За "Рідну країну" – співаки й аграрії. Томенко обіцяє киянам "вибори не по приколу"

Томенко й Київрада

Фото Ігоря Фещенка, серпень 2020

3 червня партія Томенка визначила свого лідера кандидатом на посаду Київського міського голови. Це не стало несподіванкою, бо ще восени 2019 року Томенко заявляв про готовність балотуватися на дострокових виборах у разі їх проведення.

Від січня до серпня 2020 року партія "Рідна країна" витратила на рекламу у Facebook майже 5,5 тисячі доларів.

На вулицях столиці з’явилися білборди із зображенням потенційного кандидата в мери Томенка, а також агітаційні намети, з яких роздавали газети "Рідна країна", марковані як "київський спецвипуск".

Фото: ridna.in.ua

У газеті йшлося про те, що заходи партії Томенка підтримують, зокрема, народні артистки України Наталія Сумська та Жанна Боднарук.

"Так, Миколу підтримую на громадських засадах у більшості його починань", – прокоментувала Руху ЧЕСНО Наталія Сумська. 

Щоправда, у яких саме, не уточнила. 

“На громадських засадах. Я вам точно зараз не можу назвати всі акції та як вони називалися. Але це й підтримка дитячих бібліотек Києва та України, хати-музею Тараса Шевченка на Пріорці, де відновили сад і криницю, заходи з улагодження території біля музею Шевченка в Каневі, у проєктах "Сім чудес України", у відродженні українських традицій, таких як "зажинки" – свято першого снопа, яке вже проводиться понад 10 років, у створенні музею Івана Мазепи в Мазепинській церкві, що на території Лаври, в озелененні парку на Володимирській гірці, в акції "Врятуємо Дніпро", коли в нас на Оболоні до затоки було випущено скількись там тонн товстолобика... Це тільки те, що я "на ходу" пригадала. Решту питайте в самого Миколи", – відповіла на запитання про підтримку Томенка Жанна Боднарук. 

Зауважимо, що намети й газети з’явилися ще в липні, а тому це можна вважати за ведення дочасної агітації.

Фото Ігоря Фещенка, вересень 2020

Згідно з даними соцопитування Центру Разумкова, у серпні 2020 року Микола Томенко як кандидат на посаду міського голови опинився на 11-му місці з результатом 2,4% за відповідями тих респондентів, хто має намір голосувати й визначився з вибором. У партії Томенка “Громадський рух "Рідна країна" результат – 2,1%.

Читайте також: Вибори в Києві. Чому активізувалися кампанії з підозрілими соцопитуваннями

Сьогодні Томенко обіцяє киянам "вибори не по приколу" (нагадує гасло прихильників Порошенка 2019 року).

Микола Томенко не вперше штурмує міське самоврядування в Києві. 

У квітні 2013 року він, будучи заступником голови ВО "Батьківщина", зауважував, що готовий балотуватися на посаду міського голови від опозиції.

“Моє прізвище тестувалося кілька місяців тому. Я маю певний рейтинг і підтримку як один з кандидатів від опозиції. Якщо партія мене підтримає й мої колеги по “Свободі” та УДАРу, я готовий виправдати їхню довіру”, – у коментарі “Радіо Свобода” відповідав тоді Томенко.

Водночас на посаду мера від опозиції розглядали й кандидатуру Петра Порошенка. Томенко ставився до цього критично, закидаючи йому роботу в уряді Азарова.

Зауважимо, що пізніше, на президентських виборах 2014 року, Томенко був довіреною особою Петра Порошенка.

2011 року Микола Томенко пропонував парламенту розглянути проєкт постанови щодо проведення дострокових виборів Київського міського голови та Київради.

“Ми вважаємо, що нічого нам не забороняє спільно з Партією регіонів, яка ініціює приведення до відповідальності всіх тих, хто разом із Черновецьким розкрадав Київ, розглянути питання про дострокові вибори Київського міського голови та Київської міської ради… Київ розкрадений керівництвом КМДА на чолі із Черновецьким і Київрадою, то, звичайно, ці люди не мають жодного морального права бути депутатами Київради”, – наголошував віцеспікер Томенко.

Ця заява пролунала після того, як 2010 року в усій країні відбулися вибори до місцевих рад, окрім Київради, яку обрали 2008 року.

Читайте також: Еволюція Київради з 2010 до 2020 року

2007 року, будучи нардепом ВРУ 5-го скликання, Томенко наполягав на дострокових виборах "не тільки парламенту, а й Київради та міського голови". За його словами, депутатський корпус не відображав волевиявлення киян.

2006-го Томенко безуспішно балотувався до Київради від БЮТ. Тоді він заявляв, що на виборах до Київської міської ради основними конкурентами є “Блок Юлії Тимошенко” та "об'єднаний блок нинішньої влади Києва", куди він зарахував решту партій (“Народний блок Литвина”, "Нашу Україну", Партію регіонів, "Єдність" і "Європейську столицю").

