Регіональні парторганізації активно готуються до місцевих виборів-2020. Держфінансування на виборчу кампанію використовувати не можна.
Деякі партії втратили держфінансування у 2019 році. Усе, на що вони можуть розраховувати, – це кошти, які їм удасться залучити від приватних донорів.
Піки та спади фінансування більшості львівських парторганізацій залежать від виборчого чинника, а фінансові звіти деяких осередків, імовірно, не відповідають масштабам їхньої діяльності. Два львівські партійні проєкти можуть припинити своє існування. Більшість політсил поповнює свої фінансові каси через партійців та пов’язаних осіб, а щодо фінансової спроможності донорів чотирьох партій є сумніви. У семи львівських партій наявні ознаки можливого неособистого переказу пожертв.
Рух ЧЕСНО проаналізував фінансові звіти осередків місцевих політсил.
Такою є ситуація з фінансуванням парторганізацій Львівщини, якщо не враховувати прямої оплати послуг чи товарів із центральних партійних рахунків, бо в цьому разі у “Слуги народу” витрат буде приблизно на 7,7 млн грн, у РПЛ – на 5,5 млн, у “Голосу” – майже на 573 тис. грн.
Протягом двох років львівські осередки отримали загалом 1070 переказів коштів. З них найбільше одержали УГП та “Батьківщина”, найменше – “Голос” (осередок створено у другій поливині 2019 року) і “Громадянська позиція”. Середня сума внеску найвищою є у “Свободи” (понад 60 тис. грн) та БПП/ЄС (від 55 тис. грн), що пов’язано з великим розміром окремих надходжень. Найменша середня сума внеску в УГП (2256 грн), що обумовлено більшою кількістю малих приватних внесків.
Якщо проаналізувати динаміку надходжень, то стає зрозуміло, що збільшення внесків, можливо, пов’язане з виборчими потребами, зокрема в контексті активності під час президентських перегонів (“Батьківщина”, НРУ, УГП), парламентських виборів-2019 (БПП, “Народний контроль”, УГП) та місцевих виборів до ОТГ у 2018-2019 рр. (“Батьківщина”, “Свобода”, “Громадянська позиція”, НРУ, УГП, УКРОП).
Львівський осередок БПП/ЄС існує за кошти держфінансування
(ЛМР – 10 депутатів, ЛОР – 19 депутатів)
БПП мав пік фінансування в червні-серпні 2019 року. Із чотирьох донорів осередку протягом останніх двох років з 5,6 млн грн надходжень найбільше перерахував саме центральний офіс – понад 5,2 млн грн, з яких більш ніж 4,5 млн є держкоштами. За цей час партія витратила на різні потреби майже 5,8 млн грн.
Решта троє донорів безпосередньо пов’язані з партією. У ІІІ кварталі 2019 року Віталій Корецький пожертвував майже 167 тис. грн. Тоді ж Максим Гринів підтримав партію на 165 тис. грн. Ще майже 39 тис. грн як спонсорський внесок (оренда приміщення) осередок отримав на початку 2018 року від ТОВ “Агропромислове підприємство “Львівське”, власниками якого були брати Богдан і Ярослав Дубневичі.
Корецький був членом політради БПП та радником ексголови ОДА, нардепа від ЄС Олега Синютки. Сьогодні, як повідомляє сторінка ЄС у Львові, Корецький є керівником секретаріату партії.
У 2018-2019 рр. Корецький не отримував у партії заробітної плати, а е-декларація його дружини як кандидатки на одну з посад свідчить про те, що 2019 року їхній сукупний сімейний дохід становив майже 389 тис. грн, через що виникають сумніви, чи переказав Корецький такий значний внесок із власних доходів. Водночас у декларації є інформація й про родинні заощадження в розмірі $35 тис.
