Хто з нардепів кому і як передав свій бізнес. Частина перша

У Верховній Раді 9-го скликання станом 18 березня 423 народні депутати. У відповіді НАЗК на запит Руху ЧЕСНО зазначається, що лише 54 з них передали свої фірми в управління (у ВРУ 8 скликання було 68 депутатів-передавачів – прим. ЧЕСНО). Однак більшість договорів (32) про управління майном (передання в управління підприємств та/або корпоративних прав) містять зобов’язання “забезпечити конфіденційність відомостей щодо умов цих договорів”. Практику використання умов “конфіденційності відомостей” народні депутати використовують вперше, у парламенті 8 скликання подібної інформації про передавачів не було.

Перевірити, чи всі нардепи Верховної Ради 9 скликання передали свої бізнес-активи в управління наразі не можна, адже не всі депутати подали електронні декларації. Утім, навіть подача декларацій не означає, що там буде вказана ця інформація. Поки що єдиний надійний спосіб дістати цю інформацію – надіслати запит в НАЗК, але і тут можна зіштовхнутися з труднощами. НАЗК два рази відмовили в наданні інформації про передані підприємства, обгрунтовуючи це тим, що запитувана інформація не підпадає під визначення “публічна інформація”, зокрема, таким критеріям як “відображеність” і “задокументованість”.  

У відповіді НАЗК, наданій аж на третій запит Руху ЧЕСНО, повідомляється, що 23 нардепи зазначили фізичних та юридичних осіб, яким вони передали власні компанії в управління. Серед депутатів-передавачів є представники всіх фракцій і груп у ВРУ, а також позафракційні нардепи, але найбільше їх – у провладній фракції “Слуга народу” (майже 7% від складу фракції) та в “Опозиційній платформі – За життя” (майже 23% від складу фракції). Найбільшу кількість підприємств передали в управління член депутатської групи “Довіра”, мажоритарник з Донеччини Максим Єфімов (18) та “слуга”-мажоритарник з Одещини Ігор Васильковський (13). 

Крім того, у відповіді НАЗК зазначено, що “в інформації обмежено доступ до конфіденційної інформації з урахуванням положень частини другої статті 7 закону України “Про доступ до публічної інформації” та частини другої статті 32 Конституції України суспільними інтересами (інтерес громадськості), згідно яких розпорядники інформації, які володіють конфіденційною інформацією, можуть поширювати її лише за згодою осіб, які обмежили доступ до інформації, а за відсутності такої згоди – лише в інтересах національної безпеки, економічного добробуту та прав людини”.

Ми звернулися по коментар щодо такої відповіді НАЗК до "Доступу до правди". Медіаюристка ГО "Лабораторія цифрової безпеки" Віта Володовська вважає, що Нацагентство, посилаючись на умови договорів про конфіденційність, необґрунтовано обмежило доступ до публічної інформації. На її думку, по-перше, запитувач реалізовував своє право на отримання інформації, що гарантоване статтею 34 Конституції України. Відповідно, тут діє згадана вище ч. 2 ст. 7 закону "Про доступ до публічної інформації", згідно з якою розпорядники мають право поширювати конфіденційну інформацію без згоди особи в інтересах прав людини.

По-друге, Володовська нагадала, що, згідно з ч. 2 ст. 6 вищезазначеного закону, обмежити доступ до інформації можна в разі дотримання сукупності трьох вимог. НАЗК ж у своїй відмові не дотрималося щонайменше двох із них – щодо обґрунтованості шкоди від розголошення інформації та її переважання над суспільним інтересом.

“Варто зауважити, що в запиті не йдеться про надання інших умов договору (зобов’язання сторін, ціна тощо). Підтвердженням відсутності шкоди від оприлюднення такої інформації може слугувати й той факт, що інформація від інших депутатів була без проблем оприлюднена”, – каже юристка.

А суспільний інтерес в отриманні такої інформації Володовська обґрунтовує тим, що без її оприлюднення неможливо перевірити виконання вимог антикорупційного законодавства щодо запобігання конфлікту інтересів у зв’язку з наявністю в депутата підприємств чи корпоративних прав.

Своєю чергою, голова НАЗК Олександр Новіков у коментарі сказав, що агентство здійснить перевірку передавачів, коли буде розблоковано таку можливість:

"НАЗК має здійснювати моніторинг передавачів. Зараз до закону внесли зміни й передбачили, що всі види перевірок ми проводимо на підставі системи авторозподілу. Ця система авторозподілу поки що не створена, і в законопроєкті передбачається, що це відкладається до 1 червня. Тому зараз, на жаль, ми (НАЗК, – прим. ЧЕСНО) не можемо відповісти на це питання, бо остання редакція закону заблокувала нам можливість це з’ясувати”. 

