Як не заплутатись у цифрах, або Яким буде бюлетень на виборах

16 липня Верховна Рада проголосувала за законопроєкт №3485, котрий передбачає внесення корективів до Виборчого кодексу України та низки законів. Зокрема, змінилася форма бюлетеня на місцевих виборах у громадах з кількістю виборців від 10 тисяч осіб, які вперше відбудуться за партійною системою з відкритими списками.

Відкриті списки – це коли самі виборці впливають на те, який кандидат від партії потрапить до ради від їхнього округу. Раніше політика, котрий ітиме від округу, визначала партія. Проте водночас парламентарі запровадили виборчу квоту в розмірі 25%, яка має на меті спотворити систему відкритих списків.

Мажоритарна система, що діяла раніше, коли від округу балотувався один кандидат, негативно позначалася на якості політики та доступі до неї не лише в частині формування списків партіями. Кандидати-мажоритарники здійснювали непрямий підкуп виборців на округах: брендовані пакети з гречкою, олією, цукром, курячі стегенця, лавки та дитмайданчики – усі ці речі об’єднує мажоритарка.

Якщо згідно з попередньою редакцією Виборчого кодексу, затвердженою в грудні 2019 року, виборець мав поставити галочку навпроти партії та наприкінці бюлетеня відшукати місце, де потрібно вписати порядковий номер кандидата від цієї партії, то в чинній редакції кодексу, яку підтримали парламентарі, місце для зазначення порядкового номера кандидата буде одразу біля місця для позначки за партію.

Рух ЧЕСНО застерігав, що вписування цифр у бюлетень залишає більше можливостей для впливу на волевиявлення виборців і пропонував зробити місце для позначки навпроти кожного кандидата, щоб членам дільничних та територіальних виборчих комісій не доводилося трактувати результати голосування, що неабияк затягує час підрахунку голосів.

Але законотворці вибрали інший варіант, який дає змогу проявитися, зокрема, несумлінній внутрішньопартійній конкуренції.

Так, під час виборів до Київської облради 2015 року в окрузі кандидата В’ячеслава Соболєва (БПП) виявилося майже 24% зіпсованих бюлетенів, які не враховуються під час підрахунку голосів. Статистика за іншими округами свідчить, що кількість зіпсованих бюлетенів там не перевищувала 5%. Тобто відсоток тих, хто підтримав Соболєва, стрімко зріс саме завдяки такій технології.

Відтак залишається люфт для несумлінних кандидатів. І п’ятірка одним рухом може стати шісткою чи навіть вісімкою. Так само легко можна виправити двійку, четвірку або шістку.

У тій частині, де пропонують занести у бюлетень номер кандидата, у дужках зазначено “за бажанням”. Отже, у виборця може скластися враження, що це поле не є обов’язковим для заповнення.

Рух ЧЕСНО також наголошував, що формулювання мають бути ідентичними та спонукати виборця обов’язково заповнити бюлетень, а не залишати частину незаповненою, що знов-таки уможливить вплив на волевиявлення. Голоси, де не визначено кандидата, а лише партію, розподіляються пропорційно на весь список.

Така форма бюлетеня – не єдина перешкода на шляху до впровадження відкритих списків, де не партії, а виборці визначають порядковий номер політика для проходження до ради.

Водночас слід зауважити, що ідею відкритих списків, коли виборці самі вирішують, якого кандидата підтримати, істотно спотворено, оскільки виборчу квоту залишили на рівні 25%, хоча деякі народні депутати пропонували зменшити її до 5%.

Виборча квота – це кількість голосів виборців, необхідних для отримання одного депутатського мандата. Виборчу квоту визначає територіальна виборча комісія після підрахунку голосів. Для цього загальну кількість голосів за ті партії, які здобули від 5% підтримки виборців, а отже, беруть участь у розподілі мандатів у місцевій раді, ділять на кількість мандатів.