Мільйони на рекламу та позашляховик: куди витрачають кошти партії Запоріжжя

В Україні раніше всі політичні партії існували лише завдяки приватним внескам. А 2016 року для партій, представлених у парламенті, запровадили державне фінансування, щоб надати їм можливість вести діяльність незалежно від великих донорів, а точніше, олігархів. Відтоді гроші з держбюджету отримували БПП "Солідарність", "Батьківщина", "Самопоміч", Радикальна партія Олега Ляшка, "Народний фронт" та "Опозиційний блок", які почали ділитися цими коштами зі своїми регіональними осередками, зокрема й запорізькими.

БПП "Солідарність" та його дорогі працівники

(ЗМР – 7 депутатів, ЗОР – 13 депутатів)

Механізм державного фінансування передбачає, що бюджетні гроші спочатку надходять на окремий рахунок центрального апарату кожної партії. Далі політсила може переказувати кошти своїм осередкам у регіонах задля фінансування їхніх потреб. У Запоріжжі найбільші суми в такий спосіб отримала місцева парторганізація БПП "Солідарність": на її рахунки протягом трьох минулих років з "центру" надійшло 5,21 мільйона гривень. 

Крім того, запорізький осередок БПП одержував і приватні внески – 563 тисячі гривень за три минулі роки. Але згодом з'ясувалося, що чималу кількість цих внесків зробили самі працівники парторганізації (за нашими підрахунками, близько половини зазначеної суми). Тобто запорізький осередок "Солідарності" існував переважно державним коштом. 

Загалом упродовж трьох років запорізька організація БПП витратила 5,85 мільйона гривень, спрямувавши левову частку надходжень на заробітну плату. 

Зокрема, працівникам партії протягом цього періоду заплатили 2,79 мільйона гривень. Зауважимо, що офіційно співробітники у БПП з'явилися тільки у грудні 2016 року – саме тоді на рахунок осередку надійшли перші бюджетні кошти (233 тисячі гривень) і партія вперше виплатила заробітну плату своїм 8 працівникам. Торік їхня кількість сягала вже 25 осіб, а середня зарплата становила приблизно 5000 гривень на місяць. 

До того ж 2016-го БПП "Солідарність" офіційно мав у користуванні лише шість приміщень, тоді як 2018 року офісів у нього побільшало до десяти. На оренду майна протягом трьох минулих років БПП спрямував 1,2 мільйона гривень. Це стало другою найбільшою статтею видатків партії, не враховуючи сплати податків. Отже, надане бюджетне фінансування запорізький осередок використав здебільшого на розширення власної партійної структури.

Щоправда, з часом у "Солідарності" з'явилися не тільки нові приміщення. 2018 року парторганізація винайняла позашляховик Kia Sorento (2012 р.в.). 

Тоді ж за кермом цього автомобіля побачили очільника місцевої організації БПП і на той час народного депутата Ігоря Артюшенка, який згодом пояснив, що це по суті службове авто. Як з'ясувалося, цю автівку партії офіційно надав у користування Олег Чернов, котрий працює керівником секретаріату Запорізької територіальної організації БПП. 

Цікаво, що Чернов придбав Kia Sorento 6 лютого 2018 року, а вже 8 лютого передав авто в оренду, отримавши загалом 20 тисяч гривень за п'ять місяців надання транспорту в користування. 

Водночас сам він із 2017 року володіє іншим автомобілем – Volkswagen Passat (2013 р.в.) А наприкінці серпня цього року, згідно з реєстрами, став власником третьої автівки – BMW 528 (2014 р.в.), орієнтовна ринкова вартість якої від 18 тисяч доларів. Коментувати передання одного зі своїх авто в оренду партії Олег Чернов не став. 

З-поміж інших офіційних видатків запорізького осередку БПП вирізняється замовлення зовнішньої реклами: якщо 2016 року парторганізація не використовувала такої реклами, то 2018-го заплатила за неї 154 тисячі гривень. Загалом усі види піару коштували запорізькій "Солідарності" 232 тисячі гривень за три минулі роки. Від коментарів стосовно видатків керівник територіальної організації БПП Ігор Артюшенко теж відмовився. 