У коментарі Руху ЧЕСНО Віталій Корецький щодо пожертв партії зазначив:
“Я, умовно кажучи, не веду розкішного способу життя, і мені достатньо тої кількості грошей, яку я залишив для себе. Ми дискутували всередині нашого партійного середовища стосовно того, що потрібні деякі речі для агітації, для випуску газети. Тому я для себе прийняв таке рішення, скільки я можу витратити коштів на ці речі. Тим паче це було неодночасно, не одномоментна сплата”.
Розслідувачі пишуть, що Максим Гринів, котрий очолював молодіжне крило Львівської організації БПП “Солідарність”, у коментарі заперечив, що вносив сам на партійний рахунок якісь кошти. При цьому Корецький та Гринів 17 липня 2019 року переказали по 105 тис. грн.
“Якщо чесно, я не пам’ятаю, чому саме така сума й чому одночасно. В основному це було пов’язано з випуском газети, з агітацією”, – каже Корецький.
2019 року Максим Гринів став головним державним ревізором-інспектором одного з відділів ГУ ДПС у Львівській області.
Щодо його внеску та коментаря “Bihus.info” про те, що він коштів партії не жертвував, Корецький пояснив: “Він був дуже розгубленим, тому що не очікував такого дзвінка. Він сказав, що не розумів, що на той момент мав говорити. Ми всі йому сказали, що ти маєш виключно правду говорити. Тому та інформація, яка потрапила в “Bihus.info”, трошки спотворена емоційним станом Максима, напевно. Я не знаю, чи варто в цьому шукати якусь крамолу. Це не ті фінансові ресурси, що викликають зауваження”.
Ми намагалися отримати в секретаріаті партії контакти Максима Гриніва, аби взяти в нього коментар, але нам їх не дали.
“Свобода” залежить від одного підприємця
(ЛМР – 8 депутатів, ЛОР – 12 депутатів)
Львівська парторганізація ВО “Свобода” мала пік фінансування у грудні 2019 року, коли отримала рекордні понад 2,8 млн грн від Володимира Булди (підприємця у сфері оптової торгівлі й операцій з нерухомим майном), що становило майже 86% усіх надходжень партосередку протягом двох років. Булда перевищив максимально дозволену суму внеску, адже торік фізособа могла перерахувати партії щонайбільше 1,6 млн грн. Згідно зі звітами, зайві гроші парторганізація донору не повернула, але й не використовувала їх на свою діяльність. Внески Булди осередок перерахував на центральні рахунки партії.
Львів, липень 2020 року, фото: Ігор Фещенко
Від 35 донорів за два роки осередок одержав майже 3,3 млн грн і приблизно стільки ж витратив.
Як і деякі інші партії, “Свобода” грішить схожими платежами в один день.
Абсолютна більшість внескодавців-фізосіб пов’язана з партією. У ТОП-30 донорів львівського осередку за 2018-2019 рр. таких щонайменше 28. З них 17 балотувалися від “Свободи” до місцевих рад чи до парламенту, 13 були або є помічниками місцевих чи народних депутатів України – ”свободівців”, 7 є колишніми або чинними депутатами рад різних рівнів від партії, 6 обіймали чи обіймають у партії посади (двоє одержують зарплату).
З-поміж донорів можна виокремити кілька груп: 1) пов’язана з лідером партії Олегом Тягнибоком та його братом Андрієм Тягнибоком (експомічники Орест Микита, Ярослав Пелешак і Михайло Галущак); 2) пов’язана з депутатом Львівської облради Русланом Кошулинським (експомічники Володимир Тістик та Ярина Вайда; Ростислав Щепан, пов’язаний бізнес-зв’язками з Тістиком; Ігор Петренко, який фінансував президентську кампанію Кошулинського); 3) пов’язана з екснардепом-“свободівцем” Олегом Осуховським (експомічники Марта Ільчишин і Богдан Стадник, а також експомічник Стадника Віталій Авдєєнко); 4) пов’язана з депутаткою ЛМР Мар’яною Батюк (помічники Ігор Броневич та Андрій Пшик).
Один з донорів Володимир Тістик є дядьком екскерівника обласного осередку та чинного народного депутата від “Слуги народу” Ростислава Тістика.
