Верховна Рада – 9: як голосували 2019 року

Як брали участь у голосуваннях

Найвищий відсоток участі в голосуваннях належить нардепам від "Слуги народу" – близько 85% (від 1690 голосувань загалом). Найбільше неголосувань (були відсутні під час засідань або не голосували) було в депутатів із фракції ОПЗЖ – приблизно 60%. 

Читайте також: Бойкотуюча опозиція: як голосує та що пропонує фракція ОПЗЖ

Щодо розподілу голосів, то нардепи з монокоаліції натискали на кнопку "за" під час 61,9% голосувань, на другому місці зі значним відривом опинилася фракція "Голос" – її представники голосували позитивно у 39,4% випадків. Найменше "за" голосували члени фракції ОПЗЖ (близько 20%). 

Найчастіше "проти" голосували депутати з фракції "Голос" – у 6,4% випадків, найменше – з груп "За майбутнє" та "Довіра" (лише 0,6%). Фракція Святослава Вакарчука також найбільше утримувалася під час голосувань – майже 27%. 

Зауважимо, що до цього переліку з 1690 голосувань входять голосування за організаційні питання та законодавчі ініціативи. 

Голосування за проекти законів 

За час своєї роботи Верховна Рада 9-го скликання голосувала саме за проекти законів 1279 разів (або 1513 разів за законодавчі ініціативи в цілому). Якщо брати до уваги тільки голосування за законопроекти, то фракція "Слуга народу" голосувала "за" в 54% випадків – на 8% менше, ніж на попередньому графіку, де враховувалися всі голосування. Друге місце посідають фракції "Європейська солідарність" (40,7%) і "Голос" (40,4%). У межах 35-40% голосувала "за" решта фракцій і груп, окрім ОПЗЖ. 

За проекти законів "проти" найчастіше голосували фракції "Голос" (6,9%) та ОПЗЖ (5,3%). Найменший спротив притаманний групам "Довіра" й "За майбутнє" (близько 0,5%). 

Найменший розмах голосувань "за" властивий фракції "Голос": різниця між мінімальним і максимальним голосуваннями становить близько 30%.

Щодо скандалів, то 15 листопада фракція "Слуга народу" вперше виключила зі свого складу народних депутатів – Анну Скороход та Антона Полякова. Полякова начебто виключили через порушення домовленості "слуг" про спільне голосування за "чутливі" питання. Крім того, на засіданнях фракції він конфліктував з керівництвом, на одному із засідань посварився з главою Офісу президента Андрієм Богданом, який дорікнув йому тим, що депутат дозволяє собі пропускати засідання.

Голова фракції Давид Арахамія під час виступу в сесійній залі перед голосуванням звинуватив Анну Скороход у пропонуванні хабарів депутатам. Він також твердив, що Скороход лобіює в Раді інтереси "конкретних олігархічних груп". 

Утім, як показують дані, голосування Скороход і Полякова не надто відрізнялися від голосувань інших "слуг народу". 

Голосування за рубриками та головними комітетами

Від початку роботи ВРУ 9-го скликання відбулося 1279 голосувань саме за проекти законів. 

Що стосується кількості голосувань, то в рубриці "правова політика" відбулося найбільше голосувань – 453, найменше було в рубриці "багатосторонні міжнародні угоди" – 7; "двосторонні міжнародні угоди" – 16, "безпека й оборона" – 32, "соціальна політика" – 53, "державне будівництво" – 64. Відтак остаточні висновки щодо голосувань за цими рубриками робити зарано. 

Галузевий розвиток охоплює широкий спектр питань – це голосування за такими головними комітетами, як державна влада й самоврядування, економрозвиток, екологія тощо. 

Зауважимо, що на графіку відсутня така рубрика, як "гуманітарна політика", оскільки з цього блоку питань станом на 20 грудня ще не було голосувань. 

Показовим є голосування фракції "Слуга народу" за законопроекти напрямку "правова політика" (37,8%), де відбулося найбільше голосувань (453). Це найнижчий показник підтримки з-поміж усіх рубрик. Нардепи зі "Слуги народу" також найчастіше утримувалися під час голосувань з цього блоку питань (35%). Така поведінка характерна представникам "Слуги народу" й під час голосувань за законопроекти, де головним є Комітет ВРУ з питань правової політики. Зауважимо, що цей комітет очолює Ірина Венедіктова з фракції "Слуга народу". 

