Як змінився законопроект "Про столицю" після внесення правок

Кількість депутатів Київради та компенсація за роботу

Кількість депутатів однієї з найбільших місцевих рад в Україні скоротять зі 120 до 80 осіб. Зауважимо, що наразі всі місцеві обранці працюють на громадських засадах. 

Для розуміння: навантаження в Київраді є одним з найвищих в Україні. Так, в один з попередніх років роботи депутати цього скликання збиралися на сесії 30 разів, а бюджетна комісія засідала майже 60 разів. Тобто загалом було приблизно 90 робочих днів, коли працівник був відсутній на своєму основному робочому місці, а роботодавець мусив його відпустити. У США, Німеччині, Польщі й інших країнах працю місцевих депутатів оплачують з місцевого бюджету.

Читайте також: Чому так важко знайти порядних депутатів і як це змінити

Тепер для депутатів Київради ситуація може змінитися. Законотворці пропонують запровадити грошову компенсацію за роботу в раді.

"Скільки на це витрачатимуть коштів, це вже вирішуватиме Київрада. Сподіваюся, популізму не буде й це буде більше, ніж зарплата народного депутата (у середньому понад 40 тис. – прим. ЧЕСНО). Поки що депутат Київради працюватиме на громадських засадах, не матиме статусу посадової особи й отримуватиме додаткову компенсацію за роботу в раді від міста", – каже депутат Верховної Ради, член профільного Комітету ВРУ з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування Дмитро Гурін ("Слуга народу"), який вів презентацію законопроекту.

Депутати справді перед місцевими виборами з популістських мотивів можуть не затвердити гідну грошову компенсацію за свою роботу. За часів Леоніда Черновецького він визначив собі зарплату в розмірі 1 гривня, але й ту передавав на благодійність. Відтак якісного незалежного місцевого самоврядування містяни не одержать.

Раніше нардеп Гурін зазначав, що депутат Київради повинен отримувати зарплату в розмірі 70 тис. грн. 

Читайте також: Законопроект "Про столицю": як зміниться життя киян

Екс-мер столиці й чинний голова фракції "Єдність" у Київраді Олександр Омельченко застерігає, що такого нововведення захочуть депутати й інших місцевих рад: 

"Якщо це лише для Києва, то тоді скажуть у Харкові й скрізь робити так. Тоді районні депутати, обласні депутати скажуть: а як же ми?" 

Законотворці заспокоюють, що таку саму норму введуть і до Закону України "Про місцеве самоврядування". 

Нагадаємо, щоп'ять років Україна шукає по суті цілу армію депутатів. Зараз їх налічується 160 тисяч. Ідеться про те, щоб скоротити кількість депутатів та оплачувати їхню працю, аби компенсувати витрачений на депутатську роботу час і покращити якість місцевого самоврядування.

Народна депутатка від "Батьківщини" Альона Шкрум, яка входить з Гуріним до одного комітету ВРУ, повідомила Рух ЧЕСНО, що запровадження компенсації для депутатів Київради – це була її поправка:

"Вони там переплутали все. Написали, що депутати – це держслужбовці, отримують зарплату та працюють постійно при тому, що Київрада працює сесійно. Я подала два варіанти правок, як це в усьому світі: або це безкоштовна робота, або компенсація за витрачений час, проведений на засіданнях комісій і сесій. Це нормальна європейська практика. Плюс має бути прописаний конфлікт інтересів, що депутат не може бути пов'язаний з жодною посадою місцевого самоврядування. Депутат не може працювати службовцем у міській раді, архітектурних органах і так далі".

Член Комітету з питань місцевого самоврядування, нардеп Дмитро Ісаєнко (ОПЗЖ) з компенсацією згоден, на відміну від зарплати:

"Я був депутатом у 2004 році, тож розумію, як працює Київрада. Можливо, щось зараз і змінилося. Як на мене, питання компенсації тут виглядає набагато краще. Тоді роботодавець не має компенсувати депутату його час роботи в раді, та й депутату нормально, бо йому компенсують за його роботу з місцевого бюджету".

60 районів Києва – міф чи реальність?

Точну цифру, скільки районів буде в місті Києві, на презентації не озвучували. За словами Гуріна, спочатку потрібно отримати дані про кількість мешканців у районах. Він каже, що район може налічувати 50-60 тисяч киян. Відтак кількість районів у столиці може збільшитись у 5-6 разів. Зараз їх 10.

Стосовно кількості районів екс-мер Києва Омельченко дивується:

"50 районів ми на 2-му засіданні комітету прибрали. Може, це знову фокуси цього, що з Ткаченком їздить, Гуріна? Але ж він нульовий у цих питаннях, я ж був членом робочої групи у Верховній Раді. Це не право закону про Київ ділити райони, це право Київської міської ради".

