Як працювали і голосували мажоритарники Полтавщини: скандали з яхтою та детектором брехні

Олексій Мовчан лідирує у законодавчій роботі – за кількістю поданих законопроектів. Олег Кулініч є рекордсменом з-поміж нардепів від Полтавщини за кількістю запропонованих поправок, щоправда, прийнято менше половини з них. Тут варто зауважити, що кількісний показник не завжди відображає якість та роботу в інтересах виборців.

У середньому поправки, подані полтавськими мажоритарниками, здобули підтримку на рівні 40%. 

Найбільш опозиційну позицію під час голосувань у Раді має Юрій Шаповалов. Найчастіше підтримували законопроекти мажоритарники Дмитро Нальотов і Андрій Боблях. 

Загальна тенденція щодо підтримки чи непідтримки нардепами рішень зберігається і при голосуванні за законодавчі ініціативи.

За арешт Дубневича голосували лише троє народних обранців з Полтавщини. Решта – або не голосували, або утрималися. Місцеві ЗМІ їх уже охрестили “запасним полком Коломойського ім. Полтавщини”.

Читати також: Привид групи Коломойського. Хто намагається хитати човен монокоаліції

Безпартійні депутати розбіглися по групах

Юрій Шаповалов – єдиний мажоритарник з Полтавщини, який на сторінці у Facebook узагалі не згадує про своє депутатство. Не агітував він у соцмережах і під час передвиборчих перегонів. Але це не завадило йому обійти на окрузі кандидата від “Слуги народу” Фелікса Уріна. Це вже його третя каденція в Раді.

Не виявляв особливої активності Шаповалов і у стінах Парламенту. За чотири місяці роботи нового парламенту нардеп не подав жодного депутатського запиту і не вносив поправок до законопроектів. При цьому він – секретар Комітету з питань енергетики та житлово-комунальних послуг.

Разом з депутатами з групи “За майбутнє”, до якої він входить, Шаповалов є співавтором трьох законопроектів – про забезпечення захисту педагогічних, науково-педагогічних та наукових працівників; про будівництво об'єктів громадського обслуговування соціальної сфери; та про постачання електричної енергії. 

Окрім Шаповалова до групи “За майбутнє” входять 22 депутати, переважно вихідці з “Відродження” та БПП. Також Шаповалов очолив нове міжфракційне об'єднання “Питна Вода”.

Загалом Шаповалов у Раді підтримує менше чверті законопроектів.

Через прогули Шаповалов втратив відшкодування витрат на виконання депутатських повноважень. Парламентський комітет з питань регламенту склав “санкційний список”, куди потрапив 81 народний депутат, які протягом місяця без поважних причин не брали участі в більш ніж 30% голосувань на пленарних засіданнях і в понад 50% засідань комітетів Ради. 

Також журналісти піймали Шаповалова на тому, як він під час засідання обирав собі яхту для круїзу. 

Олег Кулініч – другий депутат-самовисуванець з Полтавщини, який обійшов кандидата від команди “Слуга народу” на своєму окрузі. Цього року він був обраний до Верховної Ради вже втретє поспіль.

Кулініч балотувався до ради як безпартійний самовисуванець. На початку грудня він очолив новостворену депутатську групу “Довіра”. До її складу ввійшли 17 мажоритарників, переважно колишні депутати з БПП, "Народного фронту", представники партії "Наш край", екс-регіонали та один депутат від "Самопомочі". Група навіть створила власну сторінку у Facebook, де пише переважно про законопроекти, які підтримує “Довіра”.  

На особистій сторінці у Facebook Кулініч розповідає про свої виступи і прийняті Радою рішення та пояснює, що вони передбачають. 

Працює в Комітеті питань фінансів, податкової та митної політики. На відміну від Шаповалова, Кулініча можна назвати одним з найактивнішим серед нардепів з Полтавщини. За чотири місяці роботи в Парламенті він підготував 11 законопроектів, 10 з них – у співавторстві з іншими нардепами. П’ять стосувалися питань землі та сільського господарства. Також подав 292 правки, з яких приняли 137.

