Громадський рух ЧЕСНО зібрав ТОП-10 "гарячих точок" столиці, де громада протистояла забудовникам. У більшості з них остаточну крапку ще не поставлено, кияни судяться й організовують протести.
Із двома забудовниками Київрада не подовжила договори оренди, а із забудовниками зеленої зони на Осокорках та Гірки Крістера – розірвала.
Будинок біля Софії вимагають демонтувати
Кияни протягом 11 років чинять спротив забудові в буферній зоні Софії Київської. Цьому об'єкту наразі загрожує вилучення зі списку Світової спадщини ЮНЕСКО через незаконне будівництво ЖК "Фреско Софія".
Висотність зазначеного житлового комплексу на 5 поверхів перевищує дозволену для будинків в історичному ареалі Києва. Сусідні будівлі, що мають статус пам'ятки архітектури, уже руйнуються.
Міська влада зобов'язала забудовника демонтувати зайві поверхи, але він не має наміру це робити. Читайте детальніше.
Вулиці часів Київської Русі руйнуються на Поштовій
У грудні 2019 року громада домоглася в суді скасування містобудівних умов, наданих забудовнику Поштової площі – ТОВ "Хенсфорд-Україна". Два департаменти КМДА не були на боці містян, а захищали в судових процесах інтереси забудовника.
Громадськість виступила проти зведення на Поштовій площі торговельно-розважального центру замість реконструкції розв'язки. Під час археологічних досліджень на цій території було виявлено унікальні артефакти часів Київської Русі. У травні 2019 року Поштова площа набула статусу пам'ятки археології та історії національного значення. Кияни наполягають на збереженні знахідок на місці шляхом створення там музею.
Станом на грудень 2019 року Музей на Поштовій перебуває в аварійному стані, без електрики та ефективного дренажу. Він функціонує лише завдяки активістам і небайдужим киянам, які влаштовують там екскурсії для всіх охочих. Про аварійний стан площі свідчать деформації підпірної стінки під землею та тріщини й провалини на поверхні. Читайте детальніше.
Протасів Яр: чому мовчить Зеленський?
У столичному урочищі Протасів Яр будують ЖК "Турбійон". Забудовник, ТОВ "Дайтона груп", пов'язаний з Геннадієм Корбаном, колишнім заступником очільника Дніпропетровської ОДА Ігоря Коломойського.
Місцеві мешканці намагаються завадити забудові. Замість парку там мають з'явитися 3 висотки. Голові ініціативної групи Роману Ратушному погрожували викраденням і фізичним знищенням. Зокрема, за словами активіста, погрози лунали від Корбана особисто, хоча він це спростовував, та, як твердить активіст, від заступника голови Офісу президента, адвоката, депутата Дніпропетровської облради Андрія Смирнова.
Рух ЧЕСНО під час прес-марафону звернувся з цього питання до Володимира Зеленського, і він пообіцяв розібратись у ситуації. Наприкінці жовтня Рух ЧЕСНО написав відповідний запит. Але станом на грудень 2019 року відповіді від прес-секретарки президента Рух ЧЕСНО так і не отримав.
Ратушному вдалося побачитися з президентом 6 грудня під час зустрічі зі студентами, яких побили "беркутівці" на Майдані 2013 року.
За словами активіста, Зеленський не планує вникати в це питання, а щодо погроз Ратушному з боку заступника голови Офісу президента гарант Конституції заявив, що Смирнов погрожував до призначення його на цю посаду.
Кримінальне провадження за фактом погроз досі не відкрили, заяву на ім'я генерального прокурора потерпілий написав 7 жовтня 2019 року.
Будівництво призупинене за приписом ДАБІ, який забудовник оскаржує в суді, але квартири в ЖК вже продаються. Читайте детальніше.
Забудова Кловського схилу
14 листопада депутати Київради вирішили не продовжувати договір оренди з ТОВ "Будінформ", яке має намір побудувати на Кловському схилі висотку.
Співзасновником цієї компанії є гречкосій, кнопкодав, екс-регіонал, а нині нардеп-мажоритарник Віктор Бондар.
Мер Києва Віталій Кличко наголосив, що не готовий "отримувати лайно" через те, що центр столиці знову забудовують.
