Чому з'явилося стільки законопроектів "Про столицю"

Чинний на сьогодні закон "Про столицю України – місто-герой Київ" підписав Президент Леонід Кучма 20 років тому.

У Верховній Раді попереднього скликання від моменту її обрання 2014 року в БПП та "Народного фронту" була коаліційна більшість. Київрада теж перебувала під контролем БПП, оскільки після виборів-2015 міським головою обрали Віталія Кличка, а коаліційна більшість складалася з БПП і партії "Єдність" екс-мера Києва Олександра Омельченка.

Парламент тоді міг без проблем проголосувати за законопроект, який замінив би чинний закон, але протягом усіх 5 років його роботи не було жодного законопроекту, лише точкові ініціативи. 

"Вони передбачали повернення райрад. До сесійної зали це питання так і не потрапило. Зараз же "Слуга народу" подала законопроект, який, на нашу думку, є неприйнятним. Новий закон має відповідати Європейській хартії місцевого самоврядування. Ми подали альтернативний законопроект, аби не казали, що ми лише критикуємо", – коментує член фракції "ЄС" Олексій Гончаренко, котрий у попередньому скликанні входив до Комітету ВРУ з питань місцевого самоврядування. 

"Звісно, це треба було зробити ще тоді. Але на це, напевно, ніхто не звертав уваги, бо місто собі працювало. Кличко, якого обрала громада, міг звернутись і до депутатської групи "УДАР", що входила до складу БПП і налічувала близько 30 нардепів. Але це не було своєчасно зроблено", – додає Гончаренко.

Нардеп 8-го скликання Дмитро Білоцерковець, який був у парламенті за квотою УДАРу й дотепер є радником мера, пояснює:

"Той, хто знає, що таке парламентаризм і має досвід, знає, що таке спадковість влади. Якщо вже є закон, то новий не пишуть. Вносять правки, хай навіть їх буде багато й вони будуть ґрунтовні. А новий закон написати – це зламати все, що було до того. Це здається популістичним і красивим. Але на практиці, щоб цей законопроект від "Слуги народу" запрацював, потрібно внести зміни ще приблизно до 10 законів і 50 підзаконних актів. Вони не дають перехідного періоду. А він украй потрібен, бо треба перебудувати систему".

Законодавчій ініціативі "Європейської солідарності" передувала не тільки поява законопроекту від "Слуги народу". Київрада не засідає впродовж півроку. Коаліційна більшість Кличка розсипалася. Колишні партнери з "Єдності", які голосували в унісон із фракцією Кличка, після виборів Президента пішли в опозицію. Навіть депутатська фракція "Солідарність" не приходить на сесії в повному складі. Під загрозою ухвалення бюджету міста на 2020 рік.

Читайте також: Кличко не зібрав міськраду і просить розпустити депутатів 

Проблеми у Кличка виникли не лише з Київрадою. Нині гостро стоїть питання призначення нового голови Київської міської державної адміністрації. За президентства Петра Порошенка Кличкові вдавалося поєднувати дві посади – мера Києва та очільника КМДА. 

Наразі Президент Володимир Зеленський може призначити нового голову КМДА. Народний депутат від "Слуги народу" Олександр Ткаченко (екс-гендиректор телеканалу "1+1") уже навіть подав декларацію як кандидат на цю посаду.

Під час прес-марафону Зеленський зазначив, що головним претендентом на цю посаду є справді нардеп від "Слуги народу" Ткаченко. Водночас Президент додав, що на крісло очільника столичної адміністрації претендують "іще дві людини".

"З однією я не зустрічався, а з другою, чесно кажучи, не готовий, тому що в нього в минулому є не дуже доброчесні дії, тому я не розглядаю цю людину", – резюмував Зеленський.

Читайте також: Прес-марафон: що Зеленський сказав про законопроект "Про столицю"

Саме Ткаченко є співавтором одного з двох законопроектів від "Слуги народу" (№ 2143-3), і саме цей проект закону 3 жовтня парламент ухвалив у першому читанні. Другий законопроект від "Слуги народу" (№ 2143), який подавав, зокрема, голова профільного Комітету ВРУ з питань місцевого самоврядування Андрій Клочко ("Слуга народу"), на голосування не виносили.

Білоцерковець вважає, що "слуги" зумисне подали два законопроекти, один з яких є більш авторитарним, а другий – м'якшим, аби суспільство його сприйняло.

Співавтор ухваленого в першому читанні законопроекту Дмитро Гурін пояснив наявність двох законопроектів від партії "Слуга народу" так:

"У нас у фракції демократія".

Голова фракції "Батьківщина" в Київраді Володимир Бондаренко переконаний, що Ткаченко писав цей закон під себе, оскільки, за словами Бондаренка, претендує на владу в Києві:

"Ткаченко давно заявив свої амбіції на київську владу. Мені здається, що він дивився на закон про столицю крізь призму своїх можливих владних повноважень. Головний недолік цього документа – те, що він не був обговорений з громадою. Немає розуміння того, що держава повинна компенсувати місту кошти на пільги, не ним призначені. Стосовно райрад мені не зрозуміло, скільки буде депутатів у цих радах, вони будуть різнокаліберні чи ні? Райони ж різні за розміром". 

Автор альтернативного проекту закону про столицю, який не ставили на голосування, нардеп від партії "Голос" Андрій Осадчук вважає, що законопроект від представників "Слуги народу" втручається в місцеве самоврядування:

"Закон Ткаченка-Гуріна, що декларує відновлення самоврядування, фактично системно втручається в самоврядування Києва. Закон точно не може визначати статус почесного громадянина Києва, те, що має робити головний архітектор Києва, чи як треба обліковувати зелені насадження".

Під час прес-марафону Президента Володимира Зеленського журналісти поцікавилися в нього, чи підпише він новий закон про столицю. Зеленський повідомив, що підпише в тому разі, якщо в ньому все буде "нормально", і розшифрував, що має на увазі розподіл районних бюджетів, запобігання концентрації влади в Києві в одних руках, розподіл повноважень префекта, мера, райрад.

Нагадаємо, Рух ЧЕСНО вже писав про те, що в Києві можуть відновити райради.