Українські партії 2019 року отримали 1,7 мільярда гривень: більшість коштів зібрали до виборів

Отож, ми проаналізували дані 13-ти політичних сил. Разом вони торік отримали від фізичних та юридичних осіб 1,7 мільярда гривень. 

Для порівняння: у державному бюджеті на 2020 рік закладено 1,5 мільярда гривень на річне фінансування “Суспільного”, або ж 1,7 мільярда – це майже половина річного бюджету міста Вінниця. 

Гроші для виборів

Найбільше торік зібрала ВО “Батьківщина”. За нею йде “Радикальна партія Олега Ляшка”, яка 2019 року отримала 257 мільйонів гривень, але не пройшла до ВРУ 9-го скликання. Третє місце за надходженнями посідає партія “Слуга народу”, котра одержала на свої рахунки від фізичних і юридичних осіб 239 мільйонів гривень. 

До п’ятірки “найзаможніших” увійшли також “Європейська солідарність” та “Голос”.

Ще одна політсила, яка опинилась у парламенті, але зібрала дещо менше грошей, ніж згадані вище, – ОПЗЖ. Ця партія перебуває на восьмому місці за офіційно зібраними на свої рахунки коштами, отримавши протягом 2019 року 102 мільйони гривень. Її випередили “Українська стратегія Гройсмана” (121 мільйон) та “Опозиційний блок” (110 мільйонів).

Більшість політичних партій активізували збирання грошей напередодні виборів, а після них надходження на їхні рахунки стрімко скоротилися, подекуди до нуля. Це свідчить про те, що українські партії не ведуть постійної системної діяльності, а активізуються лише до виборів. 

Наприклад, “Опозиційний блок” 2019 року більшість коштів отримав у червні-липні, а після виборів усі його донори зникли – від серпня й до кінця року партія не одержала жодної гривні. У І кварталі 2020 року “Опоблок” так само не мав жодних внесків. 

Партія “Батьківщина” левову частку коштів зібрала торік упродовж перших трьох кварталів. А протягом IV кварталу отримала 3 мільйони гривень від двох компаній, заснованих за місяць до перерахування цих коштів в один день.

“Європейська солідарність” також збирала гроші до виборів. Наприкінці року, у листопаді та грудні, партія одержала ще 4,2 мільйона гривень. З-поміж 18 донорів 12 мають стосунок до “ЄС”. Приміром, Михайло Шмушкович, очільник Одеської міської організації партії "Європейська солідарність", дав 149 тисяч гривень. Андрій Гижко, керівник вінницького осередку, пожертвував 100 тисяч.

Як пояснював у коментарі Руху ЧЕСНО голова політради "Європейської солідарності" Максим Саврасов, гроші, отримані в липні-грудні, – це позики. 

“У нас договір з фізичними особами на повернення цих коштів. Це були позики від членів партії – поворотна фінансова допомога. Проблема була з тим, що в нас сподівано-несподівано припинилося фінансування (державне) й накопичувався борг…”

За його словами, партія вже повернула частину цих внесків з коштів, які одержала як компенсацію витрат на виборчу кампанію. 

Більшість грошей 2019 року ОПЗЖ так само отримала протягом I-III кварталів, під час виборчих перегонів. А в IV кварталі назбирала лише 3,3 мільйона гривень. Значну частину цих внесків здійснили тільки дві людини з Донецької області.

Схожа ситуація в “Радикальної партії Олега Ляшка” – після виборів сотні її донорів зникли. ВО “Свобода” після виборів теж утратила внескодавців. 

Значні суми коштів надходили торік і до виборчих фондів партій, однак левова частка потрапляла спочатку на їхні поточні рахунки. З них політсили фінансували свої рекламні кампанії до реєстрації в ЦВК кандидатів чи партійних списків. Після реєстрації ці поточні рахунки фактично перетворювалися на транзитні, через які кошти заводили на рахунки виборчих фондів. Це дало партіям змогу оприлюднити своїх донорів уже після виборів, а не в проміжних фінансових звітах про виборчу кампанію (їх подають напередодні виборів), де ми здебільшого могли побачити лише перекази з поточних рахунків партій.

