Місцеві вибори: хто фінансував партійні осередки на Київщині

Найпростіше виявилося знайти номери розрахункових рахунків осередків для здійснення добровільних внесків на сайті УКРОПу. На сайті Аграрної партії України вдалося відшукати тільки реквізити рахунку центрального офісу. Сайт “Опозиційного блоку” взагалі не містить інформації щодо внесків навіть на рахунок центрального офісу партії. 

Радикальна партія Олега Ляшка та пропрезидентська партія “Слуга народу” не зареєстрували жодного осередку ані в столиці, ані в області станом на кінець минулого року. Тим часом Олександр Дубінський та Артем Культенко стали кураторами Київщини від “Слуги народу” на прийдешніх місцевих виборах і вже призначили керівників штабів за округами.

Партія “Голос” зареєструвала обласну та міську парторганізації лише наприкінці 2019 року. Центральний офіс перерахував осередкам дещо більш ніж 62 тис. грн. Організацію місцевих виборів в області курируватиме Михайлина Скорик-Шкарівська. 

Аграрну партію України фінансують компанії та приватні особи, які так чи інакше пов’язані з керівником обласного осередку Олегом Корбаном. А партійні організації “Нашого краю” на Київщині підтримують партійці та працівники осередків з інших областей.

Рух ЧЕСНО вже проаналізував фінансові звіти осередків тих партій, які представлені в Київраді та частково в облраді, за 4 повні роки (2016-2019) каденції. Це, зокрема, “Європейська солідарність”, “Батьківщина” та “Самопоміч”.

Ця публікація – про фінансування на Київщині приватними донорами “Опоблоку”, “Нашого краю”, УКРОПу, Аграрної партії України та Радикальної партії Олега Ляшка. 

Радикальна партія Олега Ляшка

(Київська облрада – 9, Київська міська рада – 0)

Радикальна партія на Київщині взагалі не подає фінансових звітів. Річ у тім, що у структурі політсили немає жодного регіонального осередку зі статусом юридичної особи, а отже, уся інформація про внески відображена у звітах центрального офісу партії.

Після отримання держфінансування РПЛ витрачала кошти платників податків не на партійне будівництво, а на привітання виборців зі святами, оплату ефірів Ляшка та інших партійців на регіональному телебаченні й радіо та навіть на джинсу.

Брак внесків не заважає партіям видавати газети, давати у ЗМІ марковану та немарковану рекламу, утримувати штат працівників і влаштовувати масові заходи. Громадський рух ЧЕСНО, який досліджує фінансування партій, виявив, що більшість осередків мають видатки, котрі перевищують задекларовані надходження.

Читайте також: Телеграм-канал про політичні фінанси в Україні:  https://t.me/zp_chesno

“Українське об’єднання патріотів – УКРОП”

(Київська облрада – 7, Київська міська рада – 0)

Місцеві організації УКРОПу є єдиними з проаналізованих, які фінансував центральний офіс партії, а також фізичні та юридичні особи. Загалом упродовж 2016-2019 років осередки отримали з різних джерел майже 2,8 млн грн. Трохи більш ніж 250 тис. грн надійшло від центрального офісу, майже 700 тис. – від юридичних осіб, а 1,8 млн пожертвували фізичні особи.

Протягом чотирьох років на рахунки парторганізацій УКРОПу на Київщині надійшло 440 внесків від 141 донора – фізичних і юридичних осіб. Більшість – пожертви до 10 тис. грн, які становлять приблизно третину загальної суми. Переказів у розмірі понад 10 тис. грн є менше, але саме вони значно поповнили рахунки партосередків.

Найбільше донори фінансували партію 2017 року, а торік загальна сума надходжень істотно скоротилася.

2017 року НАЗК конфіскувало в УКРОПу 500 тисяч внесків, які провели через партійну касу працівники партії.

Частково пожертви на рахунки осередків переказували їхні штатні працівники, зокрема й головний бухгалтер. У звітах зазначено, що вони отримували заробітну плату та паралельно робили внески на рахунки організацій-працедавців. В окремих випадках платежі були на однакові суми.

Дивним чином працівник обласного осередку Павло Реган, котрий також одержував зарплату, у серпні зробив внесок, який за два місяці йому повернули як помилково перераховані кошти. Але в день їх повернення він здійснив платіж на таку саму суму. 

