“Батьківщинівці”, закляті друзі та дружина: кого екснардеп Одарченко веде до Херсонської міськради

ВО “Батьківщина” традиційно йде на вибори з гаслами-лякалками про закриття шкіл і лікарень, проти чого обов’язково потрібно поставити підпис у партійному наметі. Цю технологію політсила не змінює десятиліттями.

Очолює загальний партійний список керівник обласної організації “Батьківщини”, колишній нардеп ВРУ кількох скликань, ексголова ОДА Херсонщини Юрій Одарченко. Він прийшов у партію 2005 року. До цього двічі (у 1998 та 2002 роках) обирався депутатом Херсонської міськради. 2002 року був заступником міського голови Херсона Володимира Сальда.

Після Помаранчевої революції, як повідомляли тоді друковані ЗМІ, прагнув стати головою Херсонської ОДА, адже був однією з довірених осіб Віктора Ющенка на президентських виборах, але на цю посаду призначили Бориса Сіленкова. Свої амбіції Одарченко реалізував 9 років по тому, уже після Революції Гідності. В.о. Президента України Олександр Турчинов призначив його очільником ОДА Херсонщини в березні 2014 року. 

За період членства в “Батьківщині” Юрій Одарченко чотири рази (у 2006, 2007, 2012, 2016 роках) ставав народним депутатом, пройшовши через список партії, побудував не лише партійну організацію, а й будівельний бізнес у Херсоні.

2014 року він з мінімальною різницею програв вибори до парламенту у 182-му окрузі (м. Херсон), а 2015-го його обрали депутатом Херсонської облради. Цьому передував скандал із приходом у партію Владислава Мангера. Частина партійців не сприйняла це рішення партійного керівництва. Членство в партії призупинили Херсонський міський голова Володимир Миколаєнко, його радниця, нині покійна Катерина Гандзюк та деякі давні члени партії, яких згодом виключили з “Батьківщини”.

Улітку 2016 року на дочасних виборах у 183-му окрузі Юрій Одарченко переміг провладного кандидата, голову Херсонської облради Андрія Путілова та вчетверте став народним депутатом.

Агітувати тоді за нього приїздила особисто Юлія Тимошенко

Убивство Каті Гандзюк, оголошення підозри ймовірному замовникові нападу на неї Владиславу Мангеру, котрий на той час очолював Херсонську міську організацію партії, і низькі результати Юлії Тимошенко на президентських виборах призвели до того, що “Батьківщина” та її лідер Юрій Одарченко програли позачергові парламентські вибори на Херсонщині. Політсилу залишили чимало кадрових “батьківщинівців”.

Вибори 2020 року до Херсонської міської ради – шанс партії не загубитися. Тому Одарченко зібрав до списку кандидатів, яких варто проаналізувати для виборців. 

Друге місце в загальному списку й перший номер у базовому для політсили 7-му окрузі (Таврійський мікрорайон) отримала очільниця міської організації партії Марія Левківська. Вона працює координаторкою сестринської справи Херсонської міської клінічної лікарні ім. Є. Є. Карабелеша.

Це кадрова партійниця, учасниця херсонського Євромайдану. 

Відомою вона стала після скандального підрахунку голосів в окрузі №182 на позачергових парламентських виборах 2014 року. Проти голови комісії Марії Левківської прокуратура порушила тоді кримінальну справу за підозрою у зволіканні з підрахунком голосів виборців.

2015-го Левківська не стала депутаткою міської ради, проте отримані голоси дали їй змогу пройти до Суворовської райради Херсона. 

Торік вона балотувалася до парламенту за списком ВО “Батьківщина” під номером 158. 

Третім у загальному списку партії стоїть колишній суддя Білозерського районного суду Сергій Сімчук. На цій посаді він працював від листопада 2004-го. 13 травня 2010 року Верховна Рада України призначила його суддею безстроково. 2016-го він подав у відставку.

2019 року нетривалий час був довіреною особою кандидатки на посаду Президента України Юлії Тимошенко у 182-му окрузі. За тиждень після призначення його замінили на Олександра Олійника. 

Раніше серед активу партії Сергій Сімчук помічений не був. 

Четверте місце в загальному партійному списку й перший номер у 6-му окрузі (Північний мікрорайон і селище Степанівка) має директор Департаменту житлово-комунального господарства Херсонської міської ради Олексій Войтенко. 

Він очолює зазначений департамент від січня 2018 року. До того був заступником директора цього департаменту. 

У 2014-2017 роках керував комунальним ЖЕКом “Центр”.

2015-го балотувався до Херсонської міської ради, але набрав 10,5% голосів, яких не вистачило для обрання депутатом. Восени 2019 року, після смерті депутатки Нелі Голубенко, до міськради мав зайти бізнес-партнер Мангера Сергій Плачков, однак партійне керівництво було проти та зволікало, намагаючись домовитися з кандидатом про відмову від мандата. У разі такої відмови депутатом мав стати Олексій Войтенко, проте впродовж року міська територіальна виборча комісія так і не ухвалила відповідного рішення. 

У квітні 2020 року місцеві ЗМІ повідомили, що згоріла автівка, якою користувався Войтенко. 

Замикає першу п’ятірку кандидатів у загальному списку партії дружина першого номера Олена Янчева. Вона очолює ГО “Жінки Батьківщини Херсонщини” та є засновницею ТОВ “Херсонська земельна біржа”.

