У пошуках кнопки G. Що заважає депутатам побороти кнопкодавство?

Фото: У пошуках кнопки G.  Що заважає депутатам побороти кнопкодавство?

У Верховній Раді 8-го скликання Громадський рух ЧЕСНО зафіксував понад 1800 фактів порушення процедури особистого голосування народними депутатами. У новому скликанні таких порушників уже троє – двоє представників партії "Слуга народу" та один позафракційний мажоритарник. "Слуги"-кнопкодави не складуть мандатів, як обіцяли раніше, підписуючи відповідний меморандум. Але, згідно зі змінами до Конституції, які запропонував Президент Володимир Зеленський і які ВРУ вже передала до Конституційного Суду України, депутатів за прогули та неперсональне голосування позбавлятимуть мандатів автоматично.

Розв'язати проблему кнопкодавства могла б сенсорна кнопка, вмонтована в пульт для голосування в сесійній залі парламенту вже понад 10 років. Проте тестування системи, яке мало відбутися за тиждень до першого засідання ВРУ 9-го скликання та після якого, імовірно, планували запустити сенсор у роботу, несподівано зірвали правоохоронці.

Рух ЧЕСНО з'ясував, як нове керівництво Верховної Ради та президентська фракція мають намір боротись із кнопкодавством у стінах парламенту, які є шляхи подолання цієї проблеми та чи запрацює сенсорна кнопка для голосування у ВРУ.

Пристрасті за сенсорною кнопкою

Ще три роки тому голова Верховної Ради 8-го скликання Андрій Парубій не був прихильником запровадження сенсорної кнопки для запобігання неперсональним голосуванням нардепів. Він твердив, що пристрій не сертифікований і може давати збої. Тоді запуск сенсора міг покласти край кнопкодавству, а фактично – зірвати голосування за закони, необхідні коаліції з "Блоку Петра Порошенка" й "Народного фронту".

У травні цього року новообраний Президент України Володимир Зеленський оголосив позачергові парламентські вибори, і вже перші соцопитування показали, що на більшість у новій ВРУ чинній на той час владі годі було сподіватися. Хтозна, можливо, і це теж спонукало Парубія в липні змінити свою думку та доручити Апарату Верховної Ради підготувати сенсорну кнопку до використання вже в парламенті 9-го скликання, зробивши такий собі "подарунок" новим можновладцям.

"Для Апарату є завдання: від 12 липня як мінімум до 15 серпня опрацювати програмне забезпечення і ввести сенсорну кнопку. Я дуже сподіваюся, що нам це вдасться та ми в той період зможемо... підготувати всі необхідні технічні дані перед першим засіданням наступної каденції… і спробувати, як воно працює", – наголосив тодішній спікер ВРУ.

Пізніше Парубій заявив, що 23 серпня, коли мало відбутися загальне тестування сенсорної кнопки за участю 450 працівників Апарату ВРУ, співробітники Державного бюро розслідувань (ДБР) та СБУ прийшли до зали парламенту та заблокували роботу системи "Рада-3". Причина – слідчі дії за ст. 363 ККУ, а саме за фактом нібито "порушення службовими особами Апарату Верховної Ради правил експлуатації електронно-обчислювальних машин шляхом запровадження використання сенсорної клавіші". Це випливає з листа ДБР, оприлюдненого Парубієм.


Фото: Twitter Ольги Комарової

Згодом ДБР у своєму прес-релізі пояснило, що 23 та 27 серпня слідчі з дозволу першого заступника керівника Апарату ВРУ оглянули центр управління системою "Рада" в межах зазначеного вище кримінального провадження. Під час огляду були присутні працівники управління комп'ютеризованих систем парламенту, а система "Рада-3", як наголосили в Бюро, працювала у штатному режимі, її роботу не було заблоковано.

У відповіді на запит Руху ЧЕСНО щодо деталей кримінального провадження ДБР повідомило таке:

"Підставою для внесення відомостей до ЄРДР стали оперативні матеріали СБУ, направлені на адресу ДБР у порядку ст. 214, 216 КПК України. Попередня правова кваліфікація – ст. 363 ККУ. Досудове розслідування у кримінальному провадженні триває. На даний час підозри у кримінальному провадженні не оголошувалися".

Очільник ГО "Електронна демократія" Володимир Фльонц останні півроку консультував уже колишнього в.о. керівника Апарату ВРУ Петра Боднаря з питань запровадження електронного документообігу та сенсорної кнопки. Він був присутній у будівлі парламенту 23 серпня, коли мало відбутися тестування кнопки, яке зірвали правоохоронці. У коментарі Рухові ЧЕСНО Фльонц звернув увагу на кваліфікацію ймовірного правопорушення – "порушення правил експлуатації".