Хто фінансує “Батьківщину”
(ЛМР – 0 депутатів, ЛОР – 9 депутатів)
Львівські осередки “Батьківщини” не відчувають ефекту від державного фінансування, одержаного центральним офісом, якщо не враховувати спонсорської допомоги від нього у вигляді комп’ютерної техніки на понад 18 тис. грн.
Від 46 донорів місцеві парторганізації протягом двох років отримали понад 1,5 млн грн і витратили більш ніж 1,2 млн. Водночас 4 донорам повернули їхні внески на понад 60 тис. грн.
Львівська “Батьківщина” пік фінансування мала в червні-серпні та листопаді 2018 року.
Львів, червень 2020 року
У політсилі традиційно поповнюють партійну скарбницю через партійців. “Батьківщина” теж грішить схожими платежами в один день, що викликають питання. Наприклад, 30 вересня 2019 року одна особа зробила 4 внески від свого імені.
Більшість донорів-фізосіб безпосередньо пов’язана з партією. У ТОП-20 внескодавців львівського осередку за 2018-2019 рр. таких щонайменше 16. З них 6 балотувалися від “Батьківщини” до місцевих рад або до парламенту, 5 обіймали чи обіймають у партії посади, 4 були або є помічниками місцевих чи народних депутатів України – “батьківщинівців”, 3 є колишніми або чинними депутатами рад різних рівнів від партії, 3 пов’язані з партійцями родинними чи бізнесовими зв’язками тощо.
Допомагають партійці політсилі не лише грошима. Зокрема, Богдан Рабешко, секретар контрольно-ревізійної комісії обласного осередку “Батьківщини”, 1 січня 2019 року передав партії тканинні намети на понад 336 тис. грн. Також було надано допомогу з безоплатного користування приміщенням на майже 277 тис. грн.
Щодо деяких донорів виникають сумніви. Так, Богдан Рабешко, згідно з його е-декларацією, 2018 року мав понад 1,2 млн грн сукупного сімейного доходу, зокрема й від кількох бізнесів, а за 2018-2019 рр. він і члени його родини (син Руслан Богданович Рабешко та батько Руслан Володимирович Рабешко) тільки львівському осередку переказали майже 790 тис. грн і ще щонайменше 600 тис. грн – на рахунки центрального офісу. Також понад 47 тис. грн партії перерахував голова Франківської районної організації “Батьківщини” у Львові Назарій Шмігель, хоча, відповідно до його е-декларації, 2018 року він не мав доходів і грошових активів.
У коментарі Руху ЧЕСНО Богдан Рабешко пояснив:
“Я заможна людина, підприємець із 2004 року, у мене є декілька давніх бізнесів. Знаєте підприємство “Руслан”? У мене дані всі відкриті, я реально всі декларації подаю до податкової. У відкритому доступі є одна з моїх е-декларацій, де можна з усім ознайомитися, що там перекриває мої благочинні внески, які я даю партії. У 2018-2019 рр. я ж вкладав не лише заробітки за ті роки, у мене є заощадження. Тому можу собі це дозволити. Вкладаю, скільки можу, бо люблю цю партію”.
Коментуючи Руху ЧЕСНО, Назарій Шмігель спочатку не зміг згадати суму коштів, яку пожертвував партії, але згодом уточнив і додав:
“Просто немає моєї нової декларації. Я маю, можу собі дозволити зробити таку пожертву. Проблем ніяких немає в тому сенсі офіційних доходів, щоб я міг робити благочинні внески”.
УГП фінансує центральний офіс
(ЛМР – 4 депутати, ЛОР – 0 депутатів)
Під час парламентських виборів Українська галицька партія (УГП) об’єдналася з “Голосом”, що дало змогу вихідцям цієї партії перемогти на виборах й отримати представництво у ВРУ.
Львівська УГП пік фінансування мала в січні, серпні, жовтні та грудні 2018 року, а також у травні-червні 2019-го. Від 151 внескодавця осередок за два роки отримав більш ніж 1,1 млн грн і приблизно стільки ж витратив. Понад три чверті грошових внесків місцеві осередки УГП отримали з центрального рахунку партії, тож центральний офіс є головним донором львівської парторганізації УГП.