Член профільного комітету ВРУ Дмитро Ісаєнко (ОПЗЖ) теж цього не розуміє:

"Щодо кількості райрад, то 50 чи 60 – це дуже дивно виглядає. У законопроекті такого немає. Є 10 районів, і мова має йти про 10 райрад. Мотивація така, що в одному районі десь 250 тисяч мешканців і це як одне місто в Україні. З цим можна погодитися, але 50-60 райрад – це нонсенс і виглядає, як маячня".

Навіть представник фракції "Слуга народу" Іван Юнаков, який входить до того самого комітету, що й Гурін, не погоджується з такою завищеною кількістю районів:

"Вважаю, що для міста Києва ефективнішим буде поділ на "більші" райони, які значно більше, ніж 50-60 тисяч киян. Окрім того, велика кількість районів – це надмірні витрати для бюджету столиці".

Бюджети міста та районів будуть різними. 

"Ми дивимося на те, як правильно розподілити місцеві податки за рівнями, а деякі податки – частинами за рівнями. Якщо ми все просто віддамо туди, де люди живуть, то не буде стимуляції робочих місць, бо район має стимулювати створення робочих місць і щось із них отримувати. Але ми ще не виходили публічно з цією стратегією, тому що її ще варто проговорювати", – розповідає Гурін про формування бюджету в районах.

Присутні на презентації поцікавилися, хто забезпечуватиме райони дитячими садочками та школами, на що Гурін відповів, що будуватиме муніципалітет, оскільки це потрібно мешканцям, і вони виділятимуть на це кошти. На рівень районів делегують затвердження детальних планів територій. 

Колишній депутат Київради, чинний нардеп від "Голосу" Андрій Осадчук зауважує, що його фракція від роботи над законопроектом дистанціювалася:

"Ми висловили свою позицію перед першим читанням. Ми всіх застерігали, що цей законопроект катастрофічно погано підготовлений – по суті, по формі, по всьому на світі. Я особисто й наша команда взагалі відійшли від будь-якої змістовної дискусії, бо, на нашу думку, поправити цей законопроект неможливо. По-перше, усі терміни подання правок давним-давно минули. Вони самі подали тисячу правок. Зараз я не знаю, що вони обговорюють з людьми в районах".

"По ідеї можна було б обговорювати якийсь новий законопроект. Ці обговорення не мають жодного сенсу, бо за їхніми результатами жодні правки вже не можуть бути подані за регламентом. Якщо вони хочуть на підставі всіх цих правок підготувати новий проект і по новій його подати, нехай про це скажуть. Тоді ми зможемо долучитися до цього процесу, а зараз я взагалі не розумію логіки й суті цього процесу", – додає Осадчук.

Що буде з головою КМДА та мером столиці

Народний депутат Олександр Ткаченко ("Слуга народу"), який мав намір обійняти посаду голови Київської міської державної адміністрації, зупинився на повноваженнях голови Київської міської ради та керівника КМДА. Ці дві посади ті, хто очолював столицю, зазвичай суміщали, хоча мера обирають кияни, а голову КМДА як очільника виконавчої гілки призначає Президент України.

"Голова КМДА нікуди не зникає. На жаль, така посада прописана в Конституції. Але ми говоримо про те, що голова КМДА є свого роду префектом, оком центральної виконавчої влади, Президента за тим, щоб законність і порядок були в місті. Він може оскаржувати через суд незаконні рішення, які може ухвалювати або міський голова, або міська рада", – додає ініціатор законопроекту Гурін.

Ткаченко наголошує, що вся повнота влади належить при цьому меру, якого обирають кияни.

"Подібна модель працює в Російській Федерації. З нею, звісно, порівнювати погано. Але це лише модель управління. І в місті Києві модель, яку запропонували законотворці від "Слуги народу", у цьому аспекті теж могла б працювати. У Росії є губернатор. Це як наш голова облдержадміністрації, тільки обраний людьми, а не призначений Президентом. От його й контролює так званий префект. Інша річ, чи може він там зупиняти рішення", – каже нардеп Ісаєнко.

Що ж стосується мера Києва, то в новому законопроекті він стає головою виконавчого комітету. Його заступників погоджуватиме Київрада, а не Президент чи Кабмін, як нині. Тобто очільник столиці матиме такі самі інструменти й повноваження, як і мери інших міст України.

Київський міський голова матиме трьох обов'язкових заступників. Це керуючий справами, який керує електронною канцелярією й забезпечуватиме оприлюднення документів, виданих Київрадою, районними радами, департаментами тощо, і щоб отримати певний документ не потрібно буде писати запити й чекати на відповідь; головний архітектор, котрий відповідає за електронний містобудівний кадастр (саме цей кадастр, за словами Гуріна, дасть змогу будувати там, де скажуть люди, тож вони більше не валитимуть парканів); заступник з фінансових питань.