"Порушення правил експлуатації було б можливе лише тоді, якби почали користуватися сенсорною кнопкою. Користування не було, було випробування, тому я не бачу, які правила там можна було порушити", – вважає фахівець.

У ДБР повідомили, що під час слідчих дій у парламенті двічі опечатували приміщення центру управління системою "Рада" – 23 і 27 серпня з 18:00 до 09:00.

"У вказаний час Управління державної охорони у порядку взаємодії з ДБР забезпечувало цілодобову охорону вказаного приміщення. Слідчі дії у приміщенні проводилися за безпосередньої участі співробітників Апарату ВРУ, обмеження доступу до приміщення відбувалося лише у неробочий час протягом вищевказаного часу", – ідеться у відповіді ДБР на запит Руху ЧЕСНО.

На сьогодні, як наголосили в ДБР, усі необхідні слідчі дії в центрі управління системою "Рада" завершено, жодних обмежень для співробітників Апарату ВРУ немає.

Фльонц своєю чергою стверджує, що слідчі перебували в будівлі парламенту щодня з 23 серпня аж до початку роботи ВРУ 9-го скликання.

"Якби було "віконце", можливість провести тестування [сенсорної кнопки, – прим. авт.] – а для цього було потрібно буквально кілька годин, – я думаю, його б провели. Силовики заблокували це. Коли вони не перебували у приміщенні, то просто його опечатували та блокували доступ", – каже голова ГО "Електронна демократія".

В Апараті парламенту на запит Руху ЧЕСНО відповіли, що під час слідчих дій ДБРівці ознайомилися з деякими документами, нічого не вилучали, а тільки тимчасово забрали технологічні картки, які використовують для тестування системи "Рада".

Як правоохоронці потрапили до будівлі під куполом? Завдяки першому заступникові керівника Апарату ВРУ Володимиру Слишинському. Той на брифінгу розповів, що 22 серпня під час допиту в Держбюро розслідувань повідомив про "дії, спрямовані на вчинення злочину", а саме про спробу керівництва парламенту нібито запровадити сенсорну кнопку:

"Реально йшла мова про запровадження [кнопки, – прим. авт.]. Це вже зараз кажуть, що хотіли тестувати. Але перед тим, як запроваджувати, треба протестувати".

Слишинський твердив, що зазнав тиску через своє небажання сприяти запровадженню сенсорної клавіші, яке, за його словами, суперечить законодавству й технічним нормам.

"Я думав, що все-таки люди не підуть на незаконні дії. Коли я побачив, що люди пішли на незаконні дії, довелося повідомити правоохоронні органи", – пояснив перший заступник керівника Апарату парламенту.

За словами посадовця, він написав заяву, аби співробітники СБУ й ДБР змогли зайти до Верховної Ради 23 серпня для огляду. А 26 серпня в.о. керівника Апарату ВРУ Петро Боднар усунув Слишинського від посади на період проведення щодо нього службового розслідування.

То що ж мало відбутися в сесійній залі парламенту 23 серпня – випробування сенсорної кнопки чи її повноцінний запуск? В Апараті Верховної Ради запевняють, що впровадження пристрою розглядали лише як можливе.

"Роботи з підготовки до можливого впровадження в роботу системи "Рада-3" з використанням сенсорної клавіші здійснювалися відповідно до розпорядження першого заступника керівника Апарату ВРУ Боднара П.О. за №146 від 20.08.2019 "Про деякі заходи щодо забезпечення впровадження електронної реєстрації та голосувань за допомогою системи "Рада-3" з використанням сенсорної клавіші", – відповіли в Апараті Рухові ЧЕСНО.

Фльонц пояснив, у чому полягало випробування сенсорної кнопки, заплановане на 23 серпня:

"Система тестувалася неодноразово… Окремо кожен пульт протестований. Питання було в тому, аби зробити одночасне голосування 450-ма руками, навіть 900-ма руками, тобто по дві руки на пульті. Але цього не сталося".

Тим часом ДБР у прес-релізі від 27 серпня наголосило, що функціонування сенсорної клавіші наразі не передбачене законом "Про Регламент ВРУ", а тому без внесення до нього змін легітимність голосувань з використанням сенсора може виявитися під сумнівом. Також у Бюро заявили, що в системи "Рада" сплив строк експлуатації:

"Термін експлуатації системи "Рада-3" закінчився 2012 року. З 2014 року розробник системи відмовився її обслуговувати. Вихід з ладу нової системи голосування (її окремої частини) або нестабільна робота, ймовірно, призведуть до неможливості забезпечення безперебійного голосування в сесійній залі".

