Рік роботи Садового: між #зрадами та #перемогами

Мер це обіцяв ще на початку першої каденції у 2006 році. Звісно, це була не єдина невдача Андрія Садового за рік роботи, проте були також і успіхи. 

#Зради Андрія Садового

Ціна невиконаної обіцянки: сміттєва криза у Львові

Найпроблемнішим питанням року стало, безумовно, Грибовицьке сміттєзвалище.

Закрити сміттєзвалище та збудувати сміттєпереробний завод Андрій Садовий обіцяв ще на початку своєї першої каденції. Наприкінці весни на звалищі стався обвал, що призвів до трагедії, яка забрала життя трьох людей. Після цієї події вивезення сміття на полігон у прилеглі до Львова населені пункти стало неможливим - полігон більше не підлягає використанню і потребує ревіталізації, а громади протестують проти створення сміттєзвалищ біля їхніх домівок. Ця ситуація призвела до проблем із вивезенням сміття із міста, періодично у місті виникали труднощі, коли вулиці заповнювалися цілими горами сміття, про що мешканці активно писали у соціальних мережах.

Фото сміттєзвалищ постили й обговорювали досить жваво.

Проблема сильно ускладнилася через обмежений доступ до інформації, яка стосувалася ситуації на сміттєзвалищі та шляхів її вирішення. Отримати інформацію було складно не лише громадськості, журналістам чи активістам, але і депутатам. Валерій Веремчук​, депутат Львівської міськради від “Народного контролю” коментує цю ситуацію так:

Нинішні проблеми, блокування полігонів, соціальне збурення у Львові, власне, і є результатом закритості і непрозорих дій виконавчої влади у вирішенні сміттєвої кризи у місті. Уся стратегія міста зводилася до очікування єврокредиту та катання відходів по країні, що вартувало нам у 2016 році 120 млн грн.  Інші плани, по суті, були невідомими.  Будь-які пропозиції – а наша фракція ще влітку наполягала на негайному оголошенні міжнародного інвестиційного конкурсу на зведення сміттєпереробного заводу, на напрацюванні чіткої стратегії поводження із ТПВ – не знаходили підтримки в чиновників.

Депутат додає:

Показовим прикладом закритості влади стала сесія 10 листопада, коли у порядку денному несподівано зʼявився розгляд ухвали "Про надання ЛКП "Транспортна фірма "Львівспецкомунтранс" дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки на вул. Т. Шевченка 327-г" - без жодних обговорень і громадських слухань. Тоді саме представники "Народного контролю" звернули увагу на це та заблокували розгляд питання. Власне, вже тоді чиновники мали зустрітися із мешканцями Рясного для відкритого діалогу. Цього не сталося. Питання лише раз за разом знову намагалися просунути на розгляд депутатів.

Велика хвиля обурень здійнялась і після оприлюднення інформації про 30 інвесторів, які були готові працювати зі Львівською міською радою щодо побудови сміттєпереробного заводу. Натомість, Андрій Садовий сказав, що жоден з інвесторів не готовий піти на умови, котрі висувало місто, і вирішенням ситуації він бачить отримання кредиту від Європейського інвестиційного банку для створення  комплексу з сортування та утилізації ТВП з попередньою рекультивацією старого полігону.

Андрій Садовий стверджує, що остаточне погодження кредиту залежить від Міністерства житлово-комунального господарства, натякаючи на те, що уряд навмисно пригальмовує відповідне рішення з політичних мотивів. Зрештою, минулого тижня під час візитку до Львова Володимир Гройсман звернувся до Львівської обласної адміністрації щодо передання місту земельної ділянки для будівництва заводу. Сам прем’єр на своїй сторінці у Facebook написав, що ЛМР взяла зобов’язання створити полігон протягом 6 місяців.

Ми вважаємо, що окрім очевидних проблем, що виникли зі сміттєзвалищем, ситуація ускладнилася через те, що:

1. Політики не звикли виконувати свої обіцянки, вони знають, що виборці швидко забувають пункти виборчої програми і не здійснюють тиску на політиків щодо виконання обіцянок. У цьому випадку ціною невиконаної обіцянки стали людські життя і сміттєва криза у Львові.

