Виборча реформа: що хочуть "ЗміниТИ" громади Житомирщини

Найчастіше люди транслюють "міфи" про реформи, почуті з телепередач, і набагато рідше — реальні факти про прийняті зміни.

Практика прийняття рішень в Україні ніколи не передбачала реального залучення людей, які будуть втілювати ці рішення, до їх розробки. Однак саме консультації з заінтересованими сторонами для європейських країн є гарантією успішного втілення будь-якої, навіть не популярної, зміни. По-перше, ти як урядовець отримуєш шанс попередити майбутні ризики, адже саме люди на місцях можуть з точністю їх спрогнозувати. По-друге, сам факт залучення людей до розробки рішень дозволяє їм почути аргументи іншої сторони і зрозуміти причину прийняття того чи іншого рішення. А у великій пострадянській країні рішення успішним буде тільки тоді, коли його вимагають знизу.

Розуміючи всі ці виклики, ми пішли шляхом повного циклу публічної політики. І громади Житомирщини стали першими, в кого ми спитали, як забезпечити рівний доступ до політики.

Про почуте нами протягом кількох публічних заходів читайте у детальному звіті про публічні консультації у Житомирі, Коростені та Новоград-Волинському.

Виборчі правила

Розуміння повноважень різних органів прийняття та втілення рішень має бути визначальним, коли йдеться про успіх чи неуспіх змін. Часто саме від якості роботи місцевих рад залежить ефективність реформи. І тут значно більше переваг, аніж недоліків: міська влада близько і на неї легше впливати. Але для цього треба знати сфери компетенцій та відповідати за тих, кого обрали. Натомість на Житомирщині ми декілька разів чули ідею про відкликання депутатів, а тема недовіри до влади та пасивність громад (у Коростені нам розповіли про лише 5% активних громадян) була наскрізною.

Щодо довіри, то її не існує взагалі — ні до кого, крім армії і церкви, - Сергій Хапчук, депутат Новоград-Волинської міської ради.

І тут не йдеться про закритість кабінетів. І в Коростені, і в Новоград-Волинському засідання міських рад відкриті та транслюються. Йдеться про відповідальність:

Олександр Куценко, ГО "Самопоміч", Новоград-Волинський:

Це відповідальність з обох боків. Якщо виборець вибрав когось, він має контролювати його роботу і для цього має бути механізм. Наприклад, за які рішення який депутат голосував та чим він аргументував таке голосування і чи це відповідає тим позиціям, з якими партія йшла на вибори. І треба цю інформацію доносити до виборця. На місцевому рівні немає таких механізмів.

Коли не працює зміна облич, треба змінити систему. Проблеми з доступом до політики є і їх треба вирішувати. Це спільна думка для більшості представників місцевої влади та активних громадян, з якими ми спілкувались. Втім, єдиної думки щодо вирішення проблеми з виборчими правилами для парламентських виборів немає. Як поєднати відмову від мажоритарки та збереження персональної відповідальності — варіанти є:

На парламентських виборах потрібна пропорційна виборча система з відкритими списками. Попри складний механізм підрахунку голосів, це найкраща система. Вона виправить ситуацію з прихильності виборців до тих, кого знають особисто. Коли мажоритарники йдуть до влади, вони не несуть якусь політику, а голосують як вважають за потрібне, - Олександр Куценко, ГО "Самопоміч", Новоград-Волинський.

Таку ж думку підтримав також депутат від "Батьківщини" Олександр Лиштва:

Партійна система з відкритими списками потрібна на парламентських виборах.

Не викликає побоювань можливе зростання важливості партій у пропорційній системі і громади досить оптимістично бачать цей майбутній процес:

Ми всі реально розуміємо, що політичні сили — це олігархічні групи. Але мають з'явитися нові — рано чи пізно. Нам потрібні відкриті списки, а мажоритарна може працювати на місцевому рівні, -  Юрій Виговський, активіст.

Щодо місцевих виборів розмова була більш динамічна: всі вони пройшли вибори у 2015 та зіткнулись зі схожими проблемами. Тут більшість представників заінтересованих сторін сильніше відстоюють персональне представництво громадян у виборних органах — мажоритарка на місцевому рівні таки необхідна.

