Вітрина "Громадянської позиції" – лідери союзних партій та голови партосередків

Лідером "Громадянської позиції" та першим номером у партійному списку є Анатолій Гриценко. Він очолює партію з 2010 року. Гриценко був кандидатом на посаду президента під час чергових виборів 2019 року й у першому турі набрав 6,91% голосів. У 2010 році він балотувався у президенти як самовисуванець, а 2014-го – від "Громадянської позиції". 

Читайте також: Як роками не знаходити союзників: майстер-клас від Гриценка

Гриценко тричі балотувався до парламенту: у 2007 році став народним депутатом ВРУ 6-го скликання від НУНС (№4 у списку), у 2012-му – нардепом 7-го скликання від ВО "Батьківщина" (№3 у списку). Також був №1 у списку "Громадянської позиції" 2014 року, однак до парламенту не пройшов. Тоді його політична сила здобула лише 3,1%, не подолавши 5%-й бар’єр.

У 2004-2005 роках працював керівником інформаційно-аналітичного підрозділу у виборчому штабі Віктора Ющенка. Коли Ющенко став президентом, Гриценко впродовж 2005-2007 років обіймав посаду міністра оборони України. 

До початку політичної кар’єри очолював Центр Разумкова, ще раніше був військовим експертом на керівних посадах у Генштабі ЗСУ, РНБО, Громадській експертній раді при президентові України, Національному НДЦ оборонних технологій та безпеки України. Викладав у військовому училищі, а також у Києво-Могилянській академії. 

Як депутат ВРУ 6-го скликання Гриценко пропустив 40% засідань та допускав неособисте голосування. Також він є фігурантом журналістських антикорупційних розслідувань через те, що під час перебування на посаді міністра оборони надав у користування держслужбовцю Валерію Файсту будівлю з гектаром землі у центрі Харкова.

Нагадаємо, син кандидата Олексій Гриценко балотується у Дарницькому районі Києва (212-й мажоритарний округ) від "Громадянської позиції". Ще від часів Майдану він залишається одним з лідерів "Автомайдану". Був депутатом Київської міської ради 7-го скликання (2014 рік) від "Громпозиції". Служив в АТО, тому пропускав засідання міськради. Під час служби в АТО його викрали й утримували на окупованій території. 

Цікаво, що в Шевченківському районі столиці (223-й округ) кандидатом від цієї партії є Павло Аніськович, пов’язаний з "Батьківщиною". На місцевих виборах 2015 року він балотувався від "Руху нових сил" Думчева, який мав зв’язок з донецьким бізнесом. Є підстави вважати, що роль цього кандидата суто технічна.

"Даю вам пряму відповідь. Усі, хто висувається від "Громадянської позиції", будуть виконувати програму "Громадянської позиції", працювати в рамках цінностей "Громадянської позиції". І крапка. Так ясно?" – роздратовано відповів Гриценко на запитання про Аніськовича. 

"Громадянська позиція" в одномандатних виборчих округах виставила лише 34 кандидатів зі 199 можливих.

Під другим номером у списку до ВРУ балотується чинний нардеп Дмитро Добродомов. Він теж брав участь у цьогорічних президентських виборах, однак зняв свою кандидатуру на користь Гриценка. 

Добродомов є лідером заснованої 2015 року партії "Громадський рух "Народний контроль". Двічі балотувався до парламенту: у 2002-му – як самовисуванець (округ №116), у 2012-му – від партії "УДАР" (округ №115), але обидва рази вибори програв. 

У 2014 році Добродомов знову балотується до ВРУ як самовисуванець у 115-му окрузі (м. Львів) та проходить у Раду. Офіційно кандидат був самовисуванцем, але у своїй агітації послуговувався брендом БПП. Упродовж року він був членом фракції БПП, після виходу з неї залишається позафракційним. Нардеп висував свою кандидатуру на посаду мера Львова на виборах 2015 року.

До початку політичної кар’єри Добродомов був журналістом, працював у львівській газеті "Експрес", згодом – у газеті "Інформатор". У 2012 році став генеральним директором медіа-холдингу "ZIK". На однойменному телеканалі був автором та ведучим телепрограм журналістських розслідувань "Хто тут живе?" та "Народний контроль". Залишивши посаду гендиректора, він і далі використовував бренд "Народний контроль", перетворивши його на партію та громадську організацію. Телеканал "ZIK" відреагував на це заявою, назвавши використання бренда програми маніпулюванням: "ZIK же залишається рівновіддаленим від усіх партій та рухів, відтак вважає неприпустимим маніпулювання думкою громади з використанням створеного телеканалом бренду "Народний контроль". 

