Кілька тисяч гривень – і ви у Верховній Раді. Тоді як хтось безрезультатно витрачав на парламентську кампанію мільйони, деякі кандидати-мажоритарники обійшлися трьома прожитковими мінімумами. Але це офіційні витрати згідно з їхньою фінзвітністю. Реальна ж вартість кампаній цих кандидатів може сягати мільйонів гривень.
Аналітики Громадського руху ЧЕСНО проаналізували остаточні фінансові звіти кандидатів у нардепи, опубліковані на сайті ЦВК (частини звітів немає), і визначили, кому з переможців в округах перемога далася найдешевше. Також ми спробували з'ясувати, чи й справді цим кандидатам кампанія коштувала аж так дешево. Варто одразу сказати, що один із кандидатів витратив, але не задекларував понад 25 тисяч доларів на рекламу у Facebook, інший – переміг завдяки підтримці підприємства олігарха, а ще один – запросив Віктора Павліка, але офіційно за його виступ не заплатив.
З-поміж ТОП-20 кандидатів, які стали нардепами й витратили на виборчу кампанію найменше грошей, половина – представники східних областей України. Половина з них – члени партії "Слуга народу".
Вкластись у мінімум
Рекордно "дешевою" стала перемога для мажоритарника від "Слуги народу" зі 124-го округу на Львівщині Юрія Камельчука. Його офіційний виборчий фонд становив лише 6800 гривень, які Камельчук виклав із власної кишені.
У результаті кандидат здобув понад 12 тисяч голосів. Це дало йому змогу провести найефективнішу кампанію на парламентських виборах 2019 року. Голос виборця коштував Камельчуку 55 копійок. Усі гроші з виборчого фонду пішли на оплату ефірів на місцевому телебаченні.
Камельчук – підприємець, бізнес-тренер і консультант, засновник бізнес-спільноти Ukrainian Business Community та Платформи розвитку бізнесу "Бізнес Актив".
Здавалося б, чесна й ефективна перемога, однак Камельчук зазначив у своєму звіті не всі видатки. Згідно з бібліотекою реклами Facebook, кандидат від кінця червня до 19 липня, саме в період виборчої кампанії, замовляв рекламу в цій соціальній мережі, витративши 286 доларів (близько 7100 гривень). Тобто фактично кампанія Камельчука була принаймні вдвічі дорожчою за офіційно прозвітовану суму.
Кандидатів від "Слуги народу" на Львівщині також рекламували партійні сторінки у Facebook. Наприклад, сторінка "Команда Зеленського у Львові" витратила під час кампанії 1055 доларів (понад 25 тисяч гривень).
У коментарі Громадському руху ЧЕСНО Камельчук пояснив рекламу в соцмережі так:
"Витрати йшли з особистої картки", – написав депутат.
Це порушення, адже всі видатки на кампанію мають бути здійснені виключно з рахунку виборчого фонду.
Якщо порівняти офіційні витрати нардепів, які заплатили за місце у ВРУ найбільше та найменше, то фонд Камельчука був меншим за фонд найвитратливішого депутата Антона Яценка в 1017 разів.
"Команда Шахова" та гроші помічника
Лише на кілька тисяч більше від Камельчука витратила кандидатка зі 105-го округу на Луганщині Вікторія Гриб. Це представниця "Опозиційного блоку", яка у своєму окрузі перемогла Сергія Медведчука, брата Віктора Медведчука з ОПЗЖ.
Напередодні виборів Гриб працювала керівницею напряму зі сталого розвитку в компанії "ДТЕК Енерго", мешкала в селі Софіївська Борщагівка Києво-Святошинського району. У Луганській області нерухомості в кандидатки, згідно з її декларацією, не було.
Гриб переказала на рахунок свого виборчого фонду 10 тисяч гривень, інших внесків упродовж кампанії не надходило. Цікаво, що під час президентської кампанії 2019 року Гриб перерахувала кандидату Олександру Вілкулу 650 тисяч гривень, що в 65 разів перевищує її витрати на власну кампанію.
Читайте також: Вілкула профінансували менеджмент Ахметова та Новинський із прес-секретарем
За інформацією видання "Ділова столиця", до парламентських виборів Гриб багато уваги приділяла не місту Щастя Луганської області, що належить до 105-го округу, а Добропіллю Донецької області, де зосереджені вугільні шахти "ДТЕК". Там вона вела проекти соціального партнерства енергокомпанії Ахметова та місцевої влади. 2017 року на День Незалежності України Гриб відкрила в Добропіллі стелу з англомовним написом "I Love Dobropolye".
Зрештою, Гриб балотувалася в іншому окрузі. Округ, де перемогла Вікторія Гриб, невеликий, оскільки більшість його території нині окупована. Основна частина виборців – мешканці міста Щастя, де розташоване містоутворююче підприємство – Луганська ТЕС, що належить компанії "ДТЕК".