У 2000-2001 роках Томенко працював у КМДА на посаді начальника Головного управління преси та інформації. 

Політичний досвід Томенка 

Микола Томенко має тривалий політичний досвід в Україні, фактично від здобуття країною незалежності.

1998 року він балотувався до Верховної Ради 3-го скликання від партії “Реформи і порядок”, але не пройшов. Натомість уже в 4-му скликанні став нардепом від “Нашої України” Віктора Ющенка. Очолював Комітет ВРУ з питань свободи слова та інформації.

Від лютого до вересня 2005 року був віцепрем'єр-міністром України з гуманітарних і соціальних питань в уряді Юлії Тимошенко.

2006-2007 – обраний до ВРУ в загальнодержавному багатомандатному окрузі від "Блоку Юлії Тимошенко", також балотувався до Київської міської ради

У парламенті 5-го та 6-го скликань – заступник голови депутатської фракції "Блок Юлії Тимошенко", очільник Комітету ВРУ з питань сім'ї, молодіжної політики, спорту та туризму. 

Від лютого до червня 2007-го, а також від вересня 2008-го до середини грудня 2012 року – заступник голови Верховної Ради України.

2007-2012 – народний депутат від БЮТ, обраний як №3 у списку в багатомандатному окрузі.

2014-2016 – депутат ВРУ 8-го скликання, обраний у багатомандатному виборчому окрузі від БПП за списком під №8, заступник голови фракції БПП. Голова комітету Верховної Ради України з питань екологічної політики, природокористування та ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи. 2015-го подав заяву про вихід із фракції, яку підтримали лише 2016 року. За це його позбавили депутатського мандата.

2016-го заснував власну партію “Громадський рух Миколи Томенка “Рідна країна”.

2019 року балотувався до Верховної Ради 9-го скликання від партії “Громадянська позиція” (№3 у списку).

На виборах Президента України минулого року офіційно підтримав Анатолія Гриценка.

Томенко проти державного фінансування партій

У липні 2019 року Микола Томенко створив петицію про скасування державного фінансування політичних партій.

Фото: офіційна сторінка Миколи Томенка на Фейсбук

Ця петиція набрала достатню кількість голосів та отримала відповідь президента Зеленського.

"Люди не розуміють, чому повинні фінансувати тих, кому не довіряють. Згідно з останніми соцопитуваннями, держфінансування партій підтримують майже 15%. Противників значно більше. Щоправда, аргументи, які використовує Томенко, є хибними, як з точки зору логіки, так і з погляду моделювання розрахунків. У петиції зазначено, що політичні партії протягом наступних 5 років мають отримати з держбюджету 5,9 мільярда гривень. Сума вражає, але вона завищена вдвічі. Фактично ж, якщо враховувати ті формули в законодавстві, які були актуальними на момент публікації петиції, то впродовж наступних 5 років партії мали б одержати близько 3 мільярдів гривень", – каже аналітик з партійних фінансів Руху ЧЕСНО Ігор Фещенко. 

"Другий аргумент у петиції – те, що, на думку Томенка, партії неправильно витрачали ці кошти. Підтвердженням цього нібито є те, що 4 з 6 партій, присутніх у ВРУ минулого скликання, не потрапили до нового парламенту. Загалом, до ефективності використання цих коштів справді є питання, але це не означає, що єдиним рішенням цієї проблеми є скасування держфінансування. Більш раціональним є запровадження правил щодо того, куди ці кошти можна/не можна витрачати. Водночас, апелюючи до економії бюджету, автор петиції взагалі не порушує питання про те, що країна вже втратила та ще втратить через залежність партій від великого бізнесу. Держфінансування як альтернативне джерело коштів для політичних партій якраз і має цю залежність зменшити", – наголошує Фещенко. 

Зауважимо, що стосовно голови правління благодійної організації "Фонд Миколи Томенка “Рідна країна" було відкрито адміністративне провадження через порушення визначеного законом порядку надання внеску на підтримку політичної партії.

З матеріалів провадження виходить, що 13 жовтня 2017 року зазначена благодійна організація передала на користь політичної партії "Рідна країна" товарно-матеріальні цінності на загальну суму 34420 гривень. Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 15 Закону України "Про політичні партії в Україні", здійснення внесків на підтримку політичних партій благодійними об'єднаннями (організаціями) не допускається. Тому політсилі довелося повернути речі благодійному фонду. Провадження суд закрив, оскільки від моменту вчинення правопорушення спливло понад 3 місяці. 

Дві "Рідні країни" Томенка

З такою назвою слід розрізняти благодійний фонд і партію Миколи Томенка.

