Законопроект "Про столицю": як зміниться життя киян

Згідно з новим законом про столицю, депутата Київради можуть відкликати, якщо протягом пів року він пропустив понад 50% засідань сесій або комісії, але це рішення ухвалюватимуть на сесії самі ж депутати – колеги прогульника.

Є ще три законопроекти про столицю, які парламент станом на 11 жовтня не розглядав. Громадський рух ЧЕСНО з'ясовував, що зміниться в житті киян, якщо народні депутати ухвалять новий закон.

Що буде з освітою, медициною й комунальними підприємствами

Думки політиків про те, як нове законодавство може вплинути на медицину та освіту, розходяться.

Колишній нардеп Дмитро Білоцерковець, який є радником мера Києва Віталія Кличка, наголошує, що найбільше кияни відчують удар по медицині та освіті:

"Зараз є низка закладів, які перебувають на фінансуванні міста. Усі громади відчувають, що в нас, у столиці, сильніша матеріальна база. Законопроект, який пропонує "Слуга народу", розділяє виконавчу владу Київради та КМДА. Відповідно, частина закладів, за які відповідає КМДА, утратять підтримку міста, бо це буде відповідальністю держави. Для того, щоб це змінити, треба мати якийсь перехідний період".

"Ще одне питання, яке не врахували, – те, що не лише Київрада є засновником комунальних підприємств, а й КМДА. Якщо тепер ці дві гілки розділяться, то треба ті КП, які створювала КМДА, ліквідовувати та знову засновувати, а це десь півтора року, не менше. А перехідний період не передбачений. Проблема в тому, що це стосується найважливіших для життєздатності міста комунальних підприємств", – додає Білоцерковець.

Народний депутат від партії "Голос" Андрій Осадчук вважає, що перехідний період може тривати аж до 10 років. Він також пропонував альтернативний законопроект про столицю, який Рада не розглядала. На його думку, автори законопроекту, котрий пройшов перше читання, не розуміють, що роблять:

"КМДА – це окрема юрособа. Усі департаменти КМДА є окремими юрособами. Я не впевнений, що вони розуміють, що вони мають величезну купу зобов'язань, контрактів, бюджетних речей... У них немає цієї картинки в голові".

Читати також: Чому з’явилось стільки законопроектів про столицю

Депутатка Київради від ВО "Батьківщина" Тетяна Меліхова не погоджується з тим, що школи та садочки можуть утратити фінансування:

"Фінансування шкіл і лікарень не повинно постраждати, адже вони будуть фінансуватися з районного або міського бюджету. Згідно з розподілом повноважень, фінансування буде затверджуватися Київрадою, а КМДА виконуватиме лише контрольні функції".

Як працюватимуть райради?

Зараз у столиці є лише Київська міська рада, яка налічує 120 депутатів. Це одна з найбільших рад в Україні. Така кількість депутатів є лише в Харківській та Дніпропетровській обласних радах. 

Київрада до політичної кризи мала найбільшу сумарну кількість засідань сесій та комісій в Україні (до 90 засідань на рік). Це підтверджують результати моніторингу Руху ЧЕСНО. 

"До мене як до депутата Київради звертаються тисячі жителів з питань неналежного сервісу ЖКГ і поганого стану будинків. Левова частка моєї роботи пов'язана зі спілкуванням з керуючою компанією, головою Печерської РДА, з Департаментом ЖКГ, тому що мешканців не чують, їхні проблеми не розв'язують. Якби ці питання передали райрадам, це б дуже наблизило вирішення питань до людей. Районні ради могли б ефективно контролювати виконавчі органи", – зазначає очільниця фракції "Самопоміч" Наталія Манойленко. 

Раніше в Києві було 10 райрад, які мали б розвантажувати Київраду й забезпечувати якісніше представництво громади. Їхня кількість збігалася з кількістю районів. За головування Леоніда Черновецького з приходом до влади Партії регіонів їх ліквідували.

"Районні ради були ліквідовані у 2010 році. Із презентацією проекту їхньої ліквідації виступив виконувач обов'язків міського голови Олександр Попов. За офіційною версією, це було зроблено для скорочення кількості чиновників і, відповідно, заощадження коштів міського бюджету. Але ж насправді районні ради просто заважали Януковичу та Попову вибудувати централізацію управління столицею. Метою було зосередити владу в місті у своїх руках", – розповідає "батьківщинівка" Меліхова.

"Фракція Блоку Віталія Кличка в той час підтримала рішення про ліквідацію районних рад. Тоді висловлювалася позиція, що діяльність районних рад обмежується лише встановленням МАФів. Якщо правильно окреслити завдання й делегувати певні повноваження районним радам, то в цьому немає нічого поганого. У депутатів Київради з'явиться можливість більш детально та в коротші строки вирішувати стратегічні, глобальні питання, а депутати районних рад займатимуться управлінням і доглядом за конкретними територіями. Це двори, прибудинкові території, міжквартальні проїзди, школи, дитсадки, районні медичні заклади. Вважаю, що 10 районних рад цілком достатньо", – додає Меліхова.

