ТОП-20 мажоритарників за витратами: до Ради пройшли лише троє

П'ятеро "найдорожчих"

Найбільше під час парламентської виборчої кампанії витратив кандидат з округу №219 у Києві, кнопкодав, фігурант антикорупційних розслідувань, гречкосій Олександр Третьяков. 

Офіційні витрати Третьякова на кампанію становили 8,8 мільйона гривень. Однак це не допомогло екс-нардепу, який входив до фракції БПП, потрапити до Верховної Ради. Перемогу у 219-му окрузі здобув висуванець "Слуги народу" Микола Тищенко. Він витратив на свою кампанію 752 тисячі, тобто майже у 12 разів меншу суму (у середньому 32 грн за голос виборця).

Фактично кампанія Третьякова була ще дорожчою, адже зовнішня реклама з його ім'ям з'явилася на початку червня, тоді як ЦВК зареєструвала його кандидатом лише 22 червня.

Частину виборчого фонду Третьякова становили власні кошти. Він вклав у свою кампанію 2,2 мільйона гривень, 1,4 мільйона дали юрособи, ще 6 мільйонів надійшли від фізичних осіб. 

Одним із найбільших донорів Третьякова був киянин Денис Денисенко, який переказав до виборчого фонду кандидата 598 тисяч гривень. Він є співвласником ТОВ "Центр політичного консалтингу". Ще один співвласник цього товариства Олександр Колеснік надіслав до фонду Третьякова 149,5 тисячі гривень. Одна із засновниць цієї ж компанії Тетяна Чернишук дала кандидату 741 тисячу гривень. 

У коментарі Руху Чесно Денисенко підтвердив, що надсилав гроші до фонду кандидата.

“Так, фінансував. Декларація дозволяє.  Старий знайомий (Олександр Третьяков — прим. ЧЕСНО), попросив допомогти. Не зміг відмовити. Ми знайомі більше 15 років, з часів передвиборчого штабу Віктора Ющенка 2002-2005 років”, — сказав Денисенко.

Чи працював “Центр політичного консалтингу” з Третьяковим під час парламентських виборів 2019 — невідомо. Цю інформацію Денис Денисенко коментувати відмовився. 

Сайт фірми не працює, але, за інформацією видання "Наші гроші", центр організовував піар-заходи для колишнього очільника Адміністрації Президента Бориса Ложкіна та Олександра Третьякова. Сам Денисенко був позаштатним радником Ложкіна. ТОВ "Центр політичного консалтингу" офіційно здійснювало піар-супровід проекту Юрія Луценка "Третя республіка".

Парламентську кампанію Третьякова 2019 року також фінансувала Олеся Зубрицька – його помічниця за часів, коли він був депутатом ВРУ 8-го скликання. Вона переказала до виборчого фонду кандидата 149,6 тисячі гривень. 

Серед донорів кампанії Третьякова трапляються люди з однаковими прізвищами. Наприклад, Андрій та Наталія Жуки перерахували йому 145 і 149 тисяч гривень 10 липня. Того самого дня Ігор і Сергій Керести віддали кандидату по 149 тисяч.

Суми до 149 тисяч не випадкові. Рух ЧЕСНО вже писав про те, що на кампанії столичних "слуг народу" жертвували аналогічні суми. Якщо перераховувати більше, то банки зобов'язані перевіряти походження цих коштів. 

Найбільше грошей з виборчого фонду Третьяков заплатив за рекламу на телебаченні – 7,6 мільйона гривень. Кандидат рекламувався на каналах "Прямий", ТРК "Україна", ICTV, "СТБ", "1+1", "Інтер". 

Читайте також: Київ: усі нардепи програли

На другому місці за витратами на виборчу кампанію опинився кандидат з 95-го округу (Київська область), екс-мер Ірпеня Володимир Карплюк. Самовисуванець-гречкосій витратив на агітацію 7,3 мільйона гривень. Майже 7 мільйонів фігурант антикорупційних розслідувань Карплюк отримав від фізичних осіб. 

Донорами його кампанії стали забудовники, сам Карплюк теж є забудовником. Серед основних донорів був підприємець, бізнес-партнер Карплюка Володимир Співак. Він дав кандидату 1,47 мільйона гривень. 

Депутат Ірпінської міської ради Ігор Оверко (представник партії "Нові обличчя", яку очолює Карплюк) надіслав Карплюку теж 1,47 мільйона. Оверко відомий тим, що свого часу задекларував рекордні 586 квартир. 

Ще 1 мільйон перерахував нотаріус Максим Нельзін. За інформацією місцевих ЗМІ, саме Нельзін оформляв ділянки під час дерибану Бучанського межигір'я, яке зрештою стало власністю екс-нардепа, комуніста Ігоря Калєтніка. 

Попри значні видатки, Карплюк до Верховної Ради не потрапив. Він програв Олександрові Горобцю зі "Слуги народу", який витратив на кампанію лише 381 тисячу гривень (у середньому 13 грн за голос виборця). 