На Кловському схилі планували звести 35-поверхівку з підземним паркінгом на 4 поверхи впритул до Олександрівської лікарні та житлових будинків. Будівельна техніка їздила через територію лікарні, яка є пам'яткою архітектури місцевого значення.
Місцеві активісти зупиняли транспорт, викликали поліцію та протистояли молодикам спортивної статури, котрі охороняли будівництво.
"Зараз на території лікарні є вагончик, ходять охоронці спортивної зовнішності та будівельники. Будівництво не ведеться. Забудовник оскаржує в суді рішення Київради про відмову в продовженні оренди землі. Проти мене відкрили кримінальне провадження: мені надійшов лист про те, що мене звинувачують у хуліганстві, ймовірно, через те, що я активно виступаю проти незаконного будівництва", – розповідає киянка Юлія Діденко.
Замість пам'ятки на Подолі – торговельний центр
Історичну будівлю XIX століття на вул. Хорива в центрі Києва планують знести, а на її місці побудувати офіси з паркінгом. Подільська РДА визнала ці споруди аварійними ще 2007 року та шукала інвесторів для реконструкції.
Будинки погодилося реставрувати ПП "Конвалія-нерухомість" ще 10 років тому.
Забудовники твердять, що квартири були буцімто в жахливому стані й усі 47 родин самі погодилися на відселення. Саме так приватне підприємство стало власником усієї будівлі.
Тепер забудовник, якщо отримає згоду від Київради, зможе забудувати 31 сотку в історичному центрі столиці. Це типова схема забудовників.
Споруда на Хорива, 2 набула статусу пам'ятки архітектури місцевого значення 5 років тому.
Забудовник каже, що так йому помстилися, бо він начебто відмовився давати хабаря. Два роки тому, попри наданий будинку статус, його почали руйнувати.
Киянин Дмитро Перов звернувся до поліції, яка відкрила кримінальне провадження, аби захистити історичну будівлю в центрі міста.
Після того, як Перов оприлюднив на особистій сторінці у Facebook інформацію про свою заяву та дав інтерв'ю Руху ЧЕСНО, його побили неподалік власного будинку.
Постійна комісія Київради з питань торгівлі, підприємництва та регуляторної політики на чолі з Олександром Бродським ("Єдність") у жовтні 2019 року дозволила забудовнику взяти зазначену ділянку землі в оренду й розпочати "реконструкцію".
Активісти вимагають від підприємців збереження будівель на вул. Хорива зі статусом пам'яток архітектури, але ПП "Конвалія-нерухомість" у суді першої інстанції домоглося скасування цього статусу. Утім, судова тяганина триває. Читайте детальніше.
Екопарк "Осокорки" забудовують
Верховний Суд не задовольнив позов громадської організації "Екопарк Осокорки" до Державної архітектурно-будівельної інспекції та дозволив ТОВ "Контактбудсервіс" зведення електричної підстанції у прибережній зоні озера Небреж.
Забудовники вже поставили паркан, яким перегородили підхід до озера, завезли на територію будівельну техніку, котру охороняють молодики спортивної зовнішності.
Місцевого мешканця Іллю Станіславського побили охоронці, коли він фотографував будівництво.
На початку 2019 року Київська міська рада підтримала у другому читанні рішення про розірвання договору оренди із забудовником. Той у суді оскаржує це рішення.
Будівництво підстанції – це перша черга спорудження ЖК "Патріотика на озерах". Другою чергою забудовник планує звести на пісках між озерами Небреж і Тягле 43 багатоповерхові житлові будинки.
Активісти твердять, що ці землі є зоною охоронюваного ландшафту, а, згідно з Генпланом міста, вони є зоною загального користування, тож будувати там не можна.
"На підставі нововиявлених обставин ми готуємо позов про скасування дозволу на будівництво. Уся будтехніка їде через центральний колектор технічним переїздом, який вичерпав свій строк експлуатації. Колектор уже зараз просів на півметра. Унаслідок цього може виникнути техногенна катастрофа, оскільки цей колектор, який іде на Бортницьку станцію аерації, обслуговує не лише столицю, а й ще близько 10-ти міст-супутників Києва", – розповідає активіст Максим Стравінський.
