Районування Київщини: переяславська драма, відстояний Вишгород та сексистське побажання про “багатого женіха”

“Одна з найбільш проблемних областей з точки зору конфліктних точок. Як не розпочни, усе одно буде складно”, – зауважив Безгін і додав, що варто почати з лівобережної частини.

Розпочали з Переяслава. Слід зазначити, що ще у квітні народний депутат Віталій Безгін називав Руху ЧЕСНО 4 гарантовані райони Київщини і один район був під питанням - або Ірпінський, або Бородянський (не Бучанський): 

“На Київщині йдеться про 5 районів: Бориспільський, Білоцерківський, Васильківський, Переяслав-Хмельницький та Бородянський (Ірпінський) райони. Щодо Бородянського (Ірпінського) району думаємо, що буде центром. Ірпінь – це, вочевидь, потужніший центр, але Бородянка логістично більш логічно розташована. Аналогічна ситуація була під час вибору центру Бориспільського району. Було питання, яке місто буде центральним – Бровари чи Бориспіль. Тут усі однозначно дійшли згоди, що центром має бути Бориспіль, хоча населення Броварів на 40% більше”.

Станом на липень рекомендації Кабінету Міністрів та Мінрегіону не були враховані, і з’явився Броварський район. Переяславський у свою чергу зник усупереч методології та позиції, заявленій публічно членом комітету. 

Слово взяла народна депутатка Анна Скороход, яку обрали від цього округу як висуваницю “Слуги народу” та яка перейшла до депутатської групи “За майбутнє”.

“Я прошу всіх колег лишити Переяславський район. Побачте, яку пропозицію давав Мінрегіон. Він повністю відповідав методології. То давайте встановимо справедливість і зробимо три райони: Броварський, Бориспільський та Переяславський”, – сказала Скороход.

Голосування для Переяслава виявилося доволі драматичним. Забракло 1 голосу. “За” проголосували 13 депутатів. Один з членів комітету заявив, що могла не спрацювати система для голосування.

Зауважимо, що Альона Шкрум із “Батьківщини” залишила цей комітет, у якому пропрацювала 6 років.

На попередньому засіданні вона підтримала Переяслав.

Далі від лівобережної частини області перейшли до правобережної. Слово взяла народна депутатка від “Слуги народу” Ольга Василевська-Смаглюк (округ 96, до якого входять зокрема Буча, Славутич та Вишгород). Вона наголосила, що Бучанський район в окреслених межах виходить завеликим і сягає близько 450 тисяч населення. Відтак нардепка попросила врахувати побажання вишгородської громади та створити ще один райцентр на Київщині, куди ближче діставатися, зокрема й зі Славутича.

“Я хочу підтримати пані Ольгу. Я просто з тих місцин. У мене батьки звідти родом... Ну, тут не батьківська хата, тут просто відстані. І там дійсно є проблема Славутича, не треба про неї забувати”, – зауважив Олександр Корнієнко, член комітету й очільник партії “Слуга народу”. 

На попередньому засіданні комітету народні депутати, які планували віддати Славутич до Чернігівської області, вирішили повернути його назад на Київщину.

Корнієнко пояснив, що для того, аби мешканцям Славутича дістатися центру району – Бучі, потрібно доїхати до Чернігова, а потім електричкою – до Києва та Бучі. За таких умов дорога забере пів дня.

“Якщо переносимо до Вишгорода, то ми покращуємо логістику для Славутича та для Подільського району”, – сказав Корнієнко.

Після цього зауваження слово дали заступнику міського голови Ірпеня Олександрові Маркушину, ексдепутату Ірпінської міської ради від “Нових облич”. Але йому наголосили, що питання назви й центру Бучанського району буде наступним, а наразі голосують саме за Вишгородський район як окрему адміністративно-територіальну одиницю.

Депутати цю пропозицію підтримали 16 голосами. 

“Вишгородський район створено. Ми вітаємо мешканців”, – оголосив голова комітету з питань місцевого самоврядування Андрій Клочко (“Слуга народу”).

Після цього голосування слово взяв нардеп від Київщини Сергій Бунін (“Слуга народу”), ексдепутат облради від “Самопомочі”:

“Прошу розглянути можливість... у межах Києво-Святошинського району плюс ірпінська громада та гостомельська з центром у місті Ірпінь”.

“За” проголосували 6 депутатів, утрималися – 10, “проти” не голосував ніхто.

Корнієнко зауважив, що, оскільки люди звикли до назви “Києво-Святошинський район”, можливо, доцільно назвати район не Бучанським, а Києво-Святошинським.

“Пане Олександре, Ви впевнені у своїй пропозиції зараз?” – запитав Клочко.

У залі пролунав сміх, і Корнієнко наголосив:

“Я завжди впевнений у своїх пропозиціях”.