Найбільш протестними ("проти") були голосування "Європейської солідарності" та "Голосу" у сфері державного будівництва – приблизно 21,6-21,8%. 

На цьому ж графіку видно, що ОПЗЖ найменше голосів "за" (4,4%) віддавала з питань безпеки й оборони. Про те, як голосували в ОПЗЖ, читайте докладніше в матеріалі "Бойкотуюча опозиція: як голосує та що пропонує фракція ОПЗЖ". 

Якщо проаналізувати голосування за проекти законів відповідно до головного комітету, то вийде, що найбільше нардепи підтримували законопроекти від комітетів фінансів і податків, правоохоронного та з правової політики. 

За законопроекти, де головним був комітет з питань правової політики, нардепи зі "Слуги народу" віддавали голоси під час 24% голосувань. Це найменший показник з-поміж усіх голосувань відповідно до головного комітету (про причини читайте далі в тексті). Низьким є також показник голосувань монокоаліції за головним комітетом з питань енергетики та ЖКГ – близько 32%. Третє місце з найнижчої підтримки "слуг народу" посідають антикорупційний комітет (38,5%) і комітет з питань правоохоронної діяльності (39,1%). 

А от "Європейська солідарність" найбільше голосувала за законопроекти від комітету з правової політики (63%), на другому місці – правоохоронний комітет (53,2%). 

Якщо проаналізувати голосування за питання від фінансового комітету, яких було найбільше, то найчастіше "за" голосували нардепи зі "Слуги народу" (59%), на другому місці зі значним відривом – фракція "Голос" (40%). Щодо правоохоронного комітету, то там картина така: "Європейська солідарність" голосувала "за" в 53% випадків, група "Довіра" – у 43%, фракція "Батьківщина" – у 40%, "Слуга народу" – у 39%.

Фракція "Голос" найбільше підтримувала законопроекти, де головними були комітети з питань інтеграції України з Європейським Союзом (75,4%), прав людини (75%), зовнішньої політики та міжпарламентського співробітництва (73,6%); найменше голосів віддала за законопроекти від комітету з енергетики та ЖКГ (17%). 

Голосування за підписані президентом законопроекти 

Станом на 25 грудня 103 ухвалені парламентом законопроекти були підписані президентом. 

Найбільше законів підписано, де головним було визначено комітет з питань фінансів, податкової та митної політики – 16, економічний комітет – 14, комітет з правоохоронної діяльності – 10. Щодо рубрик, то найбільше змін зазнала економічна політика – 35 законів стосуються саме цієї сфери. На другому місці – правова політика (26 законів).

Читайте також: Підсумки 2019 року: за що голосували депутати Верховної Ради 9-го скликання

У результаті пофракційного аналізу голосувань за вже підписані президентом закони помітно, що в середньому нардепи зі "Слуги народу" голосували лише на два-три відсотки краще, ніж фракції "Європейська солідарність" і "Голос". Якби ми не знали про існування монокоаліції у Верховній Раді, то з цього графіку можна було б зробити висновок про коаліцію з трьох фракцій. Зауважимо, що тут радше йдеться про просідання голосувань представників "Слуги народу". 

Під час розгляду проектів цих законів у Верховній Раді відбулося 806 голосувань. Водночас зазначимо, що, якщо розподілити голосування відповідно до головного комітету, то за декількома комітетами було недостатньо голосувань, аби робити якісь висновки. Так, за аграрним комітетом і комітетом з прав людини й деокупації поки що є тільки по одному голосуванню, за екологічним комітетом – три, з цифрової трансформації – чотири, інтеграції з ЄС – сім, зовнішньої політики – 10, транспортним комітетом – 12, із соцполітики – 14. Понад 100 голосувань відбулось у правоохоронному комітеті – 139, з правової політики – 117, фінансів і податків – 112. 

Найактивніше з фракції "Слуга народу" голосували нардепи Ігор Копитін, Олександр Мережко та Володимир Захарченко – вони не пропустили жодного голосування за нині вже чинні закони. 

Найменш активним і найбільш опозиційним у фракції "Слуга народу" залишається депутат Олександр Дубінський – він голосував "за" лише в 19% випадків. Також він має найнижчий рівень участі в голосуваннях. 

