Чим запам’ятався Кернес харків’янам у 2019 році

Фіаско з опаленням “незагубленого” Андрєєва

Проблеми зі своєчасним початком опалювального сезону в Харкові вже стали щорічною традицією. Рух ЧЕСНО, аналізуючи найрезонансніші скандали 2018 року, пов’язані з харківською міською владою, писав, що сказав тоді Геннадій Кернес очільнику КП “Харківські тепломережі” Сергію Андрєєву, якщо ремонтні роботи не буде завершено до Нового року:

"Если вы не сделаете к Новому году (все здесь слышат), я вас потеряю!"

У строки Андрєєв не вклався. Проблем у 2019 році тільки побільшало. Так, торік улітку КП “ХТМ” мало заборгованість 100 млн грн з виплати зарплат своїм працівникам. Збитки комунального підприємства за перше півріччя 2019 року сягнули понад 1 млрд грн. У вересні слідчі підозрювали посадовців “Харківських тепломереж” у виведенні на фіктивні фірми мільйонів гривень з коштів міжнародного кредиту, а співробітники підприємства в жовтні планували страйкувати в день початку опалювального сезону через тримісячну затримку зарплат.

У жовтні депутати міськради надали транш для погашення заборгованості перед працівниками КП. Тоді слово взяв позафракційний Ігор Черняк:

“Я дуже радий, що було прийнято рішення збільшити розмір цієї підтримки з 50 до 90 млн грн. На попередній сесії Ви [Кернес, – прим. авт.] питали в пана Андрєєва, чи є в нього заборгованість. Він тоді встав і сказав: “Ні, заборгованості немає”. Так от, заборгованість на сьогоднішній день є, і це заборгованість за червень місяць. А попередня сесія в нас була в серпні. Ця проблема є системною. Надавати Андрєєву фіндопомогу – це як носити воду в решеті”.

Кернес на це відповів, що борги населення становлять 2,4 млрд грн – харків’яни нібито не можуть сплачувати такі “непомірні тарифи”. Черняк натомість зазначив, що, за інформацією, наданою самим же КП, за послуги підприємства сплачено понад 90% необхідних коштів.

Напередодні Нового року для погашення боргів з виплати зарплат було виділено ще 33 млн грн. На тій сесії Черняк знову порушив тему тепломереж і заявив, що на ту мить тільки в Шевченківському районі Харкова без гарячої води були 195 багатоквартирних будинків. Для порівняння: на 18 грудня 2018 року цей показник за тим самим районом міста сягав 104 будинки. На грудневій сесії 2019 року Черняк нагадав Кернесу про його обіцянку “загубити” Андрєєва.

На це мер Харкова відповів:

“Що стосується Андрєєва – я Вам обіцяю. Не звільнення його, а те, що стосується зустрічі, відповіді на всі питання. А потім ми будемо вирішувати”.

Та попри черговий зрив опалювального сезону, усі звинувачення, скандали та неефективний менеджмент, Андрєєв досі залишається на посаді.

Чому подорожчав проїзд у Харкові?

На початку 2019 року двома рішеннями виконкому було підвищено вартість проїзду в міському електротранспорті: за одну поїздку в метро довелося платити 8 грн замість 5 грн, а в трамваї чи тролейбусі – 6 грн замість 4 грн.

Активісти ГО "Харківський антикорупційний центр" подали до Харківського окружного адмінсуду позови з оскарження цих рішень виконкому.

На думку активістів, якість послуг з перевезення пасажирів у міському транспорті не відповідає сучасним європейським стандартам, а рішення ухвалили з низкою порушень. Так, підписав його секретар міськради Олександр Новак, хоча мав це зробити особисто Кернес. Позивачі попросили суд зупинити дію нових цін на проїзд у транспорті до закінчення розгляду справи по суті.

Перед судовими засіданнями на пікет зібралися співробітники тролейбусних депо та члени профспілки метрополітену. Проте не всі вони могли пояснити, навіщо прийшли на акцію. Суд призупинив дію обох рішень виконкому про підвищення тарифів на проїзд у міському електротранспорті.

