Під час реєстрації народних депутатів на першому пленарному засіданні Верховної Ради у 2020 році у вівторок, 14 січня, позафракційні народні депутати Вадим Новинський та Дмитро Шпенов кнопкодавили.
На відео реєстрації видно, як нардеп Вадим Новинський натискає кнопку на своєму місці, а після того натискає кнопку на пульті колеги Муси Магомедова. Останній згодом добігає до місця, однак на табло голосування системи “Рада” видно, що кнопку “за” на пульті Магомедова вже натиснули.
У свою чергу, нардеп Дмитро Шпенов зареєстрував себе та відсутнього в ту мить колегу Дмитра Шенцева.
У Верховній Раді попереднього скликання ЧЕСНО також піймав нардепа Шпенова на порушенні особистого голосування.
Нагадаємо, що зовсім скоро кнопкодавство стане кримінальним правопорушенням. 13 січня президент України Володимир Зеленський підписав закон №2148 щодо забезпечення особистого голосування народними депутатами на пленарних засіданнях парламенту. Акт набере чинності наступного дня після дня його офіційного оприлюднення. Зміни передбачають, що за порушення процедури особистого голосування депутату загрожуватиме штраф у розмірі 3-5 тисяч неоподатковуваних мінімумів (51-85 тисяч гривень). Але для цього провину парламентаря необхідно буде спочатку довести в суді. Ще один важливий момент: у разі визнання депутата винним у кнопкодавстві та набрання сили обвинувальним вироком нардеп буде достроково позбавлений мандата (стаття 81 Конституції України).
Однак, слідчим необхідно буде довести, що порушник кнопкодавив навмисно, а не переплутав, наприклад, свою картку з карткою колеги. Покарання передбачене лише для того парламентаря, який натиснув на кнопку голосування замість іншого нардепа; для депутата, який свідомо передав картку колезі для голосування замість нього, санкцію не запровадили.
За новим законом, Апарат Верховної Ради забезпечує відеофіксацію голосування нардепами під час засідань. Повідомляти головуючому на засіданні про факт кнопкодавства зможуть лише нардепи. У разі отримання такого повідомлення головуючий зупиняє розгляд питань порядку денного та перевіряє присутність у залі депутата, за якого кнопкодавили. Якщо цей нардеп відсутній, його картку вилучають, а пропозицію, яку ставили на голосування останньою, переголосовують. Після цього головуючий доручає Апарату ВРУ підготувати повідомлення про факт кнопкодавства для подальшого направлення його до Державного бюро розслідувань. Але тут варто пам'ятати, що за законом №2237 про обмеження депутатської недоторканності, котрий набрав чинності 1 січня 2020 року, внести дані до ЄРДР для притягнення нардепа до кримінальної відповідальності зможе лише генеральний прокурор.
Читайте також: Кнопкодавство стане кримінальним злочином: що варто знати про новий закон
У новому законі також передбачено, що акредитований при парламенті журналіст, котрий зафіксував ймовірне кнопкодавство, має право звернутися до Апарату з відповідною заявою, додавши до неї фото- або відеодокази. Проте у законі не сказано, чи повинен Апарат якось реагувати на ці заяви.
Під час підготовки законопроекту 2148 до другого читання Рух ЧЕСНО закликав профільний комітет підтримати поправку, яка б зобов‘язала керівництво або Апарат ВРУ реагувати на повідомлення журналістів про факти кнопкодавства. Головний аргумент на користь цієї норми - близька до нуля ймовірність того, що нардепи публічно заявлятимуть про кнопкодавство своїх колег.
Криміналізація кнопкодавства, яку вже підписав президент Володимир Зеленський, ще не опублікована у офіційній газеті “Голос України”, тому закон не набув чинності і депутати-кнопкодави не понесуть жодної відповідальності за скоєне правопорушення.
Поділитись