В арсеналі його депутатських запитів – 4 документи, але один і той самий текст депутат подавав двічі просто у різні інстанції: про зниження вартості теплопостачання для жителів м. Миргорода, який входить до виборчого округу Кулініча, та про збільшення фінансування системи надання послуг хворим на гіпертонію у Полтавській області. 

Кулініч і Шаповалов часто голосували синхронно за важливі законодавчі ініціативи. Власне це можна пояснити тим, що обоє не входять до парламентської більшості.

Мажоритарники “Слуги народу”

Шестеро із восьми полтавських мажоритарників здобули перемогу як висуванці партії "Слуга народу". У сесійній залі вони голосували “за” навіть частіше, ніж фракція в цілому. 

Найчастіше зелену кнопку натискав Дмитро Нальотов. Але і утримувався частіше від колег – на кожному четвертому питанні.

Власних законопроектів Нальотов не подавав, але виступив співавтором 6 документів. Два з них стосувалися відзначення пам'ятних дат і ювілеїв у 2020 році. Поправок до законопроектів не подавав.

Подав 4 депутатські запити: з приводу безпідставного припинення газопостачання споживачам багатоквартирного житлового будинку в Полтаві по вулиці Гоголя, 19 та подальшого його відновлення; щодо проведення перевірки/розслідування факту вручення підозри голові Опішнянської ОТГ Миколі Різнику – Нальотов просив генпрокурора взяти під контроль розслідування справи і в разі виявлення порушень вжити всіх передбачених законом заходів; також надіслав запит до Полтавської міської ради про надання документів по реконструкції підземних переходів на Соборності та Європейській і Шевченка. Хоча у Раді Нальотов очолює підкомітет з питань туризму та курортів.

Про свою роботу в парламенті Нальотов розповідає у форматі відеороликів. Їх 5 за чотири місяці. У них нардеп говорить про про перші враження від нової роботи та перші кроки, про школу нардепа, про відкриття приймальні, про розвиток туристичної галузі та як пройшов сесійний тиждень.

Олексій Мовчан за чотири місяці подав 89 правок до законопроектів, з яких трохи менше половини були прийняті. Також за чотири місяці став співавтором 12 законопроектів і один подав самостійно. Вони стосувалися електронізації, банківської системи, публічних закупівель, оренди та продажу майна. Така тематика ініціатив виглядає логічно, адже Мовчан є головою підкомітету з питань регулювання публічних закупівель та ефективного управління державним і комунальним майном.

Через один із цих законопроектів – про внесення змін до Податкового кодексу України щодо ліквідації корупційної схеми у сфері реєстрації інформації зі звітів про оцінку об'єктів нерухомості – колега Мовчана по фракції Олександр Дубінський звинуватив його в лобіюванні системи “ProZorro.Продажі”, передає “Українська правда” з посиланням на "Інетрфакс-Україна".

За словами Дубінського, під час розгляду законопроекту № 2047 нардепи Мовчан та Заболоцький здійснювали дії на користь комерційних структур. Дубінський  звернувся до Спеціалізованої антикорупційної прокуратури з заявою, у якій  “вказав на можливу корупційну активність ряду депутатів парламенту“. Про це він повідомив на своїй fb-сторінці. 

На що Олексій Мовчан відповів, що філософія системи “ProZorro.Продажі” побудована на принципах конкуренції, яку створюють приватні компанії-майданчики або брокери, що приводять переможця на торги. Якщо вони не будуть отримувати прибутку, то “ProZorro.Продажі” просто перестане функціонувати.

Нагадаємо, що до обрання нардепом Олексій Мовчан працював проектним менеджером ДП «ProZorro.Продажі».

Серед поданих ним запитів – до Міністра юстиції з вимогою відкрити дані Єдиного державного реєстру в повному обсязі. Також долучився до колективного звернення щодо звільнення прокурора Костянтина Кулика. 

На своїй сторінці у Facebook Мовчан говорить про роботу комітетів, про законопроекти, які розглядають, та про передумови та наслідки таких рішень. 