В інтерв'ю виданню "Главком" Гриб про свою перемогу казала так:
"З 2013 року займалася соціальними проектами "ДТЕК" тут, у Щасті. Ми працювали з людьми, коли були зруйновані будинки, коли їм потрібно було вікна вставляти. Те, що ми робили, не було пов'язане з виборами, але я не прийшла нізвідки і сказала: "Оберіть мене". Це довіра, яка формувалася роками".
У тому самому інтерв'ю Гриб повідомила, що компанія "ДТЕК" виділила 2,4 млн грн на встановлення лічильників, 1,5 млн на будівництво баскетбольного майданчика. А ще 20 тисяч доларів дала на концерт Віталія Козловського. Мовляв, усі ці витрати були заплановані ще минулого року. Однак із фото концерту видно, що Козловський виступав на тлі політичної агітації Вікторії Гриб.
Отже, або "ДТЕК" неофіційно заплатила за агітацію Гриб, або ж вона використала соціальні ініціативи свого працедавця з метою власного піару як кандидатки.
Також незадовго до виборів у Щасті за підтримки "ДТЕК"/Вікторії Гриб відкривали дитячі майданчики, дарували школі підручники, організовували спортивні змагання, розмальовували стіни тощо. Розмежувати всі ці заходи на соціальні від "ДТЕК" і передвиборчі від Вікторії Гриб фактично неможливо, адже навіть коли чітко зрозуміло, що фінансування було з боку "ДТЕК", відкривала об'єкти саме Гриб, і робила вона це водночас і як представниця компанії, і як кандидатка.
Куди саме Гриб витратила свої офіційні 10 тисяч гривень, з'ясувати неможливо, оскільки на сайті ЦВК немає жодного звіту кандидатів зі 105-го округу. Опубліковано лише аналіз частини остаточних фінансових звітів (аналіз від ОВК, що не містить детальних даних про рух коштів).
Наступну сходинку за невеликим розміром виборчого фонду посідає Олександр Ковальов із 51-го округу в Донецькій області.
Офіційні видатки Ковальова на кампанію – трохи менш ніж 14 тисяч гривень. Загалом до його виборчого фонду надійшло 30 тисяч гривень від фізичних осіб, але витратив кандидат менш як половину цих коштів. Усі 30 тисяч Ковальову дала підприємниця Ірина Саматова зі Слов'янська.
За інформацією "Української правди", Ковальов 2014 року після Євромайдану вивозив "беркутівців" з бази в Києві. Журналісти писали, що він, імовірно, перебував біля Донецької облдержадміністрації під час захоплення її терористами угруповання "ДНР".
Під час роботи в парламенті Ковальов устиг стати кнопкодавом. Він погрожував журналісту Руху ЧЕСНО після оприлюднення в Інтернеті публікації про його кнопкодавство.
За даними ЗМІ, під час виборчої кампанії Ковальов через свою громадську організацію "Ніхто крім нас", яка об'єднує учасників бойових дій, роздавав на окрузі футболки, їжу та влаштовував концерти. Зважаючи на це, чинний нардеп приховав справжні видатки на свою кампанію.
На четвертому місці опинився депутат ВРУ зі 107-го округу в Луганській області, самовисуванець Олександр Сухов. Він витратив на кампанію трохи більш ніж 15 тисяч гривень. Ці гроші він отримав від Богдана Горбаня, який після обрання Сухова нардепом став його помічником за строковим трудовим договором. Більшість коштів з виборчого фонду кандидат спрямував на друковану рекламу.
Сухов належить до "команди Сергія Шахова", народного депутата ВРУ 8-го скликання та переможця у 114-му окрузі.
Шахов та представники його благодійної організації "Луганщина – наш край" ще з травня 2019 року роздавали в області мішки з цукром. Маркування на них різнилося залежно від місця розповсюдження. Громадянська мережа "ОПОРА" повідомляла, що в Луганській області роздавали мішки з цукром, на яких було написано "Луганщина – наш край" та прізвища людей з "команди Шахова" залежно від округу. Однак видатків на цукор у звіті жодного з членів "команди Шахова" немає.
Незадекларований Павлік та гроші від довірених осіб
"Батьківщинівець" Євген Яковенко з 52-го округу на Донеччині протягом кампанії офіційно витратив 23,7 тисячі гривень власних коштів. Цими грошима він один раз оплатив публікації в газеті "Дзержинський шахтер", а ще частину вклав у друковану агітаційну продукцію. 1600 гривень кандидат віддав за прибирання території.
Однак це лише офіційні його видатки. Сторінка "Штаб депутата ВР Яковенко Евгения Геннадиевича" у Facebook упродовж кампанії витратила на рекламу 116 доларів. Серед рекламних дописів є інформація про концерт Віктора Павліка "за підтримки Євгена Яковенка", який відбувся за кілька днів до виборів на площі міста Торецьк.