Спершу виникла благодійна організація, яку зареєстрували 2006 року. Її засновником є Микола Томенко, а директоркою – його дружина Валентина Томенко.

Ще будучи заступником голови Верховної Ради України, Томенко використовував сайт парламенту для піару свого фонду “Рідна країна”. 

Політична партія "Рідна країна" – це, за даними Opendatabot, перейменована 2016 року партія "Національний рух", яка була заснована у травні 2015 року, а у вересні допущена ЦВК до місцевих виборів 2015 року.

Керівниця партії "Національний рух" Галина Спіцина дивується запитанню, як трапилося перейменування політсили, і радить звернутися до Томенка. 

Спіцина від червня 2015-го до вересня 2017 року була фізичною особою – підприємницею з основним видом діяльності "Виробництво безалкогольних напоїв; виробництво мінеральних вод та інших вод, розлитих у пляшки". У липні 2019 року вона стала керівницею ТОВ "Інженерно-будівельна компанія “Регул".

Цікаво, що за цією самою адресою зареєстроване підприємство з майже ідентичною назвою, яким керує Володимир Володимирович Спіцин. Він у свою чергу є очільником Київської міської організації партії "5.10".

Хто в партії Томенка

Крім виборів до Київради, партія "Рідна країна" має амбіції на місцевих виборах ще в шести областях України.

"Робота по підготовці вже розпочалась у Київській, Закарпатській, Тернопільській, Хмельницькій, Херсонській та Черкаській областях", – ідеться на сайті партії.

До вищої ради партії Миколи Томенка "Рідна країна" входять, крім самого Томенка, ще декілька політиків.

Олександр Федоренко – колишній депутат Київради 7-го скликання, який потрапив до міськради в грудні 2014 року за списком ВО "Батьківщина" після того, як кілька депутатів вибули з ради у зв’язку з обранням до парламенту. 

Фото: Політека

2015 року він балотувався до Київради від "Руху за реформи" Сергія Думчева, але програв у 113-му окрузі (Шевченківський район) Ользі Балицькій, яка на той час представляла "Самопоміч". 

Скриншот із сайту ЦВК

Зауважимо, що у 2006-2010 роках Федоренко був заступником голови Шевченківської районної в м. Києві ради 5-го скликання.

За інформацією бази даних "Посіпаки", він був оплачуваним помічником народних депутатів Анатолія Семиноги (БЮТ, 6-те скликання), Олени Шустік (БЮТ, 6-те скликання), Олександра Бригинця (ВО "Батьківщина", 7-ме скликання) та Миколи Томенка (8-ме скликання).

На виборах 2019 року до парламенту Федоренко безуспішно балотувався під №15 у списку "Громадянської позиції" Анатолія Гриценка. 

Ще один член вищої ради партії – Іван Гладуняк, колишній голова Хмельницької обласної ради, ексмер Нетішина, депутат облради 6-го скликання від "Батьківщина". 

Фото: Віталій Тараненко

У серпні 2014 року його виключили з партії "Батьківщина" “за результатами роботи люстраційного комітету партійної організації, який проаналізував його роботу як голови фракції та як керівника виборчого штабу”.

Депутатом Хмельницької облради 7-го скликання Гладуняк став від БПП "Солідарність".

На парламентських виборах 2019 року балотувався як 24-й номер у списку "Громадянської позиції" Анатолія Гриценка.

Згідно з декларацією за 2019 рік, має будинок і чотири земельні ділянки в Бучі під Києвом. За інформацією в ЗМІ, ці ділянки з лісового фонду й засаджені соснами. 

Фото: domik.ua

За словами місцевих мешканців, під час будівництва було знищено сосни, а "місцева влада віддала ліс на поталу Гладуняку".

Член вищої ради партії Олег Фоломєєв – колишній гендиректор ТОВ ТВП "Нафтовик" (1993-2016 роки), від 2017 року на пенсії. Проте зазначений підписантом та одним із засновників ТОВ "Фолвлод" разом з головою контрольно-ревізійної комісії партії "Рідна країна" Оленою Влодек. 

Цікаво, що підприємство Фоломєєва-Влодек зареєстроване на Куренівці за тією самою адресою, що й компанія Павла Томенка, сина Миколи Томенка.

Член вищої ради партії Володимир Гресь – колишній голова Черкаської облради, очолює партійну організацію на Черкащині. 

Гресь був помічником Томенка в парламенті 4-го скликання на громадських засадах, а в 6-му, 7-му, 8-му скликаннях поспіль – “на зарплаті”.

Фото: ridna.in.ua

2012 року Гресь був кандидатом у депутати Верховної Ради від “Батьківщини” у виборчому окрузі №195. Тоді він задекларував допомогу з безробіття в розмірі 10 тисяч 453 гривні.

