Шукайте жінку: скільки кандидаток потрібно знайти партіям у Луцьку та на Волині

На місцевих виборах гендерну квоту вперше запровадили 2015 року. Але тоді санкцій за її недодержання не було, як і були відсутні додаткові бонуси за дотримання цієї квоти. Тепер же ЦВК вперше в історії України не зареєструє список партії, якщо виявить порушення квотного принципу. 

Якщо на виборах 2015 року можна було кандидуватися від партії одразу в ради кількох рівнів, то тепер діє нове правило: один кандидат – одне балотування. Це означає, що якщо раніше одні й ті ж кандидатки могли доповнювати гендерну квоту, то тепер партії мають посилено шукати кандидаток-жінок, щоб подати список в різні ради.

Отже, партійні осередки, навіть якщо розвивали жіноче крило, наразі стоять перед серйозним викликом пошуку значно більшої кількості кандидаток в ради різних рівнів. Хоча законотворці ще можуть внести зміни до Виборчого кодексу.

Рух ЧЕСНО підрахував, скількох кандидаток потрібно знайти партіям для участі в місцевих виборах 2020 року, якщо вони планують висунути повну лінійку кандидатів для  Луцької міської ради – 42.

І якщо партія виявить бажання закрити всі округи, то в Луцьку їй потрібно буде залучити 17 жінок.

Важливо додати, що партія не зобов`язана висувати кандидатів на всі округи, тому відповідно і жінок може буде менше, ніж 17. Але не менше, ніж 40 % від загальної кількості. 

Ситуація у Волинській обласній раді відрізняється. Щоб закрити всі округи, партіям потрібно буде знайти 26 кандидаток.

Ще однією серйозною проблемою на шляху запровадження квот є та, що виборці менше голосують за жінок. Такі результати показали місцеві вибори 2015 року. 

В 2015 році у списках кандидатів на балотування в Луцькраду було 34,8 % жінок, тоді як було обрано 21,4 % кандидаток від загального складу ради.

Попри те, що “Свобода” та “Радикальна партія” кандидували майже 29 і 37 % жінок, до ради вони не пройшли.

Найбільше жінок було у списках УКРОПУ, “Самопомочі” та “Громадського руху “Народний контроль”. Сьогодні в раді працює  половина жінок у фракції “Самопомочі”(2 з 4 депутатів – жінки) , в УКРОПІ 26 % (4 жінки з 15 депутатів) та партії “Громадський рух Народний контроль” – 1 депутатка з трьох депутатів. 

У волинській “Самопомочі” кажуть, що ускладнити залучення жінок до місцевої  політики може сума застави, тому що чоловіки і заробляють більше, і мають більше доступу до політики.

“Розумієте, сьогодні нереальна сума заставити може вплинути на те, що жінкам буде складніше пройти. Тому що жінки і заробляють менше, як чоловіки. Те ж саме стосується не лише жінок. а й студентів наприклад, тобто всіх тих, у кого немає таких коштів.  І на жаль, якщо партії не отримують держфінансування, то їм складніше знайти гроші. Якщо не будуть внесені зміни до Виборчого кодексу, то незрозуміло, хто з такою сумою застави зможе пройти”. – зазначив керівник обласного осередку Руслан Хомич. 

А щодо 40 % квоти, то сьогодні на Волині в партії достатньо жінок-лідерок, які хочуть і готові йти на вибори.

“Тут питання не стільки в тому, що жінок нема. Вони є, і звичайно, буває проблема, що жінкам складніше йти в політику, бо у них сім`я, діти, але в нас є бажаючі. Вони навчаються, є лекторками, відвідують різні тренінги. Щодо того, що тепер кандидат йде лише в одну раду, я вважаю, що це добре, бо не буде вже тієї біганини,подачі документів в різні ради. Бо людина буде йти в ту раду, куди вона хоче йти”, – пояснив керівник волинського осередку партії Руслан Хомич. 

Очільник “Громадського руху “Народний контроль” Павло Данильчук вважає, що квотування має дві сторони медалі:

“Квотування це і добре, і погано. З однієї сторони,  це реально збільшує залученість жінок до політики і місцевої зокрема, з іншої, окрім квот, потрібно  працювати над якісним наповненням кандидатами від політичних партій, а тут квотування не панацея. Наша політична сила сформована з постмайданівського середовища і на виборах 2015 року було достатньо жінок. Тоді ми навіть не ставили перед собою таке завдання, щоб дотриматись пропорції”.