До ТОП-10 донорів потрапили люди, котрі на місцевих виборах балотувалися під прапорами партії до міських рад не лише на Київщині або у столиці, а й в інших містах України. Також парторганізації фінансували члени політрад різних регіональних осередків, навіть з інших областей.

Член партії Володимир Земляков 2015 року невдало висувався в депутати Київради від УКРОПу, проте не облишив фінансувати осередок. Протягом 2016-2019 років він вніс на його рахунки понад 310 тис. грн. У сумах його внесків простежується певна повторюваність.

Ірина Головатенко також 2015-го балотувалася від УКРОПу до Київради. Вона керує Солом’янським осередком партії, увійшла до ТОП-10 донорів із загальною сумою внесків понад 232 тис. грн. У розмові з Рухом ЧЕСНО ще 2017 року Головатенко, яка працює керівником пресцентру УНІАН, повідомила, що частину коштів їй давали інші люди. Внесення грошей на користь партії від інших осіб є порушенням законодавства про фінансування політичних партій. Після виявлення порушення від імені Головатенко внесків на рахунки осередків більше не було.

Іван Фіщенко, котрий є головою політради Київського міського осередку, переказав на рахунки парторганізації майже 97 тис. грн. Цікаво те, що 2012-го він балотувався до ВРУ від УДАРу, 2014-го – від БПП, а вже 2015-го кандидувався до Київради від УКРОПу, але також безуспішно. 

“Наш край”

(Київська облрада – 7, Київська міська рада – 0)

Загальний обсяг фінансування партійних осередків протягом 2016-2019 років становить майже 216 тис. грн. За цей період “Наш край” на Київщині профінансували лише 27 донорів, здійснивши 45 транзакцій. Більшість коштів надійшла 2017 року, внески в наступні роки зменшилися.

Осередок здебільшого фінансували сумами від 1 до 5 тис. грн. Внесків у розмірі понад 5 тис. грн було тільки три, найбільший – 30 тис. грн, здійснений разово.

До ТОП-донорів потрапили люди з різних регіонів України, які так чи інакше мають стосунок до політсили: депутати, представники інших місцевих осередків, партійці, експомічники нардепів і навіть головний бухгалтер центрального офісу партії.

До того, як стати донором “Нашого краю”, Іван Козлов безуспішно балотувався 2006 року в народні депутати від ВО “Батьківщина”.

Олену Семененко 2010 року обрали депутаткою Запорізької облради від Комуністичної партії України. Наразі вона очолює Запорізьку обласну організацію Ленінської комуністичної спілки молоді України. При цьому працює в режимно секретному секторі Дніпровського відділу поліції ГУНП в Запорізькій області, про що свідчить її декларація про доходи.

Вона підтвердила, що справді робила внески від свого імені на користь Київського міського осередку партії “Наш край”:

Да. Но ето уже ж время прошло… Було звернення до нас, чи можемо ми… Ну і Запорізька область прийняла рішення, а почєму би і нєт? Ми Києву, Київ нам помагає. У наш партійний осередок Запорізький був лист, що якщо є можливість, то надати таку допомогу фінансову. Почєму би і нєт? Ми надали таку допомогу, я отправіла”.

Але від кого був лист із проханням про фінансову допомогу – чи від осередку, чи від центрального офісу, Семененко не пам’ятає. 

Вікторія Набокова була здивована, що переказала 10 тис. грн саме Київській міській парторганізації, хоча твердить, що партію підтримує, а з номером рахунку могли щось наплутати.

Чого київського осередку? Донецького має бути. Я не могу об’яснить, чого до київського осередку. Я робила на “Наш край” вобщє, до головного офісу. Мені абсолютно все равно куда, я работаю і паддєрживаю партію. Сама являюсь члєном партії. В нашем городе я тоже поддєрживаю осередки, там тоже є мої внески. Я нє скриваю, поддєрживаю партию еще с 15 года. Ми вєдєм активную работу”, – каже Набокова.

Як зазначила Набокова, вона з 2015 року є членкинею партії “Наш край”. Водночас вона балотувалася від БПП “Солідарність” до Святогірської міської ради Донецької області. Але наразі стверджує, що змінила думку.

 “Опозиційний блок”

(Київська облрада – 6, Київська міська рада – 0)

Місцеві осередки “Опоблоку” фінансував здебільшого центральний офіс партії, від якого вони отримали 4,8 млн грн. Від фізичних осіб протягом чотирьох років надійшло майже 550 тис. грн. Пожертви здійснювалися доволі великими сумами: 15 донорів внесли від 9,6 тис. грн.

