Коли демонтують незаконну будівлю поблизу Софії?

Киянка Ірина Нікіфорова разом з іншими активістами з 2008 року намагалася зупинити будівництво без дозволів, але будинок звели всупереч судовим рішенням. Активістці навіть удалося потрапити на сесію ЮНЕСКО в тому числі у Стамбулі. Саме після цього 2016 року Київрада ухвалила рішення про зупинення будівництва та зобов'язала ТОВ "Інвестиційно-будівельна група" демонтувати зайві поверхи.

Цьогоріч договір оренди із забудовником не пролонгували. За словами керуючого справами Київради Ігоря Хацевича, зараз ідеться вже про знесення всієї будівлі, побудованої незаконно. Голова земельної комісії міськради Олександр Міщенко ("Солідарність") та ДАБІ кажуть, що з цим питанням потрібно йти до суду. 

Рух ЧЕСНО намагався з'ясувати, хто ж є відповідальним за демонтаж незаконної будівлі, хто контролюватиме її знесення та чому от уже три роки поспіль від моменту ухвалення рішення про демонтаж немає жодних зрушень.

Понад десять років боротьби

Навпроти будинку Ірини Нікіфорової, яка мешкає на вул. Гончара, забудовник ТОВ "Інвестиційно-будівельна група" поставив паркан, перегородивши половину проїжджої частини. Це був 2008 рік. За словами жінки, за парканом містилися сквер, прибудинкова територія будинку XIX століття, який визнали аварійним і згодом знесли, та дитячий майданчик.

Нікіфорова розповідає, що це будівництво від початку було визнане в судах незаконним, є приписи ДАБІ про його зупинення та рішення Київради про демонтаж новобудови. Однак фактично зупинити будівництво ніхто не міг, тож багатоповерхівка височіла над дзвіницями Софії Київської, відстань до якої лише приблизно 100 метрів.

Рік по тому Верховний Суд визнав це будівництво незаконним, а рішення ДАБІ від 8 липня 2016 року про анулювання дозволу на початок виконання будівельних робіт правомірним.

Наприкінці 2019-го Київрада вирішила не подовжувати дію договору оренди з ТОВ "Інвестиційно-будівельна група". За три роки до цього рішення депутати рекомендували забудовнику демонтувати 4 поверхи новобудови та зробити все відповідно до вимог ЮНЕСКО й Генплану Києва. Споруда мала бути не вищою за 25 м, а наразі вона 40 м заввишки. Зайвими є десь 5 поверхів.

Однак забудовник з демонтажем не поспішає, будівлю охороняють наймані працівники охоронної фірми, а будівельний паркан досі перекриває одну смугу проїжджої частини.

Нікіфорова зібрала й передала Руху ЧЕСНО для ознайомлення сотні своїх листів, запитів до всіх можливих інстанцій щодо забудови на вул. Гончара та відповідей на них. З усього видно, що будівництво є незаконним, велося без погодження Верховної Ради та без дозволу Міністерства культури України. 

Це земля історико-культурного призначення. Аби щось на ній будувати, потрібна згода парламенту (ст. 150 Земельного кодексу України).

Нікіфорова зізнається, що зібрала протягом одинадцяти років стільки документів про це будівництво, що для їхнього зберігання виділила окрему кімнату у своїй квартирі:

"Це фонова історична забудова, і вона має залишатися в тому вигляді, у якому була. Коли ми почали вивчати документи та зрозуміли, що це будівництво незаконне, пішли до суду. Наприкінці 2008-го в нас уже була ухвала Шевченківського суду про заборону будівництва. Але воно тривало далі попри судове рішення. Будівництво велося всупереч приписам прокуратури, Держкомспадщини, ДАБІ. За ці 11 років були три ухвали різних судів про зупинення будівельних робіт, але жодна з них не виконана".

Спершу під виглядом археологічних робіт викопали котлован і забили палі. Представник забудовника Олександр Дубров у коментарі Руху ЧЕСНО повідомив, що під час цих робіт було виявлено 500 артефактів: прикрас, монет тощо.

У сусідніх будинках з'явилися тріщини. Поставлені згодом маяки за рік теж потріскалися.

Нікіфорова наголошує, що тут міститься культурний шар "Міста Ярослава". Це цінні для археології землі. Про будівництво в цій зоні має бути поінформоване ЮНЕСКО, але своєчасно цього не зробили.