Законопроект Ткаченка передбачає створення 10 райрад, але це не остаточна кількість. Їх може бути і 50, і 60.

На обговоренні з громадськістю проекту закону 4 жовтня був присутній народний депутат Дмитро Гурін ("Слуга народу") – один зі співавторів ухваленого в першому читанні законопроекту. Він зауважив, що, найпевніше, районних рад буде щонайменше 50, по 10-13 депутатів у кожній, і всі вони розв'язуватимуть локальні проблеми того чи іншого округу, як-от ремонт тротуарів, освітлення тощо. Просто на момент подання законопроекту юристи не встигли написати обґрунтування доцільності такої великої кількості райрад.

"50-60 районних рад – це з області фантастики. Кожна райрада та її виконавчий орган – це фінансування чиновників, утримання 50-60 апаратів. Я вважаю, що це недоцільно та нераціонально", – не погоджується з Гуріним Меліхова.

Політик та експерт Інституту політичної освіти Олександр Солонтай, який на парламентських виборах очолював список партії "Сила людей", вважає, що кількість депутатів райрад може різнитися залежно від чисельності населення районів, а в Київраді може бути 20-30 депутатів:

"Мінус 40 депутатів Київради буде замінено на плюс 200 депутатів у районах. Законопроект передбачає створення 10 районних рад по 20 депутатів. Це добре, що їх у районах буде тільки 20".

"Але, по-перше, це означає, що Київраду можна скоротити зі 120 не до 80, а аж до 20-30 депутатів. А по-друге, не можна встановлювати однакову кількість депутатів, по 20, для всіх районів. Зокрема, для Печерська досить і 10-12 депутатів, а для Троєщини було б правильно 25, зважаючи на суттєву різницю в чисельності населення", – додає Солонтай.

Голова фракції "Самопоміч" Наталія Манойленко зауважує, що в ухваленому в першому читанні законопроекті положення про райради прописані вкрай неконкретно. У ньому зазначено лише те, що районна рада в Києві є представницьким органом територіальної громади району, який створюється та ліквідується рішенням Київради. Сказано, що загальний склад райради становить 20 депутатів, а обсяг і межі повноважень райрад має визначати Київрада відповідно до закону "Про місцеве самоврядування в Україні" з "урахуванням особливостей, встановлених цим законом".

Експерт Юрій Ганущак вважає, що повноваження райрад краще прописані в законопроекті Андрія Клочка, який розроблявся на основі його законопроектів про столицю 2009-го та 2015 років, але Верховна Рада його не розглядала.

Солонтай переконаний, що не варто в законі про столицю прописувати функціональні обов’язки депутатів районних рад, а надати киянам та Київраді можливість це зробити:

"На мою думку, усі повноваження районних рад, особливості їх створення та роботи, правила роботи з людьми – усе це має визначати виключно Київрада та громада міста у статуті Києва. Немає сенсу все це прописувати в законі Верховної Ради. Внутрішнє життя Києва мають вирішувати самі кияни. Завдання парламентарів – дати ці можливості столиці, а вдосконалювати та постійно покращувати систему самоврядування кияни повинні самі", – наголошує Солонтай.

Народний депутат від партії "Голос" Андрій Осадчук гадає, що недоцільно вести мову про кількість райрад і депутатів у них, доки не визначено межі їхніх повноважень:

"Щодо кількості депутатів райради та Київради моя позиція проста. Вони зараз пропонують 20 і 80 зафіксувати, але це абсурд. Це все одно, що ми будемо фіксувати кількість гравців, не знаючи, у яку гру ми граємо. Доки ми не визначимо чітких меж повноважень, доки не розділимо сфери впливу, доки не вирішимо остаточної кількості районів, доки ті, хто хоче зробити реформу, не зрозуміють усього масштабу господарства й достатнього рівня делегування, розмова про фіксацію нової кількості депутатів у новій моделі управління містом позбавлена будь-якого сенсу".

"Районів у Києві може бути більше. Але де має проходити межа між новими районами? Це питання не одного дня. Ці хлопці поводяться, як комсомольці 1920-х, які зруйнували ідеологічні засади минулого, розігнали всю політичну еліту й почали будувати "новий світ". Їхні ентузіазм та енергія фонтанують. Звісно, це все дуже весело й цікаво. Але є якісь фундаментальні основи державотворення в Україні, і якщо ми говоримо про єдність держави, її унітарність, загальні права громадян країни, то їх просто не можна ігнорувати та порушувати", – додає Осадчук.