Карплюк витрачався переважно на телерекламу, за яку віддав 5,7 мільйона гривень. Її показували на українських каналах "1+1", "Інтер" та "NewsOne".

Один голос виборця коштував політику в середньому 376 грн.

Третю сходинку за витратами на парламентську кампанію посів мажоритарник із Черкащини, фігурант антикорупційних розслідувань, кнопкодав-рекордсмен Антон Яценко. Його виборчий фонд становив 6,9 мільйона гривень. Усі ці кошти кандидат отримав від фізосіб, ставши у своїй області рекордсменом. Один голос виборця в середньому обійшовся йому у 136 грн.

Яценко, на відміну від багатьох інших кандидатів, офіційно не витрачав значних коштів на телерекламу, зосередившись на організації концертів.

У період виборчої кампанії в його окрузі "за підтримки" кандидата виступали DZIDZO, Олег Винник, ALYOSHA, Оля Полякова, Тіна Кароль, гурти "Антитіла" та "НеАнгели". Більшість концертів відбувалась у межах відкриття відремонтованих за державні кошти площ, парків тощо. На влаштування концертів та інших масових заходів з виборчого рахунку кандидата витратили 5,4 мільйона гривень. Антон Яценко здобув 69% підтримки виборців округу №200.

Читайте також: Скільки українські артисти заробили на парламентських виборах

6 мільйонів гривень витратив на кампанію кандидат Дмитро Андрієвський (округ №222). Він вклав 2,4 мільйона власних коштів, ще 3,5 мільйона отримав від фізичних осіб.

Андрієвський більшість грошей спрямував на телерекламу – 4,6 мільйона гривень. Кандидат рекламувався на каналах "1+1", "Київ" та "Еспресо TV".

Однак восьмисекундний ролик Андрієвському не допоміг, і до парламенту він не пройшов. Кандидат програв Романові Грищуку зі "Слуги народу", який витратив на кампанію 1,3 мільйона гривень (у середньому 45 грн за голос виборця).

Наступним за видатками на парламентську кампанію став кандидат у 116-му окрузі (Львівщина) Микола Княжицький. 

Він є одним з небагатьох кандидатів, кому витрати конвертувалися в мандат. У своєму окрузі він переміг Марту Романяк з "Голосу" на 3%. 

Під час кампанії Княжицький витратив з виборчого фонду 3,9 мільйона гривень. Усі ці гроші він одержав від юридичних осіб. Цікаво, що ними виявилися медіакомпанії, які входять до групи компаній самого політика. 

Так, ТОВ "Еспресо ТВ" дало 645 тисяч гривень, а ТОВ "Новини-ТВ" (входить до групи Княжицького) – 3,3 мільйона. 

Згідно з інформацією YouControl, ТОВ "Новини-ТВ" 2018 року не мало прибутків. Активи компанії становлять 8,6 мільйона гривень, тоді як фінансові зобов'язання торік сягали 7,2 мільйона.

Княжицький витрачав кошти з виборчого фонду традиційно на телерекламу. Його власна компанія "Голдберрі" (телеканал "Еспресо TV") отримала за ці послуги 2,6 мільйона гривень. Також він рекламувався на місцевих каналах "НТА", "Перший західний" та у Львівській філії "Суспільного". Загалом на телерекламу кандидат витратив 2,9 мільйона гривень.

Один голос виборця коштував Княжицькому дещо менш ніж 200 грн. Отже, за кожен голос він офіційно заплатив у 10 разів дорожче, ніж переможці в інших округах на Львівщині (з поправкою на те, що виборчі фінзвіти трьох нардепів зі Львівщини відсутні на сайті ЦВК).

Цікаво, що під час кампанії Княжицький активно рекламувався в соціальній мережі Facebook. Згідно з бібліотекою реклами Facebook, він витратив понад 18 тисяч доларів (484 тисячі гривень). В офіційному ж звіті кандидата є інформація тільки про ФОП Миколу Типусяка, який отримав 76,5 тисячі гривень за розміщення матеріалів в інтернеті. Типусяк є водночас керівником ТОВ "Еспресо ТВ".

В Україні немає законодавчих обмежень щодо надання кандидатам фінансової підтримки з боку медіа. 

Юрист Іван Городиський у коментарі Руху ЧЕСНО зазначив, що медіакомпанії є такими самими юридичними особами, як й інші підприємства, тому можуть фінансувати політиків. 

Гроші, що не допомогли

На шостій сходинці за витратами на кампанію опинилася депутатка Київради від БПП "Солідарність" Людмила Костенко (217-й округ, м. Київ). У Верховній Раді 6-го скликання вона була помічницею Вадима Столара, який на цьогорічних парламентських виборах став депутатом ВРУ від ОПЗЖ.

Костенко вклала у виборчу агітацію 3,8 мільйона гривень. 292 тисячі гривень – це власні гроші кандидатки, а 3,5 мільйона дали фізособи. Один голос виборця коштував їй у середньому 231 грн.