Специфіка партійної бухгалтерії полягає в тому, що для УГП Львів є партійною столицею, але значна частка витрат оплачується з центрального рахунку.
Червень 2020 року, на в’їзді до міста Львова
Більшість донорів безпосередньо пов’язана з політсилою. У ТОП-30 таких щонайменше 28. З них 14 обіймали чи обіймають у партії посади (5 з них одержують зарплату), 12 балотувалися від УГП до місцевих рад чи до парламенту, 6 були або є помічниками місцевих чи народних депутатів України, пов’язаних з УГП, 5 мають з партійцями родинні чи бізнесові зв’язки, 4 є колишніми або чинними депутатами рад різних рівнів від УГП, решта є прихильниками чи членами партії.
З-поміж донорів можна виокремити кілька груп: 1) пов’язана з членами політради партії Богданом Панкевичем, Іриною Моряк, Іриною Бек та Іваном Щурком, а також з Орестом Друлем, сім’я якого має бізнес-зв’язки з ПП “Західний Буг” і родиною Матківських (за даними ЗМІ, Матківський фінансує видання “Збруч”, де головредом є Орест Друль); 2) пов’язана з депутатами ЛМР Тарасом Чолієм та Юлією Гвоздович, а також з Андрієм Кавчуком, помічником Чолія, і Вірою Хармацькою, помічницею депутата Ігоря Дяковича; 3) пов’язана з чинними нардепками від “Голосу” Наталією Піпою та Галиною Васильченко (чоловіком Піпи й помічником Васильченко Андрієм Рущаком та учасником спільних з Васильченко операцій з нерухомістю Василем Потопляком).
В одному з матеріалів Руху ЧЕСНО вже зазначалося: “УГП фінансово залежна від юридичних осіб. Йдеться про підприємства “Західний Буг”, “Радехівський цукор”, “Аутсорсинг-сервіс”. ТОВ “Радехівський цукор” входить до групи компаній німецької Pfeifer&Langen, а кінцевим бенефіціарним власником підприємства є Володимир Матківський. Керівником “Радехівського цукру” є Віталій Сікорський, котрий тісно пов’язаний з іншою компанією-донором УГП “Західний Буг”, де він є засновником. Сікорський також до травня 2018 року був бенефіціаром двох підприємств (“Промбудприлад”, “Південьзахіделектромережбуд”), які, приміром, 2018-го спонсорували коштами та транспортом партію “Самопоміч”. У березні 2019-го ПрАТ “Промбудприлад” стало спонсором кампанії кандидата в Президенти України Андрія Садового.
В УГП так само фіксуємо схожі платежі в один день.
Є приклади, коли одна особа зробила 6 внесків протягом одного дня.
Рух ЧЕСНО звернувся до секретарки Львівської міської організації УГП Марти Рудковської по коментар, але вона відповісти на запитання відмовилася.
УКРОП фінансують помічники та наближені до Батенка
(ЛМР – 5 депутатів, ЛОР – 5 депутатів)
Львівський УКРОП пік фінансування мав у жовтні 2018 року, а від жовтня 2019-го фінансування майже припинилося. Партія УКРОП, зокрема й на Львівщині, трансформується в нову партію “За майбутнє”, про що свідчать не лише перейменування сторінок у соцмережах, а й міграції партійців у місцевих радах.
Протягом 2018-2019 рр. осередок отримав понад 547 тис. грн від 18 донорів і витратив більш ніж 540 тис.
Більшість донорів львівського осередку прямо пов’язана з партією. У ТОП-18 таких щонайменше 17. З них 8 були або є помічниками місцевих чи народних депутатів України, які мають стосунок до УКРОПу, 7 балотувалися від УКРОПу до місцевих рад або до парламенту, 6 були чи є депутатами рад різних рівнів від партії, 4 обіймали чи обіймають у партії посади.
