Бойкотуюча опозиція: як голосує та що пропонує фракція ОПЗЖ

Внутрішній “устрій” та посади в комітетах

На цьогорічних позачергових парламентських виборах ОПЗЖ отримала 13,1% голосів (2-е місце серед партій) та провела до Верховної Ради за списком 37 народних депутатів. Ще шестеро кандидатів від партії перемогли в мажоритарних округах на Донеччині, Луганщині та Запоріжжі. Уже в парламенті до лав ОПЗЖ долучився харківський самовисуванець, нардеп кількох скликань Олександр Фельдман. У підсумку партія Бойка-Рабіновича-Медведчука сформувала фракцію з 44 осіб, 17 з яких (39%) були депутатами попереднього, 8-го скликання.

Фракція ОПЗЖ має двох співголів – Юрія Бойка та Вадима Рабіновича. Вони ж є співголовами партії, тоді як кум президента Росії Віктор Медведчук очолює політичну й стратегічну ради партії. У фракції Рух ЧЕСНО нарахував 29 фігурантів журналістських антикорупційних розслідувань, 11 кнопкодавів та 8 “гречкосіїв”. До складу ОПЗЖ у Верховній Раді входять 39 чоловіків і лише 5 жінок.

Напередодні парламентських виборів “Українська правда” писала, що виборчий список “Опоплатформи” поділили між собою Сергій Льовочкін, Дмитро Фірташ, Віктор Медведчук і Вадим Рабінович.

“Якщо людей перших трьох у списку ОПЗЖ можна легко ідентифікувати, то людей Рабіновича там знайти дуже складно. Якимось дивним чином майже вся квота Рабіновича заповнена якщо не людьми одіозного Вадима Столара, то Іллею Кивою чи Ренатом Кузьміним”, – зазначало видання.

Спеціально до виборів Рух ЧЕСНО детально проаналізував першу, другу й третю десятки списку ОПЗЖ. Також нагадаємо, що Ірина Майстер, котрій як переможниці телепроекту “Кандидат” обіцяли місце у прохідній частині списку "Опоплатформи", отримала в ньому аж 63-й номер та не пройшла до Верховної Ради.

Фракція ОПЗЖ у парламенті складається з трьох умовних груп, які гуртуються навколо: 1) Дмитра Фірташа, Сергія Льовочкіна та Юрія Бойка, 2) Віктора Медведчука, 3) Вадима Столара. Судячи з наведеної нижче інфографіки, група Фірташа-Льовочкіна-Бойка є найчисельнішою.

“Наша особливість у тому, що ми – фракція самодостатніх, сильних, професійних людей, з яких кожен сам по собі коштує десятки “Слуги народу”. Тому ми досягаємо якихось результатів, скоріше, не за рахунок того, що ми маємо права й обов'язки і що ми – друга по чисельності та найбільша опозиційна фракція, а за рахунок знань, умінь та особистих якостей”, – розповів у коментарі Руху ЧЕСНО нардеп від ОПЗЖ Юрій Павленко.

“Опозиційна платформа – За життя” має представників у всіх 23 комітетах Верховної Ради 9-го скликання. Максимально – по три нардепи в комітеті – фракція представлена в антикорупційному, бюджетному, гуманітарному, енергетичному, правоохоронному, регламентному, фінансовому комітетах, комітетах з питань організації держвлади й місцевого самоврядування та з питань прав людини й деокупації.

Із 44 членів фракції ОПЗЖ 20 отримали керівні посади в парламентських комітетах (голова комітету, перші заступники й заступники голів, секретарі, голови підкомітетів). Так, комітет з питань свободи слова очолив Нестор Шуфрич. Нагадаємо, що під час Революції гідності Шуфрич, будучи нардепом від Партії регіонів, голосував за так звані “диктаторські закони 16 січня”, які, зокрема, передбачали обмеження для ЗМІ.