Микола Луцишин, виконавчий директор Асоціації "Рада керівників міста Коростеня":

Найдемократичніша — чиста мажоритарна система для місцевих виборів. Це покращить якість депутатів. Ми особисто знаємо людину, яку обираємо.

Те саме стосується партійної приналежності. Часто відзначали, що потрібно дозволити самовисування, аргументуючи таку потребу тим, що депутати на місцях виконують соціально-господарську роль і домовляються навколо рішень щодо виконанні бюджету, а політична прив'язка негативно впливає на процес прийняття рішень:

Політичне різноманіття зашкалює, а колективна безвідповідальність призводить до зависання виборця. Люди не бачать зв'язку з депутатом навіть в місцевій громаді. А зараз якщо людина не поділяє позицій жодної з партій, вона не може балотуватись — треба це дозволити, - Леся Грищенко, депутат міської ради, Коростень.

Політики порушували також питання нестабільності виборчих правил, зокрема з питань адміністрування виборів, що негативно впливає на вибори всіх рівнів:

Роман Калінін, голова "Опозиційного блоку", Коростень:

Зараз діють складні процедури адміністрування виборів, їх треба спростити. Також потрібна уніфікація. Правила мають бути відомі щонайменше за півроку. Це може бути кодекс, можуть бути інші нормативні акти.

Політичні фінанси

До грошей часто зводилися обговорення у різних аудиторіях. На місцях добре видно, хто, як і за скільки купує голоси, тому ілюзій щодо впливу грошей на результати виборів в регіоні немає:

Які б гасла не були на виборах, вирішують проблему 500 гривень і агітатор в день виборів. Ці люди оформлялись офіційно як агітатори і навіть якби була заява в правоохоронні органи, це неможливо було б довести до покарання, - Олександр Кармазін, депутат міської ради, Новоград-Волинський.

Неоплачувана основа роботи місцевих депутатів — ще один недолік чинної системи.

Олександр Куценко, ГО "Самопоміч":

Місцеві депутати не отримують грошей за діяльність. А зараз без грошей фактично неможливо донести свої рішення до людей. Обійти фізично депутат не може свій округ.

Щодо державного фінансування, то поки що ці гроші не доходять до партійних організацій в регіонах з різних причин — серед них і внутрішньопартійні процедури, і брак знань:

Зараз політичні сили на місцях бояться навіть формувати документи на отримання грошей через брак юридичних компетенцій. А ще дуже допомогло б закріпити на рівні закону розподіл державних коштів на регіональні осередки партій, -  Сергій Хапчук, депутат міської ради, Новоград-Волинський.

Адміністрування виборів та доступ до медіа

Поруч з грошима — адміністрування виборів та доступ до медіа як їх похідні. На місцевому рівні проблеми такі ж самі, як і на центральному: розміщення в медіа платне, адміністрування непрозоре, а рішенням вбачають урівняння доступу до ЗМІ шляхом пропорційного розміщення, продовження термінів кампаній та модернізації системи підрахунку голосів.

Роман Калінін, голова "Опозиційного блоку", Коростень:

В мутній воді риба ловиться легше, тому треба спростити адміністративну процедуру. Терміни виборчих кампаній на місцевих виборах треба продовжити. Але треба мінімум 50 днів на чисту кампанію і за 30 днів припинити реєстрацію.

В той же час, продовження терміну передвиборчих кампаній не вирішить проблему саме по собі:

Це взагалі не допоможе. Трьох-чотирьох тижнів більш ніж достатньо, щоб донести свої позиції до виборців, але виборцям це взагалі не цікаво. Тільки ті, хто має свої ЗМІ, можуть донести інформацію до виборців, основним джерелом інформації для виборців є телебачення і побороти це на місцях дуже складно. Мусить бути якийсь механізм, однаковий для всіх політичних структур, які отримують доступ до ЗМІ, - Олександр Куценко, Новоград-Волинський.