Багатьох ТОП-донорів УКРОПу можна зарахувати до групи, пов’язаної з нардепом Тарасом Батенком. Рух ЧЕСНО вже писав, що цю політсилу фінансують помічники депутатів і партійні функціонери, що викликає певні сумніви в реальному походженні коштів. Із персональних сторінок помічників та волонтерів УКРОПу видно, що значну частину робочого часу (якщо не весь) ці люди присвячують саме роботі на партію. І, якщо вірити цифрам, не лише не отримують за це винагороди, а ще й фінансують політсилу.
Виникають сумніви щодо деяких донорів. Так, Тарас Подвірний пожертвував більш ніж 87 тис. грн, а 2019 року, згідно з його е-декларацією, він заробив понад 146 тис. грн. Водночас він мав грошові активи: більш ніж $19 тис. і 176 тис. грн. Рух ЧЕСНО звернувся до Тараса Подвірного по коментар, але відповіді не отримав.
Ще 85 тис. грн партії дав Олександр Сироїд, який, відповідно до даних ЦВК, на момент парламентської кампанії 2019 року був безробітним.
“Народний контроль” фінансують особи, наближені до депутатів ЛМР
(ЛМР – 5 депутатів, ЛОР – 4 депутати)
Львівський “Народний контроль” пік фінансування мав у травні-червні 2019 року. Обсяги задекларованих парторганізацією надходжень і витрат далі викликають сумніви в контексті співвідношення з реальними фінансовими масштабами її діяльності. Раніше Рух ЧЕСНО вже писав про те, що у львівському осередку приховували значні видатки.
Упродовж двох років осередок отримав більш ніж 266 тис. грн від 17 донорів і витратив понад 268 тис. Знову фіксуємо схожі платежі в один день з послідовними номерами розрахункових документів.
Більшість донорів львівського осередку за 2018-2019 рр. безпосередньо пов’язана з партією чи її членами. У ТОП-17 таких щонайменше 15. З них 7 були або є помічниками місцевих депутатів, 6 мають з партійцями родинні, бізнесові чи громадські зв’язки, 4 балотувалися від партії до місцевих рад, 3 є колишніми або чинними депутатами рад різних рівнів від партії, 3 обіймали чи обіймають у партії посади.
Більшість ТОП-донорів парторганізації пов’язана з двома депутатами ЛМР – Валерієм Веремчуком і Михайлом Дідухом. Оксана Медвідь і Володимир Баб’як є помічниками Веремчука, а Лілія Хом’як та Роман і Христина Кулієвичі пов’язані з Веремчуком через “Народну самооборону Львівщини”.
Виникають сумніви щодо фінансової спроможності деяких донорів робити пожертви. Так, Мар’ян Наугольник дав партії майже 34 тис. грн, хоча, згідно з його е-деклараціями за 2018 і 2019 рр., він не працював. Торік дохід його дружини становив майже 98 тис. грн. Також 2018-го родина мала 120 тис. грн заощаджень, а 2019-го – 150 тис.
У коментарі Руху ЧЕСНО депутат Бібрської міської ради від партії “Народний контроль” Мар’ян Наугольник пояснив:
“У нас були заощадження після весілля – це раз. По-друге, у мене батьки за кордоном, тобто вони допомагають нам. Я часто там допомагаю, можете подивитися за моїми постами. Партія “Народний контроль” мені симпатизувала завжди. Я був координатором від неї, активістом”.
Аналіз інформаційних ресурсів осередку також зумовлює питання щодо майбутнього “Народного контролю”. Партійний сайт припинили оновлювати ще в липні 2019 року, коли Веремчук склав повноваження голови львівської міської організації. Сторінка осередку у Facebook, де зазвичай були дописи кожні 1-3 дні, протягом 2 тижнів нічого не публікувала. Лідер львівського осередку Веремчук від 28 квітня 2020 року жодного разу не згадав політсилу у власних дописах. Усе це пов’язано зі створенням нової партії, адже останнім часом він репостить публікації депутата ЛМР Ігоря Зінкевича та використовує хештег “Варта_діяти”. У коментарі “Zaxid.net” Веремчук і Зінкевич підтвердили, що йдеться про нову партію “Варта”.
