Верховний Суд дозволив будівництво в екопарку "Осокорки", громада готує нові позови

Проте ГО "Екопарк Осокорки" чекає на ще одне засідання Верховного Суду, але вже в іншій справі. 16 жовтня об 11:00 активісти спробують у судовому порядку скасувати дозволи ДАБІ на будівництво 43 будинків на 23-27 поверхів ЖК "Патріотика на озерах".

Перша справа, яку активісти програли у Верховному Суді, стосувалася дозволу на будівництво підстанції "Аркада". 

"Колегія суддів вважає, що суд апеляційної інстанції дійшов помилкового висновку про те, що відповідач (ДАБІ, – прим. ЧЕСНО) зобов'язаний був відмовити ТОВ "Контактбудсервіс" в наданні дозволу на виконання будівельних робіт з будівництва підстанції ПС 110/10кВ "Аркада" 3 КЛ 110кВ "ТЕЦ-5-Аркада" з підстав, передбачених п.2,3 ч. 4 ст. 37 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", – ідеться в рішенні суду. 

"За встановлених обставин, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про відмову у задоволенні позовних вимог, а суд апеляційної інстанції помилково скасував законне і обґрунтоване рішення суду першої інстанції", – переконані судді Верховного Суду.

Будівництво планують розпочати з підстанції – це перша черга спорудження ЖК "Патріотика на озерах". Другою чергою забудовник планує звести на пісках між озерами Небреж і Тягле 43 багатоповерхові житлові будинки. 

Цей дозвіл на будівництво, який забудовнику надала ДАБІ, активісти теж оскаржили в суді. Апеляційний суд Києва ухвалив скасувати дозвіл ДАБІ на будівництво висоток. Однак ДАБІ та забудовник звернулися з касацією до Верховного Суду. 

Активісти та мешканці сусідніх дачних будиночків не втрачають надії захистити своє право на користування природними ресурсами без обмежень і планують повторні звернення до суду вже від фізичних осіб, чиї права порушуються.

Адвокат ГО "Екопарк Осокорки" припускає, що судді були зацікавлені в ухваленні рішення на користь забудовника.

"Верховний Суд узяв цю справу до розгляду досить швидко. Потім нам кілька разів телефонували із суду, що справа переноситься з різних причин. Навіть у день засідання нам зателефонував помічник судді й повідомив, що справа слухатися не буде, але її не прибрали з розкладу й засідання таки відбулося", – розповідає адвокат Олексій Петренко.

"По суті судового процесу суддям були надані беззаперечні докази того, що Шостий апеляційний адміністративний суд усебічно розглянув справу та ухвалив законне, обґрунтоване рішення: скасувати дозвіл на будівництво", – додає Петренко. 

Зокрема, надано довідку про те, що під час видачі дозволу на будівництво ДАБІ не було враховано, що спорудження підстанції передбачене у прибережній захисній смузі озера Небреж і Державне агентство водних ресурсів України це не погоджувало; Генпланом міста Києва визначено, що запланована під забудову ділянка є зеленою зоною загального користування, а будівництво в такій зоні заборонене; до того ж ця ділянка є зоною охоронюваного ландшафту, а Міністерство культури України жодних документів на таке будівництво не погоджувало.

Проте наведені адвокатом ГО "Екопарк Осокорки" аргументи не вплинули на рішення суддів.

"Це рішення Верховного Суду – аж ніяк не крапка у справі обстоювання громадою права на створення на цій території ландшафтного парку. Ми усвідомлюємо, з ким маємо справу, тож припускали такий розвиток подій. Уже підготовлено й буде невідкладно подано до суду нові позови до ДАБІ щодо скасування дозволу на будівництво. Ми будемо використовувати всі правові можливості, доки не буде ухвалено обґрунтоване законне рішення", – обіцяє адвокат.

Журналісти Руху ЧЕСНО надіслали до ДАБІ запит із проханням пояснити, на яких підставах інспекція надала ТОВ "Контактбудсервіс" дозволи на будівництво.

Хто віддав охоронні землі під забудову

Активне будівництво в районі Осокорки почалося 2005 року. Тоді ТОВ "Контактбудсервіс" зводило житлові комплекси з краєвидами на озера й обіцяло інвесторам, що вони зможуть користуватися природними багатствами без обмежень. Про це Руху ЧЕСНО розповів місцевий активіст Максим Стравінський, мешканець приватного сектору, який поступово витісняють багатоповерхові будинки:

"Ці землі є зоною охоронюваного ландшафту, а, згідно з Генеральним планом міста Києва, вони є зоною загального користування. Будувати тут не можна, а також заборонено виконувати будь-які роботи, які змінюють структуру ландшафту. Ці території ще з 1979 року мають цей статус. У 2002 році, уже в незалежній Україні, його підтвердили депутати Київради".

