Сумна економія: депутати-прогульники недопрацювали на 3 мільйони

1 листопада 2019 року набрав чинності закон №1035-2 щодо припинення відшкодування народному депутату України витрат, пов'язаних з виконанням депутатських повноважень, у разі неучасті без поважних причин у голосуваннях на пленарних засіданнях Верховної Ради або пропуску засідань парламентських комітетів. ЧЕСНО вирішив з’ясувати, як працює закон та кому з депутатів не компенсували “депутатські” кошти за цей час.

За даними Апарату ВРУ, протягом листопада 2019 року 71 народний обранець без поважних причин не брав особистої участі у більш як 30% голосувань при прийнятті рішень на пленарних засіданнях Верховної Ради. Найбільша кількість пропущених голосувань на пленарних засіданнях в листопаді – у депутатів від владної фракції “Слуга народу” Олександра Дубінського (93,3%), Олексія Жмеренецького (93,3%) та екс-депутата Олексія Кучера (93,3%; призначений головою Харківської ОДА), позафракційного мажоритарника Дмитра Шенцева (91,8%) та представника ОПЗЖ Юрія Солода (91%).

Крім того, у листопаді 23 народні депутати без поважних причин не брали особистої участі у більш як 50% засідань комітетів Верховної Ради України, до складу яких їх обрано.

Варто зазначити, що серед прогульників є й керівництво комітетів ВРУ, більшість з яких – представники фракції "Опозиційна платформа – За життя". Cеред прогульників листопада найбільший відсоток фракції (50%) – це представники саме ОПЗЖ. Можемо зробити висновок, що друга за чисельністю фракція у парламенті, яка перебуває в опозиції до влади, не використовує можливості, які вона має у вигляді роботи у керівному складу у комітетах та чисельності депутатів фракції. 

Так, заступниця голови Комітету з питань зовнішньої політики та міжпарламентського співробітництва, депутатка від ОПЗЖ Юлія Льовочкіна у листопаді пропустила 100% засідань (у листопаді було два засідання комітету). Також Льовочкіна була відсутня під час 105 голосувань (78,4%) на пленарних засіданнях парламенту в листопаді.

Також 100% засідань у листопаді (за цей час було лише одне засідання) пропустив голова підкомітету з питань міграційної політики та громадянства Комітету з питань прав людини, деокупації та реінтеграції тимчасово окупованих територій, співголова фракції ОПЗЖ Вадим Рабінович. Крім того, Рабінович пропустив 102 голосування (76,1%) на пленарних засіданнях парламенту в листопаді.

Cекретар Комітету з питань екологічної політики та природокористування, депутат від ОПЗЖ Олександр Фельдман був відсутній без поважних причин на 71,40% засідань (у листопаді було сім засідань комітету). Також Фельдман пропустив 111 голосувань (82,8%) на пленарних засіданнях парламенту в листопаді.

Своєю чергою, заступник голови Комітету з питань фінансів, податкової та митної політики, депутат від ОПЗЖ Ігор Абрамович у листопаді був відсутній на 57% засідань комітету (у листопаді було п’ять засідань). Крім того, Абрамович пропустив 108 голосувань (80,6%) на пленарних засіданнях парламенту в листопаді.

Голова підкомітету з питань морського транспорту Комітету ВРУ з питань транспорту та інфраструктури, депутат від "Слуги народу" Ігор Васильковський пропустив 66,7% засідань комітету (у листопаді було три засідання). 

Водночас, серед найбільших прогульників комітету є й представники інших фракцій. Зокрема, перший заступник голови фракції та голова партії "Слуга народу" Олександр Корнієнко, який є головою підкомітету з питань організації державної влади, державної служби, служби в органах місцевого самоврядування, державних символів та нагород. Він у листопаді 2019 року пропустив 100% засідань Комітету з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування (у листопаді було два засідання). 

У прес-службі фракції “Слуги народу” на запит ЧЕСНО щодо пропусків Корнієнка відповіли наступне:

“Окрім того, що Олександр Сергійович Корнієнко є членом Комітету з питань організації державної влади, він також входить до складу низки робочих груп та консультативно-дорадчих органів. Зокрема, він є членом Комісії з питань вищого корпусу державної служби. Відсутність на засіданнях комітету у листопаді 2019 року сталася з поважних причин, а саме, у зв’язку із долученням його до роботи вищевказаних груп та органів”.

Однак, якщо розпорядженням голови ВРУ Корнієнку було припинене відшкодування витрат, пов'язаних з виконанням депутатських повноважень, то нардеп не надав Апарату ВРУ документів, які б підтверджували поважні причини пропусків засідань.

Також у листопаді всі три засідання Комітету з питань інтеграції України з ЄЄ пропустив п‘ятий Президент Петро Порошенко, представник “Європейської солідарності”. Крім того, Порошенко пропустив 97 голосувань (72,4%) на пленарних засіданнях парламенту в листопаді. Ми звернулись із запитом до прес-служби “Європейської солідарності” щодо прогулів Порошенка, але відповіді наразі немає. 