Член вищої ради партії Віктор Набруско – журналіст, від 2011 року – доцент кафедри телебачення та радіомовлення Інституту журналістики Київського національного університету імені Тараса Шевченка.

Фото: Газета "День"

Згідно з даними YouControl, входить до переліку засновників громадської організації "Українська фундація "Друзі Шотландії". Працював на громадських засадах помічником Томенка у Верховній Раді 7-го скликання. За словами Зураба Аласанії, Набруско – кум Томенка. 

У вищій раді партії також є колишня нардепка з досвідом Олена Бондаренко, яка була в парламенті з третього до шостого скликання поспіль. 

Фото: Житомир. Online

Політичну кар’єру починала ще 1989 року заступницею голови Луганської крайової організації “Народного руху України”. Була довіреною особою кандидата на посаду Президента України В’ячеслава Чорновола в Луганській області. У 1994-2001 роках керувала управлінням з ідеології, пропаганди й агітації “Народного руху України”.
Уперше обрана до Верховної Ради 3-го скликання 1998 року від “Народного руху України”. До парламенту 4-го скликання потрапила від "Нашої України" Віктора Ющенка. У Раді 5-го скликання опинилася як 89-й номер у списку “Блоку Юлії Тимошенко”. До ВРУ 6-го скликання її також обрали за списком ВО "Батьківщина".

Хто фінансує партію

Згідно зі звітом політсили, 2019 року на партійні рахунки надійшло понад 720 тисяч гривень. Для порівняння: 2016-го сума пожертв була вдвічі меншою – майже 331 тисяча гривень.

У Тетієві партія користується нежитловими приміщеннями, що належать ТОВ "ТАК-Агро". Бенефіціаром компанії є Руслан Голуб, котрий у 2010-2015 роках був депутатом облради від Партії регіонів, а у Верховній Раді 6-го скликання був помічником нардепа від БЮТ Бориса Шиянова.

2015 року сім'я підприємців Голубів з Київщини була головними спонсорами виборчої кампанії Аграрної партії України. Це й не дивно, адже тоді Руслан Голуб був кандидатом від АПУ до Київської облради на місцевих виборах.

Ще один спонсор “Рідної країни” – член тетіївського виконкому, підприємець-перевізник Сергій Поляруш. 2016 року, згідно зі звітом, він пожертвував партії 15 тисяч гривень. У коментарі Руху ЧЕСНО запевнив, що це кошти на виборчу агітацію, яку він виготовив сам, а політсила допомогла йому з її оформленням у звіті. 

"Я знаходжуся в партії… Були такі платежі. Тоді кошти перераховувалися, бо треба було вести політичну агітацію. Була така необхідність перераховувати на партію гроші. Поки такої необхідності не виникало", – каже Поляруш і додає, що ще міркує над тим, чи балотуватиметься до Тетіївської міської ради. 

Фото: Микола Томенко

За ІІ квартал 2020 року "Рідній країні" пожертвували ледве 94 тисячі гривень. 

Деякі спонсори партії мали стати членами виборчих комісій від "Рідної країни", але ЦВК постановою №171 від 10 серпня 2020 року відхилила їхні кандидатури.

Зокрема, це Олександр Марушевський, який, відповідно до звіту за ІІ квартал, дав політсилі понад 30 тисяч гривень і був поданий нею до ЦВК як член Дарницької районної в місті Києві виборчої комісії.

У Верховній Раді 7-го скликання Марушевський був оплачуваним помічником нардепа від "Батьківщини" Юрія Одарченка.

Аналогічно ЦВК відхилила кандидатуру Віктора Марусиченка з Дніпровської районної в місті Києві виборчої комісії, котрий, згідно зі звітом за ІІ квартал, пожертвував партії 24 тисячі гривень.

Рух ЧЕСНО публікує огляди політичних сил – шпаргалки для виборців з нагадуванням історії та сьогодення їхніх політичних фаворитів. Матеріал підготовлено для онлайн-платформи Polithub.org – онлайн-хабу для українських виборців з інформацією про партії та політиків, які хоч раз балотувалися до Верховної Ради чи місцевих рад України.

Нагадаємо, такі огляди вже вийшли про інші політичні партії, як-от: “Слуга народу”, “Голос”, “Опозиційна платформа – За життя”, “Європейська солідарність”, “Батьківщина”, Партія Шарія, “За майбутнє”, “Свобода”, “Народний контроль”, “Народний фронт”, “Наш край”, “Демократичний альянс”, “Національний корпус”, “Громадянська позиція”, “Основа”, “Самопоміч”, Радикальна партія Олега Ляшка, “Опозиційний блок”, Аграрна партія України.

Цей матеріал підготовано за підтримки Фонду з прав людини Посольства Королівства Нідерландів в Україні.