“Європейська солідарність”: шлях від влади до опозиції

Перед парламентськими виборами БПП “Солідарність” здійснила косметичний “ребрендинг” і стала партією “Європейська солідарність”. Політсила зробила спробу проведення праймеріз на базі громадської організації з голосуванням за кандидатури на сайті. До прохідної частини списку “ЄС” потрапили соратники та довірені особи Петра Порошенка з вкрапленням волонтерів і військових, а також прохідні депутати союзного “Народного фронту”.

Крім того, з партії вийшли фігуранти низки гучних антикорупційних розслідувань, члени команди з негативним шлейфом Ігор Кононенко й Олександр Грановський. Вони балотувалися як самовисуванці за мажоритаркою, але співпраця з партією залишилася. В окрузі Кононенка (округ №94, Київська область), який активно піарився на субвенціях, “ЄС” свого кандидата не виставляла й не “рвала” йому електоральне поле. Кононенко поступився висуванцю “Слуги народу” Олександрові Дубінському з результатом 40,94% (30 781 голос) проти 12,01% (9 036 голосів). 

У свою чергу Олександр Грановський (округ №169, м. Харків), котрого підтримував мер Харкова Геннадій Кернес, поступився кандидату від “Слуги народу” Олександрові Куницькому з результатом 47,99% (34 908 голосів) проти 15,88% (11 557 голосів).

Після програшу на президентських перегонах та інавгурації президента Володимира Зеленського відбувся з’їзд “Блоку Петра Порошенка “Солідарність”, на якому партію перейменували на “Європейську солідарність”.

Петро Порошенко під час свого виступу сказав, що оновлена партія з оновленим керівництвом – це ключ до об’єднання та перемоги: 

“Ми любимо стан боротьби, але ми мріємо про стан перемоги. Незважаючи на нашу позицію, що на порушеннях Конституції не можна будувати державу, наша політична сила ухвалила рішення брати участь у виборах до ВР. Адже політик, який боїться виборів, – не політик. І ми не боїмося виборів, хоч у нас попереду важка робота в опозиції”.

Ідеологією оновленої партії залишилася “ідея солідарності громадян заради побудови сильної держави через захист власних прав та свобод, децентралізацію влади і створення самоврядних громад”. У програмі політсили зазначено, що своєю соціальною основою партія бачить середній клас.

Порошенко змінив на посаді Віталія Кличка, який очолював БПП “Солідарність” від березня 2016 року.

Раніше Рух ЧЕСНО розповідав, як відбувалося становлення партії БПП “Солідарність”.

Читайте також: “Солідарність – Наступ – БПП: історія однієї політичної мутації"

Партія “Європейська солідарність” зареєстрована неподалік “5 каналу”, на вулиці Електриків, 29-А. За цією адресою також зареєстровані підприємства Порошенка та його партнерів, зокрема благодійний фонд “Богдан” Олега Гладковського та благодійний фонд екснардепа, фігуранта антикорупційних розслідувань Ігоря Кононенка. Однак офіс партії розташований на Печерську, на вулиці Лаврській, 16.

Менше депутатів – більше відповідальності?

До Верховної Ради 9-го скликання партія завела 23-х списочників і двох мажоритарників – Михайла Бондаря та Миколу Княжицького, а ще двоє – самовисуванці Олексій Гончаренко й Андрій Лопушанський – долучилися до фракції вже в Раді. Співголовами фракції стали Артур Герасимов та колишня перша віцеспікерка парламенту 8-го скликання Ірина Геращенко. 

Офіційно парламентська виборча кампанія коштувала “Європейській солідарності” 99 млн грн. Один списочник у Раді обійшовся “ЄС” у понад 4 млн грн. 

Читайте більше: Вартість мандата: яким партіям нардепи обійшлися найдорожче?

За словами керівника секретаріату партії Максима Саврасова, коли у фракції 150 депутатів (така кількість нардепів була у БПП “Солідарність” у ВРУ 8-го скликання на початку каденції, – прим. ЧЕСНО), відповідальність розмивається й менш персоніфікована. Натомість, коли фракція значно менша, то відповідальність сфокусована на кожному депутатові.

У фракції “Європейська солідарність” троє нардепів (Петро Порошенко, Ніна Южаніна та Микола Княжицький) повідомили НАЗК про передання в управління своїх корпоративних прав. Однак у п’ятого Президента України інформація про осіб, котрим він передав бізнес, зазначена як конфіденційна.

Більше про це читайте: Хто з нардепів кому і як передав свій бізнес

У парламенті близько 37% депутатів із фракції “ЄС” обіймають у різних комітетах керівні посади, а саме: голови (Іванна Климпуш-Цинцадзе очолює Комітет ВРУ з питань інтеграції України з Євросоюзом), першого заступника голови, секретаря чи голови підкомітету.