Анастасія Ляшенко власних законопроектів не реєструвала, однак долучилася до 4-х законодавчих ініціатив. Та запропонувала 165 правок, з яких прийняли менше чверті.

Також подала 2 депутатські запити – про загрозу початку опалювального сезону у закладах освіти Оржицького району Полтавської області та про відновлення постачання електроенергії у тому ж районі. Також підписала колективне звернення щодо звільнення прокурора Костянтина Кулика.

На своїй сторінці у Facebook пише про роботу комітетів та прийняті на пленарних засіданнях закони.

Анастасія Ляшенко була однією з 11 депутатів фінансового комітету, яких підозрювали в отриманні хабарів по 30 тис. доларів, як повідомляла “Українська правда”. Причина – голосування за законопроекти, які стосуються електронних майданчиків, що заробляють на посередницьких послугах для оцінщиків майна, і які пов'язують з депутатом Антоном Яценком. Під час засідання 18 жовтня фінансовий комітет не зміг підтримати доопрацьований законопроект про знищення корупційних схем і рекомендувати до першого читання. “Проти” голосувала і Ляшенко. 

Керівник фракції “СН” Давид Арахамія тоді пропонував депутатам пройти детектор брехні. Анастасія Ляшенко на своїй сторінці у Facebook ситуацію прокоментувала так:

Андрій Боблях у Facebook розповідає про роботу в Раді та на окрузі. Проводив опитування серед своїх підписників, як вони ставляться до ринку землі. Доволі часто постить свій блог, який веде у виданні “Полтавщина”. А також робить репости записів колег або Президента.

Працює Боблях у комітеті з питань гуманітарної та інформаційної політики. Подавав депутатський запит щодо “Необхідності проведення службової перевірки діяльності сільського голови села Ковалівка, Полтавського району, Полтавської області Бублика Олександра Васильовича та його брата, народного депутата України VII – VIII скликань Бублика Юрія Васильовича за фактом зловживання владою та службовим становищем”. Боблях пояснив виданню “Коло”, що зробив запит на прохання мешканців Ковалівки. Юрій Бублик, у свою чергу, написав у Facebook, що Боблях “кошмарить” Ковалівську сільраду.

Долучився до 6 законопроектів, серед яких – Про підвищення ефективності роботи Національної суспільної телерадіокомпанії України та Про відзначення пам'ятних дат і ювілеїв у 2020 році. Поправок до законопроектів не подавав.

Костянтин Касай є головою підкомітету з питань тимчасово окупованих територій України. За чотири місяці роботи Ради долучився до написання 6 законопроектів, у тому числі що стосуються вдосконалення процедури публічних закупівель та змін до Закону України "Про протимінну діяльність в Україні". На своїй офіційній сторінці у Facebook пише про роботу на пленарних засіданнях, хоча і не дуже часто. 

Максим Березін у парламенті був найменш активним серед колег із “Слуги народу”. За час роботи Верховної ради ІХ скликання подав 1 запит і був співавтором 2 законопроектів: "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" та “Про удосконалення окремих питань проходження громадянами України військової служби”. Березін власне є головою підкомітету по соціальним питанням у сферах національної безпеки і оборони.

Восени кременчуцькі видання писали про те, що будинок Березіна пікетували представники місцевої організації партії “Свобода”. За їх словами, Березін ніби то обіцяв своїм виборцям у Пирятині (нардеп проживає у Кременчуці, але балотувався в іншому окрузі) не продавати українську землю, але голосував за зняття мораторію. 

Хто отримав компенсацію за житло?

Протягом осені лише двоє депутатів з Полтавщини не отримували відшкодування за житло. Це Олег Кулініч та Максим Березін. Решта шестеро народних обранців за три місяці отримали майже 427 тис. грн.

Читайте також, як полтавські депутати використовують День знань та різдвяно-новорічні свята  для піару. А також про те, як народний депутат Кулініч влаштовує концерти на своєму окрузі.

Головне фото – зі сторінки К. Касая у Facebook