“Непідйомні” середні внески

Аналіз надходжень показує, що середній внесок від однієї фізичної особи на рахунки українських партій становив від 28 тисяч гривень (“Народний фронт”) до 1 мільйона (ОПЗЖ). З огляду на те, що 2019 року середня зарплата в Україні була 10 тисяч гривень, для здійснення найменшого середнього внеску потрібні були 2 середні зарплати, а для деяких партій гроші треба було збирати протягом 46 і більше місяців. 

Відсутність дрібних внесків – типова ситуація для українських партій. Це відбувається тому, що більшість політсил насправді не збирає коштів публічно – у них навіть немає реквізитів банківських рахунків на офіційних сайтах.

Такі значні суми внесків свідчать про те, що українську політику фінансують переважно не пересічні громадяни, а великий бізнес, часто через підставних донорів. 

“Слуга народу”, яка нині має монобільшість у парламенті, також не опублікувала реквізитів для фінансування партії на власному сайті. Середній внесок від фізособи на користь цієї політсили – 996 тисяч гривень. Для середньостатистичного українця це зарплата за 94 місяці. Загалом від вересня 2018-го до вересня 2019 року кошти цій партії перерахували тільки 94 людини.

На сайті ОПЗЖ теж немає реквізитів для донорів, а середній внесок від однієї фізособи перевищує 1 мільйон гривень. 

Рух ЧЕСНО раніше писав про те, що “Опозиційну платформу – За життя” фінансує найбільша кількість багатіїв. 46-й за розміром статків громадянин України Віктор Медведчук віддав партії понад 1,5 мільйона гривень. Від 47-го з-поміж вітчизняних багатіїв нардепа та співвласника Inter Media Group Сергія Льовочкіна ОПЗЖ одержала 1,5 мільйона, ще 1,69 мільйона партії переказала його сестра – Юлія Льовочкіна. По 1,6 мільйона гривень ОПЗЖ віддали нардепи: 65-й за розміром статків Нестор Шуфрич і забудовник Вадим Столар, котрий у рейтингу багатіїв на 73-й позиції. 

Партія “Голос”, яка в червні 2019-го оголосила про те, що збирає гроші від донорів, протягом року отримала лише 38 внесків до 3 тисяч гривень (загалом 40,8 тисячі гривень). Натомість середній внесок від фізичної особи становить 499 тисяч – це один з найвищих показників. 

Партія Анатолія Шарія протягом 2019 року зібрала трохи більш ніж 6 мільйонів гривень. Гроші почали надходити на її рахунки в червні. Ще частину внесків вона одержала у вересні, листопаді та грудні. 

Усі кошти партія отримала від 64 фізосіб, а середній внесок становив 96 тисяч гривень. Кожен третій донор – з Харківської області. 

На сайті політсили існує розділ з реквізитами для здійснення внесків. Серед донорів партії є 9-й і 18-й номери у виборчому списку “Партії Шарія” на парламентських виборах – Дмитро Бутенко та Денис Бірченко.

Після виборів-2019 партія не припинила збирати внески. Судячи з її активності, політсила готується до місцевих виборів. 

Найменший середній внесок від фізосіб мав “Народний фронт”, який торік зібрав лише 5,5 мільйона гривень від 197 донорів. Однак ця партія, котра перемогла на парламентських виборах 2015-го, минулого року навіть не балотувалася до ВРУ.

Нагадаємо, неприбуткові ГО 2019 року профінансували партії на 25,6 мільйона гривень.

Рух ЧЕСНО також писав, що в партії “Національний корпус” зчинився фінансовий скандал. Це безпрецедентний випадок в історії партфінансування. Ексзаступник голови партії Назарій Кравченко розкрив схему фінансування “Нацкорпусу”.

Матеріал підготовлено за підтримки Міжнародного фонду “Відродження” в межах проекту “Аналіз імплементації реформи політичного фінансування та пропозиції рішень щодо вирішення проблем у фінансуванні партій”.