Проєкт Генплану Києва передбачає забудову екопарку “Осокорки”

Забудовники вже поставили паркан, яким перегородили підхід до озера, завезли на територію будівельну техніку, котру охороняють молодики спортивної зовнішності.

Місцевого мешканця Іллю Станіславського побили охоронці, коли він фотографував будівництво.

На початку 2019 року Київська міськрада підтримала у другому читанні рішення про розірвання договору оренди із забудовником. Той у суді оскаржує це рішення.

Будівництво підстанції – це перша черга спорудження ЖК “Патріотика на озерах”. Другою чергою забудовник планує звести на пісках між озерами Небреж і Тягле 43 багатоповерхові житлові будинки.

Верховний Суд 26 лютого відправив справу за позовом ГО “Екопарк Осокорки” до ДАБІ на повторний розгляд у першу інстанцію. Таким чином заборону на будівництво було скасовано.

Активісти твердять, що ці землі є зоною охоронюваного ландшафту, а згідно з чинним Генпланом міста, вони є зоною загального користування, тож будувати там не можна.
На історико-архітектурному опорному плані ця територія входить до зони охоронюваного ландшафту (відповідно до рішення виконкому КМР №920 від 16.07.1979 р.).

У проєкті нового Генплану Києва ці території біля озер Небреж і Тягле позначені як багатоповерхова багатоквартирна забудова на етап 20 років (обведено жовтою лінією – 6.10) та на перспективу (обведено бірюзовою лінією – 6.18п і 6.19п).

Така етапність забудови може бути на руку менеджерам забудовника, щоб продавати першу чергу квартир із краєвидом на луки. 

“Це стандартна модель. Ми ж спілкуємося з людьми, які там живуть, у “Патріотиці”. Чимало мешканців саме житлового масиву є активістами екопарку. Вони розповідають, що коли купували квартири в “Патріотиці” й запитували, що буде за вулицею Колекторною, чи буде там забудова, то їх з піною в роті менеджери банку запевняли, що там ніякої забудови не буде. І люди з упевненістю купували квартири, вважаючи, що їхній будинок – останній, а далі – природа”, – розповідає активіст екопарку “Осокорки” Максим Стравінський.

При цьому проєктувальники лишають зелені зони у вигляді двох ландшафтних заказників місцевого значення “Озеро Тягле” (42) та “Осокорківські луки” (40).

“Додатково в проєкті Генерального плану міста Києва враховані рішення КМР 2019 року “Про оголошення природної території ландшафтним заказником місцевого значення “Озеро Тягле”, “Про оголошення ландшафтного заказника місцевого значення “Труханів острів” та рішення “Про оголошення природної території ландшафтним заказником місцевого значення “Осокорківські луки”. Зазначені об’єкти ПЗФ (природно-заповідного фонду, – прим. ЧЕСНО) в матеріалах Генерального плану відображені як існуючі”, – зазначено на сторінці Генплану у Facebook.
 

Захисник екопарку “Осокорки” Максим Стравінський у коментарі Руху ЧЕСНО зауважує, що з проєктом нового Генплану активісти ознайомилися ще на етапі його подання до КМДА, оскільки працювали над петицією №713 і проєктом екопарку “Осокорки”. У процесі ознайомлення вони вносили пропозиції до нового історико-архітектурного опорного плану (ІАОП), який є законодавчою основою для майбутнього проєкту Генплану міста.

“Відповідно до проєкту Генплану розроблено компромісний варіант. Проголосовані Київрадою об’єкти ПЗФ, які передано на баланс КП “Плесо” та КП “Київзеленбуд”, внесено як зелені зони. А спірні території, котрі в оренді в Непопа й банку “Аркада”, позначено знову як забудову. Але це не змінює нашої позиції. Бо і самою петицією №713, і заснуванням нашої ГО в нас чітко прописано не тільки створення екопарку “Осокорки” на певних територіях, а й внесення змін до існуючого або майбутнього Генплану з відображенням тієї ініціативи щодо зміни цільового призначення землі. Передумовою створення екопарку є визначення статусу цих земель. Ми від цього не відступаємо… Зауваження передано до Інституту Генплану”, – каже Стравінський.

Зазначимо, що ділянки, які в новому проєкті Генплану позначені під забудову другої черги, згідно з публічною кадастровою картою, перебувають у комунальній власності. При цьому в південно-західній частині екопарку через невизначену чітко межу між Києвом та областю відбулося накладення комунальних ділянок територіальної громади столиці з ділянками площею до 2 га, наданими областю в приватну власність із цільовим призначенням “для ведення індивідуального садівництва”.

Активісти критикують новий проєкт Генерального плану Києва, називаючи його незбалансованою, нашвидкуруч зібраною моделлю.

Інститут Генплану тим часом анонсує, що громадські слухання з цього питання відбудуться після закінчення карантину, і закликає киян уважно вивчити матеріали проєкту та надіслати свої зауваження й пропозиції на електронну адресу [email protected], а також на поштову адресу: 01001, м. Київ, вул. Хрещатик, 32.

Нагадаємо, кияни захищають від забудови охоронну зону Софії Київської, активісти домагаються створення на Поштовій площі музею з вулицею часів Ярослава Мудрого, а юристи КМДА виступають на стороні забудовника. У будинках на бульварі Дружби Народів з’явилися тріщини через забудову берегів озера Глинка.