Рух ЧЕСНО спростовує заяву народного депутата Стефанчука щодо справи кнопкодава

Фото: Рух ЧЕСНО спростовує заяву народного депутата Стефанчука щодо справи кнопкодава

Рух ЧЕСНО уважно відстежує перебіг кримінального провадження за фактом неособистого голосування народного депутата з групи “Довіра”, мажоритарника із Закарпаття Владіслава Поляка на пленарному засіданні Верховної Ради в лютому цього року. Це перший випадок кнопкодавства в парламенті, зафіксований нами після набрання чинності законом про криміналізацію неперсонального голосування.

На нашу думку, справа Поляка заслуговує на особливу увагу з боку громадськості як перша реальна спроба притягнути нардепа-кнопкодава до відповідальності. Тому Рух ЧЕСНО не лише взявся прискіпливо моніторити цю справу, а й погодився всіляко сприяти слідству. Зокрема, ми надали офісу генерального прокурора відеодокази кнопкодавства Поляка й дали свідчення як свідки.


Тож Рух ЧЕСНО далі відстежує перебіг зазначеного кримінального провадження та інформує про це громадськість.

27 червня перший заступник голови Верховної Ради Руслан Стефанчук в ефірі програми “Суботнє інтерв’ю” на “Радіо Свобода” заявив, що кримінальне провадження за фактом імовірного неособистого голосування Поляка нібито вже перебуває на стадії судового розгляду.

“Я знаю, що один [факт кнопкодавства після набрання чинності законом про криміналізацію неособистого голосування, – прим. ЧЕСНО] є. Я знаю, що справа по цьому слухається, кінцевого вироку суду ще немає”, – сказав Стефанчук.

Назвати прізвище нардепа, котрий фігурує у справі, перший віцеспікер відмовився, хоча ця інформація не є таємницею.

Заяву пана Стефанчука підхопила низка ЗМІ. Деякі онлайн-видання в заголовках до цієї новини прямо зазначили, що справу кнопкодава вже розглядає суд (наприклад, УНІАН, NV.ua, Цензор.нет).

Але слова першого віцеспікера не відповідають дійсності. Декілька представників Руху ЧЕСНО мають статус свідків у провадженні, і жодних повідомлень про завершення досудового розслідування та передання справи до суду вони не отримували. Ба більше, досі не було жодного публічного повідомлення від правоохоронців про оголошення депутату підозри у скоєнні злочину (з огляду на суспільний резонанс справи таке повідомлення, на нашу думку, мало би бути), а без цього провадження до суду потрапити не могло.

Заява пана Стефанчука спонукала Рух ЧЕСНО звернутися до Державного бюро розслідувань із проханням роз’яснити, на якому етапі нині перебуває кримінальне провадження. Слідчий ДБР, котрий опікується цією справою, інформацію про передання її до суду спростував.

“Станом на цю мить кримінальне провадження перебуває на стадії досудового розслідування”, – повідомив він.

З огляду на це Рух ЧЕСНО закликає пана Руслана Стефанчука надалі утримуватися від поширення неперевіреної інформації щодо зазначеного кримінального провадження.

Нагадаємо, нардепові Владіславу Поляку загрожує кримінальна відповідальність за порушення процедури особистого голосування у Верховній Раді. Відповідне провадження було розпочато після того, як Рух ЧЕСНО викрив закарпатського мажоритарника на кнопкодавстві. Поляк щонайменше тричі вдався до неособистого голосування на пленарному засіданні 21 лютого. Він кнопкодавив за відсутнього колегу під час розгляду поправок до законопроєкту щодо відкриття ринку землі №2178-10.

16 січня 2020 року набрав чинності закон щодо забезпечення особистого голосування народними депутатами на пленарних засіданнях парламенту. За кнопкодавство нардепу загрожує штраф у розмірі 51-85 тисяч гривень, однак для цього провину парламентарія необхідно спочатку довести в суді. Органом досудового розслідування в таких провадженнях є Держбюро розслідувань, але внести відомості до ЄРДР, тобто дати старт слідству, може лише генпрокурор.

Крім того, у разі визнання чинного нардепа винним у кнопкодавстві він утратить свій мандат у день набрання законної чинності обвинувальним вироком суду (частини 2-а, 5-а статті 81-ї Конституції України).

Водночас Рух ЧЕСНО закликає насамперед запобігати кнопкодавству, а не карати за це, та вкотре пропонує парламенту розглянути можливість запровадження сенсорної кнопки для голосувань. Поки у Верховній Раді ніяк не можуть запровадити сенсорну клавішу, ця система успішно працює в Київській міській та Вінницькій обласній радах.

Фото з обкладинки - УНІАН


[[ action.title ]]

[[ action.description ]]

[[ action.button ]]