Кнопкодавство — кримінальний злочин. Що варто знати про новий закон

Відтепер за порушення процедури особистого голосування депутату загрожуватиме штраф у розмірі 3-5 тисяч неоподатковуваних мінімумів (51-85 тисяч гривень). Але для цього провину парламентаря необхідно буде спочатку довести в суді. Ще один важливий момент: у разі визнання депутата винним у кнопкодавстві та набрання сили обвинувальним вироком нардеп буде достроково позбавлений мандата (стаття 81 Конституції України).

Однак, слідчим необхідно буде довести, що порушник кнопкодавив навмисно, а не переплутав, наприклад, свою картку з карткою колеги. Покарання передбачене лише для того парламентаря, який натиснув на кнопку голосування замість іншого нардепа; для депутата, який свідомо передав картку колезі для голосування замість нього, санкцію не запровадили.

Зазначимо, що 26 грудня Конституційний суд України визнав неконституційним інший запропонований президентом України Володимиром Зеленським законопроект про дострокове позбавлення депутатського мандата за прогули та "кнопкодавство". Судді КСУ ухвалили, що норма Конституції про особисте голосування на засіданнях парламенту є категоричною вимогою, порушення якої спотворює сутність представницької демократії. Дії депутата всупереч цій вимозі мають спричиняти його відповідальність, тому спробу встановити відповідальність народного депутата України за порушення цього припису можна вважати легітимною. Також зазначається, що запропонований Зеленським законопроект надає суду повноваження лише встановлювати сам факт неособистого голосування, однак автоматична втрата мандата депутатом лише на підставі встановлення судом цього факту безвідносно характеру дій депутата та обставин не відповідатиме вимозі пропорційності. 

За законом №404-IX, Апарат Верховної Ради забезпечує відеофіксацію голосування нардепами під час засідань. Повідомляти головуючому на засіданні про факт кнопкодавства зможуть лише нардепи. У разі отримання такого повідомлення головуючий зупиняє розгляд питань порядку денного та перевіряє присутність у залі депутата, за якого кнопкодавили. Якщо цей нардеп відсутній, його картку вилучають, а пропозицію, яку ставили на голосування останньою, переголосовують. Після цього головуючий доручає Апарату ВРУ підготувати повідомлення про факт кнопкодавства для подальшого направлення його до Державного бюро розслідувань. Але тут варто пам'ятати, що за законом №2237 про обмеження депутатської недоторканності, котрий набрав чинності 1 січня 2020 року, внести дані до ЄРДР для притягнення нардепа до кримінальної відповідальності зможе лише генеральний прокурор.

Крім того, в новому законі також передбачено, що акредитований при парламенті журналіст, котрий зафіксував ймовірне кнопкодавство, має право звернутися до Апарату з відповідною заявою, додавши до неї фото- або відеодокази. Проте у законі не сказано, чи повинен Апарат якось реагувати на ці заяви.

Під час підготовки законопроекту 2148 до другого читання Рух ЧЕСНО закликав профільний комітет підтримати поправку, яка б зобов‘язала керівництво або Апарат ВРУ реагувати на повідомлення журналістів про факти кнопкодавства. Головний аргумент на користь цієї норми — близька до нуля ймовірність того, що нардепи публічно заявлятимуть про кнопкодавство своїх колег.

Нагадаємо, під час ухвалення криміналізації кнопкодавства у другому читанні та в цілому законопроект підтримали 261 депутат. Жодного голосу “за” не дали фракції “Європейська солідарність” та “Опозиційна платформа - За життя” й група “За майбутнє”.

Під час обговорення законопроекту нардеп від “Голосу” Андрій Осадчук, представники “Європейської солідарності” Микола Княжицький та Руслан Князевич і депутат від “Батьківщини” Вадим Івченко наголосили на тому, що запровадження сенсорної кнопки було би більш ефективним методом запобігання кнопкодавству, аніж кримінальне покарання. Водночас голова профільного підкомітету Олександр Бакумов (“Слуга народу”), який доповідав щодо законопроекту, заявив, що внесення змін до Регламенту Верховної Ради про увімкнення сенсорної клавіші “паралізує роботу парламенту”, тому що “зараз запустити цю систему технічно неможливо”.

Громадський рух ЧЕСНО наголошує, має сумніви  щодо того, чи принесе бажаний ефект криміналізація кнопкодавства. Адже, по-перше, слідству потрібно буде довести, що нардеп дійсно кнопкодавив та робив це свідомо й навмисно. По-друге, якщо справа таки дійде до суду, процес її розгляду може тривати роками (оскільки ще є апеляційна й касаційна інстанції).

Саме тому Рух ЧЕСНО закликає насамперед запобігати кнопкодавству, а не карати за це, та пропонує парламенту розглянути можливість запровадження сенсорної кнопки для голосувань. Поки у Верховній Раді ніяк не можуть запровадити сенсорну клавішу, ця система вже 4 роки успішно працює в Київській міській раді, а віднедавна й у Вінницькій облраді.

Разом із тим, поки не буде запроваджено технічне рішення, яке унеможливить кнопкодавство у парламенті, Рух ЧЕСНО продовжить слідкувати за ходом голосувань та у випадку виявлення фактів кнопкодавства використовуватиме надану законотворцями можливість повідомляти про випадок Апарат, Державне бюро розслідування, а також докладно інформуватиме суспільство про хід такого розгляду правоохооронцями та судом.