А наступного дня члени виконкому міськради внесли зміни до одного з призупинених судом рішень. За повідомленням місцевого ЗМІ, розраховували на те, що “суд призупинив дію рішення виконкому від 6 лютого, а не від 20 лютого”. Однак фактично рішення все ще було датоване 6 лютим, і саме його дію призупинив суд.

У результаті міська влада ухвалу суду проігнорувала й ціни на проїзд у громадському електротранспорті до попередніх сум не повернула. Обласна прокуратура відкрила кримінальне провадження за фактом невиконання Харківською міськрадою судового рішення.

22 лютого гендиректор КП “Харківський метрополітен” Вячеслав Стаматін сказав, що повернення вартості проїзду до 5 грн збільшить інтервали руху потягів до 10-11 хвилин.

23 лютого під будівлею міськради почалася акція “Марш злих харків’ян”, основною вимогою якої було виконання радою рішень суду щодо тарифів на проїзд в електротранспорті.

Колона приблизно з тисячі осіб пройшлася центром міста до готелю “Національ”, у якому мешкав Кернес.

25 лютого на сайті міськради з’явилося повідомлення про те, що ухвала суду нібито “не набрала законної сили”. Під час лютневої сесії харків’яни скандували: “Виконуй рішення суду!” та “Закон один для всіх”. Учасники акції блокували трибуну. 

“И хватит здесь вообще нам указывать. Кто ты есть такой? Ты кнопка, бл***!” – сказав мер Харкова екс-депутату міськради Дмитрові Мариніну.

Питання щодо підвищення транспортних тарифів вирішили винести на розгляд ради. 55 депутатів із фракції партії “Відродження”, від якої на минулих місцевих виборах балотувався чинний міський голова Харкова (нова назва цієї фракції: “Опозиційний блок – Довіряй ділам”), проголосували за те, щоб, усупереч вимогам суду, ціни на проїзд залишилися такими, якими їх затвердив виконком своїми рішеннями.

Того самого дня з’явився висновок Антимонопольного комітету України, відповідно до якого збільшення цін на проїзд у метрополітені суперечить порядку формування тарифів.

22 травня виконком міськради втретє затвердив підвищення тарифів. 10 червня Харківський окружний адмінсуд закрив провадження стосовно тарифів метрополітену. У серпні ГО “ХАЦ” було відмовлено в поданні апеляції на це судове рішення.

Утім, це не скасовує факту невдоволення користувачів електротранспорту збільшенням цін на проїзд і того, що рішення суду про призупинення дії нових тарифів не один місяць ігнорувала міська влада.

Додамо, що зростання вартості проїзду в метрополітені не розв’язало фінансових проблем підприємства. Як повідомляється на сторінці ГО “ХАЦ”, якщо збитки КП “Харківський метрополітен” за перший квартал 2018 року були 48,2 млн грн, то в першому кварталі 2019 року, тобто після подорожчання проїзду, вони становили 46,9 млн грн.

Битва за ринок “Барабашово” та мерські амбіції Фельдмана 

Олександр Фельдман – єдиний мажоритарник у місті Харків, якого переобрали на парламентських виборах 2019 року. Наразі він є членом фракції “Опозиційна платформа – За життя”. 

Він володіє одним з найбільших ринків Харкова – “Барабашово”. У грудні 2018 року на брифінгу у ВРУ нардеп 8-го скликання з фракції “Самопоміч” Роман Семенуха разом з підприємцями цього ринку розповів про незаконні побори, з якими стикаються власники торговельних площ, погрози від представників служби безпеки ринку тощо.

Після цього у ЗМІ неодноразово з’являлася інформація про озброєне пограбування підприємців, акції протесту проти тиску на бізнесменів, прес-конференції торговців, побиття активістів “Національного корпусу”, які стали на захист підприємців, і багато чого іншого. Адміністрація ринку своєю чергою скаржилася на спробу рейдерського захоплення ринку. Глобально ж проблеми не розв’язувалися.

На початку червня Фельдман опублікував на своєму сайті звернення до Президента Володимира Зеленського, у якому заявив, що проти нього та його ринку розгорнуто кампанію з розповсюдження “чорних матеріалів”.