У фракції “Голос” лише одну депутатку позбавили виплат за листопад – Лесю Василенко, яка пропустила 57 голосувань (42,5%) у цьому місяці. У коментарі ЧЕСНО вона зазначила, що пропустила через хворобу два дні голосувань – 12 та 13 листопада:

"Лікувалась вдома, двічі викликала швидку, оскільки мала високу температуру. Є документи, які підтверджують діагноз та виклик швидкої допомоги. Самостійно не пішла до лікаря, оскільки фізично просто не могла цього зробити через погане самопочуття”. 

Василенко запевняє, що після одужання одразу ж звернулась до Секретаріату Верховної Ради та передала їм документи, які отримала від лікарів швидкої допомоги. Однак цього виявилось недостатньо, оскільки, на думку Секретаріату, лише листок непрацездатності може бути документом, який підтверджує факт хвороби та відсутність у зв’язку з хворобою. 

“Але лікар не може видати довідку про хворобу, якщо викликали швидку допомогу, але при цьому не викликали саме лікаря. Я направила листа на ім‘я голови Верховної Ради Дмитра Разумкова з роз‘ясненням причин моєї відсутності під час голосувань та прикріпила документи, які підтверджують факт хвороби. Відповідь Голови Верховної Ради повторила попередню відповідь Секретаріату: потрібен виключно листок непрацездатності – виписки, яку видає швидка допомога, недостатньо”, – пояснює Василенко.

За її словами, кошти на здійснення депутатських повноважень раніше вона використовувала на роботу офісу, частково – на відрядження та залучення експертів із законотворчої роботи.

Водночас Василенко скаржиться, що у сесійні дні може бути тимчасово відсутньою у сесійній залі протягом 10-15 хвилин, коли виходить спілкуватися із журналістами, щоб роз‘яснити норми прийнятих законів та їхній вплив на життя українців, а в цей час ставлять на голосування поправки до законопроектів і, відповідно, вона може недобрати необхідну кількість голосувань. 

“Я можу бути відсутньою, хоча фактично у цей час також виконувала частину депутатських обов‘язків. Ці показники у результаті також впливають на виплати. Як результат, депутати, які сумлінно виконують свої обов’язки, також потраплять до списку порушників”, – наголошує Василенко.

Зазначимо, що розмір витрат, пов’язаних з виконанням депутатських повноважень, встановлюється у розмірі місячної заробітної плати народного депутата України і у 2019 році становив 38 020 гривень на місяць.

Представник депутатської групи “За майбутнє”, мажоритарник з Волині (округ №19) Ігор Гузь, який пропустив 51 голосування (38,1%) на пленарних засіданнях парламенту в листопаді, в коментарі ЧЕСНО зазначає:

“Закон, як на мене, працює нормально. Дійсно, в листопаді мені не вистачило кількох  відсотків на компенсацію "депутатських" коштів, бо я пропустив ряд голосувань. Ну, тут спірне питання насправді, бо я не пропустив жодного засідання, але пропустив окремі голосування, поправки. Тут є проблема, однак я ставлюся абсолютно нормально до цього. Сума “депутатських” в районі сорока тисяч, як і в минулому скликанні, я витрачав їх на різні “технічні” моменти – бензин, канцтовари та інше”.

Водночас, Апарат ВРУ зазначає, що “депутатські” за грудень 2019 року було відшкодовано всім депутатам. У такому разі виникає логічне питання: невже у грудні не було жодного нардепа-прогульника? Так, за даними Порталу відкритих даних і сайту ВРУ, у грудні 41 народний депутат не брав участі у більш як 30% голосувань при прийнятті рішень Верховної Ради на пленарних засіданнях і 40 нардепів були відсутніми під час більш як 30% голосувань. Частина з цих депутатів, ймовірно, була відсутня з поважних причин, але дізнатись про це, на жаль, наразі немає змоги, адже ця інформація відсутня на сайті ВРУ.

Однак перевірити чи пропустили депутати засідання з поважних причин, наразі неможливо, адже на сайті ВРУ, на жаль, цієї інформації зараз немає.

Нагадаємо, що існують певні обмеження щодо здійснення виплат народному депутату, оскільки нарахування йому зарплати за час участі у пленарних засіданнях здійснюється на підставі даних його участі у не менш як 70% голосувань при прийнятті рішень Верховної Ради на кожному пленарному засіданні (частина 4 статті 26 Регламенту ВРУ). Крім того, відповідно до частини 5 статті 33 закону “Про статус народного депутата України”, якщо нардеп протягом календарного місяця впродовж однієї чергової сесії Верховної Ради без поважних причин не бере особистої участі у більш як 30% голосувань при прийнятті рішень на пленарних засіданнях ВРУ або у більш як 50% засідань парламентського комітету, до складу якого його обрано, такому депутату не відшкодовуються витрати, пов’язані з виконанням депутатських повноважень, за відповідний місяць.