"Забудовник поінформував ЮНЕСКО лише 2009 року, коли будівельні роботи вже почалися. Комітет рекомендував негайно зупинити будівництво та змінити проект: зменшити висотність новобудови до рівня сусідніх будівель, тобто до 25-ти метрів, і змінити ділення будинків. Ці рекомендації забудовник проігнорував", – розповідає Нікіфорова.

Про ці рекомендації йшлося на 39-й сесії ЮНЕСКО.

Під час сесії ЮНЕСКО 2017 знову розглядали охоронний статус Софійського собору. Комітет учергове ухвалив рішення звернутися до України з проханням заборонити будь-яке будівництво в буферній зоні Софії Київської. 

"У разі підтвердження потенційної або доведеної небезпеки для видатної універсальної цінності можливий запис об'єкта до Списку всесвітньої спадщини, що перебуває під загрозою", – ідеться на офіційному сайті організації.

На сесії ЮНЕСКО у 2019-му році також розглядалося питання статусу Софії. Цього разу Україна виконала частину вимог ЮНЕСКО, про що йдеться на офіційному сайті, а мер Києва Віталій Кличко пообіцяв переглянути Генплан Києва в буферній зоні.

Про незаконне будівництво впритул до Софії Київської вийшла низка матеріалів у ЗМІ. Люди ставили намети під парканом, він падав, активістів поливали фарбою та сльозогінним газом, наймали протистояти їм молодиків спортивної зовнішності, але місцеві не здавалися.

Зупинити роботи вдалося лише 2016 року, коли всі поверхи вже було зведено.

Київрада рекомендувала забудовнику демонтувати верхні поверхи

У січні 2016-го мер Києва Віталій Кличко прокоментував цю ситуацію. Він зазначив, що багатоповерхового будівництва в охоронній зоні ЮНЕСКО – буферній зоні Софії Київської не повинно бути.

"Дотримуючись законодавства щодо будівництва в буферній зоні Софії, міська влада скористається сценарієм, який був утілений у Десятинному провулку. Тобто вимагає від забудовника зниження поверховості будівлі до гранично дозволеної в цій зоні – 27 м, згідно з містобудівними умовами", – сказав тоді Кличко.

Опісля Київрада створила тимчасову комісію з цього питання. Вона мала зробити все можливе, аби Софію Київську та прилеглі монастирські будівлі не вилучили зі Списку об'єктів усесвітньої спадщини ЮНЕСКО. Очолила комісію депутатка Ольга Балицька ("Київська команда").

У липні 2016 року комісія ухвалила рішення звернутися до забудовника, щоб він розв'язав питання висотності новобудови. А інакше депутати обіцяли розірвати договір оренди, проте так цього й не зробили.

"Ми саме були на сесії ЮНЕСКО, яка тривала у Стамбулі. Це був 2016 рік. Саме того дня відбувалося обговорення об'єкта Софія Київська та вчергове серйозно постало питання про занесення Софії до "чорного" списку об'єктів, які перебувають під загрозою. Гадаю, що ці поверхи все ж буде демонтовано, тому що мер Києва Віталій Кличко ще під час виборчої кампанії казав, що висотність будівлі повинна бути знижена. КМДА має всі важелі, аби зобов'язати забудовника здійснити демонтаж", – упевнена активістка. 

Демонтаж повинна була контролювати профільна комісія Київради. Голова комісії з питань містобудування, архітектури та землекористування Олександр Міщенко ("Солідарність") так і не зміг пояснити Руху ЧЕСНО, чому протягом трьох років забудовник не демонтував зайві поверхи:

"У нас були розмови з цією компанією. Їм запропонували знести кілька поверхів, але вони не виконали угоду, тому наступним кроком Київради було не продовжувати з ними договір оренди". 

Зауважимо, що рішенням Київради забудовника зобов'язали демонтувати кілька поверхів будівлі впродовж місяця, а інакше КМДА в судовому порядку мала розірвати договір оренди. 

Проте договір не розірвали, а дочекалися терміну його закінчення – жовтня 2019 року. І вирішили договір оренди із забудовником не пролонгувати. Депутатка Київради Ольга Балицька повідомила, що ТОВ "Інвестиційно-будівельна група" поінформували про це листом.

