“Бюджетна гречка”: як витрачають депутатські фонди столиці

З депутатських фондів обранці громади можуть роздавати людям перед виборами готівку, що за своєю суттю є непрямим підкупом виборців. Правоохоронцям вони пояснюють, що це просто матдопомога.

Стаття 68 закону "Про місцеве самоврядування в Україні" дає депутатам можливість створювати "цільові", тобто депутатські, фонди. Експерти кажуть, що виникли вони в Києві у 2000-х роках.

"Бо місто мало надлишок бюджетних коштів", – пояснює директор Інституту розвитку територій Юрій Ганущак.

Окремо від фондів фінансується робота депутатських приймалень: гроші передбачено на зарплату двом працівникам, касове обслуговування, оренду приміщення, оплату комунальних послуг і технічне забезпечення. У підсумку кожен столичний обранець щороку розпоряджається загальною сумою близько мільйона гривень.

Ці кошти після затвердження бюджету міста потрапляють на рахунки громадських організацій та благодійних фондів, які виконують функції депутатських приймалень.

Читайте також: День знань, або Піар депутатів Київради на партах, майданчиках і туалетах

Але спершу кожен депутат має скласти план використання бюджетних коштів (напрямки діяльності: освіта, медицина, житлово-комунальне господарство та адресна матеріальна допомога), а після погодити його з міською радою.

Розміри таких фондів у різних містах України неоднакові – що багатше місто, то більший депутатський фонд. Столичний фонд – один із найбільших, і перед виборами його ще збільшують.

Читайте також: Чому так важко знайти порядних депутатів і як це змінити

Парламентські вибори: фонди використали на всі 100%

У столиці депутати найчастіше розподіляють ці кошти на власний розсуд. Так, у Києві більшість обранців віддає їх як соціальну допомогу.

У секретаріаті Київради кажуть, що для виділення грошей депутат повинен аргументувати потреби. У звітах міськради про використання депутатських фондів за дев'ять місяців 2019 року можна побачити, скільки коштів освоїв кожен обранець. 

Усі гроші здебільшого вже втратили ті, хто балотувався до парламенту. Зокрема, це колишні столичні депутати, а нині парламентарі Ігор Кісільов, який пройшов до ВРУ від "Опозиційної платформи – За життя", і його колега з фракції Наталія Приходько. 560 тис. грн зі свого депутатського фонду Кісільов віддав як матдопомогу 399 людям, решту 49 тис. грн – на потреби ЖКГ. Приходько надала допомогу 403 містянам на 510 тис. грн. Ще 97 тис. вона спрямувала на освіту – імовірно, на школу №252, якій допомагала впродовж чотирьох років.

Так само 100% коштів витратив зі свого фонду заступник міського голови – секретар Київради Володимир Прокопів, який висувався в нардепи на мажоритарці від "Європейської солідарності", але програв. Він роздав допомогу 568 людям. Розмір його фонду становив 610 420 грн. Це значно посилило його кампанію. 

Раніше Рух ЧЕСНО писав, що Прокопів увійшов до ТОП-20 за витратами на парламентську кампанію. Тобто додатково з бюджету депутат витратив на виборців суму, еквівалентну 5-й частині його виборчого фонду.

Читайте також: 7 кандидатів-мажоритарників з Києва потрапили до ТОП-20 за витратами на виборчу кампанію

"Я був переконаний у перемозі. Розумів, що маю закрити всі свої обіцянки та зобов'язання перед виборцями, на які й витратив свій фонд. Погоджуюся з тим, що це радянський рудимент і це треба змінювати. Депутат не має підміняти собою роботу соцслужб. Але бувають випадки, коли дійсно людина не може отримати допомогу в соцзахисті. Звісно, це дає перевагу над конкурентами на виборах, але, як показує досвід, ця перевага не є вирішальною”, – говорить Прокопів.

Обранці, які знову балотуються, дуже часто використовують гроші з депутатських фондів як передвиборчу "гречку". Так, 2015 року депутат Київради Олег Костюшко, котрий повторно висувався до ради, роздавав виборцям по 500 грн готівкою.

Те, що можна розцінювати як підкуп виборців, Костюшко вважав за матеріальну допомогу.

Своїм розпорядженням Кличко дозволив виділити на матдопомогу ще 500 тис. грн.

Надавати чи не надавати матеріальну допомогу, мають вирішувати не депутати, а виключно органи соціального захисту, вважає депутат Київради Прохор Антоненко. 

"Є люди, які пишуть заяви всім 120 депутатам", – зазначає Антоненко. 

Більшість чинних депутатів, які не брали участі в парламентських виборах, залишили гроші на грудень. Їм це вигідніше, адже місцеві вибори будуть 2020 року. Куди вони планують витратити ці кошти, відображено в розпорядженнях Віталія Кличка. Одним із них з бюджету було виділено та перераховано до депутатських фондів майже 355 тис. грн. Хтось до кінця року має намір спрямувати ці гроші на спортивний інвентар та меблі, хтось – на придбання новорічних подарунків для школярів і дошкільнят.

Читайте також: Столичний депутат прирівняв себе до Діда Мороза 

Витрачати бюджетні кошти на Новий рік, День знань і піаритися на дітях – це стандартний підхід депутатів.

Лариса Дегтярьова, депутатка з фракції "Солідарність", заступниця голови постійної комісії Київради з питань житлово-комунального господарства на подарунки попросила майже 85 тис. грн.

2019 року вона як самовисуванка балотувалася до Верховної Ради (уперше й невдало). У Facebook є багато світлин, на яких зафіксовано "добрі справи" Дегтярьової: як вона відкриває дитмайданчик, улаштовує свято із солодкою ватою та мильними бульбашками, дарує чашки зі своїм зображенням, пригощає мешканців округу тортиками.

А ще вона катала виборців на катері, як і деякі інші депутати Київради.

Депутати роблять "добрі справи" не від імені Києва, який, власне, сплачує за них, а від себе. Такі іменні таблички можна побачити майже в кожному районі столиці.

"Так, інколи ці кошти допомагають оперативно вирішити ситуації. Приміром, коли в людини сталася пожежа. Інша річ, якщо депутати використовують їх з метою або самопіару, або "махрової корупції", коли гроші списуються під нецільові потреби, а потім з них фінансується депутатська рекламна діяльність", – каже член депутатської групи "Київська команда" в Київраді Костянтин Богатов.

"Депутатські фонди – це пережиток минулого", – додає Богатов.

Що стосується допомоги закладам освіти чи виконання інших комунальних прохань, то їх мешканці також можуть адресувати відповідним установам - районним адміністраціям та управлінням освіти.

А ще громадяни можуть подавати свої ініціативи на конкурс громадських проектів.

Проте самостійно депутати від своїх фондів не відмовляться. Заборонити бюджетне гречкосійство необхідно на законодавчому рівні. Для цього парламентарі мають внести зміни до закону "Про місцеве самоврядування в Україні". 

Рік виборів покаже, як використовуються фонди. І прогнозовано, що 100% коштів будуть витрачені до кінця жовтня 2020 року - до місцевих виборів. Таким чином у обраних депутатів є допоміжне бюджетне фінансування для передвиборчих обіцянок. Інші кандидати в депутати, які балотуватимуться наступного року, не матимуть доступу до бюджетних коштів. Відтак виникають нерівні умови конкуренції.

Детальніше про те, як витрачаються депутатські фонди в інших містах читайте у аналітичній статті Руху ЧЕСНО.