Магістрат і ратуші поки що залишаються

Виконком можуть перейменувати – він може стати магістратом. Для столиці це поняття не нове. Кілька століть тому тут діяв Київський магістрат.

"Повернення Києву того, що було втрачено 1835 року, що ми називаємо тепер магістратурою. Тобто вирішили замінити радянську назву "виконком" і повернути історичну назву. Це виконавча влада Києва – магістратура", – зауважує нардеп Ткаченко.

Гурін розповів Руху ЧЕСНО, що ратуші будуть у кожному районі. У них планують розв'язувати проблеми мешканців району:

"Ратуші – це не ЦНАП, куди приходять подати якийсь папірець. До ратуші ви приходите вирішити проблему. ЦНАП – насправді не людино-орієнтована система, а державо-орієнтована. Ми говоримо про центр району, куди людина йде по допомогу й де їй допомагають".

Колега з комітету Гуріна, нардеп Дмитро Ісаєнко, який сам був депутатом Київради й теж ознайомився із законопроектом, каже, що ратуші – це таки ЦНАПи:

"Це справа смаку, як називати установи. Суть, як я розумію, не змінюється. Але сюди додаються й інші функції. Планують, щоб ЖЕКи там були та щоб можна було приймати платіжки. Це розширений функціонал ЦНАПів".

Чи зарадять 9 видів громадських слухань?

Під час обговорення законопроекту постало питання, як кияни могли б впливати на рішення щодо забудови столиці. 

Читайте також: Забудова урочища Протасів Яр: сліди Корбана й мовчання Зеленського 

"Ми прописуємо в законопроекті 9 видів громадських слухань, Київрада може додати ще свої варіанти. Там дуже багато – від плебісциту до різних партисипативних практик, порядок проведення яких уже має бути затверджений радою, бо ми як законодавець не можемо втручатися на такому рівні в питання місцевого самоврядування", – пояснює Гурін методи контролю.

Нардеп запевняє, що можна не хвилюватися, бо саме з питань контролю було подано десятки правок. Зокрема, буде запроваджено конкурс для всієї містобудівної документації, а головне – Генеральний план міста також подаватиметься на конкурс і може мати кілька варіантів, з яких громада вибиратиме прийнятний або пропонуватиме свій. Окрім цього, детальні плани територій та містобудівну документацію затверджуватимуть районні ради.

Член комітету Ісаєнко категорично не згоден з тими нововведеннями, про які каже Гурін:

"У законопроекті є моменти, що мені як забудовнику не подобаються. Мова йде про запровадження архітектурних конкурсів, які повинні проводити, коли забудовують центральну частину міста. Це неправильний і корупційний механізм. Так, обмеження потрібні, не можна видавати містобудівні умови без обмежень. Але конкурс – це корупція. Має бути Генплан, сині й червоні лінії, вимоги до висотності. Але навіщо ми спрощували процедуру, щоб потім дати поштовх корупції? Я зрозумів би раду при архітектурному органі, куди ти подаєш проект – і тобі дають експертні зауваження. Конкурси – це суцільна корупція".

Активісти не вірять, що цей механізм дасть гарантії громаді й до Генплану забудовники не вноситимуть своїх правок.

"Ми знайшли людей, які були присутні на громадських слуханнях щодо ДТП на Осокорках у 2009 році, і з'ясувалося, що їх сфальсифікували. Людям сказали, що вони голосують за реконструкцію сміттєспалювального заводу, а потім замінили документи на затвердження ДПТ, яким планувалося забудувати всю територію екопарку", – розповідає Максим Стравінський, голова ГО "Екопарк Осокорки". 

Читайте також: Верховний Суд дозволив будівництво в екопарку "Осокорки", громада готує нові позови 

"Люди подали заяви до поліції про шахрайські дії, відкрито кримінальні провадження, ведеться слідство. Але досі ніхто не покараний. Ось це приклад того, як відбуваються громадські слухання, які прописані в законі. Якщо не буде зрозумілої системи, як можна знайти винних і притягнути їх до відповідальності, то всі ці закони знову повиснуть у повітрі й будуть декларативними заявами, а не дієвим інструментом", – додає активіст.

Нардеп Іван Юнаков ("Слуга народу") роз'яснює, як саме затверджуватимуть ДТП:

"Детальні плани територій планується розробляти коштом районних бюджетів, і  затверджуватися вони мають у порядку, визначеному Київською міською радою, з обов'язковим погодженням з головним архітектором столиці".

Нагадаємо, парламентарі 3 жовтня ухвалили в першому читанні законопроект "Про столицю". Його подали нардепи від "Слуги народу". Законотворці пропонують повернути райради, наділити голову КМДА повноваженнями префекта, а депутатам Київради, які зараз працюють на волонтерських засадах, платити зарплату.