Клочко під час голосування зауважив: “Ну таке... Це пропозиція…”

“За” проголосували 9, “проти” – 1, утрималися 8 членів комітету.

Далі слово дали представникові Ірпеня.

“Наша громада обурена тим... що центр буде в місті Буча, а не в Ірпені. Спочатку обласна рада виставила, що буде Ірпінський район, і це логічно, бо Ірпінь майже на 90% відповідає методиці, яку розробив Мінрегіонбуд і затвердив Кабмін. Має бути місто, яке очолює район, більш ніж 50 тисяч жителів. Буча, на жаль, 32 тисячі”, – сказав Маркушин.

Він наголосив, що інфраструктура Ірпеня нібито краща, ніж у Бучі.

За словами Маркушина, єдиний критерій, за яким ані Буча, ані Ірпінь не відповідають методології на 100%, – це відстань до Києва.

Після заступника мера Ірпеня слово взяв представник “Європейської солідарності” Максим Саврасов: 

“Тут та сама справа, що необхідно підтримати ірпінську громаду. Ті доводи, які навели, є справжніми. Це майже одне місто (Ірпінь і Буча, – прим. ред.), де межа майже не відслідковується. Об’єднання довкола меншого центру є нелогічним і виглядає як політичне рішення. Підтримайте Ірпінь”.

Ця пропозиція набрала лише 3 голоси. Рішення не ухвалили.

Далі законотворці перейшли до розгляду Васильківського району, який наразі зарахували до Обухівського району. 

Міський голова Василькова Володимир Сабадаш наголосив, що під час підрахунку населення не врахували військових, які проживають там у значній кількості. Його підтримала очільниця Васильківської райради Наталія Баласинович:

“Спочатку нас приєднали до Фастова, громада була проти. Потім наш потужний район розшматували на 3 частини. Єдине прохання – збережіть цілісність району, не шматуйте на 3 частини”. 

Зауважимо, що під час акції Баласинович ставала на коліна перед Клочком, аби врахували цю пропозицію в Комітеті.

Голосування щодо Васильківського району не набрало потрібної кількості голосів. “За” проголосували тільки 6 членів комітету.

Баласинович не стрималась і відреагувала емоційно. Голова Комітету Клочко побажав їй таке: “Дай бог Вам довгих років здоров’я та женіха багатого”.

Примітно, що в Баласинович у декларації за 2018 рік був зазначений чоловік, а у декларації за 2019 рік його немає.

На цьому голосування за районування Київщини добігло кінця. Отже, жодне питання, крім Вишгорода, не здобуло підтримки народних депутатів. Кількість районів зросла не лише на Київщині. Із мапами районування всієї України можна ознайомитися на Facebook-сторінці Руху ЧЕСНО. 17 липня народні депутати мають розглянути постанову 3650 з правками.

Таку тенденцію розкритикував експерт Олександр Солонтай, який назвав це “районним феодалізмом”:

“Відбуваються торги з депутатами, не за те, щоб #ВрятуватиДецентралізацію, а за те, щоб роздати більшій кількості депутатів по райончику або включити громади в потрібні райони.

Таким чином збирають 226 депутатів. Наприклад, сьогодні збільшили по району на Вінничині, Київщині, Івано-Франківщині тощо… Отаку побудову “районного феодалізму” називають адміністративно-територіальною реформою!”

“Вважаю, що недопрацювана реформа принесе більше шкоди, ніж існуюча порочна система, яка повільно вмирає в результаті розбудови ОТГ. Спочатку слід видалити районні ради з кодексів та чітко визначити повноваження всіх рівнів, а тільки тоді працювати з картами, бо самоврядування це передусім люди, а не тільки території!” - додає експерт.

Партія “Голос” надала своє бачення про те, що не так з районуванням і реформою. Ось лише деякі з них і ключове - це те, що райради і РДА не ліквідовані, і тепер є серйозні питання до бюджетотворення та повноважень.

Тепер мапа Київщини з урахуванням нових відголосованих районів виглядатиме таким чином.

Нагадаємо, парламент 15 липня призначив місцеві вибори на 25 жовтня 2020 року. 

Рух ЧЕСНО вже писав про те, які виборчі правила діятимуть для великих громад, де понад 90 тисяч виборців, і для малих громад з кількістю виборців до 90 тисяч. Проте зараз Верховній Раді пропонують знизити бар’єр для партійної системи на місцевих виборах з 90 тисяч до 10 тисяч виборців. Рух ЧЕСНО зробив моделювання на прикладі Київщини, аби з’ясувати, які громади підпадуть під цей бар’єр.

Раніше, 22 квітня 2020 року, профільний комітет рекомендував парламенту ухвалити в цілому законопроєкт №2769 про зменшення розміру застав на місцевих виборах.