Однак у фракції нарікають, що не мають впливу на ухвалення рішень у Верховній Раді, а наявність керівних посад у комітетах ВРУ не надто допомагає, адже більшість депутатів-членів комітетів – це представники “Слуги народу” й вони “автоматично” ухвалюють рішення.

Читайте також: “Слуга народу”: від 4 квадратних метрів до 44% підтримки

“У деяких ситуаціях наші голоси є вирішальними. Наприклад, ми дали голоси під час голосування за звільнення Іллі Ємця з посади міністра охорони здоров’я. Однак не голосували під час його призначення. Під час голосування за скасування мораторію на землю ми вплинули на те, щоб повністю змінити фабулу закону. Якщо раніше закон був про продаж землі, то тепер про заборону продажу землі комунальної та державної власності”, – розповідає Саврасов.

У Верховній Раді фракція “ЄС” “за” законопроєкти в цілому голосує на рівні 51%.

Найменше законопроєкти в цілому підтримують Петро Порошенко (11%) та Андрій Лопушанський (28%), найбільше – Степан Кубів (65%) і Володимир В’ятрович (70%). Однак зазначимо, що В’ятрович набув депутатських повноважень лише 3 грудня 2019 року.

Щодо голосувань за поправки, то тут фракція “ЄС” голосує на рівні майже 40%.

Найбільше поправок до законопроєктів з-поміж нардепів “ЄС” подали Ніна Южаніна, Олексій Гончаренко, Сергій Алєксєєв, Ірина Геращенко та Яна Зінкевич.

Більше читайте в матеріалі: “Як нардепи Ради-9 подавали поправки”

Щодо кадрових голосувань, то фракція “ЄС” була проти призначення Олексія Гончарука на посаду прем’єр-міністра України.

Також майже всі депутати “ЄС” були проти призначення прем’єр-міністром Дениса Шмигаля.

Зазначимо, що фракція “ЄС” підтримала зміни до Конституції України щодо позбавлення нардепів недоторканності. Хоча фракція заявила про свою опозиційність, а законопроєкт №7203 до парламенту вніс президент Зеленський, однак його ініціатором був Петро Порошенко, перебуваючи на посаді президента. Крім того, щодо цього проєкту закону вже був позитивний висновок Конституційного Суду України.

“Європейська солідарність” не підтримала перезавантаження Державного бюро розслідувань. Під час цього голосування депутати “ЄС” та “Батьківщини” не дали жодного голосу “за”.

Наразі щодо депутатів з “Європейської солідарності” відкрили провадження або ж їх викликають на допит до ДБР, зокрема Володимира В’ятровича (викликають на допит як свідка у справі, ініційованої нардепом від “Слуги народу” Максимом Бужанським, через проведення міжнародного форуму, присвяченого 85-м роковинам пам‘яті жертв Голодомору), Софію Федину (справа щодо погрози вбивством президента України) та Петра Порошенка (у провадженні ДБР перебувають 20 кримінальних справ, де фігурує Порошенко). Однак ексгенпрокурор Руслан Рябошапка заявив, що проєкт підозри щодо 5-го президента Петра Порошенка, який йому пропонувало підписати Державне бюро розслідувань, – це “юридичний треш”.

Крім того, слідчі ДБР повідомили екснардепку від “Народного фронту” Тетяну Чорновол про підозру в убивстві під час пожежі в офісі “Партії регіонів” 2014 року. На позачергових парламентських виборах Чорновол балотувалася під №27 у списку “ЄС”, а під час судового засідання зазначила, що тепер працює в цій партії. Співголова фракції Ірина Геращенко своєю чергою заявила, що всі члени фракції "Європейська солідарність" готові взяти Чорновол на поруки. У партії заявляють, що відбуваються переслідування опозиції та спроби обмежити її парламентські права.

Підготовка до виборів

У фінансовому звіті партії “Європейська солідарність” за ІV квартал 2019 року зазначено, що політсила має 23 територіальні осередки в різних областях України та 5 міських організацій. 

За словами голови секретаріату “ЄС”, раніше партія мала приблизно 43 тисячі членів, однак торік здійснила перереєстрацію, яку пройшли лише 46%, і зараз партія налічує близько 22-23 тисяч партійців.

“Після перереєстрації ми відкрили прийом для нових членів партії, бо під час виборчих кампаній нікого не приймали. Але багато людей мали бажання приєднатися до нас. Ми ці заяви збирали й більшу кількість цих людей наразі прийняли до лав партії”, – каже Саврасов.