"Але 2005 року тодішній мер Києва Олександр Омельченко своїм рішенням дав "Аркаді" дозвіл на землевідведення. Це було незаконне рішення, оскільки такі дозволи видаються лише за рішенням Київради. Рада з цього питання не засідала, його не розглядали й на засіданнях комісій", – додає активіст.

Рішенням за підписом Олександра Омельченка землі охоронної території на Осокорках, зокрема й прибережної зони, площею понад 340 га було передано ТОВ "Контактбудсервіс" у користування "для забудови об'єктами житлового і соціально-побутового призначення" на 15 років. Цей строк спливає навесні 2020 року.

Згоду на розроблення проекту відведення земельної ділянки Омельченко підписав за місяць після звернення до нього директора ТОВ "Контактбудсервіс".

Щодо незаконності цього рішення активісти звернулися до НАБУ та Генеральної прокуратури. За цим фактом відкрили кримінальне провадження.

Члени ГО "Екопарк Осокорки" зверталися до Омельченка з проханням пояснити, яким чином банк "Аркада" отримав під забудову понад 300 га землі, але офіційної відповіді не отримали. Стравінський розповів, що в кулуарах Київради особисто запитав в Омельченка, як так сталося, що він одноосібно підписав рішення про передання землі, на що депутат відповів, що це було дуже давно, тому він не пам'ятає.

У прес-службі Олександра Омельченка Руху ЧЕСНО зазначили, що він планує особисто приїхати на територію будівництва й лише після цього зможе дати коментар.

Водночас прес-секретарка Омельченка Дарина Ковальчук зауважила, що забудовник порушив умови оренди й у цьому провини її шефа немає:

"ТОВ "Контактбудсервіс" порушив шість пунктів угоди, серед яких "територію в межах прибережної захисної смуги водойм використовувати без права будь-якого будівництва будь-яких споруд (крім гідротехнічних, гідрометричних та лінійних)".

Саме завдяки цьому пункту договору забудовнику вдалося виграти суд, довівши, що електрична підстанція – це лінійна будівля.

Державні будівельні норми України (ДБН) дають визначення лінійних споруд, до переліку яких не входять електричні підстанції.

"Лінійні споруди – споруди та комплекси споруд на землях дорожнього господарства (шляхово-експлуатаційні дільниці, їх підрозділи, в тому числі житлові будинки, об'єкти дорожнього зв'язку, майстерні для ремонту техніки, склади для збереження матеріалів, інженерні мережі, колодязі, резервуари та інші), що задіяні на забезпеченні виконання робіт з ремонтів та утримання автомобільних доріг і є складовою частиною автомобільної дороги", – ідеться на сайті ДБН.

А проте, судді Верховного Суду в резолютивній частині зазначають, що чинне законодавство України не містить нормативного визначення лінійної споруди.

На думку голови постійної комісії Київради з питань містобудування, архітектури та землекористування Олександра Міщенка ("Солідарність"), ДПТ Осокорків варто змінити:

"Я вважаю, що треба переглянути детальний план території, відповідно до якого вони будують, тому що вже зараз проспект Бажана стоїть, станція метрополітену "Осокорки" працює на повну потужність. Забудовник повинен трохи зменшити квадратні метри, бо цей район дуже щільно заселений. Наскільки мені відомо, у ДПТ є питання щодо соціальної інфраструктури: недостатня кількість садочків, шкіл, відсутні амбулаторії. Згодом міська влада матиме з цим проблеми".

"На жаль, у нас така судова система… Коли на сесії Київради розглядали питання стосовно розірвання договору оренди з банком "Аркада", було рішення суду, яке забороняє Київраді ухвалювати будь-які рішення, пов'язані з цією земельною ділянкою. Але я все ж думаю, що інвестори та забудовник підуть назустріч активістам, які хочуть створити там парк. Сподіваюся, що в суді здоровий глузд переможе", – додає Міщенко.

Забудовник планує змінити екосистему на Осокорках

Як розповідають екоактивісти, забудовник планує зменшити озеро Небреж на 30% для безпечного будівництва, а рівень горизонту збільшити на 7-8 метрів.

Перші пробні палі будівельна організація вже забила в пісок на березі озера Небреж.

