Після перших провальних голосувань у Верховній Раді нового скликання заговорили про різні групи впливу всередині фракції "Слуга народу", про ризик розколу та перехід депутатів до інших фракцій. Найчастіше журналісти згадували й вирізняли "групу Коломойського" – низку нардепів, пов'язаних з олігархом Ігорем Коломойським та його бізнесом: співробітників медіахолдингу "1+1", екс-депутатів і партійців УКРОПу, працівників структур "Привату" тощо.
Голова фракції Давид Арахамія запевняє, що таких депутатів може бути до 10 та вони ні на що не впливають, відразу після позачергових парламентських виборів журналісти писали про понад два десятки.
Чи існує насправді "група Коломойського" всередині фракції "Слуга народу"? Можливо, це лише медійна бульбашка, яка на хвилі хайпу намагається здобути суб'єктність у політичних баталіях? Або ж це внутрішня група опозиції, котра не згодна з лінією фракції? Хто потенційно може входити до цієї групи? Наскільки вона впливова та чи залежить від її голосів ухвалення рішень у ВРУ? Рух ЧЕСНО проаналізував голосування депутатів від "Слуги народу" протягом перших місяців роботи Верховної Ради 9-го скликання. Для цього ми виокремили низку маркерних* голосувань, які демонструють, хто з-поміж нардепів-"слуг" саботує лінію фракції: голосує всупереч, утримується або просто не голосує.
Фракційна децентралізація
Партія "Слуга народу" за результатами виборів провела до Верховної Ради рекордні 254 депутати – 124 списочники та 130 мажоритарників, які вперше в історії українського парламентаризму утворили монопартійну більшість, яка самостійно може ухвалювати рішення (мінімально необхідна кількість голосів "за" для ухвалення рішень – 226). Двоє нардепів від "Слуги народу" – Дмитро Разумков і Руслан Стефанчук – увійшли до керівництва парламенту, тому формально вони стали позафракційними.
Ще під час навчання новообраних народних депутатів у Трускавці майбутню фракцію "Слуга народу" в парламенті побудували за "мережевим принципом": шляхом жеребкування її поділили на 15 мініфракцій та призначили 15 заступників голови (передбачено п. 1 ст. 60 Регламенту ВРУ). Це, за словами керівниці прес-офісу партії та однієї із заступників очільника фракції Євгенії Кравчук, зробили для того, щоб ефективніше координувати її роботу та налагодити внутрішню комунікацію.
"15 заступників – це не 15 "смотрящих". Ці люди не керуватимуть, а координуватимуть роботу. І групи ми формуємо шляхом жеребкування, а не на "клановій", земляцькій чи іншій подібній основі. Фракція, як і партія, побудована за мережевим принципом: ми маємо можливість збиратися у різних форматах, щоби співпрацювати та спілкуватися для більшої ефективності нашої роботи", – написала у Facebook заступниця голови фракції Євгенія Кравчук після навчання нардепів-"слуг" у Трускавці.
Очільник фракції Давид Арахамія на початку роботи парламенту був переконаний, що такий поділ також мав запобігти впливу на депутатів зацікавлених осіб. Проте, як показують результати перших двох місяців роботи ВРУ 9-го скликання, цей вплив аж ніяк не зменшився.
Формально до структури фракційного керівництва мажоритарник з Київщини (округ №94) Олександр Дубінський, якого називають спікером "групи Коломойського", не входить, але саме він є неформальним лідером у низки депутатів-"слуг".
Давид Арахамія в коментарі Руху ЧЕСНО каже, що Дубінський – харизматична особа, відомий блогер і йому вдається "закружити" голову частині колег, однак до керівництва фракції він не увійшов через те, що концентрується на деструктивній риториці й часто оперує неперевіреною інформацією:
"Він усе хає й нічого не підтримує. На деструктиві дуже легко збирати людей довкола себе, бо критикувати можна завжди і все підряд. Але ми не хочемо концентруватися на цьому. Ми хочемо говорити про розвиток, про кроки вперед, а не те, хто кому і як. Я читаю його блоги й часто помічаю, що він оперує інформацією, яка не верифікована, а після викриття він навіть не вибачається".
