округів було 120, і 20 із них після виборів залишилися взагалі без депутатів. Новою виборчою реформою передбачено значне укрупнення округів, але з огляду, що діє рейтингова система, цей розподіл все одно не дає рівного представництва.

Київська ТВК розділила столицю на 13 округів. Великі райони — Дніпровський, Деснянський та Святошинський — були поділені навпіл. На графіці ми відобразили кількість депутатів відповідно до районів міста.

Абсолютно в усіх районах Києва будуть представники від ЄС та УДАРу. У ЄС найсильніше представництво у Дарниці, а в УДАРу — в Деснянському районі. Тут партії мають по 5 депутатів.

Найбільшу кількість представників у Київраді матимуть виборці Дарницького району — 19 депутатів. Для порівняння, у 2015 році депутатів від цього району було 20. Відповідно до даних Державного реєстру виборців, у цьому районі мешкає найбільше виборців у Києві. Таким чином, за результатом волевиявлення людей на одного депутата там у середньому припадає понад 15,2 тисячі виборців.

Те, що у районі обрали найбільшу кількість депутатів, не означає, що середнє число виборців на одного депутата тут найнижче. Легше працювати із громадою буде депутатам Голосіївського району — тут на одного представника 11,7 тисячі людей. 

Найскладніша ситуація у Солом’янському районі, де на одного депутата в середньому припадає 29,6 тисячі виборців. Наразі Солом’янський район представлений 8 депутатами. У 2015 році виборці тут обрали 11 депутатів. 

У Солом’янському районі за списком не пройшов жоден депутат. Це унікальна ситуація, яка свідчить, що кандидати в цьому районі, які не взяли 25% квоти, не були на прохідних місцях у списках партій.

А у Голосієві ситуація прямо протилежна. Якщо в 2015 році тут було 6 депутатів, то тепер їх стало 15. Але 8 з них пройшли за списком, і саме це дало району таке вагоме представництво.

Тут варто нагадати, що депутати місцевих рад не отримують жодної компенсації за свою роботу.

Чи спрацювала гендерна квота?

На цих виборах парламент вперше зобов’язав партії кандидувати щонайменше 40% представників іншої статі у списку. Але з огляду на те, що більшість кандидатів у партіях завжди чоловіки, норма була спрямована на те, щоб збільшити кількість жінок у місцевому самоврядуванні.

Порівняно із 8-м скликанням жінок у Київраді побільшало. У 2015 було обрано лише 23 депутатки.

Цьогоріч їх 39. Це вже з урахуванням того, що замість обраного депутатом Кличка до складу ради зайде Леся Петрівська, яка поповнить жіночі ряди.

За нашими підрахунками, виборці частіше обирають чоловіків. Так, аналіз обраних за квотним принципом, тобто тих, хто набрав понад 1195 голосів, показав, що з 65 депутатів жінок лише 16, а чоловіків, відповідно, 49. 

За загальними списками жінок пройшло більше — 22 депутатки, ймовірно, через умови законодавства, яким передбачено, що в кожній п’ятірці має бути не менше двох осіб однієї статі. Саме це і додало відсотків жінкам у Київраді.

У відсотковому співвідношенні найбільше обраних жінок у "Батьківщини" та “Слуги народу” — майже по 42%.

Разом з тим, склад ради може змінитися через добровільну відмову обраних кандидатів. І це може впливати не лише на гендерне співвідношення, а й на представництво районів.

Рух ЧЕСНО для УП