Депутат від ОПЗЖ, голова одного з підкомітетів регламентного комітету Юрій Загородній наголошує, що в комітеті він та його колеги Михайло Папієв і Наталія Приходько активно відстоюють свою позицію, тоді як більшість нардепів від “Слуги народу” на засіданнях мовчать і голосують, як він вважає, за примусом.

“Нас у регламентному комітеті троє, представників “Слуги народу” – шість. Вони інколи дуже сором’язливо опускають очі, піднімаючи руки за те чи інше питання, коли по них видно, що вони не погоджуються з тим, як їх заставляють голосувати. Більшість із них майже не виступають, я не чув, як вони на засіданнях говорять… Ми свою позицію по різних питаннях порядку денного чітко висловлюємо, чітко доводимо… Наша позиція – активна, їхня позиція активна поки що в піднятті рук”, – каже Загородній.

Законотворча активність

Примітка: Наведені в цьому розділі дані охоплюють проекти законодавчих актів, зареєстровані з 29 серпня до 15 листопада включно. Дані не включають проекти постанов, які були зареєстровані депутатами як членами комітетів ВРУ та є наслідками рішень цих комітетів (наприклад, постанови про дострокове припинення повноважень нардепів, про календарний план сесії, про проведення парламентських слухань, про обрання членів комітетів тощо).

Нардепи від “Опозиційної платформи – За життя” у період з 29 серпня до 15 листопада 2019 року стали ініціаторами та співініціаторами 104 проектів законодавчих актів. Проте варто пам'ятати, що кількість не завжди свідчить про якість, тому необхідно звертати увагу ще й на те, чи враховує законопроект інтереси виборців.

“Опоплатформа” причетна до ініціювання 92 законопроектів, з-поміж яких 68 ініціювали винятково представники ОПЗЖ (тобто без участі членів інших фракцій або позафракційних). З цієї кількості до стадії голосування в сесійній залі станом на 1 грудня дійшли лише три: 

1) щодо впорядкування утворення цін на газ (№1122), 

2) щодо кримінальної відповідальності нардепів за кнопкодавство (№1127; одним із співавторів цього проекту був Василь Німченко, котрого Рух ЧЕСНО двічі впіймав на неособистому голосуванні) та 

3) про відтермінування введення в дію Кодексу України з процедур банкрутства (№2131). Законопроект №1122 парламент повернув ініціаторам на доопрацювання, інші два – відхилив.

Також нардепи з фракції Бойка-Рабіновича є ініціаторами/співініціаторами 12 проектів постанов, 9 з яких ініціювали самі. З цих дев’яти проектів парламент розглянув у сесійній залі два й обидва відхилив. Йдеться про проект постанови щодо скасування ухвалення закону президента Володимира Зеленського про перезапуск судової реформи (№1008-П1) та проект постанови про утворення тимчасової слідчої комісії з розслідування подій в Одесі 2 травня 2014 року (№2198).

З-поміж розглянутих Верховною Радою законодавчих ініціатив ОПЗЖ найбільше голосів “за” отримав проект закону щодо впорядкування утворення цін на газ №1122 – його за основу підтримали 90 депутатів. А найбільше кнопок “проти” – 73 – в парламенті натиснули під час голосування щодо утворення ТСК з розслідування подій в Одесі 2014 року.

Лідерами із законотворчої активності (тобто стали ініціаторами/співініціаторами понад 20% усіх проектів законодавчих актів, до яких причетна “Опоплатформа”) у фракції ОПЗЖ є Наталія Королевська (47 проектів), Юрій Солод (45 проектів), Вадим Рабінович (37), Нестор Шуфрич (35), Юрій Бойко (25) та Василь Німченко (23). Цікаво, що Юрій Солод усі 45 проектів співініціював зі своєю дружиною Наталією Королевською.

