Якими будуть вибори до райрад, якщо нові райони таки створять

Верховна Рада на пленарному засіданні 15 липня ухвалила постанову про призначення чергових місцевих виборів в Україні на 25 жовтня 2020 року. Вибори відбудуться до місцевих рад усіх рівнів, окрім Донецької та Луганської обласних рад і рад на тимчасово окупованих територіях.

Початкова версія проєкту цієї постанови не передбачала виборів до районних рад. Це було пов'язано з наміром Кабінету Міністрів провести реформу районного адміністративно-територіального устрою – ліквідувати 490 районів в областях і створити натомість 129 нових, значно більших за розмірами. Це своєю чергою означало б створення нових райрад та проведення перших, а не чергових виборів їхніх депутатів, які мала б призначити Центральна виборча комісія, а не Верховна Рада.

Проте плани уряду щодо укрупнення районів, викладені ним у відповідному проєкті постанови №3650, зазнали нищівної критики. На знак протесту проти запропонованого реформування районів представники низки громад два дні поспіль пікетували Верховну Раду й Офіс Президента. (На головному фото - голову комітету ВРУ з питань організації держвлади й місцевого самоврядування Андрія Клочка обступили представники громад)

Зрештою, на прохання фракції “Слуга народу” проєкт №3650 зняли з порядку денного сьогоднішнього засідання ВРУ. О 15:00 парламентський Комітет з питань організації державної влади й місцевого самоврядування зібрався на засідання, зокрема й для обговорення подальшої долі цієї ініціативи.

А вчора, 14 липня, комітет переглянув своє попереднє рішення щодо проєкту постанови про призначення місцевих виборів та вніс до нього райради. Зазначимо, що спочатку “слуги” хотіли зробити це поспіхом, за пів години до позачергового пленарного засідання 13 липня. Згодом засідання комітету перенесли на 14 липня, проте воно відбулося в закритому режимі.

Відтак в Україні чинними залишаються нині існуючі райони, а отже, вибори до райрад повинні відбутися за звичною “архітектурою”. Але як бути, якщо парламент раптом усе ж переформатує райони та ще й зробить це до 25 жовтня?

Рух ЧЕСНО поставив це запитання ексзаступнику голови ЦВК Андрію Магері. На його думку, вибори до райрад відбудуться за будь-яких умов, адже вони передбачені Конституцією України й просто так позбавити громадян права обирати районних депутатів ніхто не в змозі – для цього потрібно вносити зміни до Конституції. А от які це будуть райради – колишні чи нові, залежить від того, коли парламент ухвалить (якщо ухвалить) рішення про створення нових районів.

“Якщо на початок виборчого процесу (це 5 вересня 2020 року) будуть старі райони, то вибори будуть до старих райрад, що б далі не відбувалося. Якщо до 5 вересня райони зміняться, то, відповідно, вибори будуть до нових райрад”, – вважає Магера.

Отже, якщо Верховна Рада переформатує райони в період між 5 вересня й 25 жовтня, українці однаково обиратимуть депутатів до “старих” райрад. Дату ж перших виборів до новоутворених райрад визначатиме не парламент, а ЦВК. При цьому Центрвиборчком формально не обмежений у виборі цієї дати, головне – перші вибори потрібно призначити не пізніше ніж за 70 днів до дня голосування.

“Де-факто, якщо не встигнуть провести перші вибори 25 жовтня 2020 року, то будуть змушені призначати їх уже після завершення виборчого процесу [на чергових місцевих виборах, – прим. ЧЕСНО], а офіційно він завершиться тільки десь у листопаді, бо буде ще підрахунок голосів, визначення результатів, припинення діяльності комісій… На зиму перші вибори навряд призначатимуть, тому, найпевніше, [можуть призначити] на березень-квітень 2021 року”, – каже Магера.

Експерт також вважає, що Верховна Рада своїми запізнілими рішеннями створює виборчим комісіям проблеми з підготовкою до голосування.

“У цій ситуації це непрості виклики для організаторів виборів – ЦВК і територіальних виборчих комісій, тому що парламент це робить напередодні виборчого процесу, коли вже півень клюнув. Тому для них це будуть певні організаційні труднощі – як тлумачити, як трактувати тощо”, – наголосив Магера.

Нагадаємо, наразі парламент розглядає зміни до Виборчого кодексу й навіть планує змінити зовнішній вигляд бюлетеня. Рух ЧЕСНО вже писав про те, які виборчі правила діятимуть для великих громад, де понад 90 тисяч виборців, і для малих громад з кількістю виборців до 90 тисяч. Проте зараз Верховній Раді пропонують знизити бар’єр для партійної системи на місцевих виборах з 90 тисяч до 10 тисяч виборців.

Раніше, 22 квітня 2020 року, профільний комітет рекомендував парламенту ухвалити в цілому законопроєкт №2769 про зменшення розміру застав на місцевих виборах.