На фото бачимо і Веремчука з депутатами від “Народного контролю”, і Зінкевича.
Тим часом фракцію НК залишила депутатка ЛМР Анна Мармуляк і долучилася до “Громадянської позиції”.
“Народний рух України” фінансує група підприємств
(ЛМР – 0 депутатів, ЛОР – 5 депутатів)
Львівський осередок НРУ пік фінансування мав у вересні-листопаді 2018 року та в лютому-березні 2019-го, а від травня 2019 року надходження на рахунок припинилися.
Протягом двох років осередок отримав майже 191 тис. грн від 10 донорів і витратив понад 229 тис. Більшість пожертв, а саме 154 тис. грн, надійшла від юридичних осіб.
Більшість донорів львівського осередку за 2018-2019 рр. безпосередньо пов’язана з партією. У ТОП-10 таких щонайменше 9. З них 4 обіймали чи обіймають у партії посади, 3 були довіреними особами, 2 мають з партійцями родинні або бізнесові зв’язки, 2 балотувалися від НРУ до місцевих рад чи до парламенту, 2 є колишніми або чинними депутатами рад різних рівнів від партії, 2 були чи є помічниками місцевих депутатів.
Багатьох ТОП-донорів НРУ можна зарахувати до групи, пов’язаної з екснардепом і головою партії Віктором Кривенком. Зокрема, йдеться про ТОВ “Укр-газ-ойл” та довірених осіб Кривенка на президентських виборах-2019. До речі, осередок переказав до його виборчого фонду майже 29 тис. грн (аналогічну суму Кривенко пожертвував львівській парторганізації).
Щодо інших підприємств, які були донорами осередку, слід зазначити: по-перше, зв’язок ТОВ “Атлант стиль” з НРУ не є прямим. Засновником цієї компанії є Олександр Конопацький. Також він є співзасновником ТОВ “Довір’я”, де співзасновником також є Назар Давимука, син члена фракції НРУ у Верховній Раді 4-го скликання Степана Давимуки. По-друге, ТОВ “Бурбон плюс” має більше непрямих зв’язків зі “Свободою”, ніж з НРУ. До травня 2020 року бенефіціарним власником підприємства був Петро Олекшій, котрий є засновником ГО “Західний фронт”, яку очолює екснардеп від “Свободи” Юрій Михальчишин.
“Бідна” “Громадянська позиція”
(ЛМР – 7 депутатів, ЛОР – 7 депутатів)
Львівська “Громадянська позиція” пік фінансування мала в січні-лютому та в листопаді 2018 року, а також у листопаді 2019-го. Це без даних за I та IV квартали 2019 року, яких немає на сайті НАЗК. Рух ЧЕСНО надіслав запит до Нацагентства, але відповіді ще не отримав.
Упродовж двох років парторганізація одержала понад 78 тис. грн від 6 донорів і витратила майже 19 тис. Причому більш ніж 70 тис. грн є спонсорською допомогою.
Більшість донорів львівського осередку за 2018-2019 рр. безпосередньо пов’язана з партією. У ТОП-6 таких щонайменше 4. З них 2 (Леся Кутенська та Людмила Маркевич) балотувалися від “Громадянської позиції” до місцевих рад, 2 мають з партійцями родинні (Юрій – чоловік і бізнес-партнер Людмили Маркевич) чи бізнесові зв’язки (Віталій Гуменюк – керівник ГО “Об’єднані Львовом”, де одним із засновників є Володимир Гірняк; також Гуменюк разом із дружиною Гірняка є бенефіціарними власниками підприємства “Редакція газети “Новий погляд” і співволодіють ТОВ “Світ мрій”).
