Як українські політики збирають гроші перед місцевими виборами

Громадський рух ЧЕСНО розробив методологію оцінювання партійних сайтів на доступність і зручність для потенційного донора. Ми вже оцінювали сайти та сторінки політичних сил у соціальних мережах за шістьма критеріями:

• наявність розділу “Підтримати” або “Реквізити”;
• доступність реквізитів;
• наявність інструкції/роз’яснення процедури та обмежень;
• інтеграція платіжних систем;
• наявність реквізитів місцевих осередків;
• публічні прояви фандрейзингу протягом останніх 2 років.

У червні перші позиції за доступністю сайтів для потенційного донора посіли партії “ДемАльянс”, “Сила людей” та Українська галицька партія. Однак жодна з політсил тоді не отримала більш ніж 4,5 з 6 балів, а третина не мала жодного бала, зокрема й парламентські “Слуга народу” та ОПЗЖ. Нуль балів означає, що під час дослідження на сайтах цих партій не було виявлено навіть реквізитів.

Тепер, коли до місцевих виборів залишився тільки місяць, Рух ЧЕСНО ще раз переглянув сайти політичних сил та оновив рейтинг. Також ми дослідили, хто з-поміж політиків веде власну фандрейзингову кампанію та які інструменти для збирання коштів використовує.

Найвищі показники

Як і під час попереднього дослідження, жодна з партій не набрала більш ніж 4,5 бала, однак, за результатами нового аналізу, 4,5 із 6 балів отримали одразу три політсили (була одна).

У партії “Демократичний альянс” є доступні реквізити, інтегрована платіжна система та публічні заклики до фінансування. Водночас зазначено контакти лише двох регіональних осередків і немає інструкцій щодо обмежень на перерахування внесків.

Щоправда, наразі партія не демонструє активності. Останню новину на її сайті опубліковано понад 1,5 місяця тому, а загалом цьогоріч на сайті було розміщено тільки 4 новини. Про плани “ДемАльянсу” на місцеві вибори нічого не відомо. 

Партія “Народовладдя” також має 4,5 бала. Це політична сила колишнього свободівця Юрія Левченка. До березня 2020 року вона мала назву “Сіріус”, а нині називається “Команда Левченка “Народовладдя”. На сайті партії є реквізити банківського рахунку, посилання, що веде на платіжну систему “ПриватБанку”, та QR-код, з допомогою якого можна переказати кошти в мобільному застосунку “ПриватБанку”.

“Організація процесу приймання платежів забрала багато часу через необхідність зазначати докладну інформацію про платника, передбачену чинним законодавством, та відсутність в Україні гнучких платіжних систем, які можуть працювати з цими вимогами. Враховуючи обмежені строки, у нас була можливість відкрити рахунок лише в “ПриватБанку”, який передбачає більш-менш нормальні умови роботи з прийманням оплати”, – каже Прохор Антоненко, чинний депутат Київради, котрого обрали від ВО “Свобода”, а зараз він у команді Юрія Левченка.

LiqPay для партії не підійшла через високу комісію та неможливість адаптувати сайт під вимоги цієї системи. Тому вибрали функцію приймання платежів від населення, яку використовують для оплати комунальних послуг, різних сервісів тощо. Тепер, якщо людина, котра бажає зробити внесок, є клієнтом “ПриватБанку”, система автоматично підтягує її дані, необхідні відповідно до закону, що значно спрощує процес. 

У Facebook Юрій Левченко публічно закликає донорів фінансувати його партію, зокрема через рекламні дописи. Інформацію про збирання коштів також поширюють з допомогою месенджерів серед своїх давніх прихильників, виборців, активістів, друзів.

Наразі, як кажуть у “Народовладді”, партія Левченка зібрала 716 990 гривень (станом на 17 вересня). Цих коштів уже вистачає на заставу, щоб “Команда Левченка “Народовладдя” могла балотуватися до Київради. Тепер політсила планує зібрати 223 010 гривень, аби Юрій Левченко мав можливість висуватися на посаду міського голови Києва. Середній внесок (медіана) – 245 гривень.

4,5 бала також має Українська галицька партія, хоча, на відміну від “ДемАльянсу” та “Народовладдя”, на її сайті немає інтегрованої платіжної системи. У коментарі Руху ЧЕСНО в УГП повідомили, що планують інтегрувати платіжну систему, проте не впевнені, чи встигнуть це зробити до виборів. 

Партія розміщувала публічні дописи із закликом долучатися до її фінансування та зняла анімований ролик, де пояснила, яким чином можна профінансувати політичну силу онлайн та офлайн.