Крістерова Гірка
Кияни виступають проти забудови парку "Крістерова Гірка" в Подільському районі Києва, де забудовник ТОВ "Будінвест КМ" неправомірно вирізав для зведення висотки вже 300 дерев.
Місцеві мешканці 5 разів перекривали дорогу поблизу парку, вимагаючи в Київради розірвати договір оренди із забудовником.
У грудні 2019 року міськрада таки розірвала цей договір. Проект відповідного рішення подала голова фракції "Самопоміч", депутатка Київради Наталія Манойленко.
Активісти створили петицію про заборону вирубування дерев у парку, яку було взято до розгляду у квітні 2018 року. Містяни скаржилися, що забудовник звів паркан навколо значної частини парку, вирубав там дерева та знищив дитячий майданчик.
Після розірвання договору оренди паркан демонтували.
Оболонці проти висоток замість басейну
На Оболоні мешканці виступають проти нового Детального плану території, яким передбачене будівництво трьох багатоповерхівок на місці спорткомплексу "Акваріум".
Рішенням Київради від 7 квітня 1980 року земельну ділянку площею 1,2 га, на якій зараз міститься басейн, виділили Республіканському товариству рятування на водах для спорудження на ній школи з плавання.
1989-го за членські внески товариство збудувало водноспортивний комплекс для навчання населення плавання та підготовки професійних водних рятувальників. 1998 року споруда, що належала громаді Києва, опинилась у колективній власності ТОВ "Інтерспорт".
Зараз власники хочуть змінити цільове призначення землі й побудувати на місці басейну висотки.
У грудні кияни прийшли пікетувати захід, на якому міський голова Віталій Кличко презентував новий Генеральний план міста Києва.
"Була інформація, що забудова на Оболоні буде гектарами, тож прийшли сказати, що ми проти забудови території басейну. Зараз він не працює, опинився в оренді у приватного підприємства, яке хоче змінити цільове призначення цієї землі й побудувати три висотки на 28 поверхів", – розповідає мешканка Оболоні Анна Коломієць.
Труханів острів – у приватну власність
У червні Київрада планувала передати земельну ділянку на острові Труханів приватній фірмі.
ТОВ "Світ природи", засновником якого є народний депутат ВРУ IV скликання від СДПУ(о) Олег Немировський, просило в Київради для рекреаційних цілей більш ніж пів гектара заповідної території на вул. Труханівській, 1.
На цій ділянці розташовані будівля площею 911 кв.м, гаражні бокси на 303,1 кв.м, барбекю-зона на 30,1 кв.м, які належать заявникові на підставі рішення Господарського суду м. Києва.
Орієнтовна площа під забудовою – близько 20%.
2012 року журналісти програми "Гроші" дізналися, що народний депутат від "Партії регіонів" Дмитро Шенцев мав там громадську приймальню.
Голова земельної комісії Київради, депутат від "Солідарності" Олександр Міщенко запевнив, що спеціальна комісія перевірить законність будівель на Трухановому острові й, якщо з'ясує, що їх збудували без дозволів, їх буде знесено.
У зв'язку з тим, що Київрада не засідала майже пів року, це питання не розглядалося. Читайте детальніше.
Укріплення озера Глинка для забудовника
На березі озера Глинка в Печерському районі Києва розпочалося будівництво 34-поверхового будинку.
Його зводять упритул до вже існуючих будівель на бульварі Дружби Народів, на зсувонебезпечному схилі, що загрожує життю місцевих мешканців.
На укріплення берегів озера Київрада вже виділила майже 30 млн грн і ще планує надати 111 млн грн.
Це еквівалент вартості трьох нових дитсадків. Депутати міськради твердять, що укріплення насправді не було. За бюджетні гроші здійснили благоустрій території, аби полегшити продаж квартир.
Зсув ґрунту може пошкодити тепломагістралі, які опалюють три райони Києва: Шевченківський, Голосіївський та Печерський. На будинках старого житлового фонду під час будівництва з'явилися тріщини та були встановлені маяки. Читайте детальніше.
Нагадаємо, новий проект Генплану Києва передбачає спорудження величезної кількості висоток – у середньому 1200 багатоповерхівок на 25 поверхів кожна.
Поділитись