Загалом у Верховній Раді Франківщину представляють 7 депутатів-мажоритарників і троє списочників.
Якщо під час виборчої кампанії дехто з кандидатів у нардепи, котрі потрапили до нового парламенту як представники Франківщини, зумів залишатися непублічним, то робота у статусі народного депутата потребує звітування та відкритості. Щоправда, нардепи-списочники й надалі намагаються зберігати статус-кво й у своїй депутатській активності поступаються деяким мажоритарникам. Найактивнішими з них у зворотному зв'язку з виборцями є Ігор Фріс (округ №84), Зіновій Андрійович (округ №87) та Оксана Савчук (округ №83). Фріс і Савчук лідирують у законодавчій роботі – за кількістю поданих законопроектів. Ігор Фріс є рекордсменом з-поміж нардепів від Прикарпаття за кількістю запропонованих поправок, щоправда, лише 21% з них узято до уваги. Але кількісний показник не завжди свідчить про якість.
У середньому поправки, подані прикарпатськими мажоритарниками, здобули підтримку на рівні 15,2%. Це 14-те місце в Україні з-поміж мажоритарників з усіх областей.
Найбільш опозиційну позицію під час голосувань у Раді мають позафракційні мажоритарники Андрій Іванчук (округ №88) та Оксана Савчук (округ №83). Найчастіше підтримували законопроекти мажоритарники Зіновій Андрійович (округ №87) та Володимир Тимофійчук (округ №89). Найменш рішучими прикарпатські обранці були в голосуванні за арешт нардепа Дубневича – лише 3 голоси "за".
Серед нардепів від Франківщини є й такі, що здивували своєю відмовою від депутатського привілею у вигляді компенсації за винайм житла у столиці. Це списочник Роман Мулик та мажоритарник Едуард Прощук (округ №85).
Детальніше – в огляді Руху ЧЕСНО про роботу прикарпатських нардепів у "турборежимі" Верховної Ради нового скликання, голосування за "гострі" законопроекти та законодавчі ініціативи.
Непублічні списочники
З-поміж народних депутатів від Франківщини, які пройшли до Верховної Ради за списком партії "Слуга народу", можна виокремити трьох представників, котрі до отримання мандата проживали або ж вели бізнес на Прикарпатті. Це підприємець з Івано-Франківська Роман Мулик (№73 у партійному списку), його юрисконсультка Олена Вінтоняк (№117) та керівник кількох приватних підприємств, калушанин Олег Марусяк (№52).
Найвпливовішим з-поміж представників Франківщини можна вважати Романа Мулика, який став одним із заступників голови фракції "Слуга народу" у Верховній Раді. Він також очолив міжфракційне депутатське об'єднання "Прикарпаття", до якого ввійшли народні депутати з регіону.
Читайте про те, як Роман Мулик задекларував 25 мільйонів та майнові права у скандальній забудові.
Як і під час виборчої кампанії, Роман Мулик воліє бути непублічним. Політик не веде сторінки у Facebook, не виступає в парламенті, не з'являється у пресі. На прохання Руху ЧЕСНО про коментар для одного з матеріалів спілкувався з журналісткою не особисто, а через прес-секретаря партії "Слуга народу".
За період роботи у ВРУ входив до ініціативних груп із 6-ти законопроектів, що пропонували зміни до чинних законів чи кодексів. У співавторстві зі своїм колегою з фракції "Слуга народу" Вадимом Струневичем запропонував альтернативний проект закону №2285-2 до законопроекту про регулювання діяльності у сфері азартних ігор. Основний проект цього закону подав прем'єр-міністр України Олексій Гончарук.
Депутатських запитів не надсилав. За компанію з прикарпатськими мажоритарниками підтримав кілька запитів народного депутата Зіновія Андрійовича, які стосувалися питань його округу: щодо критичної ситуації з виплатами зарплат медикам у Надвірнянському та Богородчанському районах, капітального ремонту доріг у Надвірнянському районі: Гвізд – Молодків, Росільна – Надвірна, Надвірна – Бистриця.