2. Міська рада не надавала вичерпної інформації стосовно ситуації, яка склалась у Грибовичах,  навіть депутати ЛМР неодноразово скаржились на відсутність даних стосовно того, куди відбувається вивезення сміття зі Львова.  

3. Процес переговорів з інвесторами був непрозорим. У вільному доступі не було опубліковано умов, які висувало місто щодо вирішення проблеми та тих, які пропонували інвестори. Зовсім не висвітлювався процес переговорів та причин відмов потенційним інвесторам.

Ви знаєте, моя біда, що я в один день не вирішив питання доріг, води, тепла, сміття. Треба було прийти за один день все вирішити. Вибачте, недосконалий, несвятий, - так Андрій Садовий на прес-конференції відповів на питання, чому протягом минулих каденцій не вирішено проблему зі сміттям.

Варто зауважити, що каденція триважне один день, а 5 років.

Прихована інформація і проекти рішень

Системною проблемою для Львівської міськради є порушення закону “Про доступ до публічної інформації”. Згідно з моніторингом порушення прав журналістів Інституту масової інформації, ЛМР системно зволікає із наданням відповіді на інформаційні запити: замість надання інформації протягом 5 робочих днів, ЛМР іноді не надає відповідь понад місяць.

Із 13 зафіксованих порушень прав журналістів у Львівській області сім стосуються зволікання ЛМР (або підпорядкованих їй комунальних підприємств) з наданням відповіді на інформаційні запити. Із невчасним наданням відповідей на інформаційні запити стикаються й активісти ЧЕСНО.

Натисніть для збільшення. Інфографіка: Інститут Масової Інформації

Окрім цього, депутати кількох фракцій міськради неодноразово публічно наголошували на тому, що не мають доступу до певної інформації. Зокрема це стосується питання вивезення сміття.

Закон у ЛМР порушують також у частині публікації проектів рішень. Наприклад, за три дні до сесії, що відбувалася 26 січня, не було оприлюднено проекти 17 ухвал. Усі ці ухвали стосуються, зокрема, виділення землі, надання дозволів на виготовлення проектів землеустрою, низка положень про звільнення підприємств від сплати податків (зокрема забудовників) і пайового внеску. Такі дії ЛМР вже перетворилися на послідовне приховування інформації. Громадськість та журналісти, а іноді і депутати не мають змоги ознайомитися із проектами ухвал й проаналізувати їх. Вчасно не публікуються, зокрема, і найголовніші документи міста такі як остаточний бюджет розвитку на 2016 рік, який депутати отримали прямо у сесійній залі в день голосування (тоді за ніч бюджет розвитку збільшився із 1.2 млрд до 1.6 млрд).

Де представники громади у виконкомі Садового?

Виконавчий комітет - орган, що має повноваження у сфері фінансів, бюджету, управління комунальною власністю, регулювання земельний відносин, будівництва та багатьох інших сферах. Більшість рішень, які приймає виконавчий комітет Львівської міської ради стосуються затвердження детального плану територій, містобудівних умов та обмежень, затвердження висновків щодо вартості майна, яке підлягає приватизації, надання дозволів на розміщення зовнішньої реклами і внесення змін до бюджету міста. Тобто майже усі питання, які розглядає виконком стосуються фінансових питань. Попри це, виконавчий комітет ЛМР складається лише з 6 людей, які підконтрольні  Андрію Садовому.

Щодо виконавчого комітету, то формувати абсолютно підконтрольний меру виконком зручно для мера, але шкідливо для розвитку громади. Закликаю як Андрія Садового, так і інших мерів, запровадити публічний конкурсний відбір у виконавчий комітет, а також обмежити кількість чиновників до 50% складу, - зазначає експерт Інституту політичної освіти Олександр Солонтай.