Перші провали
Збої з підтримкою партійних законопроектів та законодавчих ініціатив самого Володимира Зеленського виникли у фракції "Слуга народу" вже в перші тижні роботи парламенту. Тоді частина депутатів або утримувалася, або не голосувала, або ж потрібної миті була відсутня в сесійній залі, хоча брала участь в інших голосуваннях протягом пленарного дня. Керівник фракції в інтерв'ю заявляв, що різні групи впливу пропонують "слугам" за 30 тисяч доларів "захворіти" та пропустити певне голосування.
Наприклад, на пленарному засіданні 12 вересня Верховній Раді вперше не вистачило 226 голосів "за" для ухвалення рішення. Тоді нардепи розглядали пропозицію скоротити строк підготовки до другого читання законопроекту про управління безпекою автомобільних доріг. За це рішення проголосували тільки 223 депутати, при цьому фракція "Слуга народу" дала 208 голосів "за".
Того самого дня Рада-9 вперше провалила й ухвалення закону. Парламент голосував за проект закону "Про правонаступництво України", яким пропонувалося скасувати дію актів СРСР та УРСР на території України. Голоси "за" віддали загалом 214 депутатів, з них "Слуга народу" – лише 210 голосів.
19 вересня ВРУ не могла ухвалити у другому читанні законопроект №1009 - скасування "поправок Лозового" й надання НАБУ та ДБР права на самостійну "прослушку". Під час цього голосування не допоміг навіть "шифр Разумкова" – "прошу підтримати та проголосувати", яким він начебто дає депутатам монобільшості сигнал голосувати "за".
Законопроект підтримали тільки 196 народних депутатів. Під час голосування голова Верховної Ради Дмитро Разумков попросив "зупинити голосування", але результат уже було зафіксовано на табло.
"Зупиніть! Шановні колеги, я зупинив голосування до того, як закінчився відлік... Шановні колеги, ви можете подивитися по стенограмі та відео: я зупинив до того. Чому це не зробила Рада, це питання. Шановні колеги, почекайте, які є пропозиції? Повторне друге читання? Не кричіть, ми ж цивілізовані люди! Повторне друге читання? Повторне друге читання", – заявив спікер Разумков під час голосування.
Після цього 242 голосами "за" законопроект відправили на повторне друге читання, а Разумков достроково закрив пленарне засідання.
Про ці "збої" парламентської монобільшості під час прес-марафону запитали у Володимира Зеленського. Зокрема, журналістка "24 каналу" Анастасія Кримова поцікавилася, яким чином Президент планує впливати на групи впливу всередині фракції "Слуга народу", котрі не голосують за його законопроекти. Зеленський запевнив, що жодних груп впливу олігархів у фракції немає, але депутати з інших фракцій поширюють серед "слуг" дезінформацію:
"Немає групи впливу будь-якого олігарха в партії "Слуга народу". Є досвідчені парламентарі в інших партіях, які щодня займаються тільки одним – впливом: емоційним, грошовим та будь-яким іншим… Вони хочуть розколоти партію "Слуга народу". І роблять у деяких питаннях, наприклад, коли вони не проголосували за один із законів, після цього проголосували, тому що ми зустрілися, я почав говорити з депутатами, всі почали їм пояснювати".
На поставлене Президенту запитання про "групу Коломойського" також відреагував нардеп Олександр Дубінський, назвавши журналістів у своєму дописі "колективними вівцями" й порадивши "розбиратися перед тим, як питають, та одягати голову перед тим, як зранку йти на роботу".
Видаватися, ніж бути
Аби зрозуміти, чи є у фракції "Слуга народу" "група Коломойського" та хто до неї потенційно може належати, ми проаналізували перші провальні голосування монобільшості, а також голосування щодо частини маркерних законопроектів, на важливості ухвалення яких наголошували Володимир Зеленський та керівництво партії "Слуга народу". Зокрема, йдеться про покарання за незаконне збагачення, викривачів корупції, перезапуск НАЗК, судову реформу, криміналізацію кнопкодавства, публічні електронні реєстри, анбандлінг НАК "Нафтогаз України", бюджет України на 2020 рік, протидію легалізації (відмиванню) доходів, надання згоди на арешт Ярослава Дубневича та ринок землі.
