Що з електронним реєстром фінзвітності партій?

Фото: Що з електронним реєстром фінзвітності партій?

16 липня НАЗК презентувало та запустило в дослідну експлуатацію електронний реєстр фінансової звітності політичних партій, який дістав назву POLITDATA. Переоцінити важливість цієї події досить складно. Якщо раніше партії подавали фінзвіти одразу в трьох форматах (pdf, Excel і паперовій формі), особисто передаючи їх до НАЗК, то тепер подання звітності буде в одному форматі й віддаленим. Доступ до даних фінзвітності стане значно простішим і для громадськості та експертів.

Окрім партій, бенефіціаром таких змін стане й НАЗК, яке зможе значно оперативніше перевіряти фінзвітність партій, частково навіть в автоматичному режимі.

Передбачається, що на першому, випробному, етапі НАЗК із залученням партій виявлятиме та виправлятиме помилки в роботі реєстру. Нацагентство вже почало публікувати відеоінструкції, першу з яких присвячено реєстрації в системі.

“Робота системи реєстру насамперед передбачає надання НАЗК прав доступу уповноваженій особі партії до персонального електронного кабінету партії на підставі наданих партією документів для верифікації, які повинні мати дані про саму уповноважену особу (ІПН, паспорт тощо), а також документів, що підтверджують її повноваження на підписання та надсилання звітів політичної партії, про що поінформовано партії на вебсайті НАЗК”, – каже Ганна Чорнуцька, керівниця Департаменту запобігання політичній корупції НАЗК.

Виявлення “багів” у реєстрі прямо залежатиме від активності політичних партій, котрі мають можливість завантажувати до системи тестові дані. Станом на початок тижня НАЗК отримало документи для реєстрації в системі від 21 партії, 19 з яких уже одержали доступ. Ідеться, зокрема, і про кілька політсил, представлених у парламенті цього та минулого скликань. Загалом же в Україні зареєстровано близько 360 партій. Усі вони повинні подавати до НАЗК свою фінзвітність і після запуску реєстру в промислову експлуатацію зможуть звітувати лише через нього.

“Наразі значної активності партій безпосередньо в роботі з реєстром не спостерігається, що може бути пов’язане з підготовкою та вивченням ними інформаційних матеріалів НАЗК і розробника. Зокрема, за результатами презентації реєстру НАЗК підготувало та оприлюднило відповіді на найпоширеніші запитання, які ставили представники політичних партій”, – розповідає Чорнуцька.

Терміни введення реєстру в експлуатацію поки що лише орієнтовні. За словами Ганни Чорнуцької, у НАЗК планують повноцінно запустити реєстр за кілька місяців.

Введення реєстру в повноцінну експлуатацію може серйозно вплинути на державний та громадський контроль фінансування партій. Публічна частина реєстру стане тим місцем, де за кілька кліків можна буде завантажити й опрацьовувати всі потрібні дані. З паперовими звітами та їхніми копіями у форматах pdf чи навіть Excel це було майже непосильним завданням.

Будь-якому аналізу передували оцифровування, чищення, уніфікація, кодування даних. І тільки після цього відбувався сам аналіз. У результаті кількість людей, які працюють з фінзвітністю, не перевищує кількох десятків осіб. Тому головним наслідком запуску реєстру буде те, що інформація про фінансування партій стане такою самою доступною та структурованою, як і реєстр декларацій (також адмініструється НАЗК). Спрощення доступу до таких даних, зрештою, стимулює кількісне та якісне зростання аналітики й розслідувань.

Для НАЗК це можливість організувати оперативну й ефективну перевірку фінзвітності, (зокрема, через автоматичне зіставлення даних з іншими реєстрами, що передбачено в плані розвитку реєстру на наступних етапах). Спрощення процесу перевірки звітів дасть НАЗК змогу вивчати не лише ту інформацію, яку йому надають партії, а й зосередитися на моніторингу реальних масштабів їхньої діяльності й витрат.

Усе ж слід розуміти, що реєстр фінзвітності партій не є чарівною паличкою й сам по собі не зумовить зростання доброчесності партій. Це тільки інструмент для контролюючих органів та громадськості, і подальший розвиток подій залежатиме від того, як вони (ми) ним скористаємося. Можливими є навіть негативні наслідки: публічний тиск і застосування санкцій може призвести до створення партіями ще більш хитромудрих схем. Тож саморегуляція та розвиток політичного фандрейзингу є не менш, а можливо, і більш важливими складовими боротьби з тіньовим фінансуванням політики.

Нагадаємо, згідно з нещодавніми соцопитуваннями, майже 12% респондентів виявляють готовність фінансувати політичні партії. Реально ж політсили та виборчі кампанії у 2018-2019 роках профінансували близько 20 тисяч осіб, або 0,07% виборців в Україні.

До речі, для підрахунку кількості людей, які насправді фінансують партії, Рух ЧЕСНО опрацьовував дані із сотень фінансових звітів упродовж багатьох місяців. Після запуску електронного реєстру для виведення такої статистики буде достатньо кількох годин.


[[ action.title ]]

[[ action.description ]]

[[ action.button ]]