Читайте також: Скільки українські артисти заробили на виборах
Серед офіційних видатків нардепа немає витрат на ці концерти. Та й виступ Віктора Павліка коштує в кілька разів дорожче, ніж загальні витрати з виборчого фонду Яковенка. Згідно з даними системи Prozorro, тільки один концерт співака коштує понад 150 тисяч гривень. Наприклад, цьогоріч Павлік виступав в Ізюмі Харківської області на замовлення міської ради. Місто заплатило за його концерт 165 тисяч гривень.
Крім того, за підтримки кандидата Яковенка відбувалися дитячі свята в різних містах у межах округу.
Рух ЧЕСНО звернувся по коментар до штабу народного депутата через сторінку у Facebook, але відповіді не отримав.
Сергій Шахов зі 114-го округу на Луганщині витратив на свою кампанію трохи більш ніж 40 тисяч гривень. Цю суму він одержав від того самого Богдана Горбаня, який давав гроші й нардепу Олександру Сухову.
Шахов спрямував кошти з виборчого фонду на друк агітматеріалів, розміщення їх у друкованих ЗМІ та оренду обладнання для агітації. Немає у його звіті купленого цукру, який, нагадаємо, отримували від його команди мешканці округу.
Згідно з бібліотекою реклами Facebook, сторінка Шахова під час кампанії витратила на рекламу 320 доларів. Проте цих видатків у фінзвіті немає.
У 112-му окрузі на Луганщині переміг Сергій Вельможний, і для цього йому було достатньо витратити 42,5 тисячі гривень. Це ще одна людина з "команди Шахова". Гроші він отримав від Володимира Чепурного, який під час виборчої кампанії був довіреною особою кандидата.
Найбільше коштів Вельможний витратив на зовнішню рекламу (понад 30 тисяч), ще частину – на друк листівок, анкет і розміщення наметів.
У 206-му окрузі переміг Антон Поляков зі "Слуги народу", чий виборчий фонд становив 47,3 тисячі гривень. Це власні кошти кандидата. Значну їхню частину Поляков витратив на поліграфічну продукцію, а 10 тисяч гривень – на рекламу в соціальних мережах.
"Слуга народу" Сергій Штепа, який переміг у 77-му окрузі, витратив на виборчу кампанію 48,5 тисячі гривень. Він вклав власні гроші, спрямувавши їх переважно на друковану агітацію.
Водночас у фінансовому звіті не зазначено видатків Штепи на рекламу в соцмережах. На просування реклами зі сторінки "Слуга народу – Запоріжжя", яка під час парламентської кампанії агітувала за всіх "слуг"-мажоритарників в області, витратили загалом понад 27 тисяч доларів. Принаймні частина цих витрат, зокрема й на створення відеороликів, у яких фігурував кандидат, мала б бути відображена у звіті Штепи.
Як їм це вдалося?
Половина нардепів з переліку найменш витратливих – "слуги народу". Успіх їхніх кампаній багато в чому залежав саме від бренду партії. Обсяги їхніх офіційних видатків хоч і здаються правдоподібними, та все ж не є вичерпними. Щонайменше кілька "слуг" не прозвітували про витрати на рекламу в соцмережах.
Крім виборчих фондів самих мажоритарників від "Слуги народу", на перемогу кандидатів від цієї політсили працювала також реклама всієї партії, яка підвищувала їхні рейтинги. Загалом партія витратила на парламентську кампанію близько 114 млн грн.
Запорукою успіху "команди Шахова", як і самого Сергія Шахова, стали мішки з цукром, які ті роздавали від травня 2019 року. Позиція Шахова, що такі "подарунки" не мають стосунку до виборів, не витримує навіть логічної перевірки, адже на пакунках було не тільки його ім'я, а й імена членів "команди Шахова", які теж балотувалися до парламенту.
Крім того, мережа "ОПОРА" фіксувала в області білборди із зображеннями кандидатів без вихідних даних, що свідчить про те, що витрати на них наврядне задекларовані у звітах.
Також кандидати продемонстрували, як можна вести кампанію під прикриттям виглядом соціальних ініціатив бізнесу чи громадських організацій. Фактично перемога Вікторії Гриб є результатом передвиборчого сплеску дорогих благодійних ініціатив компанії "ДТЕК".
Більшість описаних у статті випадків можна трактувати як приховані витрати, адже здійснювалися вони не з офіційних виборчих рахунків. Однак ОВК, які мають перевіряти фінансові звіти кандидатів, таких порушень не виявили, що свідчить не так про доброчесність кандидатів, як про низьку якість роботи окружних виборчих комісій та недосконалість українського законодавства. Навіть якщо кандидат не подав фінансового звіту до ОВК, найбільше, що на нього чекає, – письмове попередження від ЦВК. Зрештою, чи ж будуть прискіпливими до звітів кандидатів члени ОВК, яка формується за партійними квотами й неофіційно дофінансовується і кандидатами, і партіями?
Інфографіка – Олексій Півторак
Поділитись