Попри те, що Андрій Садовий пообіцяв, що до його складу буде включено людей з числа громадськості, та обіцянку він не дотримав. Під час звітування у прямому ефірі ТРК Львів міський голова пояснив це тим, що є надто велика кількість охочих стати членами комітету. А оскільки міський голова, за його словами, не може відмовити частині претендентів, а частині дати згоду, то він вирішив не розширювати комітету і продовжує працювати у складі 6 людей.

Як за бюджетні кошти завоювати підтримку людей  

Традиційно, Львівська міська рада щороку виділяє із міського бюджету значну частку коштів для преміювання освітян до Дня вчителя.

Не став винятком і 2016 рік. Таке преміювання наводить на думку про підкуп працівників шкіл, які можуть впливати на значну частину електорату під час виборів. Це схоже на можливість забезпечити собі адміністративний ресурс. Цього року таке преміювання коштувало громаді міста майже 16 млн грн. До порівняння, бюджет участі Львова становив майже таку ж суму - 17,5 млн гривень і за цю суму місто реалізує 67 проектів, які покращать життя усієї громади, а не окремої групи людей. До слова, рішення про виділення премій для вчителів також приймав виконавчий комітет ЛМР. Звісно, фінансова підтримка освітян є важливою, проте, навряд чи саме такі премії можуть принести зміни в освіту на рівні міста.

#Перемоги  Андрія Садового

Трамвай на Сихів: історія тривалістю у 8 років

Мабуть, найбільш відчутним досягненням міського голови для пересічного львів’янина став запуск трамваїв на Сихів. Цей проект розпочався ще у 2008 році, а його завершення планувалось на 2011 рік, ще до проведення чемпіонату Європи з футболу Львові. Проте, майже на самому початку проект заморозили через нестачу коштів. Після отримання кредиту від Європейського банку реконструкції та розвитку у 2014 році в місті було продовжено роботи із прокладання трамвайної колії. Нарешті у листопаді 2016 року запустили новий трамвайний маршрут, який сполучив Сихів із центром міста. Разом з тим, проект таки не довели до кінця остаточно, частина маршруту досі не завершена через довготривалі переговори стосовно перенесення ринку “Санта-Барбара”.

Відкрити цей відтинок маршруту обіцяли до нового року, проте наразі цього не зроблено. Питання стосовно того, що заважає закінчити роботи, міський голова коментує так:

Виключно погодні умови (заважають здійснювати роботи - ред.), бо коли мінусова температура і падає сніг, ніхто не продовжить роботи. Технагляд здійснює французька компанія, вона жорстко здійснює контроль. Як тільки будуть нормальні погодні умови, ми продовжимо роботу. Ще би три тижні і повністю можна запускати. Техніка, люди, матеріали є, але погодні умови.

Цікаво, що під час звітування у прямому ефірі ТРК Львів Андрій Садовий сказав, що ремонт Левандівського мосту, який проводився  за рахунок коштів міста, здійснювали при будь-яких температурних умовах, тому роботи були завершені раніше.

Статут: нові  правила життя громади

Статут громади міста - нормативний акт, що регулює відносини між громадою і місцевою владою, визначає механізми та процедури здійснення місцевого самоврядування, зокрема порядок проведення громадських слухань, реалізації місцевих ініціатив, обговорень тощо.

Львів досі живе згідно зі Статутом, що був прийнятий ще у 2002 році. Цей Статут є надзвичайно застарілим, зокрема, він не передбачає процедури ініціювання громадських слухань мешканцями міста, а для внесення місцевої ініціативи вимагає підписів 10 тис. мешканців. Наступний статут, який було розроблено у 2010 році, так і не набув чинності. Нарешті у 2016 році після довго періоду, коли версія статуту 2010 року “зависла” на 6 років, завдяки депутатам та громадськості, що активно обговорювали це питання, Львівська міська рада прийняла рішення про написання нового статуту територіальної громади і сформувала відповідну робочу групу.