Фльонц у коментарі Рухові ЧЕСНО виявив подив щодо останнього процитованого речення з прес-релізу Бюро. На думку експерта, "забезпечення безперебійного голосування" в парламенті не є функцією ДБР.

"По-друге, із самого прес-релізу чітко видно, що питання не у кнопці. Терміни експлуатації [поширюються, – прим. авт.] на всю систему. Спочатку її обслуговував виробник [Інститут проблем математичних машин і систем НАНУ – прим. авт.], потім провели тендер – й інша компанія взяла її на обслуговування. Вона підтримує систему у працездатному стані, виконує всі регламентні роботи, обслуговує. Ніколи до цього претензій не було. І тут раптом ДБР вирішило, що це є проблемою", – додав Фльонц.

Він також зауважив, що закінчення строку експлуатації системи "Рада-3" не означає її непридатності до роботи:

"Ви ж не викидаєте свій ноутбук після того, як у нього скінчилася гарантія. Ви користуєтеся ним, доки він працює".

Плани нового керівництва ВРУ та фракції Президента

Представники провладної партії "Слуга народу" неодноразово заявляли про необхідність подолання кнопкодавства в парламенті, але пропонуються різні погляди на методи боротьби з цією проблемою. Серед заявлених способів її розв'язання переважають каральні, а не превентивні. 

Перший заступник Голови ВРУ Руслан Стефанчук у відповіді Руху ЧЕСНО запевняє, що керівництво парламенту має єдину позицію стосовно боротьби з кнопкодавством:

"Такого явища, як кнопкодавство, не може бути у стінах Верховної Ради. Як і прогулів. Це одностайна позиція і керівництва ВРУ, і Президента. Водночас проблема дисципліни з боку народних депутатів усе ще стоїть гостро. Вона охоплює цілий комплекс питань. І так само комплексно має вирішуватись. Маю на увазі як технічні заходи (забезпечення персонального голосування), так і юридичні (регламентація покарання за такі порушення)".

За словами Стефанчука, пропозиція щодо сенсорної кнопки розглядалась, але доцільність її впровадження є сумнівною з двох причин: 

"Перше – вона не вирішує проблему неперсонального голосування. Сенсорна кнопка як така вмонтована в нинішню систему "Рада-3" вже протягом 12 років. Її функція – реагування на тепло людської руки. Однак вона не ідентифікує того, хто її торкається, як, скажімо, персоналізація за відбитком пальця. Зробити її більш досконалою неможливо, адже інститут, який розробляв систему "Рада-3" вже вичерпав свій ресурс. Друге – використання сенсорної кнопки не передбачено нинішнім регламентом. Слід вносити зміни", – пояснив Стефанчук.

За словами першого віце-спікера ВРУ, наразі вирішується питання щодо сучасного обладнання, яке фіксуватиме результати персонального голосування: 

"Систему слід оновити повністю, і цей процес має бути технічно обґрунтованим та юридично підтвердженим (на рівні регламенту ВР). Сподіваюся, що протягом року нова розробка системи для голосування вже з'явиться в українському парламенті".

Стефанчук також повідомив, що наступного тижня відбудеться нарада з питань забезпечення дисципліни народних депутатів. 

"Вирішимо, як саме буде фіксуватися персональне голосування, а також фактична присутність парламентарів у залі, їхній вхід і вихід із зали тощо. Нагадаю, що з 1 січня 2020 року депутати позбавляються недоторканності й за кожне правопорушення доведеться нести відповідальність. За кнопкодавство – кримінальне, у вигляді штрафу. А це вже підстава для позбавлення мандата. До речі, у змінах до Конституції, які запропонував Президент, депутати за прогули та неперсональне голосування будуть позбавлятися мандата автоматично. Ці зміни можуть бути введені протягом наступного року", – наголосив Руслан Стефанчук.

У свою чергу заступник голови фракції "Слуга народу" Олександр Корнієнко в коментарі Руху ЧЕСНО зазначив, що державні наукові установи провели у Верховній Раді експертизу стану раніше вмонтованої сенсорної кнопки, але не було можливості протестувати систему в режимі реального часу.

"З тією кнопкою ще потрібно розбиратися. Вона вісім років не експлуатувалася, є питання щодо якості її роботи. Але там же не сенсорна кнопка, а теплова. Туди можна покласти, наприклад, живу мишку – і вона спрацює. У будь-якому разі ми порушуватимемо питання про розміщення іншої системи, більш сучасної – із планшетом і реальною сенсорною кнопкою – такою, як зараз у мобільних телефонах. Є добра воля й парламентів інших європейських країн, які готові поділитися своєю системою голосування", – сказав Корнієнко.