До нашої вибірки нардепів потрапили депутати з фракції "Слуга народу", про ймовірну участь яких у "групі Коломойського" раніше писали ЗМІ, а також ті народні обранці, котрі під час маркерних голосувань утримувалися, не голосували або були тимчасово відсутні в сесійній залі.
Найяскравіше згуртованість умовної “групи Коломойського” видно за голосуванням про арешт Ярослава Дубневича, ухвалення судової реформи і покарання за незаконне збагачення.
З-поміж нардепів цієї умовної групи вирізняється Олександр Дубінський – найчастіше він або не голосує, або відсутній.
Але 13 листопада відбулося голосування за скасування мораторію та відкриття ринку землі – перший крок у земельній реформі, який дозволяє власникам сільськогосподарської землі її продавати. Це голосування також варто зарахувати до маркерних у питанні верифікації, чи є насправді в паралменті “група Коломойського”.
Дубінський, Ткаченко, Василевська-Смаглюк, Куницький, Боблях, Бужанський, Дунда підтримали законопроект за основу. Фріс, Колюх, Рубльов, Поляков та Матусевич – утрималися.
Та й сам Коломойський яскраво демонстрував свою позицію у ЗМІ. “Економічна правда” писала про те, що Зеленський натякнув “Слугам народу”, що саме Коломойський розганяє протестні настрої щодо цієї теми.
Таким чином, у одному з резонансних та вкрай важливих голосувань, група депутатів, яку в ЗМІ асоціюють з так званою “групою Коломойського” підтримала те, проти чого виступав олігарх.
Голова фракції Арахамія в коментарі Руху ЧЕСНО запевняє, що Ігор Коломойський не впливає на рішення фракції, а позиції декількох окремих депутатів – це "статистична похибка":
"Я вже казав, що серед наших 254 депутатів є 7-10, яких умовно можна зарахувати до орбіти Коломойського. Вона маленька ця група, але завдяки тому, що медійна, створює ілюзію, що дуже впливова. Ви можете порівняти: 10 депутатів з 254 – це навіть не 5%. Це можна прийняти як "статистичну похибку". Я вважаю, що це все загалом завищено і є ілюзією, яку активно просувають наші недруги, коли кажуть, що наша фракція постійно перебуває під впливом. Але це не так. Зараз цю тему вигідно "качати" багатьом політикам і самому Коломойському, бо він тоді стає суб'єктом переговорів. Якщо всі довкола говорять, що він щось вирішує, то значить, що до нього потрібно прийти й домовлятися".
Екс-гендиректор телеканалу "1+1" та один з можливих претендентів на посаду голови КМДА Олександр Ткаченко, якого до речі кілька місяців Зеленський не поспішає призначати на цю посаду, також запевняє, що розмови про групи впливу всередині фракції "Слуга народу" – перебільшення, а сам він голосує разом із фракційною більшістю:
"Щодо голосування по Ярославу Дубневичу, то я голосував за перші два питання – про позбавлення недоторканності та притягнення до відповідальності. Мені трохи незрозуміла була форма, чому ми маємо на себе брати повноваження правоохоронних органів щодо арешту. Хоча в цілому сам мотив і саме рішення я підтримую".
Під час аналізу перших місяців роботи Верховної Ради 9-го скликання (серпень-вересень та жовтень) було помітно, що найменше в унісон зі своєю фракцією голосує Олександр Дубінський.
Сам Олександр Дубінський під час з'їзду партії "Слуга народу" казав, що має спільні інтереси виключно з екс-журналістами та блогерами, тому їх коректно називати "група журналістів". Своє голосування всупереч лінії фракції народний депутат пояснює Руху ЧЕСНО так:
"Вы знаете, что отсутствие голосов "за" – это тоже форма общественного протеста? Я с многими вещами не согласен. Я читаю законы, за которые голосую. Сегодня, например, некий господин Арахамия заявил о том, что есть 75% вероятность досрочного роспуска Рады. Я считаю, что это идиотизм, который воодушевит депутатов и заставит голосовать за все непопулярные решения. Монобольшинство – это клуб людей, которые придерживаются идеологии Президента Зеленского. Но там есть куча лоббистских решений, которые протягивают депутаты снизу, и Президент об этом не знает, есть куча попыток порешать".
