Природне Синє озеро на Виноградарі міліє й може стати штучною забетонованою водоймою. Експерти до жовтня повинні визначити причини обміління озера. Існує проєкт створення парку на берегах водойми. Натомість проєкт Генерального плану м. Києва пропонує на цьому місці об’єкт природно-заповідного фонду. На сусідній земельній ділянці ТОВ "Каштанове місто" має намір звести житловий комплекс і продати квартири з краєвидом на створений за бюджетні кошти парк. Громада збирає підписи проти забудови.
"Каштанове місто" на Синьому озері
На Виноградарі Синє озеро здавна приваблює жителів мікрорайонів як перлина для відпочинку біля лісу й води. Це одне з найбільших вододільних озер Києва, відоме з минулих століть.
Не дивно, що це озеро – ласий шматок для забудовників. Як пишуть “Наші гроші”, 2004 року Київрада ухвалила рішення про передання ділянки загальною площею 15,97 га, з яких 5,97 га – озеро, решта – землі рекреаційного призначення, в оренду на 25 років ТОВ "Каштанове місто" для будівництва культурно-рекреаційного комплексу.
Договір було укладено в березні 2007 року за рішенням Господарського суду м. Києва. Відповідно до договору, фірма була зобов’язана завершити будівництво протягом 3 років.
Власниками ТОВ "Каштанове місто" на той час були кіпрська компанія "Намбел Холдінгс Лімітед" (99,9%) і ТОВ "Девелоперська компанія "Базис" (0,1%). "Базисом" володіли кіпрська фірма "Елакол Девелопментс Лімітед" і Владислава Молчанова, яка 2006-го балотувалася до Київради від Партії зелених України, а 2019 року стала довіреною особою Юлії Тимошенко на президентських виборах.
На момент отримання ділянки в оренду директором "Каштанового міста", як зауважують "Наші гроші", був колишній голова Партії зелених України Денис Москаль, котрий наразі є депутатом Київської міськради від “Батьківщини”. Основною власницею фірми була Лілія Романюк (50%), яка, за припущеннями журналістів “Наших грошей”, мешкала з Молчановою в одній квартирі.
Нещодавно Москаль був помічений на скандальному засіданні земельної комісії Київради під час розгляду питання, що стосувалося інтересів Молчанової та забудови скверу імені Чкалова.
Забудовник обіцяв упорядкувати територію довкола Синього озера. 2005 року в газеті рекламних оголошень навіть було опубліковано анонс громадського обговорення.
Фото: Ірина Алексієнко, 2005 рік
Але ніякого благоустрою території й облаштування парку забудовник не зробив, і в липні 2013 року Вищий господарський суд України своєю постановою підтвердив рішення судів нижчих інстанцій про розірвання договору оренди земельної ділянки із забудовником через невиконання умов оренди.
Відтак забудовник утратив більшу ділянку разом з озером, але закріпився неподалік на невеликому майданчику для вигулу та дресирування собак.
Тож забудовник позбувся клопоту й зайвих витрат, пов’язаних зі створенням громадського парку, але не облишив намірів звести будинки поряд.
Фото: Дар'я Васильченко
Озеро міліє – піар глибшає?
Проєктом Генерального плану м. Києва передбачено створення природно-заповідного об’єкта на території 7,7 га навколо озера.
Перед кожними виборами політики обіцяють громаді облаштувати зону відпочинку біля озера й розчистити його джерела.
Депутат Київради від "Батьківщини" Юрій Дідовець навіть привіз до водойми земснаряд, але озеро не розчистив.
Дідовець звинуватив балансоутримувача озера КП "Плесо" в перешкоджанні виконанню робіт з чищення намулу.
"Враховуючи незацікавленість та злочинну бездіяльність балансоутримувача КП "ПЛЕСО" щодо вирішення даної проблеми, минулого літа я вирішив самостійно провести розчистку озера власними коштами та зусиллями. Не з депутатського фонду, а з особистого гаманця мною був взятий в оренду земснаряд та доправлений до нашого озера. Для початку проведення розчистки не вистачало виключно проєкту розчищення, адже головне не нашкодити озеру, розчистку необхідно проводити розуміючи, де саме проходять підземні ґрунтові води. Проєкт робіт мені так ніхто не надав, проігнорувавши всі мої депутатські звернення та запити", – цитує Юрія Дідовця партійний сайт "Батьківщини".
Деякі мешканці звинуватили депутата в піарі: мовляв, земснаряд неробочий, навіть без двигуна. Але Дідовець відповідав, що все необхідне обладнання запрацює, щойно буде дозвіл. За його словами, вандали вкрали з двигуна земснаряда крильчатку, ковпак і помпу. Щоб не витрачати гроші на охорону земснаряда, у січні 2020 року Дідовець забрав його з озера.
Депутат радить ознайомитися з його запитами та зверненнями щодо озера на його карті запитів.
Інший кандидат у нардепи – чинний депутат Київради від "Солідарності" Олексій Окопний – на День рибалки 2019 року випустив в обміліле, неочищене озеро живу рибу (ВІДЕО).
Окопний наголошує, що за його поданням до Програми економічного та соціального розвитку міста Києва на 2018-2020 роки було внесено капітальний ремонт парку "Синьоозерний" з бюджетним призначенням на 2020 рік у розмірі 21 млн грн. Причому 10 мільйонів на розчищення озера й благоустрій території додали до тієї самої програми окремо.
