Партії і кампанії фінансує один з 1500 українців: аналітика (Оновлено)

За законом українські партії можуть фінансувати юридичні особи (бізнес або громадські організації) та фізичні особи (звичайні громадяни). Підрахунки показують, що останні роблять це частіше.

Протягом останніх двох років фізичні особи дали 2,4 мільярда гривень партіям і кандидатам на президентських виборах. 

Ще близько 509 мільйонів віддали 281 підприємство та громадська організація. Також, близько півмільярда гривень надійшло на виборчі фонди кандидатів у нардепи. 

Тобто, партії і кандидати в президенти назбирали близько 4 мільярдів гривень — ця сума рівна річному бюджету, наприклад, міста Вінниця.

Найбільше коштів від фізосіб, 564 мільйона, отримала партія “Всеукраїнське об’єднання "Батьківщина". Рух ЧЕСНО неодноразово виявляв, що ця партія буцімто отримувала гроші від безробітних, пенсіонерів, медиків чи освітян. Хоча насправді виявлялося, що ці люди не знали про те, що фінансують цю політичну силу.

Більше за ВО “Батьківщина” вклав у своє невдале переобрання президентом Петро Порошенко протягом січня-квітня 2019 року. 

Читати також: Мешканці райцентру на Волині профінансували кампанію Гриценка

Лише в “Аграрної партії України” більше половини суми внесків — від юросіб. Політсилу часто фінансували сільськогосподарські підприємства. 

Як ми рахували?

Для аналізу ми взяли фінансові звіти усіх кандидатів на президентських виборах 2019 року (а також партій, які їх висували) та звіти 37-ми політичних партій, які опубліковані на сайті НАЗК чи ЦВК. До списку партій увійшли ті, хто висував свої списки на парламентських виборах 2019 року.  

Ми фокусувалися на усіх внесках на поточні рахунки центральних офісів партій. До аналізу також потрапили дані із обласних осередків і центрів областей тих партій, які на парламентських виборах 2019 подолали бар’єр у 5%.

Партії фінансують 19,6 тисяч осіб. Але це не точно

Найбільше фізичних осіб-донорів — у “Європейської Солідарності". Їх понад 4,5 тисяч. На другому місці — ВО "Батьківщина", далі — "Сила людей". 

Проаналізувавши звіти, ми нарахували 19 649 осіб, які давали гроші політикам. Але ця кількість не точна. Похибку створили самі партії. У багатьох звітах є помилки, пропущені або написані абревіатурами імена донорів.

В Україні, не враховуючи окупованих територій, мешкає 30,1 мільйона виборців. Таким чином, партії і національні виборчі кампанії фінансує лише один із півтори тисячі виборців, або ж менше 0,07% (сім сотих).

У 13 із 37 партій донорів менше за виборців у тисячі разів. До прикладу, лише один з 21 000 виборців “Слуги народу” фінансує партію. І це не дивно, адже на сайті партії немає реквізитів для її фінансування, а найменший внесок становить 20 тисяч гривень. 

Один з 9 000 виборців дає гроші "Опозиційній платформі – За життя" і один із 3 000 — партії "Голос". 

А в шістнадцяти партій кількість донорів менша за кількість виборців у сотні разів. Серед них і лідери за донорами - ЄС з "Батьківщиною".

Такі показники можна пояснити тим, що в Україні загалом відсутня культура фінансування політичних партій. До того ж, процедура здійснення внеску на користь партії чи кандидата була надто складною, і парламент її спростив лише кілька тижнів тому.

Згідно із дослідженням, яке провели Фонд “Демократичні ініціативи” імені Ілька Кучеріва спільно з соціологічною службою Центру Разумкова у 2019 році, політичні партії займають третє місце знизу за недовірою. 54% громадян не довіряють політсилам. Гірша ситуація з довірою лише у російських ЗМІ та судів.

Що ховається за цими цифрами?

Партії умовно можна поділити на два типи. П’ять із 37-ми накопичували і витрачали гроші на дочасну агітацію ще з 2018 року, а решта — почали накопичувати гроші вже у рік виборів. 

У випадку з ВО “Батьківщина” просування почалося ще навесні 2018 року. У третьому-четвертому кварталах так почали робити і решта партій. Гроші на дочасну агітацію також збирали і витрачали: Радикальна партія Олега Ляшка, "Опозиційний блок", “Громадянська позиція” і "Основа". Якщо рекламу замовляє не політична партія, джерела фінансування такої агітації не оприлюднюють, а це означає, що ніхто і ніколи не дізнається, хто насправді сплатив мільйонні витрати на дочасну агітацію.

Цікаво, що в п’яти з 37-ми аналізованих партій найчастіший внесок — 140-149 тисяч гривень. Причина, ймовірно, у тому, що переведення коштів на суми до 150 тисяч гривень не підпадають під обов’язкову перевірку органами фінансового моніторингу. Це також може свідчити про існування схем із централізованим заведенням коштів на рахунки партій.

Читати також: Чому Зе!депутатам із Києва юристи скинулися на кампанію по 149 000 грн

Так з’являються нарахування від студентів, працівників партій, учасників виборчих кампаній чи навіть колишніх партійців, які часто й не знають, що фінансували партію.