Читайте також: "Народний контроль" Добродомова: партія під прикриттям 

Зазначимо, що Добродомов є фігурантом низки антикорупційних розслідувань. За підрахунками Руху ЧЕСНО, нардеп витратив на рекламу під час президентської кампанії більше, ніж заробляє. Про витрати також не звітувала його партія. 

Третій номер у списку – екс-нардеп Микола Томенко. Він є лідером політичної партії "Громадський рух Миколи Томенка "Рідна країна", що йде на цьогорічних виборах разом із "Громадянською позицією". 

Томенка обирали до ВРУ останніх п’яти скликань. У 2002 році (4-е скликання) він потрапив до парламенту у складі блоку "Наша Україна". Наступні три скликання (2006-2012 роки) провів у команді Юлії Тимошенко: спочатку – у БЮТі, згодом – у ВО "Батьківщина". Політик двічі обіймав посаду заступника голови Верховної Ради – у 2007-му та 2008-2012 роках. 

На парламентських виборах 2014 року пройшов до ВРУ вже у складі БПП. Однак наприкінці 2015 року подав заявку на вихід із фракції БПП, причиною стало голосування за бюджет на 2016 рік. За це його позбавили депутатського мандата. 

Томенко є головою благодійної організації "Фонд Миколи Томенка "Рідна країна" та керівником і засновником кількох організацій, веде наукову та викладацьку діяльність. Також екс-нардеп є ініціатором та організатором акцій загальнонаціонального проекту "7 чудес України". 

Четверте місце у списку "Громадянської позиції" посів лідер Європейської партії України, прогульник парламентських засідань Микола Катеринчук.

Із п’яти спроб балотування до парламенту чотири були вдалими – Катеринчук був парламентарем у ВРУ 4-7 скликань. Уперше потрапив до Ради 2002 року як самовисуванець, згодом приєднався до фракції "Наша Україна". У списку цієї партії пройшов до ВРУ на парламентських виборах 2006 року. 2007-го був обраний нардепом за списком блоку НУНС. У 2012 році пішов на вибори від ВО "Батьківщина" як безпартійний у 13-му окрузі (Вінницька область). У цьому окрузі його обирали ще до ВРУ 4-го скликання. На позачергових парламентських виборах 2014 року знову балотувався у 13-му окрузі як безпартійний, але вже від БПП, проте до Ради не пройшов.

Катеринчук висувався в мери Києва 2008 року. Тоді ж у дострокових виборах до Київради брав участь "Блок Миколи Катеринчука". П’ятеро його представників стали депутатами міської ради. Також Катеринчука звинувачували в тому, що його виборча кампанія велася з урахуванням інтересів Леоніда Черновецького. За даними "Радіо Свобода", уже на першій сесії під час обрання секретаря Київради троє з п’яти депутатів від "Блоку Катеринчука" проголосували за кандидатуру протеже міського голови Леоніда Черновецького – Олеся Довгого. 

Катеринчук входив до команди юристів, що успішно оскаржила у Верховному Суді результати другого туру президентських виборів 2004 року. До початку парламентської діяльності був генеральним директором ТОВ "Адвокатська компанія "Моор і Кросондович". Згідно з даними YouControl, залишається її керівником до сьогодні. З 2014 року працює адвокатом у компанії "Катеринчук, Моор і партнери". 

До першої п’ятірки списку увійшла й Марина Соловйова – адвокатка та членкиня координаційної ради партії "Громадянська позиція". 

Уперше балотувалася до парламенту 2014 року за списком партії "Громадянська позиція" (№3 у списку). Від цієї ж політсили у 2015 році намагалася пройти до Київської міської ради. У 2013-му була помічницею-консультанткою на громадських засадах у нардепа Гриценка. Найбільше відома тим, що обстоює громадські інтереси та історико-культурну спадщину в судових процесах.