"Я впевнений, що наступними діями будуть судові процеси. Київська міська рада судитиметься із забудовником і вимагатиме демонтувати зайві поверхи", – зауважив Міщенко.

Керуючий справами Київради Ігор Хацевич зазначив, що земельна комісія ще не давала юридичному відділу міськради доручення про підготовку судового позову:

"Забудовнику надали можливість знести чотири зайві поверхи, і тоді теоретично вони б продовжили договір оренди. Зараз це доручення варто дати Департаменту архітектурно-будівельного контролю. Але виникає інша проблема: тепер уся ця будівля стає таким собі напівлегальним довгобудом, оскільки договір оренди не продовжили. Тому наразі вимагати від них знести лише 4 поверхи буде не дуже коректним. Потрібно розглядати знесення всієї будівлі. Якщо договір оренди не продовжено, то, відповідно, будівля стає поза законом".

Голова земельної комісії Олександр Міщенко уточнив, що демонтажу Київрада вимагатиме в судовому процесі, який ініціює забудовник:

"Протокольне доручення ми давати не будемо, є рішення сесії Київради. Про демонтаж поки що розмовляти зарано, тому що, я впевнений, забудовники підуть до суду – це по-перше. По-друге, коли буде суд, наші юристи, мабуть, вимагатимуть від них здійснити демонтаж власним коштом. Якщо забудовник цього не виконає, тоді, гадаю, демонтаж зробить наш благоустрій з арбітражним управляючим. Вони демонтують, а рахунок виставлять забудовнику".

Як повідомили Рух ЧЕСНО в ДАБІ, демонтажу будівлі потрібно вимагати через суд.

Хто ж будує біля Софії Київської

Земельну ділянку на вул. Гончара, 17-23 Київрада 2004 року надала в оренду ТОВ "Інвестиційно-будівельна група" на 15 років для зведення житлового комплексу з приміщеннями громадського призначення та вбудованим паркінгом. Рішення підписав тодішній Київський міський голова Олександр Омельченко, який нині є депутатом Київради й очолює фракцію "Єдність".

Окрім цього, 2004-го Київрада виділила зазначеній компанії в оренду ще одну ділянку, розміщену поруч, площею майже 7 соток на два роки "для влаштування будівельних робіт". Ця земельна ділянка – частина дороги на вул. Гончара. Строк дії цього договору оренди сплив ще 2006 року, але забудовники продовжували його через суд.

Омельченко в коментарі Руху ЧЕСНО сказав, що віддав землю в оренду нібито на законних підставах, але забудовник, на його погляд, порушив умови договору:

"Головним порушенням забудовника є зміна висотності житлового комплексу, що суперечить вимогам законодавства у сфері містобудування та охорони культурної спадщини. Перегороджена частина проїзду є також порушенням правил будівництва”.

Що далі робити з цією спорудою, на думку Омельченка, повинен вирішити суд.

Представник забудовника Олександр Дубров у коментарі Руху ЧЕСНО повідомив, що за парканом лежать каналізаційні труби, які потрібно покласти в землю, але оскільки роботи заморожено, будівельна компанія не може це зробити.

Практика демонтажу незаконних будівель в історичній частині Києва вже існує. 2015 року забудовник демонтував кілька незаконних поверхів у "будинку Філарета", що в Десятинному провулку. Тоді Київрада теж зобов'язала забудовника й колишнього регіонала Володимира Зубика протягом місяця знести верхні поверхи скандального комплексу, який він зводить у Десятинному провулку на замовлення УПЦ КП. Зубик вимогу Київради виконав.

Серед засновників ТОВ "Інвестиційно-будівельна група", що нині зводить будинок поблизу Софійського собору, є Костянтин Олександрович Дубров. Як інформують "Наші гроші", він є сином Олександра Дуброва, який раніше разом із батьком екс-нардепа від Партії регіонів Віталія Хомутинніка Юрієм входив до складу засновників Пенсійного фонду "Брокбізнесінвест". Олександр Дубров був помічником Хомутинніка у ВРУ двох скликань.

Активісти твердять, що Дубров представляв забудовника на публічних заходах, а колеги Хомутинніка з Партії регіонів Олександр Волков та Ельбрус Тедеєв захищали будівництво ЖК "Фреско Софія".

