283 мільйони на фінансування партій. Що отримають позапарламентські?

Цей закон удвічі скорочує обсяг державного фінансування партій. Тож наступного року на це виділять не 565 мільйонів, як було передбачено у проекті держбюджету ще кілька тижнів тому, а менш ніж 283 мільйони. 

Водночас не відомо, як розподілятимуть ці кошти: між 11 партіями, які на цьогорічних виборах подолали 2%-й бар'єр, чи тільки між 5 парламентськими політсилами – "Слугою народу", ОПЗЖ, "ЄС", "Батьківщиною" та "Голосом".

Річ у тім, що, згідно зі змінами до того ж закону, право на держфінансування матимуть лише ті партії, котрі на виборах до Верховної Ради набрали щонайменше 5% голосів. Колишня норма закону "Про політичні партії в Україні" містила 2%-й бар'єр, що давав право на фінансування з держбюджету й позапарламентським партіям, які здобули на виборах від 2% до 5% голосів (приблизно від 300 тисяч). 

За словами партійного аналітика Руху ЧЕСНО Ігоря Фещенка, основна мета запровадження державного фінансування партій в Україні – надання політсилам, що мають значну електоральну підтримку, альтернативного джерела фінансування, аби вони не залежали від коштів олігархів. А отже, рішення, які пропонують такі партії, повинні відповідати інтересам суспільства й держави загалом, а не обслуговувати інтереси окремих олігархів місцевого чи національного штибу. 

Державне фінансування має сприяти трансформації українських партій із залежних, корумпованих, лобістських структур на самостійні, професійні інститути.

На виборах 2019 року 2%-й бар'єр подолали Радикальна партія Олега Ляшка, "Сила і честь", "Опозиційний блок", "Українська стратегія Гройсмана", "Партія Шарія", ВО "Свобода".

Під час досить жвавих дискусій щодо цього законопроекту деякі політики, а слідом за ними й ЗМІ, констатували, що з набранням цим законом чинності всі позапарламентські партії втратять право на отримання державного фінансування своєї статутної діяльності. 

Однак такого права вони набули ще 3 місяці тому, коли діяла попередня норма закону, тому нововведення може їх не стосуватися.

Рух ЧЕСНО ще 7 жовтня звернувся по роз'яснення до НАЗК, яке й розподіляє держкошти між партіями. Проте там це питання поки що не прокоментували.

Ярослав Юрчишин, заступник голови Комітету ВРУ з питань антикорупційної політики, каже, що наразі немає однозначної відповіді, чи отримають позапарламентські партії держфінансування 2020 року:

"Оскільки цього не регулює закон, то це поле для роз'яснень НАЗК. Тому ніхто точно не знає".

На думку експерта Центру політико-правових реформ Дмитра Калмикова, позапарламентські політсили все ж мали б одержувати держфінансування, а нова норма щодо розподілу коштів тільки між парламентськими партіями мала б запрацювати після наступних виборів.

Він зазначає, що в обох редакціях закону є важливим єдиний юридичний факт – рівень підтримки політичної партії на відповідних парламентських виборах. При цьому юридичне значення має тільки день проведення самих виборів, тобто 21 липня 2019 року.

Калмиков також нагадує про принцип неприпустимості зворотної дії в часі нормативних актів та наголошує, що нові норми зможуть застосувати не раніше ніж після наступних парламентських виборів:

"Для правильного визначення переліку партій, які за результатами парламентських виборів 2019 року набули права на отримання державного фінансування своєї статутної діяльності, правозастосовні органи (передусім НАЗК) повинні керуватися виключно тими нормами, що були чинними на день проведення цих виборів, тобто станом на 21 липня 2019 року", – каже юрист.

Згідно з ч. 3 ст. 17-3 закону "Про політичні партії в Україні", рішення про надання партії державного фінансування її статутної діяльності або про відмову в цьому ухвалюється лише один раз – протягом 5 днів від дня офіційного оприлюднення результатів виборів народних депутатів України. На момент ухвалення такого рішення діяла попередня норма закону, відповідно до якої держфінансування мали б отримати всі партії, котрі подолали 2%-й бар'єр.

Повідомлення про ухвалення рішення НАЗК опублікувало ще 13 серпня.

"Національне агентство з питань запобігання корупції прийняло рішення про надання політичним партіям державного фінансування їх статутної діяльності на підставі результатів останніх позачергових виборів народних депутатів України 21 липня 2019 року у загальнодержавному багатомандатному виборчому окрузі. Право на отримання державного фінансування статутної діяльності отримали 11 політичних партій: "Слуга народу", "Опозиційна платформа – За життя", "Всеукраїнське об'єднання "Батьківщина", "Європейська солідарність", "Голос", "Радикальна партія Олега Ляшка", "Сила і честь", "Опозиційний блок", "Українська стратегія Гройсмана", "Партія Шарія", "Всеукраїнське об'єднання "Свобода", – ідеться у прес-релізі на веб-сайті НАЗК.

Ситуація остаточно проясниться в січні 2020 року, коли НАЗК ухвалить рішення про розподіл та перерахунок держкоштів. Якщо ж НАЗК розподілить їх лише серед парламентських партій, то позапарламентські політсили, які набрали на виборах понад 2% голосів, обстоюючи своє право на держфінансування, можуть звернутися до суду.

Відсутність чіткого трактування норм закону №1029 пов'язана насамперед зі швидкими темпами його ухвалення та неінклюзивністю цього процесу. Між поданням Президентом законопроекту, його опрацюванням у комітеті та двома читаннями в парламенті минув лише один місяць. Застереження щодо певних норм цього проекту закону висловлювали як представники експертного середовища, так і члени Комітету ВРУ з питань антикорупційної політики. У спільному висновку експерти закликали вилучити із законопроекту про перезапуск НАЗК норми про держфінансування партій як такі, що є необґрунтованими та потребують комплексного підходу й розгляду в контексті інших норм, які регулюють фінансування партій.

Цікаво, що, тоді як в Україні вдвічі скоротили обсяг держфінансування партій, уряд Латвії з наступного року планує значно збільшити фінансування політсил з держбюджету. Так, 2019 року ця стаття видатків становила 583 тисячі євро, а вже 2020-го сума може зрости до 5,5 мільйона євро, що в десять разів більше.

Ці наміри підтримує Президент Латвії Егілс Левітс. Він вважає, що збільшення державного фінансування мотивуватиме політичні сили бути активними, формувати свої позиції з різних питань, залучати нових членів та сприятиме конкуренції між партіями.