Водночас Новіков запевнив, що перевірка переданих нардепами в управління бізнес-активів обов’язково відбудеться і, якщо буде виявлено порушення ними вимог закону, вони зазнають відповідних санкцій.

Як раніше зазначали в НАЗК, порушення вимог ст. 36 закону України "Про запобігання корупції" не передбачає настання адміністративної або кримінальної відповідальності. Однак може наставати дисциплінарна відповідальність, єдиним способом реагування на можливі порушення народними депутатами вказаних зобов’язань є листи НАЗК, в яких наголошується на важливості дотримання представниками Ради чинного антикорупційного законодавства, а також громадський контроль.

Бізнес “слуг народу”

Кому передали свій бізнес дванадцятеро нардепів-”слуг”, через начебто конфіденційність не відомо. Обмежено інформацію і Олександра Куницького, який, однак, повідомив у коментарі, що виконав усі вимоги закону, свої корпоративні права передав, але сказати, кому саме, відмовився:

"Це ж не порушення закону, я маю на це право? Ви знаєте, про що йдеться, що це за компанії? У мене немає ніякої юридичної компанії, це лише мій YouTube-канал. Тут немає ніякої таємниці”.

Мова йде про YouTube-канал Куницького ZPsanek, який має 1,22 млн підписників і, вочевидь, монетизується. Тобто нардеп одержував від нього регулярний дохід. На каналі ZPsanek і зараз публікується нове відео, останнє виклали місяць тому. На уточнювальне запитання, кому саме він передав права на свій канал, Куницький ще раз наголосив, що зробив усе згідно із законодавством і нічого не порушив.

Під час виборчої кампанії Куницький, як кандидат в депутати, задекларував корпоративні права у в ТОВ "Народний погляд" (видання газет), керівником підприємства є Роман Хейсин. Інших підприємств у нардепа немає. 

Голова Медичного комітету Михайло Радуцький у коментарі повідомив, що свою клініку “Борис” і всі корпоративні права продав ще до обрання депутатом:

“Я продав корпоративні права клініки “Борис” компанії “Добробут” ще до того, як був обраний депутатом. Продав десь за місяць. Усі податки сплачено, уся інформація відкрита. Такою була умова президента. Коли я йшов на місто Київ, заступником голови КМДА, то тоді передавав корпоративні права клініки в управління. Але справа в тому, що я ще не подавав декларацію за 2019 рік, а продаж відбувся саме влітку 2019 року. До 1 квітня я подам декларацію, і там усе буде відображено”.

Щодо інших компаній, де Радуцький значиться бенефіціаром або має корпоративні права, нардеп зазначив:

“Інших працюючих компаній у мене більше не було. А ті ТОВки, які, знаєте, вони є, але нічого не роблять. Вони десь у дружини були, то мені здається, що юристи вже мали зняти їх з реєстрації. Ті компанії, які можуть акумулювати дохід, то таких компаній у мене немає”.

За даними YouControl, Михайло Радуцький є засновником шести компаній, які ведуть/вели медичну практику, оптову торгівлю фармацевтичними товарами та ін. Це: 

 1) “Інфоконсалт” (за інформацією Мін’юсту, Радуцький досі залишається кінцевим бенефіціарним власником (контролером) цього підприємства, отже, є ознаки, що нардеп також мав передати його в управління). За даними сайту YouControl, підприємство із 2007 року фактично не веде активності і не платить ПДВ. 

Ще дві компанії, які займаються лікарською практикою:

2) “Р.К.Х.К.-МЕД” та 

3) “Діглобал дженерал сервіс альянс груп”.

4) “Борис” (група компаній "Добробут" купила 100% компанії "Боріс", гендиректором та співвласником мережі "Добробут" є Олег Калашников), 

5) “Верум” (діяльність припинено і знято з обліку) та 

6) “Консалт бізнес компані” (діяльність припинено і знято з обліку). 

Бізнес-партнером в усіх перерахованих підприємствах Радуцького є Лев Хлявіч, якого Інтерпол оголосив у міжнародний розшук. У 2002 році Хлявіч навіть балотувався за списком виборчого блоку політичних партій "Команда Озимого Покоління" до Верховної Ради 4 скликання.