У серпні до ситуації навколо ринку долучився й Кернес. На сесії міськради він повідомив про створення нового КП “Міський торговий ринок”, а у вересні розмістив у Facebook допис, у якому анонсував будівництво дороги через “Барабашово”.

Ця дорога має зменшити площу території, котра належить Фельдману, а підприємці, чиї торговельні точки приберуть, отримають компенсацію у вигляді місць у КП “Міський торговий ринок” з прозорими, за словами Кернеса, договорами оренди. В адміністрації “Барабашово” заявили, що створення такого КП – це спроба рейдерського захоплення ринку.

17 грудня Фельдман оголосив про свій намір балотуватися на посаду мера Харкова й активно акцентував на цьому увагу в соцмережах наприкінці 2019 року.

Коли Віктор Ларченко з фракції “Наш край” (очільником обласного осередку цієї партії є Фельдман) на сесії Харківської міськради 18 грудня висловив невдоволення голосуванням за виділення коштів на будівництво цієї дороги, Кернес зазначив, що 1997 року сам Фельдман у листі звертався до міськради з проханням побудувати таку дорогу й вона є в усіх генеральних планах Харкова. Мер звернувся до Фельдмана, попросивши перерахувати заборговані ним міському бюджету 57 млн грн і запропонувавши нардепу віддати мільйонні борги приватним особам, зазначеним у його декларації.

“А дорога, яка буде з’єднувати центр міста й Салтівку, ця дорога необхідна як край для транспортних розв'язок міста. Ми її побудуємо. А будете заважати – ми видалимо Вас, як зуб”, – сказав Кернес, адресуючи фразу Фельдману.

20 грудня на сайті міськради з’явилася новина, у якій Кернес пообіцяв побудувати дорогу протягом року. Ситуація матиме продовження й цьогоріч.

Кернес хоче повернути “Маршала Жукова”

У травні 2016 року на виконання ЗУ про декомунізацію тодішній голова Харківської ОДА Ігор Райнін, який згодом очолив АП Порошенка, підписав розпорядження про перейменування станції метро “Маршала Жукова” на “Палац спорту”, а проспекту Жукова – на проспект Григоренка. Нагадаємо, Георгій Жуков – це радянський полководець, котрий став Героєм СРСР завдяки Другій світовій війні.

Після оголошення результатів президентських виборів 8 травня 2019 року на сайті міськради з’явилася петиція з вимогою повернути попередні назви станції метро та проспекту. Того самого дня Кернес у Facebook закликав підтримати цю петицію.

За дві доби петиція зібрала необхідні 5 тисяч голосів. Після цього в Харкові почалися акції як на підтримку, так і проти такого рішення.

Під час установчого з’їзду партії “Довіряй ділам”, від якої мер Харкова Кернес та мер Одеси Геннадій Труханов планували балотуватися на парламентських виборах, на проспекті Григоренка активісти повалили погруддя Жукова. Поліція зареєструвала 2 кримінальні провадження, а бюст потім реставрували. 

На сесії міськради 19 червня петицію про перейменування розглянули, і за повернення назв проголосувала більшість (59 депутатів). Того ж дня в публікації на сайті Українського інституту національної пам’яті рішення повернути ім’я Жукова на мапу Харкова назвали незаконним та вимагали від Кернеса його не підписувати.

Наступного дня поліція поінформувала про відкриття кримінального провадження проти Харківської міськради через перейменування проспекту на честь Жукова.

5 вересня Харківський окружний адмінсуд скасував рішення міськради й залишив проспекту ім’я Григоренка. 8 листопада Другий апеляційний адміністративний суд підтвердив незаконність такого перейменування.

Однак ця історія має продовження й 2020 року. Так, 22 січня на сайті Харківської міськради повідомили, що її представники перемогли в суді проти Кабміну й тепер уряд змушений затвердити Єдиний національний реєстр пам’яток Другої світової війни, оскільки “відсутність цього реєстру перешкоджає здійсненню повноважень, покладених законом на органи місцевого самоврядування у сфері присвоєння імен… в тому числі пам’яті маршала Георгія Жукова”.