Обсяги задекларованих парторганізацією надходжень та видатків і далі викликають сумніви в контексті співвідношення з реальними фінансовими масштабами її діяльності. Йдеться і про випуск партійної газети, і про масові заходи, що потребують значних витрат. Партія є однією з найвпливовіших у Львові, адже її представник обіймає посаду секретаря ЛМР (Анатолій Забарило), а інший партієць був заступником голови ЛОР (Володимир Гірняк, який, з огляду на білборди у Львові, уже розпочав мерську виборчу кампанію).
У коментарі Руху ЧЕСНО Анатолій Забарило розповів:
“Є центральний офіс партії, є центральний рахунок партії. Багато речей робилося, дуже багато, через... Ви ж розумієте, виборча кампанія – вона велася через рахунки центральні, київські. Тому все це показано. Це по закону, нас перевіряли різні установи, які відповідальні за це. Якщо були якісь там зауваження бухгалтерського характеру, це було поправлено. І принципових запитань чи питань у бухгалтерії не було. Усе робилося в межах чинного законодавства, використовуючи всі законні способи”.
Інші львівські партійні осередки в тіні центральних звітів
“Голос” на львівському старті
(ЛМР – 0 депутатів, ЛОР – 0 депутатів)
Партія “Голос” зареєструвала осередок на Львівщині лише у другій половині 2019 року, а отже, місцеві фінансові операції поки що обмежуються 3500 грн внеску від Іванни Герус і 2640 грн видатків. Герус спільно з нардепом від “Голосу”, головою львівського обласного осередку Ярославом Рущишиним заснували ГО “Спільнота діємо разом”, через яку “Голос”, наприклад, гречкосіє у Львові. З огляду на появу білбордів у місті, Рущишин уже розпочав мерську виборчу кампанію.
Журналісти “Bihus.info” у власному розслідуванні писали, що 1 млн грн партії (центральний рахунок) переказав львів’янин із громадянством Канади Ростислав Кісіль, а також про те, що низка донорів “Голосу” має стосунок до “Холдингу емоцій “!FEST”. Зауважимо, що внесення коштів на рахунки партій іноземцями є порушенням закону “Про політичні партії в Україні”.
Рух ЧЕСНО надіслав листа щодо цієї пожертви до центрального офісу партії “Голос” та отримав відповідь, у якій, зокрема, зазначено:
“Пан Кісіль пройшов банківську ідентифікацію і зробив грошовий внесок на підтримку нашої партії. Тобто він має паспорт громадянина України. В іншому випадку банк не зміг би прийняти внесок на підтримку політичної партії від пана Кісіля. На сьогодні ні банки, ні самі партії не мають ресурсів для визначення фактів подвійного громадянства. Перевірити реєстри майже 200 іноземних держав майже нереально. Крім того, прямої законодавчої заборони про внески на користь політичних партій від людей з подвійним громадянством немає”.
Загалом 51 львів’янин у III та IV кварталах 2019 року переказав на центральні рахунки “Голосу” майже 10,7 млн грн. Серед пожертв фіксуємо схожі платежі, адже значна частина коштів заходила від пов’язаних бізнес-зв’язками осіб.
“Самопоміч” – формально бідна
(ЛМР – 19 депутатів, ЛОР – 13 депутатів)
В одному з попередніх матеріалів Руху ЧЕСНО йшлося про те, що кошти державного фінансування “Самопоміч” своїм осередкам не розсилала, а оплачувала їхні витрати з центральних рахунків. Найбідніша, згідно з даними місцевих звітів, партія фактично розпоряджалася найбільшими ресурсами. Після програшу на парламентських виборах 2019 року “Самопоміч” утратила державне фінансування. Але партія у рік виборів активізувала залучення приватних коштів. При цьому у ЛМР з її фракції нещодавно вийшли 5 депутатів.
Фінансові звіти партії в контексті Львівщини складно аналізувати, адже в них змішано і витрати на потреби місцевих осередків, і видатки, які юридично та фінансово проходять через контрагентів з львівською реєстрацією. Тому під час аналізу може виникнути хибна думка, що “Самопоміч” на Львівщині протягом 2018-2019 рр. розпоряджалася коштами в обсязі понад 110 млн грн. Але це не так. Те, що “Самопоміч” у Львові є “партією влади”, і те, що її політичне походження та базова діяльність є у Львові, відбивається на фінансах. Звіти львівського осередку за два роки свідчать лише про 2426 грн витрат.