Як вирішити проблему політичної заангажованості ЗМІ — одностайної думки немає, але всі єдині в тому, що ця перешкода ключова для рівного доступу до політики. Вартість кампаній дорога на місцевому рівні саме через медіа — комунальні канали так само, як і національні, виставляють вартість ефірного часу кандидатам.

Сергій Хапчук, депутат Новгород-Волинської міської ради:

Вплинути на медіа неможливо. Завжди той, хто більше тратив коштів, вигравав вибори. Але обмеження реклами не зміниться ситуації, бо власник каналу завжди впливає на те, що там транслюють.

Є думка, що варто заборонити рекламу ЗМІ, бо ті великі гроші, які на неї витрачаються, краще спрямувати на громадян – стимулювати шляхом символічних доплат за участь у виборах. Бігборди в політичній агітації та оренду комунальних об'єктів в рамках кампаній також пропонують заборонити. Що залишиться каналом комунікації з виборцем в такому випадку? На Житомирщині вважають, що час створювати суспільне мовлення в регіонах:

Потрібне суспільне мовлення на місцевому рівні, бо зараз всі канали залежні від того чи іншого олігарха. Тоді заборонити політичну рекламу на всіх приватних каналах і зробити суспільне мовлення єдиним каналом комунікації програм на пропорційних умовах доступу до них, - Олександр Дзиґа, заступник міського голови, Коростень.

На думку депутатів, не останнє значення має також те, «хто рахує» голоси. Серед рішень пропонують впровадження електронної системи голосування без участі виборчих комісій. Ознаками проблеми є попередні онлайн-опитування, в яких зазвичай перемагають більш активні кандидати. Але коли йдеться про реальні вибори, виявляється, що навіть багато знайомих і друзів цих кандидатів не пішли на вибори, а прийшли ті, хто приходять за гречку і гроші. Цю проблему також можна вирішити голосування через інтернет, але це може бути лише додатковим інструментом, на який, в той же час покладатися не радять — на виборця можуть чинити вплив.

Освіта та політична активність

На рівень громадської активності та участі в процесі прийняття рішень скаржаться зачасту депутати. Причина такої пасивності громад — низька політична культура:

Олександр Дзиґа, заступник міського голови, Коростень:

Потрібно почати з правової політичної культури суспільства. Крім охорони здоров'я другий виклик для держави ХХІ століття – освіта.

У невеликих громадах часто відчувається брак якісних кадрів — активних громадян, які готові балотуватися та відстоювати інтереси своїх сусідів у міськрадах.

На місцевих виборах часто залучають впізнаваних лідерів. В невеликих громадах дійсно є проблема з активними людьми. Всі активні часто виїжджають з регіону. З 14 депутатів один активний — всі інші сидять і слухають, - Олександр Кармазін депутат міської ради, Новоград-Волинський.

Внутрішньопартійна демократія

Щодо внутрішньопартійної демократії, місцеві партійці пояснили, що все зводиться до конкуренції та фінансування:

Роман Калінін, голова "Опозиційного блоку", Коростень:  

На місцях якщо нема грошей на рекламу — працюй з людьми і веди партійну роботу. Обирають партійних керівників регулярно за єдиним принципом — чи здатні організувати виборчий процес. Щоб це змінити, має відбуватись самоорганізація партій, не можна казати про законодавче регулювання.

В той же час, існує сильне викривлення процедур прийняття рішень всередині партійних структур залежно від виборчого чи невиборчого періоду: поки нема виборів та грошей на них, всі демократичні, коли стартують кампанії — прийняття рішень відбувається авторитарно. Що з цим робити — можливо, спускати держфінансування до регіональних представництв політичних партій, інакше кошти надходять тільки перед виборами, упрозорити партійні фінанси загалом.

Джерело фінансування має бути публічним, тоді зміниться якість політики. Партійні осередки мусять мати статус юридичних осіб, тоді можна спускати державне фінансування до місцевих осередків, - Володимир Боровиков, представник "Батьківщини", Коростень.

Але окрім грошей партійні осередки потребують аналітичної, програмної підтримки і тут покладають сподівання також на громадські організації.