Згодом стало відомо, що Мінкультури не занесло погруддя Жукова до Державного реєстру нерухомих пам’яток України.

Дорога “новорічна казка”

Розповідаючи про найгучніші скандали, у яких фігурувало харківське місцеве самоврядування 2018 року, Рух ЧЕСНО писав про те, що в Харкові поставили найвищу в Україні новорічну ялинку – 40,5 м. На неї з міського бюджету витратили 7,7 млн грн, а загальна вартість новорічного оформлення центральної площі Харкова сягнула 15,8 млн грн.

2019 року витрати з податків харків’ян на святкові прикраси для центральних районів міста перевищили 75 млн грн.

“17 мільйонів – “Зоряне небо” на Сумській вулиці, 17 мільйонів – “Зоряне небо” на Пушкінській вулиці, 6 з хвостиком – будиночок Діда Мороза, який чомусь дуже схожий на протестантську кіхту, 4 мільйони – новорічне оформлення площі Свободи”, – перелічував видатки з бюджету Черняк на грудневій сесії міськради.

Він наголосив: річ не в тому, що не варто готуватися до Нового року чи робити місто красивішим. Проблема в розмірі та раціональності цих видатків.

“Дуже часто ці гроші просто йдуть на вітер. Є така річ, як піксельна світлодіодна сітка. Її ми орендуємо другий рік поспіль у пана Самвела Марджаняна. Загалом ця оренда за два роки нам обійшлася в 1,1 млн грн. А тепер – найцікавіше. Площа цієї сітки – 322 кв.м. Максимум 150 тис. грн Харківська міська рада витратила б, якби купила цю сітку. Навіщо ми її орендуємо за 1,1 млн грн?” – запитував Черняк.

Аналогічне питання було й щодо Діда Мороза на площі Конституції, вартість якого Черняк прирівняв до вартості двох автівок марки Tesla.

На це Кернес відповів:

“Ми завжди були на висоті. Місто завжди любить своїх дітлахів, місто робить для них казки. Через ці казки проходять десятки тисяч маленьких дітей з батьками, з бабусями, з дідусями. Ми виділили кошти на будиночок Діда Мороза, але це не на один рік, а на десять. Я не буду зараз перемножати, ділити на всіх містян чи ще якось. Ви кажете про великі цифри. Я розумію, що Ваша опера – це “считай, труби трубу. Чем больше трубишь, тем больше дальше что-то останется”. Но я Вас прошу чисто по-человечески: давайте встретим Новый год, как нормальные люди”.

Окрім щонайменше 75 млн грн, витрачених на оздоблення міста прикрасами, з міського бюджету витратять ще принаймні 1 млн грн на їх демонтаж.

І що, більше ніяких “зашкварів” не було?

ТОП-5 перелічених вище кейсів – це ті, які торік привернули найбільшу увагу місцевої громадськості та ЗМІ. Однак список резонансних подій, пов’язаних з Харківською міською радою й особисто Кернесом 2019 року, є значно довшим.

Так, варто згадати програш Кернеса на парламентських виборах як третього номера у списку партії “Опозиційний блок” і поразку “його кандидатів” у всіх 7-ми мажоритарних округах Харкова, потрапляння Кернеса та деяких членів його команди на сайт фейкових кандидатів від партії “Слуга народу” zeopark, спроби Кернеса прибрати з центру міста намет “Все для перемоги”, де волонтери збирали допомогу для української армії, річний звіт мера Харкова, який тривав 0 хвилин, відкрите проти Кернеса кримінальне провадження через перешкоджання депутатській діяльності позафракційного нардепа 8-го скликання Віталія Купрія, фонтан з мавпами в саду Шевченка за 50 млн грн, який розкритикували скульптори, перебудовану архітектурну пам’ятку “Каскад”, лавочки, котрі міськрада закупила по 17 тис. грн, хоча їхня ринкова вартість – близько 4 тис. грн за штуку, та ще чимало інших резонансних закупівель.

Нагадаємо, раніше Рух ЧЕСНО опублікував аналіз роботи у ВРУ мажоритарників від міста Харкова та обласних округів Харківщини за 2019 рік.