Однакові суми внесків також трапляються і у тих партій, які збирають членські внески. Наприклад, партія “Сила людей”, яка має 2,9 тисяч донорів, має найбільше внесків по 48,62 гривень. Політсила активно займається фандрейзингом і збирає членські внески на рахунок центрального офісу. На сайті є реквізити, поіменно вказана частина імен донорів, а під час виборів “Сила людей” просила перерахувати гроші у підписників на своїй сторінці у Facebook.

Під час парламентських виборів кандидати в нардепи від БПП часто перераховували по 50 тисяч гривень на формування застави за реєстрацію виборчого списку партії та мажоритарників. 

Найбільший середній внесок у партії “Опозиційна платформа — За життя”. Він становить майже 713,6 тисяч гривень з особи. Партія має лише 102 донори. Активно і на великі суми фінансувати партію почали лише у 2019 році. Серед донорів: власник ФК “Динамо Київ” Ігор Суркіс, співвласник телеканалу “Інтер” Сергій Льовочкін із сестрою Юлією Льовочкіною. Оновлено (Вилучили донора Вадима Новинського, оскільки він був вказаний помилково). На сайті цієї політсили не знайти реквізитів для перерахування внеску, та й самі її учасники не проводять кампанії зі збору коштів. 

А як часто партії фінансують на невеликі суми? 

Лише в однієї партії, “Сили людей”, невеликих внесків більше 10% від загальної суми, отриманої від фізосіб. У решти партій малі внески становлять від 0,2% до 2%. Невеликою сумою ми вважаємо до 500 гривень — це округлене число, яке не перевищує 10% від мінімальної зарплати у 2018-2020 роках.

Малі внески становлять лише 0,11% від сум всіх внесків від фізичних осіб. Але їх 63% за кількістю.

Третина, 12 із 37-ми партій, взагалі не збирала дрібних внесків. Подібна ситуація у кандидатів-самовисуванців під час президентських виборів. У теорії, велика кількість внесків невеликими сумами сигналізує, що партію підтримують її члени і виборці. 

 Однак і ця тенденція не стала. Якщо взяти “важковаговиків” із фракціями у восьмому і дев’ятому скликаннях ВРУ —  “Євросолідарність” і “Батьківщину” — то ці політсили мають найбільше донорів. У них також багато внесків малими сумами. Але Рух ЧЕСНО постійно знаходить донорів, які заперечують, що фінансували ці та інші партії.

У “Євросолідарності” на рахунки центрального офісу надійшло менше 2% від кількості внесків. Решта, у тому числі малими сумами, партія отримала на регіональні осередки. Із Харківщини прислали близько 90% цих грошей. 

Раніше Рух ЧЕСНО виявив, що частину внесків здійснили з використанням персональних даних осіб, які ніколи не передавали їх партії. Більшість донорів — учителі, які колись працювали у виборчих комісіях від Блоку Петра Порошенка "Солідарність" (колишня назва партії).

У “Батьківщини” навпаки:97% коштів від фізосіб прийшли на рахунки центрального офісу. 

Як влаштоване фінансування партій в Україні?

Гроші дають люди або компанії. Під час президентських та парламентських  кампаній фінанси можуть нараховувати самі кандидати.

Національне агентство із запобігання корупції через Державне казначейство перераховує партіям, які набрали 5% на виборах і потрапили до парламенту, кошти державного фінансування. Центральна і місцеві виборчі комісії повертають найуспішнішим кандидатам і переможцям виборів суми їх застав за реєстрацію кандидатів і виборчих списків.

У позавиборчий період партії можуть мати лише два види рахунків. На поточний приходять гроші від фізичних і юридичних осіб. Для державного фінансування — окремий рахунок. Поточні рахунки можуть мати і осередки партій.

Для оплати агітації під час виборчих кампаній партії і кандидати повинні відкрити рахунки виборчих фондів. 

Сума, яку донор може віддати партії протягом року — фіксована. Для фізичних осіб це – 400 мінімальних зарплат, а для юридичних – 800. Лише кандидати в президенти можуть вносити на рахунки своїх виборчих фондів необмежену кількість грошей. У 2020 році фізособи можуть перерахувати майже 1,9 мільйонів гривень, а юридичні - 3,7 мільйонів. Внески від підприємств зі спільним власником вважаються внесками від однієї юридичної особи. 

Коли громадські організації фінансують політичні партії та виборчі кампанії, на них поширюються такі ж правила, як на юросіб. Але ГО неприбуткові, тому незрозуміло, звідки вони беруть кошти, якими фінансують політику.

Протягом 2018-9 місяців 2019 року партії не приймали внески від фізичних і юридичних осіб, які мають навіть мінімальний непогашений податковий борг. Внесені зміни до Виборчого кодексу скасовують ці норми. Крім того, із 2020 року донори можуть перераховувати кошти партіям  онлайн. 

Матеріал підготовлено за підтримки Міжнародного фонду "Відродження" в межах проекту "Аналіз імплементації реформи політичного фінансування та пропозиції рішень щодо вирішення проблем у фінансуванні партій".