Екс-юрисконсультка Романа Мулика, народна депутатка Олена Вінтоняк хоч і має особисту сторінку у Facebook, проте депутатську позицію висловлює там украй рідко. Її теж можна вважати непублічною політикинею: у парламенті не виступала, у ЗМІ майже не з'являлася. Щоправда, разом із командою уряду вела відкритий діалог із прикарпатцями щодо "формули Штайнмаєра".
Олена Вінтоняк і Роман Мулик майже синхронно голосували за важливі законодавчі ініціативи, подали однакову кількість поправок.
Власних законопроектів Вінтоняк не реєструвала, однак долучилася до 4-х законодавчих ініціатив разом з іншими нардепами. З-поміж нових – про обмеження використання пластикових пакетів в Україні.
Депутатських запитів вона також не надсилала, підтримала ті самі запити колег, що й Роман Мулик.
За оренду житла в Києві отримала грошову компенсацію в розмірі 20 800 грн.
Ще один непублічний прикарпатський депутат-списочник зі "Слуги народу" – калушанин Олег Марусяк. Теж без сторінки у Facebook та онлайн-зв'язку з виборцями, без виступів у стінах Верховної Ради й публікацій у пресі. Виняток – інформація про перевірку нардепа на поліграфі.
У жовтні прізвище Марусяка потрапило до скандального списку депутатів, які не пропустили через комітет податкової політики ліквідацію схеми "електронних майданчиків". Ідеться про схему оцінних майданчиків, котру журналісти пов'язують з нардепом ВРУ кількох скликань Антоном Яценком. Після цього голосування на засіданні комітету представники фракції "Слуга народу" звинуватили своїх колег в отриманні хабаря та запропонували їм пройти "детектор брехні". А САП відкрила кримінальне провадження.
Разом з десятком інших парламентарів Олег Марусяк ініціював внесення змін до статті Конституції щодо недоторканності народних депутатів. Як і Роман Мулик, запропонував свій альтернативний законопроект №2285-1 до проекту закону про легалізацію азартних ігор. Марусяк, до речі, є головою підкомітету з питань організації та оподаткування грального бізнесу Комітету з питань фінансів, податкової та митної політики.
В арсеналі його депутатських запитів поки що лише один – до Генерального прокурора України. Разом із групою народних депутатів Марусяк вимагає звільнення з Генпрокуратури прокурора Костянтина Кулика. Як повідомляли розслідувачі "Бігус.інфо", Кулик став першим в Україні посадовцем, якого звинуватили в незаконному збагаченні. Нещодавно журналісти "Бігус.інфо" показали свіже розслідування про те, як прокурор без дозволів добудував поверх у київському ЖК.
За винайм житла в Києві Марусяк отримав грошову компенсацію в розмірі 21 450 грн.
Зе!мажоритарники
П'ятеро із семи прикарпатських мажоритарників здобули перемогу як висуванці партії "Слуга народу".
Найбільш публічно активними в Інтернеті депутатами-мажоритарниками із Зе!команди є Зіновій Андрійович (округ №87) та Ігор Фріс (округ №84).
Зіновій Андрійович – колишній міський голова Надвірної (Івано-Франківська обл.) кілька каденцій поспіль. У Facebook він регулярно публікує дописи про власні законодавчі ініціативи та особисту депутатську позицію з гострих питань.
Андрійович долучився до співавторства 6-ти законопроектів.
На початку роботи в парламенті він відзначився гострою критикою запропонованого його однопартійкою Оленою Шуляк проекту закону, який скасовував сплату пайових внесків для забудовників. Хоча попередньо під час голосування підтримав просування цього законопроекту.
Серед своїх досягнень народний депутат називає поправку до Закону України "Про внесення змін до Бюджетного кодексу", згідно з якою акцизний збір від пального залишається в розпорядженні громад. За словами нардепа, цей збір становить від 10% до 60% доходів місцевих бюджетів. Також Андрійович активно виступає за зменшення цін на електроенергію для вуличного освітлення.