Читайте також: Ти з якого району? Як працюватимуть депутати в Києві

Скільки пропонують платити депутатам?

З огляду на те, що Київрада є однією з найбільших рад в Україні й кількість її засідань доволі значна, постає питання сплати депутатам компенсації за їхню працю й витрачений для громади час. Така практика існує в Польщі, Німеччині, США, про що вже писав Рух ЧЕСНО. 

У законопроекті, ухваленому в першому читанні, не зазначено, яка зарплата буде в депутатів Київради. Сказано тільки те, що депутат – це посадова особа:

"Депутат Київської міської ради бере участь у роботі Київської міської ради на постійній основі та є посадовою особою органу місцевого самоврядування – Київської міської ради". 

Голова профільного комітету Верховної ради з питань місцевого самоврядування Андрій Клочко проти того, аби депутатам Київради платили зарплату.

Співавтор законопроекту, нардеп Дмитро Гурін розповів Руху ЧЕСНО, що парламентарі вивчали досвід інших країн щодо оплати праці депутатів:

"Замість Київради з бізнесменів і чиновників, які "на громадських засадах" ділять 57 млрд річного бюджету, ми отримуємо раду молодих політиків, експертів та активістів. У Києві понад 3 мільйони людей, роботи їм вистачить. Різні форми оплати депутатам місцевих рад поширені в Польщі, Німеччині, США. Винагорода має бути такою, як у спеціалістів того самого рівня на комерційному ринку".

Згодом на своїй Facebook сторінці Гурін зазначає, що депутати Київради мають отримувати на руки 70 000 грн.

На запитання, чи передбачається така сама компенсація для депутатів райрад, Гурін відповів, що вони не матимуть великого навантаження, тому працюватимуть на громадських засадах.

Депутатка Київради, очільниця фракції "Самопоміч" Наталія Манойленко вважає, що зарплата депутатів має бути на рівні зарплати керівників департаментів чи заступників голови КМДА (заступники Кличка отримують понад 30 тис. грн):

"Повинно бути менше, ніж у Верховній Раді, але корелюватися з виконанням функцій виконавчої влади чиновниками. Можливо, на рівні голів департаментів, заступників голови КМДА. Проте, якщо буде розподілено владу між Київрадою та райрадами, часове навантаження на депутата Київради значно зменшиться, а отже, це має бути оплата з урахуванням навантаження", – додає Манойленко.

Солонтай також підтримує цю ініціативу й переконаний, що згодом цей досвід можна буде поширити на всю Україну:

"Краще менше депутатів, але на роботі та зобов'язаних. Зараз багато депутатів, більшість працює погано та виправдовується тим, що вони на громадських засадах. Законопроект це радикально, але чітко змінює: хочеш бути депутатом – тоді присвяти цьому головний час у своєму житті. Крім того, треба буде контролювати роботу районних депутатів, тому взяти на зарплату загальноміських буде правильним". 

А от депутатка Тетяна Меліхова вважає, що праця депутата не має бути оплачуваною, а він повинен мати основну роботу з гнучким графіком і суміщати її з депутатством.

Осадчук у свою чергу наголошує, що не можуть депутати однієї ради в Україні отримувати зарплату, а решта – ні:

"Не можуть бути в депутатів Київради особливі права та правила роботи, відмінні від депутатів інших місцевих рад, бо в унітарній державі повинна бути єдина система, концепція, логіка і принципи місцевого самоврядування. Це не питання, добре чи погано мати зарплату депутатам, питання в тому, як ця ідея співвідноситься з рештою громад і їхніх органів в Україні. Якщо хтось хоче докорінно все змінити в нашій країні, будь ласка, міняйте спочатку Конституцію, а потім починайте діалог із громадами за формулою Ткаченка-Гуріна".

"Уже навіть не хочеться згадувати про те, що ініціатори "революції самоврядування" столиці забули спитати майже 4 мільйони фактичних мешканців Києва, що вони про все це думають. Рішення про концепцію закону вже затверджено ВРУ, нас усіх просто поставили перед фактом", – додає Осадчук.

Читайте також: Чому так мало порядних депутатів і як це змінити?

Як обиратимуть депутатів та як позбутися прогульників?

Виборчу систему для обрання депутатів Київради та районних рад законотворці пропонують різну.

Вибори депутатів Київради планують проводити за пропорційною системою в багатомандатних округах за відкритими виборчими списками партій, "у спосіб, що надає право виборцю визначати пріоритетність позиції кандидата у списку партії, за яку він голосує".

До райрад пропонується обирати депутатів за мажоритарною системою (окремий кандидат у кожному окрузі).

У законопроекті також зазначено, що повноваження депутата можуть бути достроково припинені за рішенням Київради "за умови його відсутності протягом шести місяців більш ніж на половині пленарних засідань Київської міської ради". 