Данильчук додає, що їх партія  на наступних виборах буде дотримуватись тих самих принципів відкритості та прозорості при формуванні партійних списків в разі прийняття рішення про участь у виборах.

У Батьківщині майже така ж кількість жінок, як в УКРОПІ. 

Керівник волинської обласної партійної організації ВО “Батьківщина” Валерій Бондарук вважає, що складноців з тим, щоб залучити жінок на вибори не буде.

“У нас рейтинг партії десь посередині. І я думаю, що, наприклад, по Луцьку буде достатньо бажаючих жінок, щоб йти на вибори. Інше питання, чи будуть голосувати виборці. Для цього потрібно працювати з виборцями”, – зазначив він і додав:

“Щодо наших осередків по районах, то я не можу сказати, як там відбуватиметься процес проведення виборчої кампанії. Звісно, що ми будемо дотримуватися виборчого законодавства. Над залученням жінок там вже працюватимуть наші команди. Але поки що якоїсь стратегії, як будувати кампанії, щоб жінки йшли саме від нас, в нас нема. Ми поки що не думали про це”.

Натомість у БПП з 8 депутатів лише 1 жінка. 

Та попри те керівник волинського осередку “Європейської солідарності” Іван Мирка говорить, що в партії проблем із залученістю жінок в їх команді немає. Мовляв, в обласній організації партії багато  жінок:

“У “Європейської солідарності”  немає проблем з гендером. Про це говорять в тому числі і вибори до Верховної Ради. У волинській організації велика кількість жінок: як  рядових членів, так і в керівних органах партії. Мабуть, це все наші цінності, які ми декларуємо. Вони є спільними у жінок і чоловіків. Зокрема, Луцький, Камінь-Каширський, Рожищенський, Горохівський осередки очолюють жінки”.

За його словами, партія долучається до рідних заходів та проводить тренінги, щоб залучати жінок до політики.

На місцевих виборах 2020 року ЦВК вперше відмовлятиме партіям у реєстрації в разі недодержання гендерних квот.

“У разі недотримання організацією політичної партії під час висування кандидатів у депутати до відповідних рад вимог Виборчого кодексу України щодо забезпечення визначеного рівня присутності у виборчих списках та переліках кандидатів – жінок та чоловіків територіальною виборчою комісією буде прийматися рішення про відмову в реєстрації всіх кандидатів”, – коментує Руху ЧЕСНО членкиня ЦВК Вікторія Глущенко.

Для партій, котрі висуватимуть кандидатів до рад населених пунктів з кількістю виборців меншою за 90 тисяч, гендерна квота залишилася на рівні 30% без зазначення порядку у списку.

“Щодо виборчої системи до інших рад, то під час формування переліку кандидатів у депутати міських (міст із кількістю виборців до 90 тисяч), а також районних, районних у містах, сільських, селищних рад організація політичної партії має зберегти 30% гендерну квоту”, –  роз’яснює Глущенко.

Виборчий кодекс змінив правила гри на місцевих виборах у великих містах та до облрад не тільки в частині гендерної квоти. Законотворці збільшили округи, а кількість депутатів залишилася незмінною, і тепер у бюлетені виборець уперше сам зможе обрати кандидата чи кандидатку від партії, котру він підтримує. У кожній п’ятірці партійного виборчого списку має бути щонайменше двоє кандидатів кожної статі. Але форма бюлетеня залишає можливість для спотворення результатів виборів.

Зауважимо, що депутати на місцевому рівні працюють безоплатно, хоча мають досить високу відповідальність перед виборцями.

Ще однією перепоною на шляху до обрання депутатом стало збільшення в 40 разів сум застави на виборах у великих містах та до облрад. Нардепи внесли поправки щодо зменшення цього розміру, але на сьогодні парламент їх ще не розглянув.

Нагадаємо, що Рух ЧЕСНО проаналізував, яку кількість жінок потрібно знайти партіям для повного покриття списків великих міст та облрад.