Соловйова веде адвокатську діяльність в адвокатському об’єднанні "Невмержицька, Соловйова та партнери". Згідно з даними Opendatabot, є однією з його засновників. У 2016-2018 роках була членкинею Громадської ради доброчесності – громадського органу, що бере участь в оцінюванні суддів і кандидатів на суддівські посади. У 2014-2016 роках – членкиня тимчасової спеціальної комісії з перевірки суддів судів загальної юрисдикції при Вищій раді юстиції. 

Як громадська діячка з 2012 року очолює ГО "Андріївсько-пейзажна ініціатива", а з 2014-го керує ГО "Чотири королеви", що надає послуги зі створення та інтерпретування мистецьких і літературних творів, а також з організації виставок, ярмарків і конгресів. Зокрема, ця організація організувала та провела Міжнародний фестиваль мистецтв Anne de Kiev Fest. 

Шостий номер у списку – голова Львівської обласної партійної організації "Громадянської позиції" Анатолій Забарило. 

Політичну кар’єру кандидат у нардепи розпочав з посади помічника-консультанта народної депутатки від "Нашої України" Зореслави Ромовської у 1998-2002 роках. Паралельно у 1999-2003 роках був головою Львівської міської організації БЮТу. У 2002 році брав участь у виборах як кандидат від БЮТу (№115 у списку). 

Забарило був членом громадянської партії "Пора" (з 2005 року), від якої у 2006-2010 роках був депутатом Львівської міської ради 5-го скликання. У 2015 році вдруге обраний до Львівської міськради 7-го скликання від партії "Громадянська позиція" (№1 у списку). Того ж року став секретарем Львівської міської ради – він був єдиним кандидатом на цю посаду. Балотувався до Верховної Ради 8-го скликання 2014 року від партії "Громадянська позиція" (№8 у списку).

Зазначимо, що львівський осередок "Громадянської позиції", керівником якого є Забарило, торік не задекларував жодних внесків. 

У 2007-2015 роках обіймав посаду директора в ТОВ "Професійна ліга", котре випускало газети. 

На сьомому місці у списку перебуває Петро Ландяк – теж очільник партійного осередку "Громадянської позиції", цього разу тернопільського. З 1998 року до сьогодні він є депутатом Тернопільської міської ради, куди його обирали 5 каденцій поспіль (3-7 скликання). За даними Руху ЧЕСНО, є прогульником: у 2015 році пропустив більш ніж 50% засідань комісії, у 2016-му – понад 25%. 

У 1998-му та 2002 роках був обраний до міськради як мажоритарник і самовисуванець. У 2006 році став депутатом Тернопільської міськради за списком Республіканської християнської партії, того ж року балотувався на посаду мера Тернополя як самовисуванець. У 2010-му та 2015 роках потрапив до міськради за списком "Громадянської позиції". У 2015-му знову висувався на посаду Тернопільського міського голови. 

Ландяк неодноразово балотувався до ВРУ у списках різних політсил. Так, 1998 року був у списку вже згадуваної РХП, 2012-го був 169-м номером у списку "Батьківщини", а 2014-го – 6-м номером у списку "Громадянської позиції". На парламентських виборах 2014 року був одним зі "спонсорів" виборчої застави для "Громпозиції".

Політичній кар’єрі Ландяка передувала робота на підприємствах Тернополя, зокрема в ТОВ "Універсам Текстерно", ТОВ "Торговий дім "Універсальний", "Фірма Басарабія". Сьогодні він є співзасновником і кінцевим бенефіціаром ТОВ "Продлюкс плюс", що було чи не єдиним донором місцевого осередку "Громадянської позиції" у 2018 році. Переказані цією компанією кошти становлять 77% суми всіх внесків. 

Голова Івано-Франківської обласної організації партії "Громадянська позиція" Микола Ладовський посідає восьме місце в партійному списку. 

Політичний шлях кандидата розпочався 2010 року, коли він висувався до Івано-Франківської міської ради 6-го скликання за списком партії "Громадянська позиція", того ж року балотувався на посаду міського голови Івано-Франківська. У 2015 році як №1 у списку "Громадянської позиції" йшов до Івано-Франківської обласної ради 7-го скликання. Із 2015 до 2017 року був депутатом Снятинської районної ради від "Громадянської позиції". У 2017-му став депутатом ради Заболотівської селищної ОТГ. Двічі балотувався до ВРУ 7-го та 8-го скликань від ВО "Батьківщина" (№186 у списку) та партії "Громадянська позиція" (№17 у списку) відповідно.