Досить часто не голосує й сам Арахамія. Від початку каденції ВРУ 9-го скликання він не брав участі майже у 27% голосувань, під час 10% голосувань утримався та 8 разів голосував проти. За його словами, це пов'язане з тим, що він як лідер фракції постійно розв'язує організаційні питання, тому доволі часто виходить із сесійної зали під час розгляду законопроектів і не встигає голосувати, особливо за поправки:
"Треба внести зміни, щоб питання правок вирішувалось на комітетах, бо сидіти в сесійній залі, розглядати, наприклад, кожну правку з 400 та голосувати за них немає ніякого сенсу. Але зараз це все рахується в загальний відсоток голосування депутата. Я вважаю, що потрібно робити окремий розподіл: голосування за поправки й голосування за законопроекти".
Наостанок Арахамія наголошує, що на найближчі пленарні тижні планується робота над важливими законами про деолігархізацію та деофшоризацію (№1209, №1210), які покажуть, хто з депутатів чиї інтереси лобіює.
"Коли в людей фактично весь бізнес в офшорах і вони не хочуть платити податки в Україні, то, звичайно, ви побачите дуже багато нападок і хто до цього причетний", – зазначає Арахамія.
А мажоритарниця з Київщини, екс-журналістка "1+1" Ольга Василевська-Смаглюк визнає, що належить до певної окремої групи всередині фракції, але “групою Коломойського” її охрестили ЗМІ й громадськість, і вона не буде з цим сперечатися. Водночас, за її словами, ця група є найвпливовішою у фракції.
"Я вісім років пропрацювала на телеканалі "1+1" і була "журналістом Коломойського". Із "журналіста Коломойського" стати "депутатом Коломойського" в "групі Коломойського" в принципі... Мабуть, суспільство так оцінює, групує людей. Деяких не помічають, що вони є членами групи якоїсь певної особи. У нас ця група помітна. Можу сказати так: я член так званої "групи Коломойського". Не буду це спростовувати, бо це не має жодного сенсу, якщо суспільство так вважає", – дещо іронічно каже Василевська-Смаглюк.
Проте вона наголошує, що деякі її голосування відрізняються від голосувань інших нардепів із "групи Коломойського".
"Не голосую зазвичай за законопроекти, які пропонуються більшістю, якщо законопроект "сирий", якщо я вважаю, що він звужує конституційні права особи, якщо бачу там явний лобізм якоїсь олігархічної групи або якщо це суперечить моїм внутрішнім переконанням. Тоді, як правило, я утримуюсь від голосування", – пояснює депутатка.
За словами Василевської-Смаглюк, окрім неї, до "групи Коломойського" входить також Олександр Дубінський, наближеними є мажоритарник із Дніпропетровщини Максим Бужанський та мажоритарник з Харківщини Олександр Куницький, юридичні консультації надає мажоритарник з Івано-Франківщини Ігор Фріс (був помічником у лідера УКРОПу Олександра Шевченка у ВРУ 7-го та 8-го скликань).
На запитання, що об'єднує нардепів, які входять до "групи Коломойського", депутатка Василевська-Смаглюк неоднозначно відповідає:
"Якщо ви кажете, що існує така "група Коломойського", то ви самі знаєте, що її може об'єднувати. Якщо ці інтереси співпадають з інтересами українського народу, то можу сказати, що я відстоюю інтереси "групи Коломойського".
Олександр Дубінський обурюється, що журналісти помічають лише згадану групу та свідомо намагаються демонізувати Ігоря Коломойського, хоча, за його словами, є ще й "група Пінчука" та інших олігархів:
"Вы изучали вопрос по "группе Пинчука"? Нет. Давайте как-то взрослейте. Напишите про это, я почитаю с большим удовольствием. А то у вас только Коломойский. На другое нихуя не работает, эрекции на других нету? Складывается впечатление, что вы сознательно демонизируете господина Коломойского, но не замечаете никого другого. Если бы вы в жизни различали только один цвет – желтый, то вы, наверное, пошли бы к врачу. Так и здесь, вы видите только одну фамилию – Коломойский, других фамилий для вас не существует. Здесь есть повод поволноваться".