Водночас у партійному фінзвіті немає жодних відомостей про членські внески, проте є надходження від членів партії та депутатів як фізосіб. За словами Саврасова, через складність процедури переказу коштів “ЄС” зараз недоотримує членські внески:

“Із членськими внесками в нас проблема через те, що дуже важко внести кошти на рахунок партії. Суми невеликі, і коли партійці стикаються з процедурою здійснення внеску, то вони зазвичай на цьому й зупиняються. Раніше в нас у статуті членські внески були обов’язковими, але згодом ми це змінили”.

Однак на початку 2020 року парламент вніс зміни до закону “Про політичні партії в Україні”, які спрощують процедуру здійснення внеску, передбачають створення електронної звітності, а також після вересневого урізання збільшують обсяги держфінансування партій. Відтепер, аби перерахувати гроші політичній партії, необов’язково йти до банку чи поштового відділення, до того ж більше не потрібно разом із внеском подавати спеціальну заяву. Фактично ці зміни легалізують внесення коштів на рахунки партій через платіжні онлайн-системи. 

Читайте також: “Вчителько моя, спонсор БПП: як партія президента збирає мільйони”

З-поміж найзаможніших українців найбільшими офіційними донорами партії “Європейська солідарність” виявилися екснардеп, власник фармкомпанії “Дарниця”, котрий є 64-м за рівнем статків, Гліб Загорій з дружиною Катериною. 2019 року подружжя перерахувало партії 2,66 мільйона гривень. Гліб Загорій є фігурантом низки антикорупційних розслідувань щодо торгівлі впливом, порушення вимог фінансового контролю та надання преференцій під час виконання службових обов’язків.

13,31 тис. грн “Солідарності” у 2016 та 2018 роках віддав Ігор Баленко, повний тезко київського депутата та власника мережі супермаркетів “Фуршет”. Загалом 160 грн 2016 року партії переказав її ексочільник, міський голова Києва Віталій Кличко (Володимир і Віталій Клички посідають 70-ту сходинку в рейтингу найзаможніших українців).

Читайте також: Скільки олігархи офіційно віддали на вибори та фінансування партій?

Дані соціологічних опитувань свідчать про зростання електоральної підтримки партії “Європейська солідарність” після її проходження до ВРУ – вона стабільно перебуває у трійці лідерів. Згідно з нещодавнім опитуванням соціологічної групи “Рейтинг”, “ЄС” із результатом 15,4% підтримки виборців посідає друге місце, поступаючись лише “Слузі народу” (38,1%).

Однак, відповідно до результатів того ж дослідження Центру Разумкова, під час оцінювання діяльності парламентських фракцій рівень негативного ставлення до фракції “ЄС” зріс із 58% до 70%.

Крім того, згідно з результатами соцопитування групи “Рейтинг” (4-7 квітня 2020 року), ексголову партії, чинного мера Києва Віталія Кличка підтримують 38,7% киян. На другому місці – шоумен і член політради “Голосу” Сергій Притула (9,1%), а на третьому – нардеп від “Слуги народу” й ексгендиректор “1+1 медіа” Олександр Ткаченко (8,8%).

У партії кажуть, що на посаду Київського міського голови в них буде своя кандидатура, але не коментують, чи йдеться про представника “ЄС” та секретаря Київради Володимира Прокопіва. А Віталій Кличко вже заявив, що вестиме на вибори свою партію “УДАР”. 

Читайте також: Чи відпустить Київрада секретаря й де заява Прокопіва?

Крім того, за результатами соцопитування Центру Разумкова, “Європейська солідарність” посідає друге місце після “Слуги народу” в західних і центральних областях України. У містах Західної України “ЄС” також планує висувати своїх кандидатів на посаду міського голови. Зокрема, у партії підтвердили те, що у Львові балотуватиметься чинний народний депутат, ексголова Львівської ОДА Олег Синютка.

Проте на регіональному рівні “Європейській солідарності” відновити кадровий потенціал перед місцевими виборами буде досить складно. 

2019 року партія втратила один зі своїх найбільших осередків на Харківщині, лідером якого від лютого 2015-го був колишній очільник Адміністрації Президента Ігор Райнін. Після цього кількість донорів харківської БПП/”ЄС” зменшилась у сотні разів порівняно з попередніми роками. Перебуваючи на посаді голови АП, Райнін прогулював 100% засідань облради, але не складав депутатський мандат, не виходив із фракції БПП в облраді й далі очолював харківський осередок партії. У травні 2019 року, після перемоги на президентських виборах Володимира Зеленського, лідер харківської БПП втратив крісло голови АП. У червні Райнін перестав бути керівником партосередку БПП, а 27 листопада 2019 року його обрали очільником харківської обласної організації вже іншої партії – ОПЗЖ. Тоді Юрій Бойко назвав ексголову АП Порошенка своїм “другом”. 