Юрій Одарченко та Олена Янчева

У Верховній Раді 5-го та 6-го скликань Янчева була помічницею нардепа від “Блоку Юлії Тимошенко” Олександра Буджерака, а в парламенті 6-го й 7-го скликань допомагала чоловікові-нардепу. Увесь час вона працювала на платній основі.

У листопаді 2019 року Олену Янчеву обрали членкинею наглядової ради ПАТ “Будівельна компанія “Будмеханізація”, яким керує Юрій Одарченко. 

Окрім балотування до міської ради, Янчева йде першим номером у списку кандидатів від ВО “Батьківщина” до Херсонської райради. 

Шостим номером у загальному списку партії є директор херсонського водоканалу Михайло Чемерис. 

Це чинний депутат Херсонської міської ради, котрий 2015 року висувався від “Самопомочі”. На момент обрання був головним інженером, а після призначення директора підприємства Ігоря Козакова першим заступником міського голови у вересні 2016 року очолив водоканал. 

2016 року Михайла Чемериса та ще 8 його колег-депутатів намагалися відкликати з народної ініціативи. Причому збори виборців, на яких ухвалювали рішення про відкликання, відбувалися на території підприємства, що належить Юрію Одарченку.

Відкликати Чемериса та інших депутатів тоді не змогли. 

2016-го депутати міської ради прямо казали, що за спробами відкликати Чемериса стоїть бажання партії “Батьківщина” отримати контроль над херсонським водоканалом. Згідно з документами, опублікованими тоді журналістами, Юрій Одарченко планував домогтися передання водоканалу в концесію. Михайло Чемерис гостро критикував такі ініціативи. 

Наразі він не коментує свою радикальну зміну партії та балотування за одними списками з антагоністами.

Сьоме місце в загальному партійному списку й перший номер в окрузі №1 дісталися депутатові міської ради двох останніх скликань від ВО “Батьківщина” Станіславу Трошину. Попри молодий вік, його вважають бувалим партійцем. Він є членом партії ще зі студентських часів, довго очолював пресслужбу місцевої парторганізації. 

У Верховній Раді 6-го скликання був помічником нардепа Віктора Уколова, а в 7-му та 8-му скликаннях – Юрія Одарченка. Увесь час виконував свої обов’язки безоплатно. 

Активний учасник Революції Гідності. 29 грудня 2013 року Трошина побили невідомі під під’їздом власного будинку, коли він повертався з херсонського Майдану. Нападників так і не знайшли. 

У березні 2014 року після призначення Юрія Одарченка головою Херсонської ОДА Станіслав Трошин очолив управління інформаційної політики Херсонської обласної державної адміністрації. 

Восени 2014-го став начальником відділу зв’язків із громадськістю Херсонської міської ради. Після виборів 2015 року залишив цю посаду.

Наразі працює директором ПрАТ “БК “Будмеханізація”, власником якого є Юрій Одарченко. Очолює херсонську ГО “Батьківщина молода”. 

Восьме місце в загальному списку партії, але лише сьоме – у другому окрузі дісталося голові правління ПрАТ “Херсон-Діпромісто” Андрію Бабенку. Він багато років працював у компаніях, що належали Юрію Одарченку. Після згаданих вище подій в ОВК №182 2014 року Бабенко став головою комісії, замінивши Марію Левківську. 

2015 року балотувався до Херсонської міської ради від “Батьківщини” в окрузі №17, але депутатом не став. 

Замикають першу десятку загального партійного списку дві кандидатки з непрохідними номерами в округах, котрих, найпевніше, до списку взяли для дотримання гендерної квоти. Це перша проректорка КВНЗ “Херсонська академія неперервної освіти” Херсонської облради Ірина Жорова та юристка ПрАТ “Дружба” Тетяна Козирєва. 

Ірина Жорова раніше не балотувалася й у політиці помічена не була, зате Тетяна Козирєва 2018 року разом з нардепом Одарченком брала участь у телеефірі, а цьогоріч стала представницею партії “Батьківщина” в Херсонській районній територіальній комісії. 

Цікаво, що 11-те місце в списку посідає багаторічний директор Херсонського психоневрологічного будинку-інтернату Борис Шутіков. І шансів бути обраним у нього значно більше, ніж у попередніх трьох кандидатів, бо в 4-му окрузі, у межах якого, до речі, розташований будинок-інтернат, він іде під першим номером.

Цьогорічна система виборів передбачає необхідність не лише подолання партією прохідного бар’єра, а й виконання виборчої квоти, що для херсонських кандидатів становитиме приблизно від 1400 до 2000 голосів, залежно від явки. І навіть якщо “Батьківщина” подолає 5%-й бар’єр, шанс потрапити до ради матимуть тільки декілька кандидатів, котрі візьмуть квоту в округах, або ті, хто йде в першій п’ятірці загального партійного списку.

Раніше Рух ЧЕСНО розповідав про те, кого Володимир Зеленський представив як членів своєї херсонської команди, кого висунула партія нардепа Ігоря Колихаєва “Нам тут жити” та хто балотується до Херсонської міської ради від “Європейської солідарності”. Ми також писали про херсонських кандидатів-двійників. 

Нагадаємо, Рух ЧЕСНО підготував детальний огляд партій для виборців.