На цьогорічних парламентських виборах оновлена партія "Блок Петра Порошенка "Солідарність" (нині "Європейська солідарність") знову потрапила до парламенту, отже, матиме державне фінансування й надалі. За підрахунками, цього року воно становитиме 143 мільйони гривень, а 2020-го – орієнтовно 74 мільйони гривень. 

"Опозиційний блок" і мільйони на рекламу

(ЗМР – 20 депутатів, ЗОР – 25 депутатів)

Запорізька регіональна організація "Опозиційного блоку" протягом трьох минулих років отримала загалом 8,36 мільйона гривень. З них 4,92 мільйона становили бюджетні надходження, які осередку переказав центральний офіс партії. 

Одержувати бюджетні кошти від центрального апарату партії запорізький "Опоблок" почав лише 2017 року, а 2016-го місцева організація існувала виключно завдяки приватним внескам. Того року осередок витратив загалом 1,2 мільйона гривень із приватних надходжень і майже всі ці кошти (956 тисяч гривень) спрямував на рекламу. 

З початком держфінансування в наступні роки ситуація мало змінилася: видатки "Опоблоку" на рекламу сягали рекордних значень.

З отриманих протягом трьох років 8,36 мільйона гривень партія витратила на свою діяльність 8,33 мільйона, з яких 6 мільйонів гривень – на рекламу та піар. Кошти здебільшого пішли на випуск і розповсюдження партійної газети – 5,39 мільйона гривень. 

"Запорізька обласна організація "Опозиційного блоку" головним пріоритетом вважає роботу із земляками, партійними активістами та донесення до них нашої партійної позиції. Для підтримки регулярного зв'язку з нашими прибічниками ми видавали газету "Наша газета. Мир. Стабільність. Розвиток". Вона поширювалася методом редакційної передплати по всій області", – прокоментували доцільність таких видатків у прес-службі "Опоблоку". 

Окрім друку газети, "Опозиційний блок" замовляв виготовлення партійної атрибутики, зовнішню рекламу, просування матеріалів тощо. Значну частину піару забезпечували саме бюджетним коштом. Із 6 мільйонів гривень, спрямованих на пропаганду, 3,3 мільйона партія сплатила з рахунку, на який отримувала державне фінансування. І частина цих держкоштів, як і у випадку з орендою позашляховика в БПП, дісталася самим партійцям. 

Зокрема, ще 2017 року "Опоблок" почав замовляти та оплачувати фізичній особі – підприємцю Бєлікову О.Ю. згадану вище послугу з "просування матеріалів". 

Із 2017 року "Опозиційний блок" замовляє рекламні послуги у свого депутата 

Цим ФОПом виявився депутат Запорізької обласної ради від "Опозиційного блоку" Олексій Бєліков, який також працює в ПАТ "Запоріжсталь". За послуги з просування матеріалів він отримав 30 тисяч гривень 2017 року та 110 тисяч гривень 2018 року – саме з бюджетних надходжень. У своїх деклараціях за 2017 і 2018 роки Бєліков позначає цей заробіток як дохід від підприємницької діяльності, хоча й не уточнює його походження. 

До речі, підприємцем із необхідними видами діяльності (робота з інформацією) Бєліков зареєструвався саме 2017 року. Раніше, у 2004-2015 роках, він теж був ФОПом, але основним видом його діяльності була "оптова торгівля іншими товарами господарського призначення". 

Серед найвагоміших статей видатків запорізького "Опозиційного блоку" були також виплата зарплати та оренда приміщень. Працівникам протягом трьох років заплатили 1,02 мільйона гривень, а на оренду витратили 277 тисяч гривень. 2018 року в партії було 12 співробітників із середньою зарплатою 5000 гривень і п'ять приймалень. 