Найменш активними у законотворчій діяльності депутатами ОПЗЖ є Ігор Абрамович, Олег Волошин, Валерій Гнатенко, Ренат Кузьмін, Юлія Льовочкіна, Вадим Столар і Федір Христенко. Усі семеро за майже три місяці роботи ВРУ 9-го скликання стали співініціаторами лише одного акта – проекту постанови “Про невідкладні заходи для припинення бойових дій та відновлення миру, імплементації Мінських угод” (№1120). Цей проект 43 члени фракції ОПЗЖ зареєстрували в перший день роботи новообраного парламенту.

Якщо класифікувати ініційовані нардепами ОПЗЖ законопроекти (в тому числі співініційовані разом з представниками інших фракцій або позафракційними) за спеціалізацією комітетів, котрі для цих проектів були визначені головними, то перші три місця посідають ініціативи у сфері соціальної політики (24% всіх законопроектів ОПЗЖ), Регламенту й організації роботи ВРУ (11,5%), фінансів і податків (11,5%).

Як і за що голосують

За три місяці роботи Верховної Ради 9-го скликання ОПЗЖ продемонструвала найнижчий показник участі у голосуваннях з-поміж усіх фракцій – 30%.

Нагадаємо, 1 листопада набрали чинності зміни до законодавства, згідно з якими народного депутата позбавляють виплат на виконання депутатських повноважень (так звана “друга депутатська зарплата”) за календарний місяць, якщо цього місяця він без поважних причин не взяв участі у понад 30% голосувань на пленарних засіданнях або у більш як 50% засідань свого комітету. 

Як з'ясував Рух ЧЕСНО, в листопаді не взяли участі у понад 30% голосувань (але це без урахування відсутності депутата, тобто коли під час голосування його картка відсутня в слоті пульта) 15 членів фракції ОПЗЖ: Юрій Солод, Наталія Королевська, Олександр Фельдман, Юрій Бойко, Юлія Льовочкіна, Ігор Кісільов, Віталій Борт, Володимир Мороз, Вадим Столар, Вадим Рабінович, Ілля Кива, Тарас Козак, Олександр Пономарьов, Ігор Абрамович та Василь Німченко.

Найкращий показник участі в голосуваннях за весь період від початку роботи ВРУ 9-го скликання в ОПЗЖ має Юрій Загородній: він не взяв участі (тобто під час голосування картка перебувала в слоті, але жодних кнопок нардеп не натискав) та був відсутній під час лише 30% голосувань. Натомість понад 90% голосувань пропустили Вадим Рабінович, Ігор Абрамович, Юрій Солод, Юлія Льовочкіна, Вадим Столар та Олександр Фельдман. (Примітка: Наведені дані не враховують ймовірні поважні причини відсутності депутатів, оскільки таку інформацію на сайті Верховної Ради з 1 листопада не оприлюднюють).

Юрій Загородній повідомив Руху ЧЕСНО, що в ОПЗЖ планують обговорити не лише низький рівень участі фракції в голосуваннях, а й “поведінку деяких депутатів”:

“У нас із цього питання [участь у голосуваннях – прим. ЧЕСНО] буде окрема розмова на засіданні фракції. Не лише щодо активності, не лише щодо голосувань, а взагалі щодо поведінки деяких наших депутатів. Це буде дуже принципова, системна розмова”.

У розрізі “за-проти-утримався” ОПЗЖ за три місяці продемонструвала найменший відсоток позитивних голосувань.

Якщо голосування “Опоплатформи” розподілити за тематичними рубриками законопроектів на сайті ВРУ, то можна побачити, що найбільший відсоток голосів “за” фракція дала за проекти в рубриці “Двосторонні міжнародні угоди” (ратифікація угод і протоколів з урядами іноземних держав). Найменший показник позитивних голосувань ОПЗЖ продемонструвала щодо проектів законів у сфері безпеки та оборони.

