#СвободуСенсорнійКнопці: Вінницька облрада остаточно поборола кнопкодавство

Зауважимо, що влітку 2018 року через кнопкодавство у Вінницькій облраді зчинився скандал: депутати кнопкодавили за п'ятьох однопартійців, аби протягнути дерибан 10 гектарів лісу. 

"Випадки кнопкодавства були, тому й вирішили назавжди позбутися цього ганебного явища. Нова система захищена від сторонніх і зовнішніх втручань, вона унікальна й недороговартісна та, як показала сесія, була позитивно сприйнята депутатським корпусом обласної ради", – розповідає голова Вінницької облради Анатолій Олійник.

Сенсорну кнопку депутати триматимуть упродовж 10 секунд, доки триває голосування.

"Віднині голосуємо двома пальцями: однією рукою тримаємо сенсорну кнопку для авторизації в лівому нижньому куті стола (зліва від планшета), а другою – одну з трьох кнопок на вибір: "за", "проти" або "утримався". Протягом десяти секунд, доки триває відлік часу, можна змінювати своє рішення, але зараховується остання позиція", – роз'яснює нововведення Олійник.

Голова облради розповідає, що рада відмовляється від паперових носіїв і відтепер депутати працюватимуть над проектами рішень на планшетах.

"Були оголошені тендери, проведені закупівлі через ProZorro. І вже наступної сесії депутати будуть працювати на планшетах – ми повністю відмовляємося від паперових носіїв. Програма зв'яже наш сайт і роботу депутата на своєму робочому місці, а також дасть можливість працювати в електронному вигляді над матеріалами сесії як до засідання, так і під час засідань. Також у міжсесійний період депутат завжди може зайти до зали й за своїм планшетом попрацювати з проектами рішень. Наприклад, питання №15 висвітлюється на планшеті, його читає депутат і, якщо є зміни, то пропонує. Зміни, які до того вносили постійні комісії, будуть виділені шрифтом. Якщо вносять зміни з голосу під час сесійного засідання, технічний працівник одразу в залі заносить їх до системи", – пояснює Олійник.

За повідомленням прес-служби, Вінницька обласна рада втретє потрапила до чільної трійки за рівнем прозорості органів місцевої та регіональної влади. Про це йдеться на порталі проекту "Транспарентність, фінансове здоров'я та конкурентоспроможність муніципалітетів", що реалізовувався словацькою недержавною неприбутковою організацією INEKO та українським аналітичним центром МЦПД.

Нагадаємо, через кнопкодавство у Вінницькій облраді влітку 2018 року було подано судовий позов про скасування ухвалених з допомогою кнопкодавства рішень. 
Зауважимо, що сенсорна кнопка працює також у Київській міській раді, де кнопкодавство теж неможливе.

Натомість у Верховній Раді України кнопкодавство процвітає, попри громадський осуд і намагання запровадити санкції проти кнопкодавів.

Парламентарі не передбачили в держбюджеті на 2020 рік видатків на переобладнання своїх робочих місць. Тим часом нардепи вдаються до різних способів кнопкодавства, натискаючи на кнопку стегном або притискаючись до спеціальної конструкції з книжок і паперів.

Нагадаємо, 16 грудня Комітет Верховної Ради з питань правоохоронної діяльності рекомендував парламенту ухвалити у другому читанні та в цілому законопроект №2148 про криміналізацію кнопкодавства. Нардепів-порушників, провину котрих доведе суд, каратимуть штрафом у розмірі 51-85 тисяч гривень. Також, згідно з цим проектом, акредитовані в парламенті журналісти, які виявили факт кнопкодавства, матимуть право повідомити про це Апарат ВРУ.

Ми бачимо, що публічний осуд не зупиняє депутатів, котрі порушують процедуру особистого голосування. Є сумніви й щодо того, чи дасть бажаний ефект криміналізація кнопкодавства. Адже, по-перше, слідству потрібно буде довести, що нардеп справді кнопкодавив та робив це свідомо й навмисно. По-друге, якщо справа таки дійде до суду, процес її розгляду може тривати роками (оскільки ще є апеляційна та касаційна інстанції).

Саме тому Рух ЧЕСНО закликає насамперед запобігати кнопкодавству, а не карати за це та пропонує парламенту розглянути можливість запровадження сенсорної кнопки для голосувань.