Мажоритарник з Одеси (округ №139), Ігор Васильковський передав 13 підприємств в управління ТОВ “ПСГ Камбіо-інвест”. В дану промислово-будівельну групу входить 21 підприємство. Засновниками є батьки нардепа - Лариса та Ігор Васильковські.

В декларації є ще три фірми (ТОВ "Блекоілтермінал", ТОВ "Кнокер" та ТОВ "СРП "Стройтехносервіс"), в яких Ігор Васильковський або члени його сім'ї є кінцевими бенефіціарними власниками (контролерами), однак їх немає серед переліку фірм, переданих в управління.

У коментарі Руху ЧЕСНО депутат Ігор Васильковський, коли його запитали про передачу фірм в управління, спершу цікавиться, хто його “замовив”. Депутат підтвердив, що засновниками компанії ТОВ “ПСГ Камбіо-інвест”, якій він передав 13 своїх бізнес-підприємств, є його батьки.

“Я еще не успел выйти из состава учредителей. Я компании передал в управление, я не имею к ним никакого финансового доступа. Единственное, что я точно знаю, что не успел по какой-то юридической процедуре выйти из состава учредителей. Но я это сделаю до своего дня рождения в конце марта. У меня абсолютно все прозрачно, нету никаких тайн, просто юрист физически не успел закончить всю процедуру”, – запевняє мажоритарник-”слуга” з Одещини Ігор Васильковський. 

Мажоритарник з Рівненщини (округ №152) Олександр Ковальчук передав свої корпоративні права в ТОВ “Кам-еко” цій самій компанії. Зауважимо, що станом на 18 березня Ковальчук не має вже частки в ТОВ “Кам-Еко”. Утім, за даними системи YouControl станом на 9 грудня Ковальчук значився серед власників корпоративних прав підприємства. Скоріше за все Ковальчук продав цей актив. 

Наразі серед засновників ТОВ “Кам-Еко” (вирощування зернових тощо) є, зокрема, Микола Нейдич, який на позачергових парламентських виборах був довіреною особою Олександра Ковальчука у Рівненській області, а також уповноваженою особою партії “Слуга народу” на окрузі №152. Крім того, у Верховній Раді 6 скликання Олександр Ковальчук та Микола Нейдич були помічниками на платній основі у рівненського нардепа від НУНС Віктора Матчука.

Нардеп Артем Нагаєвський передав свої корпоративні права в п’яти підприємствах (ТОВ “Райагрохім”, ПП “Хоуп плюс”, ТОВ “Кондитерська імені Людмили Нагаєвської”, ТОВ “Чиста Криничка”, ТОВ “Тікич”) в управління ТОВ “Тріумф Інвест”, яке здійснює купівлю та продаж власного нерухомого майна. За посередництва декількох підприємств власником ТОВ “Тріумф Інвест” значиться компанія “Фордон Девелопмент Лімітед”, яка зареєстрована на Віргінських островах. 

Нагаєвський є членом Комітету ВРУ з питань аграрної та земельної політики.

Також є відомості про передання в управління корпоративних прав у п’яти підприємствах ексдепутатом від “Слуги народу” Олександром Кубраковим, котрий нещодавно очолив “Укравтодор”.

Бізнес депутатів від ОПЗЖ

Четверо нардепів від “Опозиційної платформи – За життя” у повідомленнях до НАЗК зазначили конфіденційність інформації про те, кому вони передали корпоративні права у своїх бізнесах. Це Володимир Кальцев, Сергій Льовочкін, Юлія Льовочкіна й Вадим Столар. Натомість шестеро їхніх колег по фракції таку інформацію надали.

Так, Ігор Абрамович є співвласником ТОВ “Укргаз інвест” (види діяльності: інжиніринг, геологія та геодезія; видобуток нафти й газу) разом з екс-регіоналом, нардепом минулих скликань Віталієм Хомутинніком. Свої корпоративні права в цій юрособі (50%) представник ОПЗЖ передав ТОВ “П.А.Н.”. Основний вид діяльності цієї харківської компанії (офіційно Абрамович також зареєстрований в Харкові) – консультування з питань комерційної діяльності й керування. Власниками ТОВ “П.А.Н.” є Леонід і Людмила Рубаненки. Фірма входить до складу корпорації “Консалтингова група “Рубаненко і партнери”, котрою також володіє подружжя Рубаненків. Леонід Рубаненко є членом виконкому Харківської міськради, очолює Об'єднання організацій роботодавців Харківщини, має звання “Заслужений економіст України”.