У політсилі зазначають, що ефект від таких закликів таки був:

“Нам справді надходили й досі надходять пожертви. На різні суми – від 50 до 500 грн одним платежем. Але, відверто, частину коштів були змушені повернути – не були заповнені всі поля так, як цього вимагає закон (маються на увазі поля з персональними даними, – прим. ЧЕСНО). Тож готуємо щодо цього окремий Facebook-допис. Із нагадуванням, як має виглядати платіжка”. 

Від 3,5 до 2,5 бала

Бали від 3,5 до 2,5 отримали вісім політичних сил. Кожна з них має банківські реквізити на своєму сайті, які доступні для потенційного донора на головній сторінці.

Партія “Сила людей” одержала 3,5 бала. На її сайті відсутні реквізити місцевих осередків та інтегрована платіжна система. 

У політсилі кажуть, що кожен партієць сплачує вступний внесок у розмірі 3% свого середньомісячного доходу, але не менш ніж 200 гривень, а щомісяця – 1% середньомісячного доходу. Гроші на заставу для участі у виборах члени партії збирають за допомогою фандрейзингу.

Наприклад, кошти збирають у Кам’янській міській парторганізації “Сили людей” (Дніпропетровщина). Також про збирання пожертв оголосили у Кривому Розі та Сумах. 

Реакція користувачів соцмереж на такі дописи неоднозначна: хтось підтримує ідею фінансування партій громадянами, а хтось осуджує політиків і переконаний, що пересічні люди не повинні давати партіям власні гроші.

Голова Кам’янської міської організації партії “Сила людей” Андрій Іванченко впевнений, що кошти на заставу зібрати вдасться. Наразі осередок отримав понад 22 тисячі гривень.

“Залучаємо до коштозбору не тільки у Facebook. Ми, кожен з команди, спілкуємося особисто з певним колом осіб. Залучення коштів ведемо саме під програмні засади та напрямки діяльності. Складно змінювати стереотипи, що політику треба фінансувати. Основне коло залучених – це малий та середній бізнес, політично обізнані громадяни. Кошти збираємо зараз лише на рахунок – це ускладнює збір”, – зауважує Іванченко.

Партія “Екологічна альтернатива”, яка до початку серпня мала назву “Досвід”, публічно збирає гроші для застави. На її сайті є банківські реквізити, але немає інтегрованих платіжних систем та інструкцій щодо обмежень на перекази. Крім дописів у соцмережах, лідер політсили Єгор Фірсов закликає до фінансування партії у блогах. 

Читайте також: Хто балотується в Києві з екологічним порядком денним

Для залучення внесків партія поширює інформацію на власному сайті, у соцмережах, через смс-розсилання, сповіщення в месенджерах Viber і Telegram. Спікери політсили розповідають про публічне збирання коштів під час ефірів на телебаченні. Платіжну систему на своєму сайті “ЕкоАльтернатива” запроваджувати наразі не планує. Станом на 17 вересня вдалося зібрати 1 045 780 грн.

“Якщо за кілька днів до внесення застави ми будемо розуміти, що грошей не вистачає, будемо закликати наших кандидатів, які мають таку можливість, внести необхідні кошти”, – кажуть у партії. 

Від 2 до 0 балів

Парламентські партії здебільшого грошей публічно не збирають, часто не мають на своїх офіційних сайтах жодної згадки про банківські реквізити чи фандрейзинг.

Так, ВО “Батьківщина” має на сайті реквізити рахунків центрального офісу та осередків політсили. 

У “Слуги народу” є лише реквізити партії, опубліковані в розділі “Контакти”. Раніше на сайті не було й цієї інформації. Проте відсутність реквізитів і публічних проявів фандрейзингу не стало для політичної сили перепоною для збирання сотень мільйонів гривень. Тільки офіційно від вересня 2018-го до вересня 2019 року “Слуга народу” зібрала 226 мільйонів гривень внесків від 140 донорів (фізичних і юридичних осіб). Щоправда, виникають серйозні сумніви щодо реального походження цих коштів. Наприклад, три компанії, які разом перерахували партії близько 10 мільйонів гривень, були засновані в один день за 2,5 місяця до моменту здійснення внесків.

Партія “Голос” має на своєму сайті реквізити, котрі можна побачити на головній сторінці. Певний час там містилося посилання на платіжну систему, через яку, утім, збирали гроші на рахунок не партії, а громадської організації.

У коментарі Руху ЧЕСНО в “Голосі” пояснили, що використовують ГО для перевірки функціонування інтегрованої в сайт платіжної системи. Згодом її взагалі прибрали із сайту.