Загалом депутат вніс 93 поправки, з яких цілковиту підтримку здобули лише 2,2%, часткову – 3,2%.
Він чи не найактивніший з-поміж прикарпатських нардепів у поданні запитів щодо розв'язання питань його округу – 28 звернень. Вони стосувалися, зокрема, ремонту доріг, завершення будівництва дитсадка та школи, виплати заробітної плати медичним працівникам, газифікації гірських сіл тощо.
Андрійович чотири рази виступав у парламенті: висловлювався щодо проекту закону про забезпечення безперешкодного доступу громадян до узбережжя водних об'єктів, про внесення змін до Бюджетного кодексу.
За оренду житла у столиці взяв компенсацію в розмірі 40 950 грн.
Народний депутат Ігор Фріс також активно контактує в Інтернеті з виборцями. Час від часу він навіть улаштовує у Facebook конференції з можливістю поставити йому прямі запитання.
У ЗМІ його називають імовірним "учасником парламентської групи Коломойського". Сам Фріс товаришує з екс-нардепом Олександром Шевченком, котрий понад 10 років очолював курорт "Буковель", кінцевим бенефіціаром якого є олігарх Ігор Коломойський.
У Facebook висловлює позицію щодо необхідності повернення олігарху Ігорю Коломойському його власності або коштів, найімовірніше, маючи на увазі акції "Приватбанку".
Як повідомляла "Економічна правда", Коломойський у суді вимагає повернути йому акції "Приватбанку". Уряд України 18 грудня 2016 року, посилаючись на пропозицію НБУ й колишніх акціонерів "Приватбанку", найбільшими з яких на той момент були Ігор Коломойський і Геннадій Боголюбов, ухвалив рішення про націоналізацію "Приватбанку" та влив у його капітал понад 155 млрд грн. Екс-власники банку вважають націоналізацію "Приватбанку", у результаті якої вони втратили всі свої акції, незаконною, тоді як "Приватбанк" і держава вимагають від них додаткового відшкодування збитків. Наразі сторони ведуть судові спори як в Україні, так і в закордонних юрисдикціях.
Ігор Фріс є найактивнішим з-поміж нардепів від Прикарпаття в законодавчій роботі: він співавтор або автор 18 законопроектів, зокрема щодо захисту права власності (антирейдерський законопроект), ліквідації корупційних схем у сфері реєстрації даних зі звітів про оцінювання об'єктів нерухомості та в пенітенціарній системі, легалізації самогоноваріння, стосовно зброї та відходів тощо.
Нардеп запропонував аж 204 поправки, з яких абсолютну підтримку здобули 21,1%, часткову – 1,5%.
Він відзначається критичною позицією щодо важливих законодавчих ініціатив, які часто не підтримував. Наприклад, такі як, арешт депутата Дубневича, протидія легалізації (відмиванню) доходів, про ринок землі тощо. Свої голосування регулярно пояснює виборцям у Facebook.
Фріс ініціював громадський аудит на Бурштинській ТЕС для поліпшення екологічного стану в місті.
Він підтримав депутатські запити свого колеги Зіновія Андрійовича щодо критичної ситуації з виплатою зарплат медикам та ремонту доріг на Надвірнянщині.
Фріс вісім разів виступав у парламенті. З останніх виступів – щодо проекту закону про забезпечення доступу захисника до особи, яка має право на захист, та посилення протидії торгівлі людьми.
Нардеп отримав компенсацію за винайм житла у столиці в розмірі 21 450 грн. Як пояснив у Facebook, відшкодовує оплату готельного номера.
Мажоритарника Олександра Матусевича (округ №86) ЗМІ теж зараховують до ймовірної "групи Коломойського" у ВРУ. До обрання парламентарем він був депутатом Івано-Франківської обласної ради від політичної партії "УКРОП". Головою комісії партійного контролю УКРОПу є Ігор Коломойський.
У законодавчій роботі нардеп Матусевич долучився до кількох законопроектів, запропонованих Ігорем Фрісом та Зіновієм Андрійовичем, зокрема про зброю, ліквідацію корупційної схеми в пенітенціарній системі, зарахування акцизу до місцевих бюджетів тощо. Він є одним з ініціаторів альтернативного проекту закону щодо збільшення штрафів за забруднення повітря.