Абрамович також задекларував, що станом на 2018 рік був кінцевим бенефіціаром чотирьох офшорних фірм за кордоном (по одній в Белізі, Сент-Кіттсі й Невісі, на Британських Віргінських та на Сейшельських островах). Проте жодних повідомлень щодо передачі прав у цих компаніях депутат до НАЗК не надсилав.

Фігурант антикорупційних розслідувань Дмитро Ісаєнко зазначив, що володіє акціями АТ “Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд “Княгиня Ярославна”. За даними YouControl, ця юрособа є засновником/співзасновником низки підприємств, котрі спеціалізуються на будівництві та нерухомості. Також фонд володіє 100% акцій ПрАТ “Фінансова компанія “Княгиня Ярославна”, тоді як власником 100% акцій самого фонду значиться ТОВ “Спецбудінвест-17”. У лютому 2015 року журналісти-розслідувачі стверджували, що Ісаєнко контролює низку фірм, зокрема, згадані фінансову компанію “Княгиня Ярославна” й ТОВ “Спецбудінвест-17”, через довірених осіб, хоча формально жодним бізнесом не володіє. Корпоративні права в інвестфонді “Княгиня Ярославна” Ісаєнко передав ТОВ “Фінаста” (основний вид діяльності – посередництво за договорами по цінних паперах або товарах). Керівником цієї компанії є Ігор Лозинський, кінцевими бенефіціарами – Вадим Васько та Олексій Кошовський. На сайті “Фінасти” зазначено, що фірма пропонує клієнтам послугу так званого довірчого управління цінними паперами та грошовими коштами. Раніше ЗМІ повідомляли, що “Фінаста” деякий час управляла акціями п’ятого президента України Петра Порошенка в низці компаній.

Іще один фігурант антикорупційних розслідувань з ОПЗЖ Сергій Дунаєв передав страхову компанію ТДВ “ОЛВІ” (де у 2002-2007 був директором) в управління ФОП Знаменська Ольга Анатоліївна, котра зареєстрована спеціалізується на консультуванні з питань комерційної діяльності та керування.

Ольга Знаменська керує відділом продажу ТОВ “Лізинг Інвест” (виробництво скла, оптова торгівля деревиною, будматеріалами тощо), кінцевим бенефіціарним власником котрого також є Дунаєв. На парламентських виборах 2014 року Знаменська була уповноваженою особою партії “Опозиційний блок” в окрузі №107 на Луганщині (тоді мажоритарником від цього округу був обраний самовисуванець Дунаєв).

У декларації за 2018 рік Дунаєв зазначив, що також є кінцевим бенефіціаром ТОВ “Лізинг Інвест”, “Енергетична інвестиційна компанія”, “СД “Біком”, “А.С.Д. Енерго”, “Д.А.С. Енерго”, “ТРК “Акцент”, “Енергопромтекс”, “Торговий дім “Пролетарій”, “Спектрстрой”, “Лисичанський скляний завод”, ПП “Мед-клуб”. А от згідно з поточними даними ЄДР, нардеп є бенефіціаром лише ТОВ “Лізинг Інвест”, “А.С.Д. Енерго”, “ТРК “Акцент” й “Лисичанський скляний завод”. Але у відповіді НАЗК немає інформації про передачу Дунаєвим цих підприємств в управління.

Про те, кому депутати Верховної Ради 8-го скликання передали в управління свій бізнес, читайте в матеріалі: Хто керує бізнесом нардепів, поки ті вирішують долю країни.

Колишній перший заступник генпрокурора Віктора Пшонки, фігурант антикорупційних розслідувань Ренат Кузьмін повідомив НАЗК, що в серпні 2018-го вийшов зі складу учасників адвокатського об'єднання “Ренат Кузьмін та партнери”, співзасновником котрого був з 2016 року. Нардепа в числі засновників фірми змінила адвокатка Яна Мартиненко, а саме адвокатське об'єднання отримало нову назву – “Захаров та партнери”. Артем Захаров був бізнес-партнером Кузьміна у згаданій фірмі та є її незмінним керівником. Він мав статус довіреної особи кандидата-самовисуванця Кузьміна на виборах президента 2014 року, а під час минулорічної парламентської кампанії був його адвокатом. Нині Захаров працює депутатським помічником Кузьміна на громадських засадах.