Публічно “Голос” не закликає своїх виборців до фінансової підтримки партії. Рух ЧЕСНО зафіксував активність лише львівського партосередку, який улаштував публічний фандрейзинговий захід зі збирання коштів на грошову заставу для майбутнього кандидата на посаду міського голови Львова Ярослава Рущишина. Участь у “Вечірній ватрі” могли взяти всі охочі за умови переказу на користь партії внеску відповідного розміру (1000 гривень). Водночас пресслужба Львівської міської організації партії “Голос” зазначає, що цей захід організували друзі, колеги, партнери та прихильники Рущишина й під час нього вдалося зібрати 400 тисяч гривень.

“Усі жертводавці перераховували кошти на наш банківський рахунок. Вони могли зробити це як у відділенні банку, так і через онлайн-сервіси своїх банків. Найбільшою проблемою стала складність у процесі заповнення даних. Люди помиляються, і це нормально, особливо коли треба ввести стільки даних вручну. Якщо ж помилка трапилася, ми готуємо спеціальні документи щодо уточнення чи повернення, а це збільшує паперову роботу”, – кажуть у пресслужбі осередку.

Жодних інших публічних і відкритих фандрейзингових заходів ані від “Голосу”, ані від решти партій чи політиків на сьогодні Рух ЧЕСНО не зафіксував.

Низка політсил отримала нуль балів. На їхніх сайтах немає жодних згадок про банківські реквізити чи фандрейзинг. Серед них – парламентські партії “Європейська солідарність” та ОПЗЖ. 

По нулю одержали також деякі партії, котрі активізувалися перед місцевими виборами, як-от: “Еко партія Берези”, “Пропозиція”, “За майбутнє”, “Перемога Пальчевського”.

Партія “Демократична сокира” не має на своєму офіційному сайті жодних згадок про фандрейзинг та опублікованих банківських реквізитів. Натомість вона збирає гроші на рахунок однойменної громадської організації. 

Нуль балів отримали ОПЗЖ та “Опозиційний блок”, які напередодні парламентських виборів 2019 року збирали чималі суми внесків.

ОПЗЖ протягом 2018-2019 років зібрала 117 мільйонів гривень, “Опозиційний блок” – 180 мільйонів.

“Українська стратегія Гройсмана”, що торік отримала внесків на 146 мільйонів гривень, теж має нуль балів.

Місцеві ініціативи

Денис Тарасов із Запоріжжя має намір кандидуватися на міського голову. Від 2015 року він є членом партії “Сила людей”. На своїй сторінці у Facebook і на окремому сайті він збирає гроші на заставу. У коментарі Руху ЧЕСНО Тарасов розповів, що, крім Facebook, для збирання коштів використовує також Telegram-канал, зустрічі з представниками малого та середнього бізнесу. Наразі він зібрав 2250 гривень.

Потенційний кандидат на міського голову Києва Валентин Десятник також намагався зібрати гроші на заставу. Вдалося назбирати трохи більш ніж 47 тисяч гривень. Однак Десятник змінив наміри та вирішив припинити кампанію, оскільки вдалося реалізувати менш ніж 5% фандрейзингово-комунікаційної стратегії. Натомість він долучиться до команди “Голосу” та висуватиметься в депутати Київської міської ради.

Гроші, які вже зібрав, Десятник запропонує повернути донорам, перерахувати на благодійність або використати на наступну кампанію. Окрім постів у Facebook, потенційний кандидат зустрічався з людьми:

“Проводив зустрічі, намагався сформувати волонтерський передвиборчий штаб, спілкувався з потенційними донорами. Однак умови, котрі були запропоновані, суперечать моїм цінностям. Тому з мікрокомандою вирішили відкласти цю кампанію на 5 років і краще підготуватися”, – каже Десятник.

Гроші на заставу збирає потенційний кандидат на голову Новоархангельської селищної ради (Кіровоградська область) Євгеній Козакул.

“Не назбираємо – отже, Вашої довіри не виправдав, Громада знайде инших достойних кандидатів, внесені Вами кошти будуть повернуті (для того, а також з метою формування команди, котра за нашої спільної перемоги візьме на себе відповідальність за Громаду – обов’язково, будь ласка, залиште особисте повідомлення). Окремо зазначу, що збір коштів на заставу не є відкриттям рахунку виборчого фонду, чинним законодавством не забороняється і поширений в країнах зі сталими демократичними традиціями”, – йдеться в повідомленні Козакула.

Нагадаємо, 25 жовтня 2020 року в Україні мають відбутися місцеві вибори. 

Громадський рух ЧЕСНО збирає інформацію про політичні партії та кандидатів у спецпроєкті Polithub, де кожен виборець має змогу не лише знайти біографію кандидата, а й перевірити його на доброчесність.

Дочасна політична агітація стартувала на території всієї України. 

Рух ЧЕСНО вже зафіксував її в Києві, Харкові, Івано-Франківську, Дніпрі, Запоріжжі, Полтаві та Львові.