Своїх депутатських запитів не подавав, разом з іншими мажоритарниками підтримав запити депутата Андрійовича.
Матусевич виступав один раз із трибуни ВРУ – під час обговорення закону про запровадження мораторію на суцільне вирубування лісів, а також один раз із місця – щодо покарання за набуття незаконних активів та конфіскацію їх в осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування.
Нардеп також брав компенсацію за проживання у столиці – 20 800 грн.
Нардеп Едуард Прощук (округ №85) переважно ділиться в соцмережі фотозвітами про поїздки на округ, пише про роботу в екологічному комітеті, підтримку розвитку спорту. Пріоритетним завданням називає розв'язання екологічної проблеми Домбровського кар'єру в Калуші. В екологічному паспорті Івано-Франківської області можливе потрапляння ропи з кар'єру у води Дністра зазначають як одну з найбільших проблем техногенно-екологічного характеру Франківщини не один рік поспіль. Розв'язати питання переробки ропи обіцяв й екс-нардеп Ігор Насалик, брав на контроль попередник Прощука Віктор Шевченко, проте ситуація в кар'єрі залишається незмінною.
Прощук долучився до 6-ти законодавчих ініціатив. Вони стосувалися здебільшого екологічних питань, котрими опікується комітет екології, до якого входить нардеп, а саме: управління відходами, батарей та акумуляторів, відходів електричного й електронного обладнання, національної інвентаризації лісів.
Власних депутатських запитів Прощук не подавав. Як і решта прикарпатських мажоритарників, підтримав запити депутата Андрійовича. У парламенті не виступав.
Один із найменш публічних політиків, котрий кілька разів ставав героєм конфузних роликів у мережі, – аграрій Володимир Тимофійчук (округ №89).
Нещодавно народний обранець "прославився" після короткого інтерв'ю журналісту "Радіо Свобода", у якому повідомив, що потрапив у політику, бо допомагав Президенту Зеленському, та розповів, що обраний нардепом, хоча законопроектів жодних не пропонував і загалом нічого не обіцяв.
Сам він і справді поки що не вносив законопроектів, проте долучився до 3-х законодавчих ініціатив своїх колег: щодо обігу земель сільськогосподарського призначення, надходження акцизу від палива до місцевих бюджетів та відмови від комерційного обліку природного газу за показами загальнобудинкових лічильників.
Подав лише одну поправку, яку було відхилено.
Єдиний з-поміж нардепів від Франківщини не пропустив жодного засідання Верховної Ради.
Своїх депутатських запитів Тимофійчук не надсилав, у парламенті не виступав.
За проживання у столиці взяв компенсацію в розмірі 20 150 грн.
Позафракційний Іванчук активність після виборів зменшив, Савчук – не знижує
Позафракційний нардеп Андрій Іванчук, котрий провів офіційно найдорожчу виборчу кампанію з-поміж мажоритарників, які представляють у Верховній Раді Прикарпаття, і був досить активним під час неї в мережі, зменшив активність після перемоги на виборах. На особистій Facebook-сторінці нардепа від вересня розміщено лише кілька дописів. І тільки два останні, за 18 і 19 листопада, стосуються відвідин депутатом його округу. А на Facebook-сторінці "За Іванчука" є кілька згадок про подарунки від заснованого нардепом благодійного фонду "Покуття" – дитячі майданчики та комп'ютери для шкіл.
Іванчук – найбільш нерішучий з-поміж прикарпатських нардепів у голосуваннях: не голосував або ж був відсутній у залі ВРУ під час розгляду 72% питань. Він також єдиний з них, хто не ввійшов до складу жодного комітету Верховної Ради.
Депутат підтримав 5 законодавчих ініціатив, дві з яких стосувалися перейменування Кіровоградської та Дніпропетровської областей. Подав до парламенту власний законопроект, написаний ще за попередньої каденції, – щодо внесення змін до деяких ЗУ про захист економічної конкуренції.