Ладовський є керівником, засновником і бенефіціаром низки організацій. Про це свідчать дані Clarity Project. А згідно з інформацією на сайті ЦВК, він є генеральним директором ТОВ "СПМК-618". 

У 2012 році його звинувачували у вимаганні хабаря. Колишній заступник Гриценка В’ячеслав Кредісов заявив, що Ладовський вимагав у нього 300 тисяч доларів, щоб Гриценко не втручався у виборчий процес в окрузі №86. 

Дев’яте місце у списку "Громадянської позиції" дісталося екс-нардепу Єгору Фірсову. 

Як і Миколу Томенка, 2016 року його позбавили депутатського мандата за вихід із фракції БПП. Із цим рішенням Фірсов не погодився.

У 2011-2012 роках він був помічником на громадських засадах у народної депутатки від блоку НУНС Ірини Геращенко. До того був членом "Народного союзу "Наша Україна". Від 2011 року був членом партії УДАР, а з 2012 року очолював її донецьку обласну парторганізацію. Балотувався до парламенту за списком УДАРу, але пройшов до Ради лише 2014 року, замінивши Романа Ванзуряка. У ВРУ 7-го скликання був помічником на платних засадах в Едуарда Гурвіца. На позачергових парламентських виборах 2014 року потрапив до ВРУ за списком БПП як безпартійний (№54 у списку).

Після того, як Фірсова позбавили мандата, він брав участь у проміжних виборах до парламенту 2016 року. Балотувався у 206-му окрузі (Чернігівська область) як безпартійний самовисуванець.

У 2017 році створив партію "Альтернатива", котра вже наступного року об’єдналася з "Громадянською позицією" Гриценка. 

Фірсов є фігурантом антикорупційного розслідування: 2011 року він не задекларував свій дохід.

Замикає першу десятку списку "Громадянської позиції" Віктор Трепак.

Побудував кар’єру в правоохоронних органах, раніше не балотувався. На сайті ЦВК зазначено, що він доцент кафедри ЛНУ ім. І.Франка, безпартійний. До команди Гриценка приєднався в січні 2019 року, перед президентськими виборами.

Балотуванню Трепака до ВРУ 9-го скликання передувала робота на посадах оперуповноваженого, старшого оперуповноваженого, начальника міжрайвідділу, заступника начальника відділу, начальника відділу головного відділу Управління СБУ в Львівській області, заступника начальника Управління СБУ в Одеській області. У 2011-2012 роках обіймав посаду начальника Управління внутрішньої безпеки, а з 2012 до 2014 року перебував у розпорядженні керівництва СБУ. У 2009-2011 роках — начальник управління Головного управління по боротьбі з корупцією та організованою злочинністю Центрального управління СБУ. У 2015-2016 роках працював першим заступником голови – начальником Головного управління по боротьбі з корупцією та організованою злочинністю СБУ.

У 2012-2013 роках Трепак викладав спецкурс із протидії корупції в ЛНУ ім. І.Франка та в Національній школі суддів України. У 2016-2018 роках був професором кафедри Національної академії СБУ. У 2018 році став доцентом кафедри кримінального права та кримінології ЛНУ ім. І.Франка. 

У разі перемоги Гриценка на президентських виборах 2019 року Трепак мав очолити СБУ. Зазначимо, що саме він передав до НАБУ "чорну бухгалтерію" Партії регіонів. 

Рух ЧЕСНО також зробив аналітичний огляд перших десяток прохідних партій, зокрема "Слуги народу", "Голосу", "Європейської солідарності", "Батьківщини", "Української стратегії Гройсмана" та "Опозиційної платформи – За життя". Окрім того, уже вийшов огляд другої десятки "Опозиційної платформи – За життя". Також до подолання 5%-го бар’єра найближчою є партія "Сила і честь". 

Політична партія "Голос" відкликала кількох своїх кандидатів з мажоритарних округів після перевірки їх на доброчесність. У "Слузі народу" заявили про виключення 7 кандидатів зі списку партії.

Нагадаємо, 21 липня 2019 року мають відбутися позачергові вибори до Верховної Ради України. Громадський рух ЧЕСНО збирає інформацію про політичні партії та кандидатів у нардепи у спецпроекті Polithub, де кожен виборець має змогу не лише знайти біографію кандидата чи кандидатки, а й перевірити його/її на доброчесність.