Депутатка ЛМР від “Української галицької партії”, одна з ініціаторок написання нового статуту Юлія Гвоздович так пояснює чому цей процес є важливим для громади Львова:

Найцінніше у статуті кожної громади є те, що саме у цьому документі чітко фіксуються усі правовідносини між мешканцями міста і владою. Зокрема, визначаються основні права містян, інструменти участі в управлінні міста, обов'язки владних органів перед мешканцями і інше. Для прикладу, львів'яни донедавна не могли скористати багатьма такими інструментами, визначеними законом, наприклад, на громадські слухання, оскільки не було ніде визначено, які питання обов'язково виносяться на слухання та як враховувати думку присутніх. Також львів'яни практично позбавлені права місцевої ініціативи, тобто самим вносити проекти рішення на розгляд ради, оскільки для цього необхідно 10 тис. підписів. Для Львова також важливий аспект - це охорона історичного середовища, основні принципи поводження в якому також можна зафіксувати у статуті.

З турботою про  учасників АТО

У 2016 році у Львові почав свою роботу Центр надання адміністративних послуг для учасників бойових дій. Основною метою діяльності Центру є надання психологічних, соціально-медичних, соціально-економічних, інформаційних і юридичних послуг учасникам бойових дій. Станом на кінець червня 2016 року у Львові було зареєстровано майже 4 тис. учасників АТО, тож створення окремого органу, що надаватиме послуги учасникам бойових дій було надзвичайно важливим.

Хоча, Центр і можна вважати великим досягненням, проте і тут не обійшлося без скандалів. Значного розголосу набуло питання призначення керівника Центру, оскільки самі бійці та громадськість пропонували призначити на цю посаду Юрія Досяка, який сам брав участь у АТО, натомість Андрій Садовий проігнорував таку пропозицію і призначив священика Романа Лагіша. У підсумку, в.о. Центру було призначено чиновницю Львівської міської ради та депутатку від “Самопомочі” Оксану Рубай.
 

Бюджет участі: нові практики залучення  населення

Навряд чи бюджет участі Львова можна назвати виключно досягненням Андрія Садового, оскільки над ним працювали чимало депутатів різних фракцій та представників громадських організацій, проте роль міського голови у цьому процесі була значною. У Львові бюджет участі отримав найбільшу суму у порівнянні з іншими містами - 17,5 млн грн, а завдяки активній інформаційній кампанії було подано 265 проектів від мешканців міста, участь у голосуванні взяло майже 30 тис. львів’ян.  Львівська міська рада  була активно залучена у формування відповідного рішення, що буде регулювати процедуру запровадження бюджету участі у Львові, зокрема, було створено відповідну робочу групу, яка активно працювала над запуском такого механізму і встигла успішно його запустити ще у 2016 році.

Олександр Солонтай, експерт Інститут політичної освіти так оцінює перший рік третьої каденції Андрія Садового:

Андрій Садовий найбільше з усіх мерів попав під інформаційний каток, але це найменше пов'язано з справами на роботі. Багато мерів не виконали багато обіцянок, але Садовий є реальним конкурентом на президентських виборах всіх інших претендентів, а тому увага до нього така висока. Це ніяк не виправдовує мерію Львова, особливо в таких питаннях, де і особливих грошей не потрібно. Потрібно просто було взяти, і зробити. Але слід розуміти, що інформаційний галас, який здійнявся на всю країну навколо проблем сміття у Львові, це спланована інформаційна кампанія, яка направлена на те, щоб збити рейтинг Садового.

Оксана Дащаківська, політолог та керівниця Західноукраїнського представництва міжнародного фонду “Відродження” вважає, що останній рік діяльності міського голови є своєрідним продовженням попередньої каденції. В рамках стратегії “Львів 2020” вдалося досягти конкретних результатів, серед яких запровадження особистого кабінету львів’янина й значна увага до е-демократії, запуск громадського бюджету та Центру для роботи з учасниками АТО. Однак є і прорахунки:

Разом з тим, зауважу, що навіть ці досягнення (в тому числі трамвай на Сихів) не можуть перекрити гігантську проблему – проблему вивезення сміття з міста. Вважаю, так як міський голова і попередньої, і теперішньої каденції та його команда позиціонували себе як якісні управлінці, працювали з стратегію, це досить серйозний сигнал щодо професійності влади, які  не змогли вчасно передбачити та вирішити стратегічну проблему. Як побажання до ЛМР, хочу висловити важливу роль у підвищенні відкритості влади, але не у плані надання довідок через інтернет, а через налагодження постійно діючої платформи для роботи з громадою, що дозволить цивілізовано вирішувати проблеми, а не чекати до блокування міської ради.