Внески до виборчого фонду Костенко перебували в межах 100-149 тисяч гривень. Серед донорів був Артем Пилькевич, керівник громадської приймальні депутатки Костенко, який дав на її кампанію 347 тисяч гривень. 

Ще 247 тисяч перерахував Дмитро Деркач, котрий під час парламентських виборів 2019 року був уповноваженою особою партії "Європейська солідарність" у 217-му окрузі. На сайті ЦВК зазначено, що Деркач – безробітний. 

357 тисяч на кампанію Костенко пожертвував адвокат Андрій Ігорович Новак (не плутати з Андрієм Яремовичем Новаком, кандидатом у Президенти України).

477 тисяч надійшли від Олександра Александрова з Нікополя, колишнього власника інженерно-виробничого центру "Вектор".

У 217-му окрузі Костенко не перемогла. Вона поступилася кандидатці від "Слуги народу" Мар'яні Безуглій, яка витратила на виборчу кампанію 1,9 мільйона гривень. 

Читайте також: Хто з депутатів Київради витратив найбільше і програв

На сьомому місці за видатками на парламентську кампанію – Борис Колесніков (49-й округ, Донеччина), який балотувався від "Опозиційного блоку". Нардеп ВРУ трьох скликань Колесніков витратив на агітацію 3,8 мільйона гривень, але цього разу до парламенту не потрапив. У 49-му окрузі переміг кандидат від ОПЗЖ Валерій Гнатенко, чий виборчий фонд становив 517 тисяч.

Колесніков найбільше витрачався на публічні заходи та концерти. Значну частину коштів він вклав у друковану рекламу. 

Восьмою за видатками стала Ганна Старостенко від "Європейської солідарності". Її виборча кампанія коштувала 3,7 мільйона гривень. Кандидатка програла у 213-му окрузі Артему Дубнову зі "Слуги народу", котрий витратив на кампанію 2 мільйони гривень.

До десятки кандидатів, які мали найбільші витрати на кампанію, входить також Михайло Терентьєв (округ №221, м. Київ). Його виборчий фонд становив 3,6 мільйона гривень, які він отримав від фізосіб.

Терентьєв балотувався від "Європейської солідарності", проте до ВРУ не пройшов. Він посів третє місце в окрузі, де виграла Анна Пуртова зі "Слуги народу". Представники цієї партії здобули перемогу в усіх столичних округах.

Читайте також: Київ is Ze!capital of Ukraine: переможці зі столиці та їхні обіцянки

Михайло Терентьєв витратив 2,4 мільйона на телерекламу. Її показували на телеканалах "Інтер", "112 Україна", "NewsOne".

Замикає десятку найвитратливіших кандидатів Наталія Бігарі (округ №90, Київщина), яка представляла партію "Голос". Її кампанія коштувала 3,6 мільйона гривень. 

Усі гроші кандидатка отримала від юридичних осіб. Профінансували її дві компанії – ТОВ "Феррострой" і ПрАТ "Росава". Цікаво, що, згідно з даними YouControl, фірму "Росава" ще у грудні 2018 року суд визнав банкрутом і зараз її фактично ліквідовують. А одержані гроші Бігарі витратила на друковані матеріали та організацію агітаційних заходів.

Наприклад, 30 червня Наталія Бігарі організувала в Білій Церкві свято "Здорова нація", на яке запросила кількох діджеїв. А 19 липня на підтримку кандидатки в Білій Церкві виступав гурт "Друга ріка". 

Однак такі витрати не допомогли Бігарі отримати мандат. Це єдиний округ на Київщині, де не переміг представник "Слуги народу". Нардепом став колишній партієць "Солідарності" Микола Бабенко, який цього разу балотувався від партії "Біла Церква разом". Один голос виборця коштував йому в середньому 13 грн.

Загалом, з-поміж 20 кандидатів, які витратили на парламентську кампанію найбільше, дев'ятеро – з Києва чи Київської області. Тобто найбільші гроші акумулюються у столиці та поблизу неї. 

Телереклама стала найпершою причиною значних витрат згаданих у статті кандидатів. 

При цьому лише Микола Княжицький, який теж робив ставку на ТБ, одержав депутатський мандат. Хоча, яку роль у його перемозі відіграла саме телереклама, сказати складно, адже він і раніше був досить упізнаваним політиком, а аудиторія телеканалу "Еспресо TV" не надто широка, аби це мало вагомий вплив на результати виборів.

Цікаво, що з-поміж ТОП-8 партій за обсягами видатків на виборчу кампанію до парламенту потрапили аж 5 політсил, тоді як більшість мажоритарників з найбільшими витратами не отримали бажаного результату. Це означає, що на рівні округів великі видатки не є обов'язковою передумовою перемоги на виборах. Водночас партії з низькими витратами одержують переважно такі ж низькі результати.