Фігурант антикорупційних розслідувань Тарас Козак передав свою кіпрську компанію “Турул Інвестментс Лімітед” та 50% в українській юридичній фірмі “Укрсвіс Легал Сервісис” (зараз перебуває в стані ліквідації) кіпрській юрособі “Домоленя Трейдинг ЛТД”. А от частину своїх медіаактивів друг Віктора Медведчука “переписав” на ФОП Козак Олег Михайлович. Йдеться про ТОВ “Новини 24 години” (телеканал Newsone), “Телерадіокомпанія “112-ТВ” (телеканал “112 Україна”), “Інформаційне агентство “112-Україна”, “Інформаційне агентство “112.ЮЕЙ”, “СЕЙ.ТВ Системз”, а також ТОВ “Партнер ТВ”, “Лідер ТВ”, “ТВ Вибір”, “Новий формат ТВ” й “Аріадна ТВ”, котрі мовили під логотипом “112 Україна”, але у вересні 2019-го були позбавлені ліцензій. За даними ЄДР, ФОП Козак Олег Михайлович зареєстрований у Львові (нардеп Козак також родом зі Львова) та консультує з питань комерційної діяльності й керування, оподаткування, спеціалізується на бухобліку й аудиті. У січні цього року Нацрада з питань ТБ і радіомовлення зафіксувала, що Олег Козак став кінцевим бенефіціаром ТОВ “ТРК “112-ТВ” нарівні з нардепом-однофамільцем.

Минулого року Тарас Козак задекларував, що є кінцевим власником фірми “Ревелон Інвестментс ЛТД”, зареєстрованої на Британських Віргінських островах, та кіпрських компаній “Хакаіл Лімітед” і “Хаванор Менеджмент Лімітед”, але в повідомленні депутата до НАЗК ці юрособи не фігурують. Також, згідно з декларацією, Козак володіє українським ТОВ “Добробут-Інвест” (види діяльності: організування інших видів відпочинку та розваг, будівництво) та зареєстрованою в Москві фірмою “Добробут-Инвест”. Засновником української “Добробут-Інвест” значиться вже згадана кіпрська компанія “Хакаіл Лімітед”. За інформацією YouControl, станом на 2016 рік це ТОВ було “прописане” в анексованому Росією Криму, а вже 2019-го місцем його “прописки” був Київ. А з іншого повідомлення YouControl випливає, що московська “Добробут-Инвест” – це та сама кримська “Добробут-Інвест”, котру після окупації півострова Росією перереєстрували за законодавством країни-агресора (реєстраційні номери цих юросіб у повідомленні YouControl та декларації Козака співпадають).

Окрім того, згідно з ЄДР, Козак є кінцевим бенефіціаром ТОВ “ПРО РАДІО”, “ТРК “Нові комунікації”, “ТРК “Міст ТБ” (обидві ТРК мовлять як телеканал ZIK) й “Західна інформаційна корпорація” (сайт zik.ua), але про передачу прав у цих компаніях в управління депутат також не повідомляв.

Харківський мажоритарник, фігурант антикорупційних розслідувань Олександр Фельдман передав ФОП Багінський Валерій Зенонович корпоративні права у власному музеї “Фельдман фемелі музеум”, ТОВ “Редакція журналу “Еко-лайф” та шести фірмах, що опікуються наданням в оренду нерухомості: ТОВ “БМ-груп консалтинг”, “Полекс груп”, “Талас груп”, “Фортус груп”, “Нертус вудс”, “Ниртей-А”. Валерій Багінський донедавна був співзасновником ТОВ “АВЕК Україна”. Кінцевим бенефіціаром цієї компанії, котра спеціалізується на консультуванні з питань комерційної діяльності й керування, через ТОВ “Картрайт” і кіпрську “АВЕК Юкрейн Груп Лімітед” також є Фельдман. Окрім того, в минулому Багінський керував двома іншими активами нардепа – концерном “АВЕК та Ко” й “Фельдман фемелі музеум”. Основний вид діяльності Багінського як ФОП – оренда нерухомості. 2015 року він балотувався до Харківської облради від партії “Наш край”, обласний осередок котрої очолює Фельдман.

Згідно з ЄДР, Фельдман також є кінцевим бенефіціаром ТОВ “АВЕК Україна”, “Глорі Проперті”, “Оздоровчий комплекс “Сонячна галявина”, “Харвет”, “Харвет Інк”, “Будінвест-1”, “Будінвест-2”, ПрАТ “Время” та корпорації “Конфленд”. Проте про передачу прав у цих юрособах нардеп НАЗК не повідомляв. Так само він нічого не повідомляв про свої 10 компаній на Кіпрі, Британських Віргінських островах та в Гонконзі, задекларовані за 2018 рік.

У другий частині йтиме мова про бізнес депутатів від "Батьківщини", "Європейської солідарності", "Голосу", груп "Довіра" та "За майбутнє", позафракційних.