Виклики 2017 року

Мабуть, протягом 2017 року найбільшим викликом для міського голови залишиться вирішення питання стосовно вивезення сміття із міста та його подальша переробка. Наразі ситуація є дуже гострою, вона викликає обурення мешканців, критику депутатів та не завжди адекватні дії “громадських активістів”. Очевидно, що будівництво сміттєпереробного заводу буде довготривалим процесом, тому міському голові доведеться знайти інші способи вирішення проблеми. Ми вважаємо, що це можна зробити лише із залученням широкого кола експертів, депутатів різних фракцій та представників громадськості та найвищим рівнем публічності процесу пошуку рішень. В іншому випадку рішення стосовно вирішення цієї проблеми будуть викликати постійне обурення, нерозуміння і критику.

Іншою проблемою, що турбує усіх львів’ян вже багато років поспіль, продовжує залишатись громадський транспорт. Стратегія 2020 передбачає збільшення кількості комунального електротранспорту, і хоч цього року вже зроблені перші кроки у цьому напрямі, але значних покращень досягнути не вдалось. Чимала кількість мешканців міста не має доступу до використання саме трамваїв та тролейбусів, тому продовжує користуватись “маршрутками”, що перебувають у жахливому стані, не дотримуються жодного графіку руху і просто часто є небезпечними для життя пасажирів. Отже, у 2017 році Андрій Садовий повинен також приділити увагу покращенню якості транспортних послуг, які надають приватні перевізники. Контракти, які буди укладені з ними раніше не передбачали жодних санкцій та зобов’язань для недобросовісних перевізників. А тому ситуації, коли 70% автобусів не виходили на маршрути є звичним явищем.

Ще одним викликом залишається дотримання законодавства про доступ до публічної інформації та регламенту ЛМР у частині, що стосується публікації проектів рішень та надання інформації на запити у відповідні терміни. Львівській  міській раді варто більше уваги приділяти дотриманню процедур.

Ми також вважаємо, що міському голові варто більше уваги приділити залученню громадськості до процесу вироблення та прийняття рішень. Цього року вже було зроблено чимало кроків у даному напрямку, зокрема Інститут міста втілив масштабний проект “Вулиця для всіх”, в рамках якого мешканців міста було залучено до процесу обговорення майбутнього вигляду вулиці Бандери, було проведено чимало зустрічей та презентацій.

Також успішним прикладом став бюджет участі, до якого виявило зацікавлення чимало львів’ян, які запропонували власні проекти чи підтримали проекти інших. Проте, громадські слухання, які проводить міська рада, залишаються досить формальними механізмами. Тому у 2017 році міська рада повинна придумати як зацікавити громадськість у публічних обговореннях і перетворити їх на справжні інструменти спільного вироблення та прийняття рішень.

Ще одним серйозним викликом буде пошук способів комунікації із представниками ГО та мешканцями, котрі системно приходять на сесії міської ради і неконструктивно впливають на її роботу. Протягом останніх півроку майже кожне засідання не обходиться без бійок, скандалів та конфліктів. Засідання міської ради системно зривають, що значно ускладнює і так непросту ситуацію у місті. Хоча значна частина людей, котрі зривають роботу ради, не налаштовані на діалог, проте у міського голови не залишається інших варіантів, як домовлятися з ними про більш конструктивну взаємодію.

Фото на кавері: expres.ua

Рік роботи мера - спецпроект Громадського руху ЧЕСНО з моніторингу роботи місцевих рад. Спецпроект - частина "Політичної пам'яті" ЧЕСНО - онлайн-хабу для українських виборців з інформацією про партії та політиків, які йшли на вибори до Верховної та місцевих рад України.