Також заступник очільника фракції "Слуга народу" запевнив Рух ЧЕСНО, що керівництво парламенту боротиметься з проблемою імітації присутності народних депутатів у сесійній залі, коли електронні картки замість відсутніх колег розставляють "чергові" з фракції

"Тут ми знову повертаємося до питання сенсорного відбитка пальця: якщо депутат фізично присутній у Верховній Раді, то лише він реєструється й тільки він може за себе голосувати. У такому разі 99% усіх питань просто знімаються".

Щодо створення нової системи для голосування із сенсорною кнопкою (розроблення проектно-кошторисної документації, проведення тендера, монтажу), то Корнієнко прогнозує, що на все це потрібно декілька місяців. Найближче "вікно" для обладнання нової системи у ВРУ може бути під час новорічних свят, коли депутати будуть відсутні в сесійній залі, тому орієнтуються на цей період. 

А от голова Офісу Президента України Андрій Богдан в інтерв'ю пропонує інший спосіб боротьби з кнопкодавством у парламенті – зміни до Регламенту:

"Це будуть зміни й доповнення до закону про Регламент. Але це питання Верховної Ради, я не маю можливості впливати. Я можу щось радити, але робити це чи не робити – я не знаю. Я думаю, що такий інструментарій абсолютно знищить кнопкодавство, а з іншого боку, зробить роботу парламенту ефективною. Бо минулі всі парламенти кнопкодавили не тому, що вони хотіли показати суспільству, як вони його зневажали. Вони кнопкодавили через те, що їм треба було ухвалювати якісь закони і для цього потрібно було 226 голосів, а їх не було. Хтось захворів, хтось утратив інтерес, хтось прийшов по мандат і поїхав жити в Лондон. Це було негативне для суспільства явище, яке об'єктивно існувало, бо воно було потрібне. Як його уникнути в цьому парламенті? Мені здається, потрібно просто змінити регламент. Структура обговорення законопроєкту має бути для тих, хто спеціаліст, хто цікавиться цим питанням, а не для всіх".

Ще в серпні 2015 року на сайті Президента було зареєстровано петицію, яка зібрала 29 825 голосів за необхідних 25 тисяч, щодо впровадження в парламенті електронної системи голосування з відбитками пальців. У відповіді тодішнього глави держави Петра Порошенка на електронну петицію № 22/000066-еп, зокрема, йшлося: 

"Запропонований Вами шлях розв'язання питання через "електронну систему голосування з відбитком пальців" пов'язаний із необхідністю вирішення низки питань юридичного, матеріально-технічного, фінансового характеру тощо. Крім того, особисте голосування народних депутатів України може бути забезпечено й іншими шляхами, що потребує комплексного підходу. Сьогодні на розгляді у Верховній Раді України перебуває ряд проектів законів України, положення яких спрямовані на встановлення кримінальної відповідальності за неперсональне голосування народних депутатів України, накладення стягнень, обмеження виплат, а також обов'язкове застосування сенсорної клавіші під час голосування тощо".

Також Порошенко у своїй відповіді автору петиції зазначив, що звернувся з офіційним листом до Голови ВРУ з проханням вивчити питання можливості, доцільності та ефективності впровадження електронної системи підрахунку голосів, що працюватиме за методом ідентифікації відбитків пальців.

Минулого року Національний інститут стратегічних досліджень (НІСД) оприлюднив аналітичну записку, у якій, зокрема, рекомендував запровадити кримінальну відповідальність для нардепів за кнопкодавство та передавання картки для голосування, аби це було співмірно незаконному голосуванню на виборах більш ніж один раз (ст. 158-1 ККУ). Окрім того, НІСД радив змінити Регламент ВРУ задля запровадження сенсорної кнопки, а також переобладнати залу засідань парламенту з "реалізацією функції персонального голосування за рахунок ідентифікації голосуючого (як один із варіантів, за допомогою біометричного сенсора (сканера) відбитку пальця) та подальшого натискання кнопки вибору".

Тим часом Комітет з питань Регламенту, депутатської етики та організації роботи ВРУ минулого тижня ухвалив рішення щодо перших фактів кнопкодавства в парламенті 9-го скликання. Так, нардепів від "Слуги народу" Олену Копанчук і Сергія Литвиненка попередили про необхідність дотримання норм Конституції та законів у частині особистого голосування. А позафракційного мажоритарника Олександра Ковальова, котрий на засідання не прийшов, комітет покликав іще раз і запропонував йому підтвердити або спростувати інформацію про його кнопкодавство.


[[ action.title ]]

[[ action.description ]]

[[ action.button ]]