Низове партбудівництво постраждало через фігурантів антикорупційних розслідувань. 

Кілька років тому Віталій Ярема став заступником Ігоря Кононенка, який очолював обласний осередок партії БПП “Солідарність”. Після цього обласні парторганізації БПП почали розпадатися. Головою Переяслав-Хмельницької РДА указом Порошенка був призначений ексрегіонал Юрій Клименко, котрий уникав мобілізації. Узимку 2014 року Клименко організував з’їзд перших осіб “Партії регіонів” разом із Костянтином Затуліним, ефесбешними генералами, рядженими козаками, сепаратистом та екснардепом від “Партії регіонів” Олегом Царьовим. Тоді вони святкували Переяславську раду, якої не було, і казали про братерську любов з Росією. На знак протесту місцевий осередок БПП розпустив Юрій Бобровнік.

Через співпрацю обласного осередку БПП з фігурантом антикорупційних розслідувань Володимиром Карплюком, який був мером Ірпеня, з партії вийшла селищна голова Коцюбинського Ольга Матюшина. 

Читайте також: Президентський бартер: як розподілили в БПП округи на Київщині

Тепер перед місцевими виборами партії необхідно працювати не лише над своїм рейтингом, а й над кадровим потенціалом.

Після оголошення в Україні карантину чимало політиків і партій, зокрема й “Європейська солідарність”, заявили, що надаватимуть соціальну допомогу медичним закладам, людям похилого віку та хворим. Ця хвиля розпочалася саме за пів року до місцевих виборів. Зокрема, з ініціативи нардепа-мажоритарника від Одещини Олексія Гончаренка було створено сайт “Солідарність – доброта об’єднує” v2020.org.ua, на якому можна залишити заявку для отримання допомоги, записатися волонтером або переказати гроші на продуктові набори.

Такі дії можна розцінити як роздавання виборцям “гречки” перед місцевими виборами під виглядом допомоги в період карантину. Однак у партії “ЄС” не визнають, що це гречкосійство.

“Гречка” – це масове засіювання якогось окремого округу, за конкретними адресами, з прив’язкою до відповідальних людей, до якоїсь піраміди. Ті обсяги, які ми зараз розповсюджуємо країною, – це адресна допомога людям, які її потребують і зареєструвались у нас на сайті. Але для всієї країни це не та кількість, щоб можна було говорити про масове засіювання”, – певен Максим Саврасов.

Рух ЧЕСНО зауважує, що деякі місцеві політики на коробках з проднаборами, заклеєних брендованим скотчем “Європейської солідарності”, пишуть маркером свої імена й таргетовано роздають допомогу саме на своєму окрузі. Потім такі фото з фактами гречкосійства виставляють у Facebook, де теж є окрема сторінка, таргетована на певний район і, відповідно, на конкретних виборців. 

За словами Саврасова, партійці “ЄС” уже роздали в різних регіонах України близько 13 тисяч продуктових наборів. Кошти на таку допомогу вони отримують на рахунок ГО “Справа громад”, партійних грошей на це не витрачають.

“Левову частину переказав Петро Олексійович. За цим рахунком, звісно, буде окремий звіт. Ми покажемо, хто був донором цієї допомоги”, – запевняє Саврасов.

Цікаво, що такі пакунки зі стрічкою “ЄС” розносив також ексрегіонал, депутат-прогульник Дмитро Христюк, який на місцевих виборах 2015 року очолював список партії “Нові обличчя” до Київської облради. Ймовірно, саме так готують кандидатів до місцевих виборів у партії, яка обіцяла оновитися після того, як значно втратила рейтинг.

Рух ЧЕСНО публікує огляди політичних сил – шпаргалки для виборців з нагадуванням історії та сьогодення їхніх політичних фаворитів. Матеріал підготовлено для онлайн-платформи Polithub.org – онлайн-хабу для українських виборців з інформацією про партії та політиків, які хоч раз балотувалися до Верховної Ради та місцевих рад України.

Нагадаємо, такі огляди вже вийшли про інші політичні партії, як-от: “Слуга народу”, “Голос”, “Опозиційна платформа – За життя”, “Батьківщина”, “Свобода”, “Самопоміч”, “Народний контроль”, Радикальна партія Олега Ляшка, “Народний фронт”, “Наш край”, “Демократичний альянс”, Аграрна партія України, “Національний корпус”, “Опозиційний блок”, “Громадянська позиція”, “Основа”.

Цей матеріал підготовано за підтримки Фонду з прав людини Посольства Короліства Нідерландів в Україні.