Ось ТОП-5 підписаних президентом законів, котрі під час голосування в цілому отримали від ОПЗЖ найбільше голосів “за”:

1. Про перехід на середньострокове планування при будівництві автошляхів (№1041) – 30 “за”;

2. Про ратифікацію змін у конвенції з Великою Британією про усунення подвійного оподаткування та запобігання податковим ухиленням (№0006) – 28 “за”;

3. Про посилення кримінальної відповідальності за фальсифікацію ліків (№1152-1) – 27 “за”;

4. Про ратифікацію змін у конвенції з Кіпром про уникнення подвійного оподаткування та запобігання податковим ухиленням (№0003) – 25 “за”;

5. Про ратифікацію угоди з Малайзією про уникнення подвійного оподаткування та запобігання податковим ухиленням (№0002) – 25 “за”.

А ось ТОП-5 законів, щодо котрих ОПЗЖ під час голосування в цілому дала найбільше голосів “проти”:

1. Про скасування заборони на приватизацію державних об’єктів (№1054-1) – 26 “проти”;

2. Про процедуру імпічменту президента (№1012) – 24 “проти”;

3. Про процедуру звільнення та призначення членів Нацради з питань телебачення і радіомовлення (№2036) – 18 “проти”;

4. Про детінізацію розрахунків у сфері торгівлі й послуг (так званий “кешбек покупцям”, №1073) – 16 “проти”;

5. Про зміни в законі “Про публічні закупівлі”, що спрощують запуск нового оператора ГТС (№2249) – 15 “проти”.

Також ми проаналізували голосування фракції Бойка-Рабіновича щодо так званих маркерних ініціатив влади, тобто щодо законопроектів, на важливості ухвалення яких наголошували президент Зеленський та керівництво "Слуги народу". У більшості випадків ОПЗЖ не дала жодного голосу “за”. Винятками стали проекти законів №2239-1 про відокремлення від НАК “Нафтогаз” функції транспортування газу (анбандлінг; 16 членів ОПЗЖ проголосували “за”), №1009 про право ДБР і НАБУ на прослуховування чиновників (11 “за”), №2110 про публічні електронні реєстри (за основу; 6 “за”), №2116 про перезапуск ДБР (2 “за”). А от найбільше “проти” “Опоплатформа” голосувала щодо законопроекту №1210 з так званого антиофшорного пакету (за основу; 26 “проти”) та держбюджету-2020 (в цілому; 25 “проти”).

Наскільки активно пропонують поправки та чи враховують їх комітети

Подання пропозицій та поправок до проектів законів є однією з форм реалізації народним депутатом свого права законодавчої ініціативи. Згідно з п. 3 ч. 6 ст. 89 Регламенту ВРУ, пропозиції – це внесення змін до тексту законопроекту, зміни порядку розміщення, об'єднання розділів, глав, статей, їх частин і пунктів, а також виділення тих чи інших положень в окремі розділи, глави, статті. Депутат письмово вносить пропозиції до законопроекту, який готується до другого читання, в редакції, яка передбачає конкретну зміну, доповнення або виключення певних положень із тексту проекту (ч. 7 ст. 89 Регламенту).

Водночас поправка – це внесення виправлень, уточнень, усунення помилок, суперечностей у тексті законопроекту. Поправки можна вносити як письмово під час підготовки документа до другого й третього читань, так й усно під час його розгляду на пленарному засіданні (ч. 9 ст. 89 Регламенту). (Примітка: Надалі в тексті ми використовуємо поняття “поправка” як синонім до слова “пропозиція”).

Згідно з даними з сайту Верховної Ради, за період з 29 серпня до 21 листопада 23 з 44 членів фракції ОПЗЖ скористалися правом подання поправок до законопроектів. Як бачимо з наведеної нижче інфографіки, окремі депутати можуть похвалитися великою кількістю запропонованих до другого читання поправок, але більшість із них профільні комітети відхилили або врахували лише частково. Однак, як і у випадку із законопроектами, кількість законодавчих пропозицій нардепа ще не означає, що вони є якісними та відповідають інтересам виборців.

