Юрій Ключковський: "У жебрацькій країні побудувати стабільну демократію практично неможливо"

Провідні політологи світу погоджуються з тим, що стабільна демократія можлива тільки у країнах з достатньо високим рівнем життя. У жебрацькій країні побудувати стабільну демократію практично неможливо. Це забирає дуже багато зусиль. Звідси і беруться популісти: там, де люди живуть добре, популізм не приживається, а там, де погано, люди готові повірити у популістські рішення. Це погіршує доступ до політики.

Класична теза: партія, яка не виховує своїх членів у дусі демократії, не може проводити демократичну політику. За “демократичними” статутами наших партій їхні керівники часто можуть змістити будь-якого посадового партійця одноосібним рішенням або розпустити місцеву організацію партії.

• ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Громадяни пострадянських республік не мають запиту на виборчі права та свободи і сповнені напівзневірою-напівнадією на "доброго батька". Як змінити ситуацію, розповідає Михайло Мінаков​

У нас немає справжніх політичних партій. У нас є політичні проекти, створені під лідерів з джерелами фінансування. Звідси і походить внутрішньопартійний авторитаризм, коли лідер диктує партії, як діяти.

В Європі є два підходи до питання внутрішньопартійної демократії. Перший – коли держава не помічає політичних партій. “Хай вони роблять, що хочуть, нас це не обходить”, – так ставляться до партій в Англії та Франції. А от, скажімо, німці “попеклися” на Гітлерові, тому вимогу про внутрішньопартійну демократію закріпили в Конституції.

Партіям треба пояснити, що вони не мають права підпорядковувати собі депутатів, що партійний імперативний мандат є жахливим пережитком, який робить нас чужими для Європи. Депутати мають розуміти, що вони повинні діяти, дослухаючись до власної совісті, що вони відповідальні за свої рішення перед народом.

• ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Що перешкоджає рівному доступу до політики, чому державне фінансування партій не вирішує проблеми та за яких умов можливе прийняття нового виборчого законодавства, розповідає співголова політичної партії "Демальянс" Василь Гацько​

Якщо ви відкриєте будь-яку передвиборчу програму, то побачите шалену еклектику несумісних речей: від консерватизму через лібералізм до соціальної демократії з державним регулюванням і націоналізацією підприємств. І це в програмі однієї партії! Яка після цього може бути послідовна програма дій?

Ми почали приймати закони, орієнтуючись на правильну назву, але не на правильний зміст. Назви можуть збігатися у законопроектів з дуже різним змістом! Ще одна погана тенденція – приймати закони за принципом “є певні недоліки, але там дуже багато доброго”. Якість закону вимірюється не кількістю хороших норм, а виключно кількістю поганих норм у ньому.

Спецпроект з НВ "Доступ до політики" — рубрика, в якій зібрано уривки з глибинних експертних інтерв’ю, проведених громадськими організаціями "Центр UA" та "Колегіум Анни Ярославни" в рамках повного циклу публічної політики за напрямком "Рівний доступ до політики". 

Джерело: Новое время