Цьогоріч "Опоблок" до Верховної Ради не потрапив, але однаково матиме державне фінансування. Адже з 2020 року гроші з держбюджету отримуватимуть і позапарламентські політсили, які на виборах здобули від 2% голосів виборців. Отже, цього року держфінансування "Опоблоку" становитиме 62 мільйони, а 2020-го – орієнтовно 17 мільйонів гривень. 

Радикальна партія замовляла рекламу на телеканалі "Запоріжсталі"

(ЗОР – 6 депутатів)

Радикальна партія Олега Ляшка на діяльність у Запорізькій області витрачала гроші зі свого центрального бюджету. Загальні видатки, які партія здійснювала з поточного рахунку для отримання приватних внесків та з рахунку для одержання держкоштів, становили близько 1,52 мільйона гривень. Зокрема, з бюджетних надходжень витратили 1,14 мільйона гривень. 

Левова частка витрат припала на оплату реклами. Зокрема, у передвиборчий 2018 рік за такі послуги партія заплатила майже мільйон гривень. Найбільше грошей віддала за піар на телебаченні – 598 тисяч гривень. 

Рекламні послуги партії надавали три телеканали, але найбільше замовлень отримало ТОВ "ЗНТРК "ТВ-5", що належить ПАТ "Запоріжсталь" – підприємству, бенефіціарним власником котрого є мільярдер Рінат Ахметов. За рекламні сюжети телеканалу сплатили загалом 510 тисяч гривень, причому 345,5 тисячі з цієї суми переказали з рахунку, на який партія одержувала держфінансування. 

Читайте також: Газета "Сегодня" минулого року написала про Ляшка 95 разів

Торік телеканал "ТВ-5" ряснів сюжетами та новинами на кшталт "Олег Ляшко зустрівся зі школяркою, яку в школі не пригостили тортом" або "Олег Ляшко в Запоріжжі пообіцяв рибалкам гарну пенсію та гарний улов". Напрямок і тематика цього піару, можливо, і цікаві. Та фактично кошти платників податків партія витратила не на розвиток свого запорізького осередку, а на піар партійних лідерів.

Другою й останньою найважливішою статтею видатків Радикальної партії Олега Ляшка на Запоріжжі стала виплата зарплати. Протягом трьох років партія заплатила своїм співробітникам близько 430 тисяч гривень – також лише з державних коштів. 2018 року виплати отримали 9 працівників на Запоріжжі, на одного припало приблизно 2000 гривень зарплати на місяць. 

На цьогорічних виборах Радикальна партія Олега Ляшка до парламенту не потрапила, здобувши 4,01% голосів виборців. Проте, як і у випадку з "Опозиційним блоком", вона й надалі отримуватиме держкошти на свою діяльність. Розмір фінансування 2019 року становитиме 50 мільйонів гривень, а 2020-го – орієнтовно до 20 мільйонів.

"Самопоміч": навчання працівників у працівників

(ЗМР – 6 депутатів, ЗОР – 5 депутатів)

Партія "Самопоміч" витрачала кошти на діяльність на Запоріжжі також зі своїх центральних рахунків. Загальні видатки за три роки сягнули близько 3,11 мільйона гривень, а витрати безпосередньо з рахунку, на який партія отримувала держкошти, – 2,89 мільйона гривень. 

Найвагомішою статтею видатків "Самопомочі" на Запоріжжі стала оплата реклами та піару – на це витратили близько 2 мільйонів гривень протягом 2016-2018 років. За ці гроші партія розміщувала матеріали у ЗМІ, друкувала газету, листівки та візитівки, а також розповсюджувала поліграфічну продукцію. 

Крім того, чимало коштів спрямували на виплату заробітної плати. Упродовж трьох років запорізьким працівникам заплатили майже 510 тисяч гривень. Зокрема, 2018 року такі виплати отримували лише п'ятеро осіб, тому кожен із них у середньому мав трохи більш ніж 7600 гривень на місяць. 

Не шкодувала грошей партія й на навчання своїх працівників. У 2017-2018 роках на тренінги в Запорізькій області вона витратила близько 216 тисяч гривень. Це стало третьою найбільшою статтею її видатків на Запоріжжі. 