В ОПЗЖ за кількістю поданих поправок лідирує Григорій Мамка, котрий є автором/співавтором 142 пропозицій до 9 законопроектів. Проте з цих 142 поправок комітети повністю врахували лише 18, частково – 19, редакційно – 9, решту 96 – відхилили. Найбільше пропозицій – 39 – Мамка подав до проекту закону “Про Бюро фінансових розслідувань” (№1208-2). (Примітка: Поки ми готували цей матеріал до публікації, лідерство в ОПЗЖ за кількістю поправок перейшло до Тетяни Плачкової, котра подала до законопроекту про ліквідацію “майданчиків Яценка” 149 пропозицій. З цієї кількості поправок комітет врахував повністю або частково лише вісім).

Василь Німченко запропонував 64 поправки до 4 законопроектів, проте профільні комітети відхилили майже всі, лише 2 пропозиції врахували частково. 36 поправок Німченко подав до законопроекту про кримінальну відповідальність за незаконне збагачення (№1031).

Юрій Солод і Наталія Королевська спільно подали до 9 законопроектів 76 поправок, з яких лише одну врахували повністю (це була суто технічна поправка до законопроекту про скасування заборони на приватизацію державних об’єктів (№1054-1). Найбільше пропозицій від депутатського подружжя – 31 – надійшло до проекту закону “Про верифікацію та моніторинг держвиплат” (№1231), з них одну комітет врахував частково, решту – відхилив.

Судячи з інфографіки, Віталій Борт, Сергій Дунаєв та Ілля Кива запропонували по одній поправці, котрі профільні комітети повністю врахували. Але, насправді, це були колективні пропозиції від понад 10 членів кожного з цих комітетів, до яких вищезазначені нардепи, ймовірно, просто долучилися. Якщо не брати до уваги цих трьох депутатів, найбільшим відсотком повністю врахованих поправок – 50% (22 із 44) – у фракції ОПЗЖ може похвалитися Антоніна Славицька. Щоправда, з 22 врахованих пропозицій 11 (до законопроекту про початок роботи Вищого антикорупційного суду №1025) депутатка подала у співавторстві з колегами з антикорупційного комітету, членкинею якого вона є. Найбільше поправок – 16 – Славицька запропонувала до проекту закону про перезавантаження НАЗК (№1029).

***

Незважаючи на те, що ОПЗЖ зараз мало впливає на процес ухвалення рішень у Верховній Раді, у фракції наголошують на своїй активній позиції з тих чи інших питань порядку денного.

“Я не погоджуюся, що нам відведена роль статистів. Наша позиція активна, принципова, аргументована, законна, вона не розходиться з Конституцією та законами України. А якщо “слуги” вважають, що ми статисти, то це їхня біда”, – каже Юрій Загородній.

В “Опоплатформі” критикують партію Зеленського за те, що в парламенті вона “забрала собі все, що вважала за потрібне” [з іншого боку, це логічна поведінка політсили, котра отримала безпрецедентну підтримку на виборах – прим. ЧЕСНО]. Також в ОПЗЖ не задоволені тим, що “Слуга народу” “зловживає” створенням численних тимчасових слідчих комісій.

Одна з ключових вимог фракції Бойка-Рабіновича – ухвалення закону про опозицію.

“Головним завданням – і в цьому, я думаю, зацікавлена й “Слуга народу”, яка поки що є партією влади, – є ухвалення закону про опозицію. Ми вже внесли один проект, у нас є ще варіант. Ми готові до діалогу з усіма фракціями, аби вийти на закон про опозицію… [Має бути] повністю регламентація прав опозиції: які комітети обов'язково очолює опозиція з точки зору контрольної функції, які інші парламентські органи (наприклад, Рахункова палата)”, – переконаний Юрій Павленко.

Тож можна припустити, що допоки “слуги” ігноруватимуть ініціативи та вимоги ОПЗЖ, остання продовжуватиме політику неучасті в голосуваннях та бойкотування важливих рішень. А монобільшість, своєю чергою, ігноруватиме позицію “Опоплатформи” доти, доки їй вистачатиме голосів для ухвалення потрібних законопроектів.

Фото на кавері: Олег Федонюк