Зауважимо, що виключена з фракції Скороход підтримувала проекти законів у 52% голосувань, а Поляков – у 45%. 

"Слуги народу" майже не голосують "проти" тих питань, де набирається 226 і більше голосів (інтерпретуємо це як підтримку монокоаліції). 

Проте є й винятки. Наприклад, один з найбільших групових спротивів у "Слузі народу" був під час голосування за поправку №7 до держбюджету (№2283). Тоді "проти" проголосували Юрій Арістов, Микола Задорожній, Павло Павліш, Орест Саламаха й Олександр Трухін. Поправка стосувалася бюджету Києва. 

Чотири нардепи – Максим Бужанський, Анна Скороход (тоді ще була у фракції "Слуга народу"), Юлія Яцик, Валерій Стернійчук – голосували "проти" законопроекту про втрату чинності ЗУ "Про перелік об'єктів права державної власності, що не підлягають приватизації" (№1054-1). А такі депутати, як Дубінський, Зіновій Андрійович, Олег Колєв, Вікторія Подгорна, утрималися. 

З-поміж позафракційних найменше за нині вже чинні закони голосував Андрій Деркач (4%), а з групи "За майбутнє" – Антон Яценко (4%).

Фракцію ОПЗЖ умовно можна поділити на нардепів, які цілком пішли в заперечення (відсутні на засіданнях) і майже не голосують, а також активних депутатів. Ще з Верховної Ради 8-го скликання традиційно більшість часу відсутній Вадим Рабінович (голосував "за" тільки у 2%, або 36-ти випадках) – його не було під час 63% голосувань за наразі вже ухвалені закони. Такий самий рівень пропусків мав Дмитро Ісаєнко (голосував у 16% випадків).

Рабінович голосував "за" 15 питань, які набирали від 226 голосів. Це, зокрема, і голосування за закон №2047-д щодо майданчиків. 

Юрій Бойко не голосував (його картка була вставлена, але дії не відбувалися) під час 91% засідань. 

З активної групи депутатів ОПЗЖ найбільше голосували "за" закони Наталія Приходько (43%), Валерій Гнатенко (41%), Юрій Загородній (41%) і Григорій Мамка (39%). Вони ж входять до списку тих, хто найчастіше брав участь у голосуваннях. 

Впадає в око те, що фракція "Слуга народу" найменшу кількість голосів віддала за законопроекти, де головним було визначено комітет з питань правової політики, – лише 13,5%. Водночас найбільше голосів за цим комітетом віддала фракція "Європейська солідарність" – 71,2%. 

Такий низький показник пояснюється тим, що фракція "Слуга народу" не підтримала більшість поправок (101-ну) до законопроекту №1008 щодо діяльності органів суддівського врядування. До речі, до цього закону підтримали лише одну поправку – №195 від Руслана Стефанчука (про це читайте далі).

Підтримку більшості за комітетом із правової політики здобули 15 голосувань. Найбільше голосів набрало вересневе рішення про зняття депутатської недоторканності. 

Окрім правової політики, є ще два комітети, чиї законопроекти фракція "Слуга народу" не схильна підтримувати (за винятком тих, де відбулося обмаль голосувань): комітет з питань правоохоронної діяльності (36,3%), котрий очолює нардеп зі "Слуги народу" Денис Монастирський, і комітет з питань антикорупційної політики (37,8%), очільницею якого є Анастасія Красносільська зі "Слуги народу". 

Голосування за поправки

Загалом відбулося 620 голосувань за поправки (449 – за тими законопроектами, які стали законами), з яких понад 225 голосів отримали 84 рішення (62 – за нині вже ухваленими законами). Пофракційне голосування та рівень підтримки фракцій і груп різняться залежно від того, чи було схвалено поправку (тобто віддано за неї від 226 голосів). 

Наприклад, зростання підтримки фракції "Слуга народу" з майже 16% до 88% під час голосувань за поправки, які набрали більш ніж 226 голосів. 

Проголосовані поправки не завжди надходили від депутатів з монокоаліції. 

З-поміж ухвалених законів найбільше голосів (337) одержала поправка №118 (недопущення збільшення перевіряльних органів) до закону №2172 від нардепа Тараса Батенка ("За майбутнє"). 

Схожа історія щодо поправки №121 (325 голосів) до цього самого законопроекту від Вадима Івченка ("Батьківщина"): комітет її не врахував, але не заперечував проти врахування її під час голосування.