Журналістам Руху ЧЕСНО вдалося поспілкуватися з Олександром Дубровим, який заявив, що Хомутиннік не причетний до цього будівництва, а от екс-нардепів Волкова й Тедеєва він справді запрошував на будівництво, щоб його підтримали:

"Ми вважаємо, що та висотність, яка передбачена тими документами та правилами забудови, які існували на той час, виправдана. Вона не шкодить Софії Київській. Також у нас є аналіз впливу на будівлю Софії Київської, який показує відсутність такого впливу. Підґрунтям для ухвалення рішення було те, що Софію Київську можуть вилучити зі списку ЮНЕСКО, якщо буде побудована ця будівля. Але це абсолютно не відповідає дійсності, і є документи, які підтверджують, що це не так. Тому ми не виконували цього рішення Київради й пішли до суду. Ми програли в першій інстанції, але судові процеси тривають". 

"Ми будемо звертатися до суду, щоб скасувати рішення (Київради про припинення оренди, – прим. ЧЕСНО). Тим паче незавершене будівництво вже розташоване на цій ділянці, і я взагалі не розумію, як у такому разі можна було відмовити в оренді. Це нонсенс", – переконаний Дубров. 

У всіх негараздах, пов'язаних із цим будівництвом, Дубров звинувачує екс-нардепа Кирила Куликова, який нібито хотів на ньому заробити й вимагав грошей.

Куликов ще 2009 року пояснював, що виступає проти цього будівництва, бо воно протизаконне. До того ж і він сам, і його батьки мешкають на вул. Гончара.

На запитання, чи планує Дубров зносити зайві поверхи недобуду, він відповів, що це нерентабельно:

"Збитки за цим проектом на сьогодні становлять 1 млрд 200 млн грн. Ми подавали проект реконструкції всього кварталу. Тоді його погодив Омельченко. Але залишилися нереконструйованими лікарня швидкої допомоги, а також 4 вулиці: Гончара, Стрілецька, Рейтарська, Стрітенська. Наразі цей проект уже збитковий. Ніхто не вкладатиме грошей у демонтаж".

На думку забудовника, рішення Київради – це піар-кампанія депутатки Ольги Балицької та групи депутатів – членів тимчасової комісії, а також мера Віталія Кличка. За його словами, Балицька підготувала проект рішення про демонтаж будівлі на вул. Гончара на прохання колишнього секретаря ради, заступника Кличка Олексія Резнікова, про що сама розповіла Дуброву.

"Будь-які закиди щодо того, що хтось міг примусити Київраду голосувати або не голосувати за якесь рішення, є нісенітницею, оскільки це нівелює діяльність усіх депутатів ради. Голосування було одностайним. 90 депутатів з різних фракцій проголосували "за", – зазначає Ірина Золотар, котра раніше була прес-секретаркою Олексія Резнікова.

"Резніков був тоді заступником голови КМДА з питань упровадження самоврядних повноважень, опікувався збереженням культурної спадщини. З огляду на те, що ця будівля була збудована в буферній зоні Софійського собору, він особисто порушив питання про її демонтаж на 40-й сесії ЮНЕСКО у Стамбулі", – додає Золотар.

На уточнювальне запитання про подальшу долю недобуду Дубров відповів, що подумки вже з ним попрощався. За його словами, банк "ВТБ", де вони брали кредит на будівництво, "спочив у Бозі", і тепер для погашення позики банк забирає будівлю й виставляє її на торги. Забудовник запевняє, що брати участь у торгах не планує. 

"Наші гроші" повідомляли, що забудовник судився з "ВТБ", бажаючи вивести скандальну споруду з-під іпотеки в банку, який ліквідовує Нацбанк, але суд програв.

Нагадаємо, під загрозою незаконної забудови опинилась і Поштова площа, де знайшли залишки вулиць часів Київської Русі. Зараз руйнується Музей на Поштовій, створений зусиллями активістів та науковців.

На Подолі забудовник ПП "Конвалія-нерухомість" має намір знести історичну будівлю поруч із Флорівським монастирем. 

А в урочищі Протасів Яр планується незаконне будівництво ЖК "Турбійон". До будівельної фірми має стосунок Геннадій Корбан.

Також Рух ЧЕСНО разом із "Громадським радіо" склали люстраційний список тих політиків, які в Київраді попереднього скликання здали Гостиний двір і досі перебувають на державних посадах або мають депутатські мандати.