Порівняно з іншими нардепами від Франківщини він запропонував небагато поправок – лише 13, проте майже половина з них здобула підтримку.
Не надсилав і не підтримав жодного депутатського запиту. У сесійній залі двічі виступав з місця – щодо проекту закону про обіг земель сільськогосподарського призначення.
Нагадаємо, під час виборчої кампанії Іванчук обіцяв у меморандумі в разі перемоги розв'язати нагальні проблеми виборців зі свого округу, а під час першого офіційного візиту Президента Володимира Зеленського до Івано-Франківська – допомогти знайти 175 млн грн на ремонт дороги в Космачі Косівського району.
На противагу Іванчуку позафракційна депутатка-"свободівка" Оксана Савчук (округ №83) не знижує активності під час депутатської роботи.
Вона регулярно публікує на своїй сторінці у Facebook особисту позицію щодо голосувань у Раді та розповідає про роботу в Комітеті з питань транспорту та інфраструктури, до якого входить. Савчук активно виступає проти законопроекту про продаж землі та скорочення в бюджеті-2020 державних дотацій міським бюджетам. Також вона запропонувала скасувати державне фінансування всіх політичних партій. Нагадаємо, Президент Зеленський підписав закон про внесення змін до системи держфінансування партій, що позбавили фінансування з держбюджету позапарламентські партії, зокрема й ВО "Свобода", членкинею якого є Оксана Савчук.
Реформа політичного фінансування розпочалася 2015 року й мала на меті забезпечити прозорість фінансування всіх політсил. Новий закон мав би стимулювати партії до пошуку легальних засобів існування (незначні внески від фізичних або юридичних осіб) і надати їм можливість стати фінансово незалежними від окремих осіб чи так званих "промислово-фінансових груп".
Оксана Савчук у парламенті стала ініціаторкою створення міжфракційного депутатського об'єднання "Друзі Івано-Франківська" та долучилася до об'єднань "Кубань" і "Прикарпаття".
Вона є другою після Фріса з-поміж прикарпатських нардепів у законодавчій діяльності – подала 17 законопроектів. Хоча вони не прямо стосуються роботи Комітету ВРУ з питань транспорту та інфраструктури, до якого належить депутатка.
До речі, на початку своєї каденції в одному з ефірів "4 каналу" Савчук заявила, що хотіла потрапити до бюджетного комітету або ж комітету з питань місцевого самоврядування, проте їй відмовили, начебто через її позафракційність.
Серед законопроектів, які Савчук зареєструвала самостійно, – проект закону про правонаступництво України щодо УНР, альтернативний законопроект про продаж сільськогосподарських земель, проект постанови про концепцію створення обороноздатної України, про День незалежності України (Савчук запропонувала перенести День незалежності на 22 січня та узаконити прапор УПА, – прим. авт.), стосовно диференціювання ставки військового збору, щодо кримінальної відповідальності за заперечення Голодомору.
Вона лідирує з-поміж прикарпатських обранців за кількістю депутатських запитів – 25 штук. Зокрема, вони стосувалися фінансування ремонту доріг Прикарпаття, будівництва моста в Івано-Франківську, виділення додаткових коштів освітньої та медичної субвенцій, поліпшення якості життя дітей, хворих на цукровий діабет, забезпечення соціального захисту пільгових категорій населення сіл, що приєдналися до міст обласного значення, тощо.
Савчук очолює рейтинг нардепів із Франківщини за кількістю виступів у залі Верховної Ради – 12. Більшість – із місця.
Як і Зіновій Андрійович, за проживання у столиці вона отримала найбільшу компенсацію з-поміж колег із Прикарпаття – 40 950 грн.
Читайте також, скільки коштував голос перемоги для народних обранців із Франківщини та хто з нардепів довірився "старим" помічникам. А також про те, яку політичну партію очолив колишній голова Івано-Франківської ОДА.
Фото на кавері: народні депутати з Франківщини. Фото з Facebook-сторінки Дениса Шмигаля
Поділитись