Кнопкодавство стане кримінальним злочином: що варто знати про новий закон

За порушення процедури особистого голосування депутату загрожуватиме штраф у розмірі 3-5 тисяч неоподатковуваних мінімумів (51-85 тисяч гривень). Але для цього провину парламентарія необхідно буде спочатку довести в суді. Ще один важливий момент: у разі визнання депутата винним у кнопкодавстві та набрання сили обвинувальним вироком нардеп буде достроково позбавлений мандата (стаття 81 Конституції України).

Під час обговорення законопроекту нардеп від “Голосу” Андрій Осадчук, представники “Європейської солідарності” Микола Княжицький та Руслан Князевич і депутат від “Батьківщини” Вадим Івченко наголосили на тому, що запровадження сенсорної кнопки було би більш ефективним методом запобігання кнопкодавству, аніж кримінальне покарання. Водночас голова профільного підкомітету Олександр Бакумов (“Слуга народу”), який доповідав щодо законопроекту, заявив, що внесення змін до Регламенту Верховної Ради про увімкнення сенсорної клавіші “паралізує роботу парламенту”, тому що “зараз запустити цю систему технічно неможливо”.

Варто зауважити, що у ВРУ 8-го скликання Княжицький та Князевич були представниками “Народного фронту” та “Блоку Петра Порошенка” відповідно, котрі упродовж майже п’яти років як “фракції влади” не вжили жодних кроків для запровадження сенсорної кнопки.

Що варто знати про ухвалений закон:

У Кримінальному кодексі України з'явиться стаття 364-2, що запровадить кримінальну відповідальність нардепа за кнопкодавство. У статті йтиметься про умисне порушення депутатом процедури особистого голосування (тобто слідчим необхідно буде довести, що порушник кнопкодавив навмисно, а не переплутав, наприклад, свою картку з карткою колеги). Покарання передбачене лише для того парламентарія, який натиснув на кнопку голосування замість іншого нардепа; для депутата, який свідомо передав картку колезі для голосування замість нього, санкцію не запровадили.

За новим законом, Апарат Верховної Ради забезпечує відеофіксацію голосування нардепами під час засідань. У початковій редакції законопроекту було зазначено, що Апарат не просто фіксує на відео засідання, а робить це в такий спосіб, що дозволяє перевірити підозри щодо кнопкодавства. Проте під час підготовки проекту до другого читання цю норму прибрали.

Повідомляти головуючому на засіданні про факт кнопкодавства зможуть лише нардепи - власне, так в Регламенті ВРУ записано й зараз. У разі отримання такого повідомлення головуючий зупиняє розгляд питань порядку денного та перевіряє присутність у залі депутата, за якого кнопкодавили. Якщо цей нардеп відсутній, його картку вилучають, а пропозицію, яку ставили на голосування останньою, переголосовують. Після цього головуючий доручає Апарату ВРУ підготувати повідомлення про факт кнопкодавства для подальшого направлення його до Державного бюро розслідувань. Саме ДБР відповідатиме за досудове розслідування кримінальних проваджень за фактами кнопкодавства. Але тут варто пам'ятати, що за законом №2237 про скасування депутатської недоторканності, котрий ВРУ ухвалила 18 грудня (але ще не підписав президент), внести дані до ЄРДР для притягнення нардепа до кримінальної відповідальності зможе лише генеральний прокурор.

ВАЖЛИВО: У Регламенті ВРУ окремо зазначать, що акредитований при парламенті журналіст, котрий зафіксував ймовірне кнопкодавство, має право звернутися до Апарату з відповідною заявою, додавши до неї фото- або відеодокази. Проте у законі не сказано, чи повинен Апарат якось реагувати на ці заяви.

Під час обговорення законопроекту нардеп від “Опозиційної платформи - За життя”, секретар регламентного комітету Михайло Папієв також нагадав про сенсорну кнопку, але водночас виступив проти поправки №54 щодо права журналістів звертатися до Апарату.

“Нам би дуже хотілося, щоб закони, які приймає Верховна Рада України, не писалися для грантоїдів. Фактично, цим законом, який у 21-му столітті вирішується абсолютно технічним способом - введенням сенсорної кнопки, ви берете й даєте журналістам корупційні можливості. У нас уже були факти, коли журналісти намагалися продати народному депутату відеозйомку й багато іншого”, - заявив Папієв.

На вимогу депутата поправку №54 поставили на підтвердження, й ВРУ підтримала її 230 голосами, тобто зберегла в тексті закону. Нагадаємо, що ОПЗЖ є фракцією-лідером за кількістю кнопкодавів Верховної Ради 9-го скликання (вісім нардепів-порушників).

Ми бачимо, що публічний осуд не зупиняє депутатів, котрі порушують процедуру особистого голосування. Представники ОПЗЖ навіть конструюють чудернацькі “пристрої”, які дозволяють кнопкодавити не лише руками.

Є сумніви й щодо того, чи принесе бажаний ефект криміналізація кнопкодавства. Адже, по-перше, слідству потрібно буде довести, що нардеп дійсно кнопкодавив та робив це свідомо й навмисно. По-друге, якщо справа таки дійде до суду, процес її розгляду може тривати роками (оскільки ще є апеляційна й касаційна інстанції).

Саме тому Рух ЧЕСНО закликає насамперед запобігати кнопкодавству, а не карати за це, та пропонує парламенту розглянути можливість запровадження сенсорної кнопки для голосувань. Поки у Верховній Раді ніяк не можуть запровадити сенсорну клавішу, ця система вже 4 роки успішно працює в Київській міській раді, а віднедавна й у Вінницькій облраді.

Нагадаємо, що на розгляді в Конституційному суді перебуває законопроект №1027  президента України Володимира Зеленського про позбавлення мандату за кнопкодавство. Згідно із законопроектом глави держави, порушником вважається також той, хто дозволив кнопкодавити за себе.

#СвободуСенсорнійКнопці