"У 2018 році ТОВ "Контактбудсервіс", перебуваючи на стадії банкрутства, отримує від ДАБІ дозвіл на будівництво житлових будинків та підстанції. Це сталося вже після того, як тут були активні протистояння громади з тітушками, інформаційна кампанія про те, що ця територія є спірною. На той час ми вже провели з десяток акцій проти цього будівництва під банком "Аркада", де інформували, зокрема, інвесторів, що це будівництво проблемне, тому вкладати в нього кошти не варто", – розповідає Стравінський.

Попри це, 2018 року банк "Аркада" починає продаж квартир у ще не збудованому будинку на березі озера й залучає до протистояння з активістами так званих "скривджених інвесторів", які теж ходять у суди та на акції, де розповідають, що їхні права на житло порушено.

"Зараз мені відомо, що справжніх інвесторів, які купили тут житло, не більше ніж 30 осіб. Решта – це наймані забудовником люди для картинки. Вони тут мешкали в так званому наметовому містечку інвесторів, і ми знаємо, хто ті люди. Для реальних інвесторів повинно бути зрозумілим, що це будівництво досі залишається токсичним і ненадійним. Їм треба йти до забудовника та повертати свої гроші, аргументуючи тим, що той не поінформував їх про те, що ця зона є зоною охоронюваного ландшафту", – певен активіст.

Громадські слухання – підміна документів

2009 року, коли затверджували детальний план цієї території, згідно із законом, мали відбутися громадські слухання. Але людей зібрали з іншою метою. На слухання винесли питання щодо реконструкції Бортницької станції аерації та сміттєспалювального заводу "Енергія". У залі були присутні 300 людей, які проголосували за реконструкцію. Згодом їхні голоси використали для затвердження ДПТ. 

"Ми знайшли документи щодо цих громадських слухань, і з'ясувалося, що людей запрошували з іншою метою. Ми відшукали трьох людей, які були на тих слуханнях. Вони погодилися написати заяву до поліції про підміну документів та введення їх в оману", – розповідає Стравінський.

За цим фактом дарницькою поліцією відкрито кілька кримінальних проваджень. Справу також розслідує СБУ.

Завод "Енергія" в безпосередній близькості до новобудов

Зона охоронюваного ландшафту править за буферну зону між сміттєспалювальним заводом "Енергія" та житловим мікрорайоном "Осокорки". Саме ця територія забезпечує часткове поглинання шкідливих викидів заводу та дає змогу мешканцям Осокорків більш-менш вільно дихати. 

Будівництво ЖК "Патріотика на озерах" заплановане на відстані близько 2-х кілометрів від заводу "Енергія" й передбачає подальше знищення зелених зон, цінної флори та фауни.

Активісти ГО "Екопарк Осокорки" розробили проект створення ландшафтного природного парку на території Південних Осокорків і поступово намагаються його реалізувати, відвойовуючи в забудовника гектар за гектаром.

Як відомо, активісти та місцеві мешканці вважають, що на цій території на околиці Києва всяке будівництво має бути припинене. Вони вже кілька років хочуть створити ландшафтний природний парк на Осокорках. Кияни написали електронну петицію на сайті Київради, створили групу у Facebook для обговорення планів, здійснили SWOT-аналіз території, розробили її логотип і взялися за організацію локальної екологічної експедиції.

У травні активісти ГО "Екопарк Осокорки" домоглися в суді заборони на будівництво на території рекреаційної зони. Апеляційний адміністративний суд міста Києва 20 травня скасував дозвіл ДАБІ на початок будівельних робіт. Активісти позивалися до ДАБІ, у першій інстанції суд вони програли, але в апеляції колегія у складі трьох суддів задовольнила їхні вимоги в повному обсязі.

Київська міська рада проголосувала в першому та другому читаннях за розірвання договору із забудовником озер на Осокорках. Голосування відбулося завдяки активній позиції громади Києва.

Громадський рух ЧЕСНО склав ТОП-10 гарячих точок у Києві, де громада чинила опір забудовникам. Остаточної крапки в цих протистояннях здебільшого ще не поставлено, проте завдяки активності киян усі ці будівництва вдалося зупинити. До цього переліку входить й екопарк "Осокорки".

Нагадаємо, на сесії Київради в жовтні 2018 року питання про створення екопарку на Осокорках зняли з порядку денного через дію ухвали Господарського суду. Вона нібито забороняє міськраді розпоряджатися земельною ділянкою, що перебуває в комунальній власності.

28 липня 2018 року на будмайданчику сталася бійка між тітушками та активістами, унаслідок якої постраждали мешканці мікрорайону.