"Протягом 2015-2019 років мною була проведена вся підготовча, організаційна та правова робота для закріплення площі водойми озера Синє за балансоутримувачем – КП “Плесо”, надання земельній ділянці площею 12 га довкола озера статусу парку та закладення у Програмах соціально-економічного розвитку м. Києва коштів на розроблення проєктів очищення водойми й допроєктні роботи з благоустрою парку "Синьоозерний"... Збереження Синього озера як водойми та зони відпочинку охоплює 2 напрями: розчищення самого озера, замовником якого має бути КП "Плесо", і створення парку довкола озера, чим займається КО "Київзеленбуд", – коментує Окопний Руху ЧЕСНО.
Депутат нагадує, що статус парку земельна ділянка отримала ще в березні 2017 року, тому її не можна забудовувати.
"У 2019 році проєкт розчищення Синього озера був розроблений і пройшов державну експертизу. Фактично 2020 року КП "Плесо" мало оголосити тендер для визначення виконавця, щоб почати безпосередньо розчищення. Але в лютому КП "Плесо" вирішило, що для збереження озера потрібно провести наукове дослідження та з’ясувати, чому знизився рівень води й чи не погіршиться стан озера після розчищення. Адже проєкт розчищення розроблявся на момент більш заповненої водойми. І, відповідно, берегова лінія була іншою. Оскільки КП "Плесо" не може самостійно виконати такі наукові дослідження, було оголошено тендер для визначення виконавця цих робіт. Аукціон відбувся 17 липня, з переможцем планується укладення договору", – каже Окопний і наводить отриману на його запит відповідь заступника голови КМДА Петра Пантелеєва.
Перший тендер із розчищення озера на 810 тис. грн 2018 року виграло ТОВ "Європроектбудсервіс" (735 тис. грн – остаточна вартість). Другий, додатковий тендер з виконання вишукувальних робіт щодо розчищення Синього озера вартістю майже 200 тис. грн виграло ТОВ "Водбуд-Україна" (майже 150 тис. грн – остаточна вартість). Цікаво, що кінцева пропозиція переможця дешевша, ніж у його конкурента – Інституту водних проблем і меліорації Національної академії аграрних наук України, лише на 10 грн.
За умовами тендера, результати обстеження мають бути надані протягом 90 днів, тобто наприкінці вересня – на початку жовтня.
Природне Синє озеро ризикує стати штучною водоймою
17 липня в Управлінні екології та природних ресурсів КМДА відбулася робоча нарада стосовно покращення благоустрою Синього озера.
Фото: Рух ЧЕСНО
Архітектор з ТОВ "Водбуд-Україна" Олександр Прокопов презентував візуалізацію І черги проєкту капремонту благоустрою парку.
Одне з найгостріших питань, що постало: якою водою наповнити озеро, котре стрімко міліє?
Депутат Київради від "Солідарності" з Виноградаря Вадим Сторожук, який є заступником гендиректора "Київводоканалу", зауважив, що рівень водозабору знизився в усьому Києві. Сторожук запропонував зробити технологічний скид води до озера з водопровідної станції "Виноградар". Згідно з регламентом, чиста вода з трьох резервуарів водопровідної станції об’ємом 14 тисяч кубічних метрів у процесі їхнього технологічного очищення двічі на рік скидається в озеро.
Директор Центральної геофізичної обсерваторії імені Бориса Срезневського Олександр Косовець вважає, що одноразового підживлення озера для забезпечення сталого рівня води недостатньо через зростання випаровування.
Якщо виявиться, що зниження рівня води не припиниться й озеро не зможе наповнитися природним шляхом, однією з пропозицій, яка прозвучала на нараді, є перетворення озера на штучну водойму. По суті це означає, що Синє озеро може повторити долю Блакитного озера, яке розташоване неподалік між будинками на Виноградарі й має забетоноване дно.
Фахівці Інституту водних проблем і меліорації Національної академії аграрних наук України зауважують, що зниження рівня води – це звичайне явище для замкнених озер і ставків Києва, котрі мають атмосферне та ґрунтове живлення.
Іншими словами, наприклад, паркувальний майданчик ТРЦ “Ретровіль” на 3245 паркомісць також може бути причетний до зменшення рівня ґрунтових вод. Адже дощова вода потрапляє до зливостоків і виводиться через колектори, а не опиняється в ґрунті та не живить озеро.
Інженери ТОВ "Водбуд-Україна" повинні з’ясувати причини обміління озера й те, чи відновиться площа його плеса природним шляхом.
Хай там як, "батьківщинівський" забудовник – ТОВ "Каштанове місто" – може отримати поряд з ділянкою під забудову облаштований за кошти з міського бюджету громадський парк з почищеним озером, що лише підвищить привабливість цього житла для інвесторів.
Тим часом місцеві жителі, заручившись підтримкою політичної партії "Голос", почали збирати підписи проти забудови компанією "Каштанове місто" ділянки поблизу озера.
"Ми подали майже 2000 підписів з проєктом рішення про розірвання договору оренди на цю земельну ділянку. Підписи успішно пройшли перевірку, і зараз проєкт рішення перебуває на етапі реєстрації, після чого його винесуть на розгляд земельної комісії, а далі – до сесійної зали", – розповідає Руху ЧЕСНО жителька Виноградаря Дар’я Васильченко, координаторка "Голосу" в Подільському районі.
Зауважимо, що в Печерському районі столиці є озеро Глинка, на зсувонебезпечному березі якого забудовник зводить 34-поверховий будинок, а Київрада виділяє бюджетні кошти на берегоукріплення.
Нагадаємо, Рух ЧЕСНО проаналізував, що не так із проєктом Генерального плану м. Києва.
Фото на обкладинці – Вікторія Кравченко
Поділитись