Деякі депутати побоюються, що демарш "групи Коломойського" з часом може призвести до того, що ця частина нардепів вийде з фракції "Слуга народу" й перейде, приміром, до депутатської групи "За майбутнє" Ігоря Палиці. Однак мажоритарниця Василевська-Смаглюк запевняє: якщо їх чутимуть і домовлятимуться, то ніхто нікуди не перейде:
"Ми ж розуміємо, що, крім "групи Коломойського", є ще багато інших груп: "група Іллі Павлюка" (буковинський підприємець, екс-помічник комуніста Ігоря Калєтніка у ВРУ 6-го скликання; фігурував у розслідуванні програми "Наші гроші з Денисом Бігусом" як координатор фінансів регіональних представників Зе!команди під час парламентських виборів; Павлюка називають "королем контрабанди" та "смотрящим західної митниці", – прим. ЧЕСНО), є люди, які орієнтуються на Арсена Авакова й Пінчука. Якщо нас не будуть "ламати через коліно", то все буде нормально. Якщо моя позиція розходиться з фракційною, то вибачте мене".
Нардеп-мажоритарник Антон Поляков у коментарі Руху ЧЕСНО твердить, що, наприклад, під час голосування у другому читанні за законопроект про викривачів корупції (№1010) він тиждень був на навчанні й офіційно повідомив про це Апарат ВРУ та спікера Разумкова. Однак результати голосувань свідчать про інше: його картка голосувала 17 жовтня, як і протягом усього пленарного тижня.
"Все говорят об этой группе, но, кроме трех фамилий – Дубинского, Бужанского и Куницкого, я больше никого не знаю. Я уже Саше Дубинскому писал после всего этого, что надо подойти и поговорить про зарплату (сміється). У меня есть свое мнение на каждый законопроект. Поймите, я попал в парламент без чьей-либо финансовой помощи и работаю в Раде тоже без всяких этих зарплат в конвертах. Поэтому мне все равно абсолютно. Я задаю вопросы, которые нравятся кому-то, не нравятся. Я, например, подходил к Президенту касательно продажи округов в Черниговской области. После этого он перестал ходить на заседания фракции. Вы заметьте, Президента и Богдана нету и на съезде партии – они понимают, что могут пойти острые вопросы".
Як бачимо, наразі нардепи, котрих зараховують до умовної "групи Коломойського", незначно впливають на ухвалення законопроектів у Верховній Раді. Непідтримання ними окремих рішень не є аж таким загрозливим, а лише підтверджує внутрішньофракційну опозиційність та особисту позицію депутатів. Тут радше йдеться про медійний резонанс і хайп, якого спікери "групи" намагаються досягти, щоб отримати більше власної суб'єктності та впливовості.
* Методологія:
Аби зрозуміти, чи є у фракції "Слуга народу" "група Коломойського" та хто до неї потенційно може належати, ми проаналізували перші провальні голосування монобільшості, а також голосування щодо частини маркерних законопроектів, на важливості ухвалення яких наголошували Володимир Зеленський та керівництво партії "Слуга народу". Зокрема, йдеться про покарання за незаконне збагачення, викривачів корупції, перезапуск НАЗК, судову реформу, криміналізацію кнопкодавства, публічні електронні реєстри, анбандлінг НАК "Нафтогаз України", бюджет України на 2020 рік, протидію легалізації (відмиванню) доходів та надання згоди на арешт Ярослава Дубневича.
До нашої вибірки нардепів потрапили депутати з фракції "Слуга народу", про ймовірну участь яких у "групі Коломойського" раніше писали ЗМІ, а також ті народні обранці, котрі під час маркерних голосувань утримувалися, не голосували або були тимчасово відсутні в сесійній залі.
Поділитись