Зауважимо, що ради зазвичай покривають своїх колег і не позбавляють мандата навіть тоді, коли є рішення суду, яким депутата засудили умовно. Тож засуджений депутат далі має повноваження.

Читайте також: Кругова порука: чому судимих депутатів не позбавляють мандата

Аналогічні ситуації виникають і тоді, коли депутат сам бажає скласти мандат. Оскільки законом передбачено, що за це має проголосувати рада, депутат, якого колеги можуть кілька років не позбавляти повноважень, не відвідує засідань, тож його виборці залишаються без представника.

Читайте також: Поневолені депутати: двоє депутатів Київради опинилися в заручниках

Законотворці від "Слуги народу" пропонують щодо депутатів Київради скоротити строк для визначення кандидатів на відкликання з року до 6 місяців. Водночас норма закону "Про статус депутатів місцевих рад", якою визначено інший строк – 1 рік, залишається без змін. У такому разі має бути синхронізація цих законів.

Хто такий префект і що він робитиме?

Процес децентралізації в Україні розпочався 5 років тому. Він передбачає передання на місцевий рівень ширших повноважень і більших бюджетів. Відтак можливості та роль місцевого самоврядування стали вагомішими.

Але що ширші повноваження та більші ресурси надаються, то жорсткіше потрібно контролювати їхнє використання. 

У законопроекті "Про внесення змін до Конституції України щодо децентралізації влади", зареєстрованому 2015 року, але не проголосованому парламентом попереднього скликання, визначено функції префектів, які повинні здійснювати нагляд за додержанням Конституції та законів України органами місцевого самоврядування.

І хоча цей закон не ухвалили, законотворці позбавили прокуратуру функції загального нагляду, що призвело до ухвалення місцевими радами незаконних рішень.

У ВРУ нового скликання "Слуга народу" пропонує таки запровадити інститут префектів. Але якщо раніше передбачалася окрема посада префекта, який наглядатиме за дотриманням Конституції та законів України органами місцевого самоврядування, то зараз "слуги народу" пропонують, щоб у ролі префекта виступав голова Київської міської державної адміністрації.

"У випадку, якщо рішення органів місцевого самоврядування міста Києва містять ознаки невідповідності Конституції та (або) законам України, голова Київської міської державної адміністрації видає припис та (або) протест", – ідеться в законі про столицю.

Голова КМДА не пізніше ніж наступного дня після дня винесення протесту звертається до суду з позовом про скасування зазначеного акта, але остаточне рішення ухвалює суд.

Суди можуть розглядати справи роками, а за цей час можуть статися необоротні зміни, такі як вирубка дерев, незаконна забудова в історичній частині столиці або на територіях, які мають стати парками.

Що суперечить Конституції?

Головне науково-експертне управління Апарату Верховної Ради України у своєму висновку зазначає, що деякі положення законопроекту про столицю суперечать Конституції:

"Під час ухвалення закону про статус столиці слід ураховувати, що Україна є унітарною державою (ст. 2 Конституції України) і, відповідно, на її території діє єдина система законодавства з однаковими правовими нормами, що поширюють свою дію на всю територію країни".

У зв'язку з цим експерти вважають, що немає жодних підстав ухвалювати закони, які передбачають особливе, відмінне від існуючого у країні правове регулювання певних сфер відносин (фінансових, земельних, планування, аудиту та контролю) на окремих територіях. 

Також в експертному управлінні зауважують, що не може бути підтримана ідея впровадження для депутатів Київради спеціального статусу, який істотно відрізняється від статусу депутатів місцевих рад, визначеного законом "Про статус депутатів місцевих рад".

"Досить дискусійною є й ідея впровадження на виборах Київського міського голови, депутатів Київської міської ради та районних у м. Києві рад окремої виборчої системи та окремих правил організації виборчого процесу", – наголошують експерти.

Журналістка радіостанції "Голос столиці" під час прес-марафону з Володимиром Зеленським запитала у Президента, чи підпише він новий закон про столицю, проект якого внесла група депутатів від "Слуги народу" (№2143-3), у редакції першого читання. Зеленський нагадав, що цей законопроект іще мають доопрацювати в комітеті, після чого буде друге читання.

"Я хотів би його побачити до голосування, але… Якщо вони його проголосують і я побачу, що все нормально, я підпишу цей закон. Якщо ні – відправлю на доопрацювання", – сказав глава держави.

У відповідь на уточнювальне запитання журналістки, як Президент визначатиме "нормальність" закону, він пояснив, що це поняття охоплює чимало пунктів: розподіл районних бюджетів, запобігання концентрації влади в Києві в одних руках, розподіл повноважень префекта, мера, райрад тощо.

Головне науково-експертне управління Апарату ВРУ радить повернути законопроект на доопрацювання "з обов'язковим переглядом концептуальних засад законопроекту" й надає 20 сторінок зауважень.