"Тренінги проводили для членів партії та її активістів на різну тематику. Наприклад, щодо формування стратегії політичної сили, передвиборчої кампанії, діяльності партії в міжвиборчий період та багато іншого", – пояснив голова Запорізької міської організації "Самопомочі" Олег Корольов.

Щоправда, частину тренінгів провів ФОП Романюк Олег Васильович, який за надані послуги протягом 2017-2018 років отримав щонайменше 38 тисяч гривень. Водночас торік Олег Романюк одержував від "Самопомочі" й заробітну плату, тобто був працівником партії. Додамо, що він також був одним з її численних офіційних донорів. 

Зрештою, до парламенту "Самопоміч" не потрапила. На виборах 2019 року вона набрала лише трохи більш ніж 0,6% голосів, тому державного фінансування більше не матиме. Зважаючи на це, партії доведеться суттєво переформатувати свою діяльність.

"Народний фронт": більше премій, ніж зарплати

(Немає депутатів у ЗМР та ЗОР)

Як і "Самопоміч", партія "Народний фронт" витрачала кошти на діяльність у Запорізькій області зі своїх центральних рахунків. За три роки такі видатки становили щонайменше 1,19 мільйона гривень – це було суто бюджетне фінансування. 

Найдорожче "Народному фронту" коштувало утримання офісів – 608 тисяч гривень. Хоча їхня кількість за минулі роки не збільшилася: і 2016-го, і 2018-го партія мала на Запоріжжі 21 приймальню. З'явилися вони в "Народного фронту" саме з початком державного фінансування, і протягом минулих трьох років зросли тільки видатки на їх утримання. 

Окрім оренди майна, найбільше коштів партія витратила на рекламу та заробітну плату. Реклама обійшлася "Народному фронту" порівняно з іншими партіями недорого – 396 тисяч гривень за три роки. На заробітну плату 2016 року політсила спрямувала 85 тисяч гривень. Це були виплати лише за грудень 2016-го, коли партія отримала держфінансування та офіційно працевлаштувала своїх співробітників. Зарплату одержали 27 працівників, у середньому 3148 гривень кожен. 

Цікаво, що тоді ж співробітникам додатково виплатили премії, загальний розмір яких перевищив виплачену зарплату та становив 100 тисяч гривень. Отже, на одного працівника припало майже 7000 гривень на місяць. 

Цього року "Народний фронт" не брав участі у виборах до Верховної Ради, отже, бюджетних коштів на свою діяльність він надалі не отримуватиме. Хоча на виборах 2014 року партія мала найвищу підтримку, здобувши 22,14% голосів виборців, та одержувала з державного бюджету найбільшу фінансову допомогу – 442 мільйони гривень протягом 2016-2019 років. 

"Батьківщина": партія в парламенті, осередки без грошей

(ЗМР – 6 депутатів, ЗОР – 8 депутатів)

Окрім "Європейської солідарності", ще однією партією, яка цьогоріч знову потрапила до парламенту, стало ВО "Батьківщина", що теж отримуватиме надалі державне фінансування.

Торік її центральний апарат одержав з держбюджету 33,9 мільйона гривень. Проте запорізьким осередкам "Батьківщина" жодного разу кошти не переказувала, а також не витрачала на їхні потреби зі своїх центральних рахунків ані приватні внески, ані державні гроші. Така практика є поширеною в партії й застосовується, наприклад, у Дніпрі. І ця ситуація навряд зміниться. 

У підсумку зазначимо, що державне фінансування стало лакмусовим папірцем для багатьох політичних сил – наскільки вони спроможні зробити свою діяльність прозорішою для виборців та покращити з ними взаємодію. Попри такі очікування, більшість партійних осередків використала держкошти переважно на власну пропаганду. Багатьом із них тепер доведеться значно переформатувати свою діяльність. Водночас саме завдяки державній підтримці тепер можуть з'явитися нові політичні сили, які складуть конкуренцію вже існуючим партіям і зможуть відповідати сподіванням виборців.