Розподіл діяльності між партійними та громадськими структурами “Самопомочі” є ще однією великою проблемою, адже складніше контролювати фінансові надходження та джерела їхнього походження.
Загалом 65 львів’ян у 2018-2019 рр. переказали на центральні рахунки “Самопомочі” понад 13,8 млн грн. Серед ТОП-донорів – ГО “Обʼєднання “Самопоміч” і ГО “Львів – безпечне місто” (її очолює Яромир Шевців, брат депутата ЛМР від “Самопомочі” та голови міської парторганізації Андрія Шевціва), низка наближених компаній і партійців, екснардепи від партії (Олег Лаврик, Ірина Подоляк), тодішні депутати з фракцій у ЛМР і ЛОР (Олег Василишин, Роман Кізима, Тарас Кльофа, Андрій Шевців), депутати інших рад, партійні помічники. Деякі донори отримували від партії зарплату чи кошти на відрядження.
Централізована Радикальна партія
(ЛМР – 0 депутатів, ЛОР – 0 депутатів)
Радикальна партія Олега Ляшка на Львівщині не подає фінансових звітів. У структурі політсили немає жодного регіонального осередку зі статусом юридичної особи, а отже, уся інформація відображена на її центральному рахунку. РПЛ у Львівській області існувала за кошти з державного бюджету. Більшу частину цих грошей використовували не на розбудову місцевих партійних команд, а для піару партійного бренда та його лідерів під час їхніх візитів на Львівщину. Після втрати партією держфінансування 2019 року про партійний розвиток годі казати. Торік фракція радикалів у Львівській обласній раді саморозпустилася.
Утім, за 2018-2019 рр. 53 львів’ян переказали на центральні рахунки РПЛ понад 9,3 млн грн. Серед пожертв фіксуємо схожі масові платежі в один день з послідовними номерами документів та однаковими сумами.
Поміж донорів партії виявилася, приміром, Христина Брезіцька, дружина потенційного кандидата в мери Львова Назарія Брезіцького. Загалом вона перерахувала “радикалам” 208 тисяч гривень.
Серед донорів є й екскандидати від РПЛ (Світлана Кустова, яка балотувалася до Червоноградської міської ради) або ті, що працювали в партії (Оксана Вітик). Вітик перерахувала партії 139 тисяч гривень, тоді як в якості зарплатні отримала 22 тисячі гривень (з грудня 2018 по вересень 2019).
Громадсько-напівтаємна “Слуга народу”
(ЛМР – 0 депутатів, ЛОР – 0 депутатів)
Під час президентської кампанії 2019 року “Слуга народу” діяла у Львівській області не як партія, а через ГО “Команда Зеленського”, яку в регіоні очолювала так звана “команда Зеленського” на Львівщині. Ця ГО, найпевніше, орендувала приміщення, де приймала журналістів та інших гостей.
Ми зверталися по коментар щодо функціонування “команди Зеленського” 2019 року до нардепа-мажоритарника зі Львівщини від “Слуги народу” Ростислава Тістика, але він так і не відповів на поставлені запитання.
З фінзвітів партії відомо, що на початку 2019 року Маркіян Дмитрасевич у Львові вніс на її центральний рахунок понад 1,6 млн грн. Він керує ТОВ “Астрон-Україна”, де бенефіціаром є нардеп від “Слуги народу” Микола Сольський.
У червні 2020 року було створено осередок, який очолив голова Львівської ОДА Максим Козицький. У партії повідомили і склад ради обласної парторганізації.
Раніше Рух ЧЕСНО вже розповідав, хто фінансує партії в Києві, Дніпрі та на Франківщині.
Цей матеріал підготовано за підтримки Фонду з прав людини Посольства Королівства Нідерландів в Україні.
Поділитись