На другому місці – поправка №1 до закону "Про Державне бюро розслідувань", що стосується справ Майдану. 

На 3-му місці (330 голосів) – поправка №664 до законопроекту, який скасував "майданчики Яценка". "Економічна правда" зазначала, що ця поправка від депутата Олексія Гончаренка ("Європейська солідарність") передбачає безкоштовний доступ, внесення до єдиної бази та перевірку інформації.

Також серед "топових" голосувань були поправки Ольги Бєлькової з "Батьківщини" (№126 до законопроекту №2239-1); Сергія Власенка з "Батьківщини" (№205 до закону №1009); Григорія Мамки з ОПЗЖ (№111 і №168 до закону №1009); Сергія Алєксєєва з фракції "Європейська солідарність" (№107 до закону №1009); Олега Макарова з "Голосу" (№172 до закону №1009). 

Найчастіше поправки, що набрали понад 226 голосів, в унісон зі "Слугою народу" підтримувала фракція "Голос" (52% від 84 голосувань), найрідше – ОПЗЖ (15%), але її рівень підтримки практично не змінюється, незалежно від того, проходить поправка чи ні.

У "Слузі народу" 16 нардепів проголосували "за" всі 84 поправки. Найменше підтримували поправки, які набрали від 226 голосів, Ігор Васильковський (33%), Олександр Дубінський (35%), Максим Бужанський (39%).

Жодного разу за "поправки більшості" не проголосували Вадим Рабінович і Юрій Солод з ОПЗЖ. 

Найбільше поправок (103 рази) голосували до законопроекту №1008 щодо діяльності органів суддівського врядування. На другому місці – законопроект №2490-1 (67 голосувань) стосовно забезпечення конституційних принципів у сферах енергетики та комунальних послуг, на третьому – №1009 (45 голосувань) щодо вдосконалення окремих положень кримінального процесуального законодавства. 

До законопроекту №1008 підтримку здобули тільки дві поправки – №195 (303 голоси) і №285 (268 голосів). Поправку №195 Руслана Стефанчука повертали та проголосували з другої спроби, спершу "Слуга народу" дала лише один голос. 

Авторство поправки №285 належить Максиму Бужанському, якого часто згадують у контексті "групи Коломойського". У стенограмі зазначено, що комітет спочатку відхилив цю поправку, але на день голосування вже не заперечував проти її ухвалення. Сам нардеп називав її технічною. 

У результаті аналізу голосувань за поправки відповідно до головного комітету, до якого належав законопроект, також помітно коливання між ухваленими й неухваленими поправками. 

Однак зауважимо, що відбулося тільки одне голосування за поправку, котра має стосунок до освітнього комітету; по три – за поправки від комітету з правової політики, комітету із соцполітики та регламентного комітету, від бюджетного комітету – 4 голосування, антикорупційного комітету – 5, з фінансів і податків – 7, з енергетики – 9, з місцевого самоврядування – 11, з економічного розвитку – 16, з правоохоронної діяльності – 22.

Рівень голосувань "за" поправки, підтримані від 226 голосами (тобто фактично монокоаліцією), депутатами з фракції "Слуга народу" є досить високим: мінімально – 82% (за питання від комітету із соцполітики), максимально – від енергетичного комітету (92%), правової політики (90%), фінансів і податків (89%). 

Щодо освітнього комітету йдеться про голосування за поправку №2 Інни Совсун та Наталії Піпи до законопроекту про вдосконалення освітньої діяльності у сфері вищої освіти (№2299). Комітет її підтримав. 

Рух ЧЕСНО також опублікував дайджест про нардепів-кнопкодавів ВРУ 9-го скликання. Щонайменше 15 депутатів кнопкодавили 45 разів за період роботи парламенту нинішнього скликання. Кнопкодавів зафіксували під час голосувань за вісім законопроектів, а також за процедурні рішення та під час реєстрації на пленарних засіданнях. 

Про те, які закони було ухвалено, читайте в матеріалі "Підсумки 2019 року: за що голосували депутати Верховної Ради 9-го скликання"

Методологія: усі результати поіменних голосувань народних депутатів узято з Порталу відкритих даних Верховної Ради. Зауважимо, що наразі неможливо відстежити відсутність депутата з поважних причин. Цю інформацію прибрали 1 листопада 2019 року.