Найбільше коштів донори переказали осередкам “Опоблоку” 2018 року. Торік надходження від фізичних осіб скоротилися до єдиного внеску в розмірі 10 тис. грн.

Загалом обласна та київська міська парторганізації протягом 2016-2019 років одержали на свої рахунки 5,4 млн грн.

Донори “Опозиційного блоку”, котрі потрапили до ТОП за сумами внесків, є помічниками нардепів від “Опоблоку” або так чи інакше пов’язані в минулому з Партією регіонів чи “Сильною Україною”.

Нардеп Олександр Пузанов та його помічники зробили внесків на понад 200 тис. грн.

Григорій Москаленко переказав на рахунок Київського міського осередку “Опоблоку” майже 52 тис. грн. Цікаво те, що, як зазначено в річному фінансовому звіті парторганізації, Москаленко є її штатним працівником та офіційно отримував заробітну плату, яка 2018 року становила майже 100 тис. грн. Іноді партії можуть вдаватися до таких хитрощів, щоб завести на рахунки кошти невідомого походження через своїх працівників.

Микола Алексашкін профінансував обласний осередок “Опоблоку” на 10 тис. грн. 2017 року його повного тезку засудили до трьох років позбавлення волі за носіння, зберігання, придбання, передання чи збут вогнепальної зброї. Торік Вишгородський районний суд розглядав справу про фінансування Алексашкіним партії за наявності в нього податкового боргу, проте її закрили через відсутність складу правопорушення.

Також внески робили тодішні депутати Київоблради від “Опоблоку” Валерій Ксьонзенко та Олександр Качний. Останній наразі є нардепом. Цікаво те, що суми переказів є однаковими (по 9 тис. грн) і надійшли на рахунки з різницею в один день.

Аграрна партія України (далі – АПУ)

(Київська облрада – 0, Київська міська рада – 0)

Жоден представник цієї політсили не увійшов до складу Київської обласної або міської ради, проте її осередки активно отримують кошти від фізичних та юридичних осіб.

Протягом чотирьох років АПУ профінансували 86 донорів, які зробили кількасот внесків на загальну суму 4,8 млн грн. Майже половину надходжень (2,25 млн) одержано 2018 року. Найбагатшим був ІІІ квартал того року. 2019-го значно скоротились і кількість внесків, і суми надходжень – загальна цифра ледь сягнула 137 тис. грн.

Донори фінансували партію переважно сумами від 10 тис. грн. Мінімальний внесок – 100 грн. Максимально за один раз було перераховано 400 тис. грн. Левова частка коштів надійшла від юридичних осіб.

Чотири компанії, що увійшли до ТОП-10 донорів партії, так чи інакше мають стосунок до голови Київського обласного осередку АПУ Олега Корбана. У деяких випадках він є засновником фірм, а деякими керує його дружина Людмила Корбан. Ще від двох підприємств з їхнього ореолу внески були скромнішими. Сам Корбан також спонсорував осередки як фізична особа на понад 55 тис. грн.

Протягом чотирьох років компанії родини Корбана та його оточення вклали в розвиток партії майже 3 млн грн, що становить понад половину всього фінансування.

Ймовірно, кошти вносили різні приватні донори, оскільки законодавство обмежує річну суму внесків від фізичних і юридичних осіб.

2016 року 245 тис. грн на рахунки партії вніс Олексій Біленький, а з 2018-го людину з ідентичними ім’ям та прізвищем розшукує Спеціалізована антикорупційна прокуратура. Українські антикорупційні органи підозрюють Біленького в масштабних економічних злочинах, зокрема у привласненні майна та отриманні доходів від незаконної діяльності. За даними НАБУ, Біленький причетний до привласнення майна держпідприємства “Укрзалізничпостач”, доньки Укрзалізниці, відмивання грошей, одержання доходів від незаконної діяльності, ухилення від сплати податків і фальсифікації документів. 

Окрім того, Біленький має громадянство Болгарії – ймовірно, саме тому у фінансовому звіті не зазначено його місця проживання.

Нагадаємо, що в партії “Національний корпус” зчинився фінансовий скандал. Це безпрецедентний випадок в історії партфінансування. Ексзаступник голови партії Назарій Кравченко розкрив схему фінансування “Нацкорпусу”. Також Рух ЧЕСНО дослідив спроможність партій кандидуватися в малих громадах.